Олександр Попов: "Для Києва тема прозорості використання земель і їх продажу дуже актуальна"

РБК-Україна: Ви заявили в лютому, що дороги в Києві відремонтують до Дня Перемоги. Наскільки «Київавтодор» справився з цим завданням, адже йшлося про 20 тис кв. м. доріг?

Олександр Попов: Ми виконали латковий ремонт, який дозволив зняти значну кількість проблемних моментів, пов'язаних з тим, що термін експлуатації більшості київських доріг вже вичерпаний. У нас ще залишилась програма комплексного поточного ремонту, яка передбачає вирізання великих ділянок ушкодженого покриття і заміну його на новий асфальт.

РБК-Україна: З тих 20 тис. кв. м. скільки відремонтовано?

Олександр Попов: Понад 95%. У нас діє нова система контролю http://remcontrol.com.ua. Ми створили сайт, який дозволяє в режимі онлайн перевіряти що з того, про що нам звітують, насправді зроблено і яка якість робіт. Були випадки, коли ми приймали рішення переробити ту чи іншу ділянку, через те що її було неякісно відремонтовано. Ми провели значну роботу, але її треба продовжувати.

Проблема в тому, що нам потрібен додатковий ресурс для завершення всіх робіт. Ми планували спрямувати приблизно біля 100 млн грн за рахунок перерозподілу тих коштів, які виділені Кабміном на будівництво деяких об'єктів. Але враховуючи, що дорожні роботи - це питання першочергової важливості, ми звернулись, щоб нам дозволили перерозподілити частину грошей на завершення цих робіт. Постанова підготована, я маю надію, що наступного тижня вона буде винесена на розгляд уряду, і після узгодження таких змін ми зможемо завершити цей обсяг робіт. На фізичне виконання ремонтів потрібно 2-3 тижні, але спочатку треба отримати кошти, бо сьогодні вже маємо певні обсяги робіт, за які ще не заплачено, то ж маємо обов'язково розрахуватись.

Крім того, ми розпочали реконструкцію пр. Перемоги, тому що кожен рік на його ремонт витрачаються чималі кошти, але бажаного результату все одно немає. Тому потрібна саме реконструкція. На сьогодні виконано робіт приблизно на 15 млн грн, але це тільки початок. Наші пропозиції щодо подальшого фінансування цих робіт також разом з першим питанням подані до Кабміну.

РБК-Україна: Яка ситуація із реалізацією програми ремонту доріг, яку ще підготував попередній директор «Київавтодору» Георгій Глинський. І чим він зараз займається? Кажуть, він нікуди не дівся.

Читайте також: Попов призначив Берегового главою "Київавтодору"

Олександр Попов: Якщо ви пам'ятаєте, ми називали суму приблизно 18 млрд грн.. Вони потрібні, щоб зробити наші шляхи адекватними, підкреслюю - не ідеальними, а адекватними. Безумовно, у міста зараз таких величезних ресурсів немає, в країні їх також немає. Перспектива реалізації такої програми залежить від розвитку економіки та стабільної політичної ситуації в країні.

Що стосується Глінського, то зараз він ніде не працює. Я з ним зустрічався десь днів десять тому і запропонував йому взяти участь у проекті, який дозволить нам упорядкувати центральну частину міста з впровадженням сучасних технологій, які дозволять, по-перше, збільшити швидкість руху, по-друге - обмежити кількість автомобілів, які можуть проїжджати в центр. Тут ми маємо наслідувати практику таких міст, як Лондон, де ефективно спрацювали подібні заходи і затори на дорогах були ліквідовані. Глінський погодився бути консультантом чи радником в цьому питанні.

РБК-Україна: Будівництво метро на Троєщину так і не почалося. Тепер Ви обіцяєте його розпочати наприкінці червня. В чому справа? Вам досі не вдалося домовитись з урядом щодо початкового фінансування чи надання гарантій? Відповідне рішення мало бути на початку червня.

Олександр Попов: Процес прийняття рішення щодо подальшого будівництва вийшов на фінішну пряму. Метробуд навіть вивіз частину техніки і обладнання на будівельний майданчик, вони готові стати до роботи. Безумовно, перед початком нам треба розуміти, який варіант фінансування приймається, як остаточний варіант. Їх декілька.

