Битва за ДФС: навіщо Гройсман відбирає у Мінфіна фіскальну службу

Битва за ДФС: навіщо Гройсман відбирає у Мінфіна фіскальну службу
Данилюк і Гройсман не можуть домовиться про контроль над ДФС (УНІАН)

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман має намір позбавити міністра фінансів Олександра Данилюка повноважень з управління ДФС. Детальніше про конфлікт в Кабміні і його можливі наслідки - в матеріалі РБК-Україна.

Конфлікт прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і міністра фінансів Олександра Данилюка розгорівся з новою силою. Публічно вони ділять контроль над Державною фіскальною службою. Глава уряду вважає, що Кабмін краще, ніж Мінфін впорається з керуванням ДФС. У Мінфіні ж готуються до судових позовів на випадок, якщо уряд піде на перепідпорядкування відомства без їх згоди. Але в протистоянні з прем'єром у Данилюка в цей раз немає підтримки президента через розбіжності щодо співпраці з МВФ.

Міністерство фінансів може втратити контроль над Державною службою фіскальної (ДФС). Кабінет міністрів має намір перепідпорядкувати відомство безпосередньо в своє управління. Крім того, Мінфін планують виключити зі списку міністерств, з якими погоджуються всі нормативні акти Кабміну. На минулих вихідних ряд видань поширили інформацію про те, що обидва рішення уряд ухвалив на своєму засіданні у середу, 23 травня. Але, як вдалося з'ясувати РБК-Україна, Кабінет міністрів тоді не прийняв жодне із зазначених рішень. Вчора, 30 травня, в порядку денному засідання уряду цих питань також не було.

Джерело видання в Міністерстві фінансів повідомив, що секретаріату Кабміну дійсно доручено підготувати проект рішення про перепідпорядкування ДФС. "Поки ми не бачили проект "в живу", на відміну від іншої постанови, ініційованого Кабміном (про скасування обов'язкового узгодження усіх актів з Мінфіном, - ред.). Але без візи Мінфіну цей документ не може бути прийнятий", - розповів РБК-Україна співрозмовник в Мінфіні, який побажав залишитися неназваним. За його словами, проект документа про скасування необхідності узгоджувати всі урядові акти з Мінфіном дійсно "зайшов на узгодження в міністерство", але, зрозуміло, відомство його не підтримає.

Жертва або реформатор

У Мінфіні не виключають, що, якщо Кабмін все ж таки забере у відомства управління ДФС, таке рішення міністерство оскаржить. "Мова йде не про боротьбу за повноваження, а про неприпустимість концентрації контролю за державними фінансами в одних руках. У передвиборний рік це може створити колосальні ризики для країни", - сказав високопоставлений чиновник, який підтримав позицію міністра фінансів Олександра Данилюка.

Інший урядовець, який був присутній на засіданні Кабміну 23 травня, на умовах анонімності розповів РБК-Україна, що спочатку питання про перепідпорядкування ДФС Кабміну взагалі не стояло на порядку денному: "Це точно не обговорювалося на Кабміні до демаршу Данилюка, який для всіх в уряді став сюрпризом".

Перед початком закритої частини засідання Кабміну Данилюк звернувся до прем'єра з питанням про те, чому в порядок денний не внесено документ про призначення директора департаменту податкової політики Мінфіну Яни Бугрімової заступником міністра фінансів. Міністр вважає, що призначення профільного заступника, який би займався податковий блок, прискорить реформу ДФС і забезпечить прозорість цього процесу. Примітно, що пропозиція призначити Бугримову заступником Данилюка не знаходить підтримки у прем'єра з 2016 року. І в цей раз Гройсман відповів міністру відмовою, давши зрозуміти, що питання про таке кадрове рішення поки не на часі. Після чого вже у закритому режимі діалог міністра і прем'єра переріс у сварку на підвищених тонах.

"З боку Данилюка все якось відразу перейшло у ультиматум, і він пішов з Кабміну після того, як кадрове питання не винесли на розгляд. Але Бугримову нещодавно призначили директором департаменту податкової політики, бо реально повноваження у неї були", - додав співрозмовник з Кабміну. На його думку, кадрове питання "був лише приводом для демаршу". "Можливо, Данилюк вважає, що це допоможе залишитися на посаді або, якщо його все-таки "підуть", це буде виглядати, як ніби він постраждав за реформу", - припустило джерело видання в Кабміні.

