Західні кредити або "друкарський верстат". Що чекає на економіку України у 2024 році

За якими сценаріями може розвиватися економіка України у 2024 році та які головні ризики перед нею стоять, – нижче у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.

Під час підготовки матеріалу було використано інформацію з відкритих джерел, меморандум про співпрацю між Україною та МВФ, ексклюзивні коментарі експертів.

Україні вдалося прожити 2023 без серйозних потрясінь у фінансово-економічному плані. Суттєвих коливань на валютному ринку не було через збереження фіксованого курсу гривні. Зростання ВВП за підсумком року може перевищити 5%, і це буде забезпечено переважно хорошим урожаєм. Темпи інфляції суттєво скоротяться – минулого року зростання цін перевищило 26%, у поточному за всіма прогнозами інфляція утримається в межах 5-6% – у листопаді її річний показник становив 5,1%.

Економіка 2023 року після падіння 2022-го на 29%, почала відновлюватися завдяки значно меншим руйнуванням інфраструктури та ритмічній фінансовій підтримці України з боку міжнародних партнерів. Український бюджет за необхідності зовнішньої допомоги у 42 млрд доларів поки що недоотримав лише 3,3 млрд доларів від США. Але ця сума може надійти до бюджету вже 2024 року.

Інтенсивність військових дій та динаміка зовнішніх фінансових надходжень від основних партнерів – МВФ, ЄС та США – будуть основними ризиками для економіки наступного року. Саме ці фактори визначатимуть сценарій розвитку економіки – позитивний, базовий чи негативний.

МВФ в оновленому після другого перегляду програми меморандумі про співпрацю, базовим визначив варіант, коли активна війна триватиме до кінця 2024 року. Під час підготовки кредитної програми у березні 2023 року за базу МВФ брав завершення війни в середині 2024 року, але при останньому перегляді переніс термін на півроку.

"Економічне зростання в 2023 році було потужнішим, ніж прогнозувалося, і ми очікуємо, що воно продовжиться в 2024 році, хоча і дещо повільнішими темпами", - вважають у МВФ.

Економічна активність в Україні у 2023 році була стійкішою, ніж очікувалося, оскільки бізнес адаптувався до умов війни, наголошується у меморандумі. "Економічна активність суттєво відновилася у першій половині 2023 року, а показники активності у третьому кварталі 2023 року вказують на стійке зростання, оскільки покращилися шляхи постачання, розширилося виробництво та економічна активність (у тому числі завдяки оборонній промисловості, будівництву та високому врожаю)", - зазначається у меморандумі .

На ринку праці з'явилися ознаки стабілізації, що дало підстави очікувати на зниження рівня безробіття. У 2022 році він був 24,5%, у 2023 – 19,1% . Очікується, що наступного року показник скоротиться до 13,9%, а в 2027 році буде трохи більше 10%. Темпи зростання економіки у 2023 році мають закласти основу для подальшого відновлення у 2024 році на рівні 3-5% , йдеться у документі.

Особливих побоювань немає і щодо інфляції. 2023 року зростання цін було помірним, навіть після підвищення тарифів на електроенергію для населення майже на 60%. "З огляду на збереження інфляційних трендів та вплив монетарної політики НБУ, ми очікуємо, що інфляція становитиме близько 6% у річному обчисленні на кінець 2023 року та трохи нижче 10% у річному обчисленні до кінця 2024 року", - йдеться у меморандумі. Але так може бути лише за умови завершення війни до кінця 2024 року.

Президент України Володимир Зеленський та Директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва (фото: Getty Images)

Позитивний сценарій

Економіка України може відновлюватись і швидше, але за умови зниження ризиків безпеки. Це сприятиме швидшому поверненню мігрантів та пожвавленню економічної активності. Крім того, скоротяться логістичні складнощі, зокрема з морськими перевезеннями.

Влада України також упевнена, що в середньостроковій перспективі на відновленні економіки позитивно позначаться і євроінтеграційні процеси. "У середньостроковій перспективі наше економічне зростання може бути прискорене завдяки рішучому впровадженню структурних реформ у контексті інтеграції до ЄС, значним інвестиціям у відновлення, у тому числі притоку приватних інвестицій", – йдеться у меморандумі. Щоправда, поки що прогноз щодо інвестицій досить скромний. Після падіння майже на 14 млрд доларів у 2022 році, у 2023-му очікується приплив на рівні 3 млрд, у 2024 - 2,3 млрд доларів.

