Америка повертається. Як Байден буде вибудовувати відносини зі світом і Україною
Ледь вступивши на посаду президента США, Джо Байден почав активно розвертати курс, яким країна рухалася при його попереднику. Про перші кроки нового американського президента, його підходи до зовнішньої політики і місце України в порядку денному Вашингтона – в матеріалі РБК-Україна.
Одна з головних ідей президентської кампанії Джо Байдена звучала як "Повернення до нормальності". Малося на увазі, що при президентстві Дональда Трампа США обросли такою кількістю проблем і настільки віддалилися від власних, відпрацьованих роками процедур і правил ведення політики, що це потрібно було терміново виправляти.
Вже в перші години на посады Байден підписав ряд указів, які на 180 градусів розвернули американську політику за окремими напрямами. І багато в чому, якщо не передусім, носили саме символічний характер.
Наприклад, Байден зупинив будівництво стіни на кордоні з Мексикою, яке було одним з головних проектів Трампа. Новий президент дозволив в'їзд у США громадянам семи мусульманських країн, скасував заборону на службу трансгендерів в армії і прийняв ряд інших рішень, які повинні були наочно показати: курс держави дійсно змінився.
Байден зміг добитися і одного стратегічного успіху: Сенат схвалив його антикризовий пакет об'ємом 1,9 трильйона доларів. Ці гроші підуть на прискорення вакцинації від коронавірусу, допомогу по безробіттю та прямі виплати громадянам.
З іншого боку, це голосування показало, що американський політикум залишається вкрай поляризованим, незважаючи на обіцянки Байдена "об'єднати країну". Голоси в Сенаті розділилися порівну: 50 демократів проти 50 республіканців, і віце-президенту Камалі Харріс довелося скористатися правом вирішального голосу, щоб пакет допомоги все ж був схвалений. Тепер справа залишилася за Палатою представників, де у демократів є більшість.
Проти Китаю і Росії
Цілком очікувано, пріоритетом Байдена в перший час на посаді стали внутрішні проблеми, в першу чергу боротьба з пандемією та економічною кризою.
Але через два тижні після інавгурації руки дійшли і до зовнішньої політики. 4 лютого Байден під час візиту в Державний департамент виступив з програмною промовою, в якій в загальних словах окреслив зовнішньополітичний курс США під його керівництвом. Разом з його попередніми заявами і заявами профільних членів його адміністрації це вже дає певне уявлення про стиль і пріоритети Вашингтона.
"Америка повернулася. Дипломатія повернулася в центр нашої зовнішньої політики", – заявив Байден на самому початку промови. Цю тезу варто розуміти як повернення США до повноцінного співробітництва з іншими країнами світу та міжнародними об'єднаннями, на противагу ізоляціоністським трендам часів Трампа.
Так, вже в перший день на посаді Байден зупинив вихід США із Всесвітньої організації охорони здоров'я і повернув країну в Паризьку кліматичну угоду.
Сам факт того, що Байден, на відміну від Трампа, відвідав спочатку Держдеп, а не ЦРУ, показовий. Попередній американський президент в цілому був критично налаштований до професійних дипломатів, зараховуючи їх до ворожої до нього частини політичного істеблішменту, а то і "глибинної держави". Байден ж відноситься до дипломатичного корпусу підкреслено шанобливо.
"Головним суперником" США американський президент цілком очікувано назвав Китай, розкритикувавши КНР за наступ на права людини, систему глобального управління", інтелектуальну власність і т. д. Очевидно, при Байдені продовжиться політика глобального витіснення китайців зі сфери високих технологій. Втім, президент США висловив готовність співпрацювати з Пекіном, якщо це буде в американських інтересах.
Раніше новий міністр оборони США Ллойд Остін називав Китай і Росію двома головними викликами для глобальної безпеки, при цьому зазначивши, що Китай є головними пріоритетом. Але судячи з виступу Байдена, штучно загострювати відносини з Пекіном у Вашингтоні не збираються.
Нова адміністрація вже показала приклад того, як можна поєднувати точкове співробітництво і жорстку риторику у зовнішній політиці. Так, 3 лютого США і Росія продовжили дію договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3), тим самим не допустивши можливість нової ядерної гонки.
І вже на наступний день Байден обрушився на РФ з цілим рядом претензій: за втручання в американські вибори, кібератаки, переслідування Олексія Навального і мирних протестів. На думку американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, Байден так активно просував продовження СНО-3, щоб потім мати розв'язані руки у відносинах з РФ.
Важливий момент, який визначатиме зовнішню політику США – її орієнтація на інтереси внутрішньої аудиторії. За словами Байдена, "працюючих сімей" та "середнього класу". Як роз'яснив Держсекретар США Ентоні Блінкен, в Держдепі будуть тепер самі ставити собі ряд питань, перед тим як робити кроки у зовнішній політиці: як ця ініціатива допоможе американським громадянам, як вона відобразить їх запити і цінності і т. д.
Таким чином, навряд чи варто очікувати, що США при Байдені почнуть вступати в тривалі збройні конфлікти в далеких куточках світу, з туманними перспективами на успіх. Приміром, США вже обмежують свою участь у багаторічній громадянській війні в Ємені.