РБК-Україна: Ми дуже добре знаємо ці варіанти. Чому вирішення цього питання затягується?

Олександр Попов: Йдеться про 2 млрд дол. Рішення щодо фінансування в таких обсягах потребує передбачити та убезпечити усі ризики.

РБК-Україна: Чому уряд не може гарантувати інвестиції?

Олександр Попов: Уряд підтвердив ресурс, який виділяється на підтримку проектів розвитку. Ми обговорили варіанти і готуємо зараз остаточні аргументи для прийняття рішення.

РБК-Україна: Тобто Вам не вдається переконати уряд?

Олександр Попов: Є бюрократичні процедури, які треба пройти. Я думаю, що це відбудеться цього місяця.

РБК-Україна: Тобто до кінця червня можна очікувати на певне кінцеве рішення?

Олександр Попов: Так, саме цього ми цього домагаємось.

РБК-Україна: Якщо уряд не знайде коштів на будівництво метро на Троєщину, то скільки ще треба буде часу для досягнення домовленості із закордонними інвесторами?

Олександр Попов: У нас залишились тільки технічні питання, а позитивна позиція російських партнерів на сьогоднішній день є. Можливість такої співпраці також узгоджена з прем'єр-міністром, першим віце-прем'єром, міністром фінансів. Не виключаю, що остаточне рішення передбачатиме роботу і в рамках урядової програми, і в співпраці з іноземним партнером.

РБК-Україна: Ви згадали про росіян, тобто ймовірно, що саме вони будуть фінансувати цей проект?

Олександр Попов: Буде оголошено тендер. Можуть бути і інші партнери. Просто російська компанія була нашим партнером в розробці проекту, який визначив форми можливого фінансування будівництва четвертої гілки метро. І вони на сьогоднішній день найбільш готові до співпраці з нами.

Ми маємо взаємодію і з іншими партнерами, які також пропонують непогані умови. Але там є свої нюанси. Ми ж маємо обрати такий варіант, який дозволить якнайшвидше починати будівництво.

РБК-Україна: Тепер розкажіть про каштани. Коли слід очікувати висадження справжніх «бріотті» на Хрещатику? Якщо італійці замінять каштани, то ця справа може нарешті закінчитись. Чи буде ви цього разу їх якось перевіряти?

Олександр Попов: Прокуратура та міліція мають в стислі терміни провести розслідування і висловити свою позицію відносно того, чи мали місце неправомірні дії з боку чиновників. Для мене це питання особливо принципове, тому що ідея була правильна, і давно треба було висадити каштани. Але розібратися з тим, чому склалась така ситуація, мають саме правоохоронці, треба дочекатись результатів їхнього розслідування, а потім вже робити належні висновки.

РБК-Україна: Чи вибачились італійці?

Читайте також: "Каштанова справа": Переможець тендеру звинувачує італійців в підміні сорту

Олександр Попов: Вони прислали листа, в якому говорять, що готові сюди приїхати. Ми зі свого боку готові обговорити варіанти реагування.

РБК-Україна: Водночас каштанова справа показала, що директор УЗН Шевченківського району навіть не мав підписаного з Вами контракту. Він подав у відставку, але фактично і не працював офіційно. Як він отримував зарплату? Як так сталося?

Олександр Попов: Історія з його призначенням дещо детективна. В нього був контракт з установою, якої сьогодні не існує, - з Шевченківською райрадою. Але свого часу вона мала усі повноваження приймати його на цю посаду. А коли прийнято було рішення відсторонити його від займаної посади, то з'ясувалась така непроста ситуація. Але, безумовно, він повинен нести відповідальність - у будь-якому випадку. Треба дочекатись результатів слідства.

РБК-Україна: Депутати кажуть, що «Київзеленбуд» - велика діра, де зникають кошти, і хочуть створити громадську раду, яка б контролювала ситуацію. Водночас директор «Київзеленбуду» хоче об'єднати районні УЗН, щоб могти контролюватися підприємство. Як можна гарантувати, що кошти, виділені на озеленення, використовуються за призначенням, адже висаджені троянди ніхто не рахує, а дерева пересаджують майже щороку?