Цікаво, що і сам прем'єр-міністр в ефірі одного з телеканалів, коментуючи конфлікт з міністром фінансів, сказав, що "можливо, Данилюк просто вирішив змінити місце роботи таким непередбаченим чином, щоб виглядати жертвою в цій ситуації".

Один з колишніх урядовців Кабміну Арсенія Яценюка передбачає, що конфлікти в уряді пов'язані із повною відсутністю конструктивного діалогу" між Гройсманом і Данилюком. "Данилюк, очевидно, провокує прем'єра на конфлікт, просто наражаючись на гучну відставку. Щоб потім мати можливість заявляти про те, що йому не давали проводити реформи", - упевнений співрозмовник РБК-Україна.

Джерела в уряді, близькі до оточення прем'єра, в неофіційних бесідах конфлікт Гройсмана з Данилюком заперечують.

Так високопоставлений чиновник з команди Гройсмана пояснив РБК-Україна, що варіант з перепідпорядкуванням ДФС Кабміну "дійсно є, і він обробляється". Але це ніяк не пов'язано з витівкою міністра на засіданні уряду, запевняє чиновник. Інше джерело з оточення Гройсмана запевнив видання, що рішення про перепідпорядкування вже прийнято, але буде оприлюднено пізніше. Втім, подробиць співрозмовник не зміг розкрити.

Один з членів Кабміну пояснив РБК-Україна, що причина можливого перепідпорядкування - перевірка ДФС доходів Данилюка. Нагадаємо, в минулому році Головне управління ДФС в Києві додатково нарахувало міністру податки з доходів, отриманих ним ще до роботи в уряді. Втім, Данилюк це рішення оскаржив, подавши до суду на ДФС і її київське управління. Судові розгляди у цій справі ще тривають. "В контексті перевірки доходів міністра фінансів є прямий конфлікт інтересів в такому підпорядкуванні, як зараз (ДФС Мінфіну, - ред.)", - уточнив співрозмовник видання.

Напружені відносини з прем'єром - не єдина проблема міністра фінансів. Незважаючи на те, що Олександр Данилюк був призначений в уряд за квотою "Блоку Петра Порошенко", джерела РБК-Україна в оточенні президента Петра Порошенка кажуть, що чиновник "став головним болем" для Адміністрації. У команді Порошенко вважають, що міністр оточив себе "незрозумілими радниками" і почав дистанціюватися у своїх рішеннях від АП, так і від президентської фракції, яка делегувала його на цю посаду. Можливу відставку Данилюка разом з ще 6-7 міністрами в президентській команді, за інформацією РБК-Україна, промовляли ще восени 2017 року.

Зараз у міністра фінансів і глави держави розбіжності через різне бачення редакції закону про Вищому антикорупційному суді, на ухваленні якого наполягає МВФ. За словами співрозмовника в АП, Данилюк в цьому питанні відстоює позицію Фонду, пояснюючи Порошенко, що "правильна редакція" дозволить Україні отримати черговий транш кредиту від МВФ. Враховуючи, що президент неодноразово говорив про те, що Фонд не може диктувати Україні, які закони приймати, а парламент зволікає з вирішенням по антикорупційному суду, ради Данилюка в АП все більше стають непопулярними. До того ж, якщо Україна зірве програму МВФ, міністр як ніхто інший підійде для того, щоб покласти на нього за це відповідальність.

Під виглядом "миротворця"

Можливе перепідпорядкування ДФС Кабміну, а також спроби позбавити повноважень Мінфін за погодженням усіх урядових документів, супроводжується мовчанням в держорганах.

Офіційно від коментарів утримуються і уряд, і депутати профільного комітету Верховної ради, і Адміністрація президента.

"Політика нерозголошення" у ситуаціях, коли мова йде про перепідпорядкування відомств і держпідприємств, вже стала традиційною для Кабінету Володимира Гройсмана, і, як правило, свідчить про конфлікт між високопоставленими чиновниками і керівниками підпорядкованих їм держорганів і держкомпаній. Коли конфлікт став публічним або досягає критичної фази, прем'єр-міністр бере на себе роль "третейського судді", дозволяючи ситуацію таким чином, щоб надалі його слово було ключовим у прийнятті рішень. Для цього достатньо підпорядкувати відомство або держкомпанію Кабміну.