У той же час, самі виборці демократів напевно будуть вимагати від політичного керівництва участі в глобальних ініціативах та захисту прав і свобод людей в інших країнах світу, в тому числі політичних.
У цілому, за словами Байдена, США будуть прагнути повернути собі довіру і моральний авторитет у світі, який вони втратили зокрема, після січневих сцен штурму Капітолію. Іншими словами, США будуть активно взаємодіяти з союзниками. При цьому, безумовно, відводячи собі роль лідера.
Давній знайомий
"Безумовно, добре, що Джо Байден є першим в історії президентом США, якому в перший рік роботи не потрібно пояснювати, що таке Україна", – сказав в грудневому інтерв'ю РБК-Україна глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
Справді, Байден дуже добре знає Україну, будучи фактично її куратором в останні роки президентства Барака Обами. Втім, це досить неоднозначна історія. Опоненти Байдена роками намагалися використати проти нього українську карту, у зв'язку з роботою в Україні його сина, Хантера Байдена. Закулісні переговори щодо цього взагалі стали причиною першого імпічменту Трампа.
На думку екс-міністра закордонних справ України та колишнього посла в США Костянтина Грищенка, все це може дещо вплинути на формат співпраці Києва і Вашингтона. "Швидше за все, сам президент не буде займатися політикою США щодо України, щоб дійсно не виникали якісь зайві порівняння і спогади", – сказав виданню Грищенко.
На його думку, центром вироблення політики щодо України буде передусім Держдеп, який, природно, буде діяти в рамках, окреслених на президентському рівні і у співпраці з іншими американськими відомствами. Зате впаде ефективність кулуарної дипломатії, в обхід всіх офіційних каналів, чим від імені Трампа активно займався Руді Джуліані, зокрема і на українському напрямку.
Як підкреслив Грищенко, стратегія нової адміністрації буде будуватися на комплексному підході до Росії і Україні одночасно.
Вже перший офіційний контакт між американським і російським президентами підтвердив цю тезу. У своєму дзвінку Володимиру Путіну Байден окремо наголосив на своїй "твердій підтримці суверенітету України", повідомляється на сайті Білого дому.
Аналогічна розмову з українським президентом Володимиром Зеленським у Байдена поки не відбулася. Втім, за інформацією РБК-Україна, це повинно статися в найближчі тижні. Тим більше, поки що телефонні контакти Байдена з лідерами інших держав можна перерахувати на пальцях.
Зате Ентоні Блінкен вже поговорив зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, знову-таки висловивши підтримку українському суверенітету перед лицем російської агресії, а також прихильність "проведенню реформ, життєво важливих для успіху України".
Як сказав РБК-Україна екс-глава МЗС Павло Клімкін, США зацікавлені в загальній історії успіху у відносинах з Україною. "Є дві ключові речі, яких потрібно досягти за цієї каденції: загальна історія успіху в перезавантаженні країни і перехід від партнерства до союзництва. Це можливо при формуванні абсолютно нового рівня довіри до України, до її інституцій, якого поки немає", – зазначив Клімкін.
Ще до інавгурації Байдена, в грудні минулого року, Зеленський заявляв, що хотів більш активного залучення США до переговорів у нормандському форматі. Втім, безпосереднього розширення "нормандської четвірки" до "нормандської п'ятірки" навряд чи варто очікувати. Для цього потрібна згода РФ, яка точно буде проти посилення українських позицій за столом переговорів.
Павло Клімкін впевнений, що США в будь-якому випадку почнуть активніше включатися в ситуацію з Донбасом. А Росія, у свою чергу, буде намагатися використовувати дестабілізацію в Україні як розмінну монету в переговорах з Вашингтоном.
Одним з непрямих наслідків історії з імпічментом Трампа стало те, що з травня 2019 року США залишилися без свого посла в Україні, після того, як свою дипломатичну місію завершила Марі Йованович. Адміністрація Трампа запропонувала на цю посаду генерал-лейтенанта у відставці Кіта Дейтона. Але той не встиг пройти всі необхідні узгодження в Сенаті. І за інформацією Дмитра Кулеби, замість нього команда Байдена буде шукати нову кандидатуру. У свою чергу, майже узгоджена кандидатура нового посла України в США - екс-міністра фінансів Оксани Маркарової.
Діючий посол України в США Володимир Єльченко в коментарі виданню виділив декілька основних треків, по яких буде розвиватися співпраця між двома країнами.
Перш за все, мова про військово-технічне співробітництво. У військовому бюджеті США на поточний рік закладено 275 мільйонів доларів на допомогу Україні – на 25 мільйонів більше, ніж торік. Будуть тривати і спільні тренінги та військові навчання.
Далі йдеться про торговельно-економічну співпрацю та політичної підтримки в питаннях деокупації українських територій і просування в НАТО.
"Звичайно, ми розуміємо, що Україні не варто сприймати як належне позитивне ставлення нової адміністрації США. Це повинна бути дорога з двостороннім рухом", – підкреслив Єльченко.
Передумови для того, щоб Україна стала "історією успіху" для Байдена дійсно є. І м'яч тут якраз на боці України.