Олександр Попов: Для цього ж є ціла система контролюючих органів.

Питання змін в системи організації «Київзеленбуду» потребує окремого обговорення, воно не на часі. Зараз у зеленбудівців період етап активної роботи з висадки й обслуговування зелених насаджень. Якщо приймати рішення, яке пропонує Царенко (директор «Київзеленбуду»), то це треба робити восени, коли нема піку активності, бо реорганізація може дати збій в роботі, а це неприпустимо.

По-друге, обов'язково треба почути керівників районних зеленбудів, почути фахівців, експертів, тоді вже приймати рішення. Є різні думки, навіть серед керівників зеленбудів. Треба все зважити.

РБК-Україна: Світовий досвід показує, в тому числі, і Москви, що більшу частину того, що утримують і обслуговують комунальні підприємства, краще на засадах тендеру віддавати комерційним структурам та контролювати. Це питання неодноразово порушувалось у КМДА і мерії в різні періоди. Чи робила КМДА якісь фінансові розрахунки з цього приводу, яку економію коштів дасть їй ліквідація, наприклад, «Київзеленбуду» чи іншого КП? Бо КП в Києві більше 100.

Олександр Попов: Ми ще два роки тому проаналізували ефективність роботи КП та ліквідували їх значну частину. Що стосується такої форми співпраці, про яку ви кажете, то це може бути, не лише в частині «Київзеленбуду», а й в обслуговуванні доріг в зимовий час, бо дійсно є така практика. Нам би також не завадило організувати експеримент, зробити пілотний проект, подивитись як він спрацює, бо в кожній країні є свої нюанси.

В принципі, в майбутньому підприємства, які обслуговують житловий фонд, об'єкти теперішніх зеленбуду, автодору, крім водоканалу та інших стратегічно важливих підприємств, можуть обслуговуватись через приватні структури.

РБК-Україна: Нещодавно прокуратура міста виявила, що в КП «Київпастранс» працівників змушували незаконно працювати понаднормово. Як Ви оцінюєте роботу Ламбуцького та роботу «Київпастрансу»?

Олександр Попов: Коли висновки прокуратури будуть, тоді буде реагування. Що стосується роботи підприємства, сьогодні тут далеко не ідеальна ситуація, і цьому є об'єктивні і суб'єктивні причини. Об'єктивні - це те, що підприємство постійно знаходиться в дефіциті свого бюджету, тому що доходна частина не покриває видаткову десь на 300 млн грн. Але ми проводимо соціальну політику, спрямовану на те, щоб все таки підтримати киян.

РБК-Україна: Нещодавно з'явилася така інформація, що знову розглядається питання про підвищення ціни на проїзд у київському метро. Наскільки це правда?

Олександр Попов: Це питання розглядається вже давно. Дійсно є розрахунки, економічно обґрунтований тариф становить приблизно 3 грн 20 коп. Однак ми постійно стримуємо питання підняття оплати. В перспективі це може бути, але для того, щоб прийняти таке рішення, нам треба підготувати всі наші можливості для компенсації людям, які соціально цього потребують.

До речі, зараз за моїм дорученням активізовано надання «Картки киянина», яка буде гарантує право безкоштовного проїзду пільговим категоріям. Змінюємо на перспективу систему контролю проїзду, вводимо електронний квиток. До вирішення проблеми треба підійти комплексно, щоб не постраждали кияни з низькими доходами.

РБК-Україна: А чи не пов'язане підняття цін на проїзд у метро, з тим , що вибори в Києві фактично відмінили і Ви тепер можете собі це дозволити?

Олександр Попов: Це питання в такому стані вже два роки, воно і сьогодні в такому стані. Рішення по ньому не прийняте, потреба є, але рішення поки що немає і не буде, доки ми не створимо дієву систему підтримки соціально вразливих верств киян.

РБК-Україна: Чи не є рішення Конституційного суду щодо виборів такою ж зневагою киян, як і забирання половини податку на прибуток з фізичних осіб?