У вересні 2016 року Гройсман таким чином "поставив крапку" у скандалі, який розгорівся навколо контролю за оператором газотранспортної системи – ПАТ "Укртрансгаз". Мінекономрозвитку, не погодивши ні з ким, своїм наказом вивело "дочку" НАК "Нафтогаз України" з підпорядкування держкомпанії. Таким чином, міністерство позбавило НАК повноважень з контролю за фінансовою діяльністю УТГ, поклавши ці функції на себе. Проти цього рішення виступив не лише НАК, але і міжнародні кредитори, і Єврокомісія.

"Миротворцем" виступив прем'єр, заявивши, що Кабмін, як основний акціонер Наку візьме на себе управління найбільшим енергетичним активом і безпосередньо взаємодіяти з наглядовою радою "Нафтогазу".

Вже в січні 2017 року подібна ситуація повторилася з державним залізничним монополістом ПАТ "Укрзалізниця".

Це сталося після того, як конфлікт міністра інфраструктури Володимира Омеляна і тодішнього голови УЗ Войцеха Балчуна досяг піку. Міністра, який не приховував свого негативного ставлення до діяльності керівника держпідприємства, прем'єр не підтримав, розкритикувавши Омеляна публічно в ході засідання Кабміну. В результаті уряд прийняв рішення відсторонити Мінінфраструктури від управління УЗ, перепідпорядкувавши держкомпанію безпосередньо Кабміну. При цьому держпідприємство стало підзвітне Мінекономіки. Вже в серпні Мінінфраструктури добилося рішення Окружного адмінсуду Києва про визнання постанови про перепідпорядкування УЗ недійсним. У відповідь Кабмін не тільки подав апеляцію, але і змінив власний регламент роботи. Зокрема, за Мінекономіки закріпили право оформляти рішення уряду, що стосуються діяльності 13 найбільших держпідприємств, в тому числі і УЗ.

Ситуація з ДФС частково нагадує, як приймалися рішення про перепідпорядкування "Укрзалізниці" та "Нафтогазу". Тоді уряд теж розглядало їх у закритому режимі, приймаючи протокольні рішення, після яких розроблялися постанови. Відразу кілька високопоставлених джерел у Кабміні раніше запевняли видання, що ініціатива з перепідпорядкуванням і Наку, і УЗ виходила від керівництва Мінекономрозвитку, як могло здатися спочатку, а безпосередньо від Володимира Гройсмана. Саме прем'єр перед початком урядових засідань просив першого віце-прем'єра Степана Кубіва "підняти ці питання".

Згодом члени уряду неодноразово в неформальних бесідах розповідали РБК-Україна, що перепідпорядкування відомств і держпідприємств уряду - "всім відома і відпрацьована тактика прем'єра". Мовляв, коли конфлікти в Кабміні стають публічними, Володимир Гройсман "виступає миротворцем, показуючи усім, що в змозі їх погасити і тримати ситуацію під контролем". Крім того, під контролем прем'єра виявляється не тільки ситуація, але і діяльність держкомпаній та інших органів виконавчої влади.

Втім, забрати ДФС у Мінфіну з точки зору закону буде не так просто, припускає співрозмовник РБК-Україна в оточенні президента. Адже, згідно з Податковим кодексом (ПК), Мінфін відповідальний за формування та реалізацію податкової і митної політики. Тому, на думку співрозмовника, перепідпорядкування ДФС від Мінфіну до КМУ без зміни НК юридично невірно. Але на такий крок прем'єр все ж може піти з-за конфлікту між Мінфіном і ДФС, яку очолює близький до оточення Гройсмана Мирослав Продан. Джерело в уряді, знайоме з ситуацією, пояснив виданню, що ключові розбіжності Данилюка і Продана стосуються тривалого процесу узгодження ініціатив фіскальної служби Мінфіном, а також з-за різних поглядів відомств на податкову реформу та роботу митниці.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся