Берегівська районна рада надала угорському мові статус регіональної на території району. За таке рішення на сьогоднішній сесії проголосували 45 із 52 депутатів райради.
Берегівський районний рада надала угорському мові статус регіональної на території району. За таке рішення на сьогоднішній сесії проголосували 45 із 52 депутатів райради, передає "5 канал".
Згідно з прийнятим документом, пленарні засідання сесій Берегівської райради будуть супроводжуватися синхронним угорським перекладом. Прийняті райрадою рішення також будуть оприлюднюватися на двох мовах.
Читайте також: Львівська міськрада оскаржила в КСУ закон про мови"
Тексти офіційних оголошень і повідомлень виконавчого апарату райради будуть поширюватися на двох мовах. До того ж найменування Берегівської районної ради та її виконавчого апарату, написи на їх печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і табличках також будуть дублюватися на угорському", - уточнив мер Берегова Іштван Гайдош.
Відзначимо, 7 вересня ц.р. угорська мова отримала статус регіональної в місті Берегове Закарпатської області.
Як заявив нещодавно голова парламенту Володимир Литвин, закон про основи державної мовної політики в Україні буде переглянуто після завершення виборчої кампанії з виборів народних депутатів.
Читайте також: Робоча група схвалила нову редакцію закону про мови
Спікер ВР вчергове зазначив, що закон приймався з порушенням норм регламенту: "Я не стільки негативно відгукувався про закон про мови, скільки про підходи при його розгляді".
У свою чергу єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле раніше зазначив, що закон про мови був прийнятий всупереч чинній процедурі. А екс-голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявляв, що закон про мовиможна вважати упередженим. "На мою думку, закон про мови стосується лише однієї мови, а мови інших меншин не прийняті до уваги, тому його можна вважати упередженим", - сказав Тейшейра.
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла закон "Про основи державної мовної політики" 3 липня. Це рішення викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон "Про державну мовну політику" прийнятий з істотними порушеннями. Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менше 10% жителів говорять цією мовою.
10 серпня закон про основи державної мовної політики в Україні набув чинності. Законом збережено конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 документа встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесені російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька.
На початку вересня лідер фракції Партії регіонів у ВР Олександр Єфремов заявив, що вносити поправки в закон про мови потрібно після парламентських виборів. За його словами, доручення Президента Віктора Януковича про створення робочої групи для внесення змін у мовне законодавство є правильним і логічним, оскільки "закон про основи мовної політики був прийнятий в редакції першого читання, і у депутатів не було можливості допрацювати його у другому читанні".
Раніше повідомлялося, що новий закон про мови буде проголосований 27 вересня.