Олександр Попов: Конституційний суд розтлумачив те, що написано в Конституції про чергові вибори в усій Україні, а значить - і в Києві також. Що ж до визначення в ситуації, що склалася, конкретної дати виборів столичної міськради і столичного міського голови - рішення може і повинна ухвалити Верховна Рада. Це її компетенція і тільки її.

РБК-Україна: Чи вдасться все таки вирішити питання про повернення Києву половини податку на прибуток фізичних осіб? На відкритті естакади на Поштовій площі Микола Азаров звинуватив Вас, що попри фінансування великих проектів, Ви ще вимагаєте весь об'єм податку на доходи фізосіб.

Читайте також: У Києві відкрито рух по естакаді на Поштовій площі (фото, відео)

Олександр Попов: Він також визнав і те, що ми дуже активно себе ведемо в цьому питанні. Справді, в нас позиція тут принципова. Ми вважаємо, що кошти, зароблені киянами, повинні залишатися в Києві, і міська влада повинна мати право використовувати їх і на соціальний захист киян, і на розвиток міста, на будівництво того ж метрополітену, на модернізацію застарілої інфраструктури, яка вже не витримує навантаження.

Для того, щоб планувати розумно інвестиційну діяльність, треба мати можливість самостійно розраховувати хоча б середньострокову перспективу, розуміти і планувати, які доходи матиме місто, наприклад, упродовж трьох років, і тоді можна спланувати, які інвестиції куди розподілити. А зараз ми формуємо політику у кращому випадку на рік, потім півроку проводимо різні процедури з паперами, і півроку щось швидко намагаємось збудувати. Працювати ж треба на перспективу.

РБК-Україна: Наскільки на даний момент вдалося виконати цьогорічний міський бюджет? Які статті не будуть профінансовані? Який дефіцит бюджету по доходах?

Олександр Попов: Найважливіше - це кінцевий результат виконання бюджету. Перш за все - за видатками. Доходи можуть бути мінус 3% чи мінус 5%, але видатки мають бути профінансовано на 100%. Незважаючи на дефіцитність нашого бюджету в минулому році, ми закривали повністю видатки, які запланували. Перш за все - це соціальні видатки, і цього року ми також виплатимо киянам все, що запланували. По факту поточного року переконаний, що в нас буде баланс.

Але проблема сьогодні дійсно є. Зокрема, справа в тому, що ми очікували зміни в законодавстві, які дозволили б нам залучити додаткові кошти за рахунок внормування податку на землю. В нас одні суб'єкти сплачують не менше 3% від оціночної вартості землі, а інші - 1%. Якщо б ми привели всіх до 3%, то дефіцит був би набагато меншим. Уряд підтримав нашу пропозицію, підтвердив, що внесе на розгляд парламенту зміни до законодавства в масштабах країни в цілому - і в Києві, зокрема, буде вирішене це питання. До цього часу, на жаль, таке довгоочікуване рішення не прийнято.

Що стосується земельних аукціонів, то для Києва тема прозорості використання земель і їх продажу дуже актуальна. На наші пропозиції було хвалено певні зміни в профільному законі, наприкінці минулого року вони набули чинності. Але до цього часу, у зв'язку з наявністю суперечливих норм, які мають місце в інших законодавчих актах, проводити аукціони ми не можемо.

РБК-Україна: Скільки сьогодні становить дефіцит бюджету по доходах?

Олександр Попов: Ми збалансували і забезпечили видатки. У нас по видатках немає проблем, а по доходах є. Різниця становить приблизно 6%.

Читайте також: Перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко очолив Київську організацію Партії регіонів

РБК-Україна: Ваш перший заступник Анатолій Голубченко нещодавно очолив міську організацію ПР. Політологи кажуть, що він може стати Вашим наступником. Чи були у Вас розмови з Голубченком з приводу його амбіцій.

Олександр Попов: Для мене важливо, що в нього є досвід, і як організатор він досить ефективний. Я думаю, що це дасть позитивний поштовх для реалізації багатьох програм, які в нас сьогодні або розробляються, або вже розроблені і починають втілюватись. Що стосується його амбіцій, то про це треба питати в нього.

Спілкувались Антон Подлуцький та Тетяна Шпайхер