Такий сценарій розглядається лише теоретично - прогнозних цифр щодо покращення економічної ситуації поки що не надає ніхто.

Базовий сценарій

У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) прогнозують у 2024 році менші темпи зростання ВВП, ніж у 2023 році, та збільшення інфляції. Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук дає подібний прогноз – зростання ВВП знизиться з 5,8% у 2023 році до 5% у 2024 році. Інфляція зросте із 6,2% до 10,1%. Такі цифри близькі до тих, що містяться в меморандумі з МВФ та прогнозах уряду та Нацбанку. Щоправда, НБУ песимістичніший щодо ВВП - прогноз, зростання на 3,6%.

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснює деяке погіршення очікувань зростання економіки тим, що її глобальна адаптація до умов війни вже відбулася і нових серйозних "проривів" найближчим часом, напевно, не буде. До того ж, зовнішнє фінансування у 2024 році може знизитися порівняно з 2023 роком.

"Економіка весь час перебуватиме під впливом надзвичайно великих ризиків, як військових, так і логістичних – як це було у 2023 році, коли реалізувалися як позитивний ризик відкриття портів Одеси, так і негативний – блокади польського кордону", – зазначив він у коментарі РБК -Україна.

Точніший прогноз, вважає він, можна буде дати наприкінці січня, коли проясниться ситуація з фінансуванням від ЄС та США. “При неповному щодо потреб фінансуванні зростання реального ВВП буде менше, а цін – більше. Але загалом ситуація в економіці буде відображенням картини на полі бою – ані перемоги, ані поразки”, – наголосив експерт.

Економіка України, незважаючи на війну, здивувала у 2023 році досить хорошими показниками, але наступного року ризики збільшаться, тому результат буде гіршим, упевнений Віталій Ваврищук. "Ми очікуємо, що у 2024 році з'явиться низка нових викликів, чи не найбільший з яких – це ризики, пов'язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України", - зазначив він.

Але поки що ризики суттєвого скорочення фінансування, за оцінкою Ваврищука, невисокі. "Ми очікуємо, що Україна отримає принаймні 28-30 млрд доларів (за потреби 41 млрд - ред). Це ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року", – зазначив він.

У цих умовах НБУ зможе повністю контролювати валютний ринок та продовжити його лібералізацію, зазначив Ваврищук. "Також склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і, за нашими прогнозами, курс наприкінці 2024 року становитиме близько 41 грн/долар", - повідомив експерт ICU.

Якщо ці ризики не реалізуються, зростання економіки продовжиться. Інфляція буде менше 7% принаймні до літа і прискориться до кінця року, вважає Ваврищук. Цикл пом'якшення монетарної політики майже завершено, але символічні зниження облікової ставки НБУ можливі у другому півріччі 2024 року, якщо інфляційні та валютні ризики залишатимуться збалансованими. Крім того, Україна має 2024 року знову реструктуризувати зовнішній борг, виплати за яким було перенесено на два роки в липні 2022 року.

"Умови реструктуризації значною мірою залежатимуть від припущень щодо тривалості війни та стійкості міжнародної фінансової допомоги", – зазначив Ваврищук.

Друк гривні (фото:НБУ)

Негативний сценарій

Негативний сценарій може розвиватись у разі затяжної війни. МВФ розглядає варіант – кінець 2025 року. Крім того, можуть продовжуватися блокади експортних транзитних маршрутів, пошкодження енергетичної інфраструктури та збої у ланцюжках постачання товарів. Все це збільшить виробничі витрати та знизить прибутковість підприємств. Крім того, при такому варіанті, напевно, сповільниться повернення вимушених переселенців в Україну.

Економічні прогнози за такого сценарію також будуть значно гіршими. Падіння ВВП у 2024 році може становити 5%, а у 2025 показник буде нульовим. Витрати на оборону залишатимуться досить великими, внаслідок чого бюджетний дефіцит збільшиться і необхідність його фінансування до 2027 року становитиме 140 млрд доларів. Основне фінансове навантаження ляже на 2024 рік – доведеться застосовувати "нетрадиційні заходи" щодо оподаткування для збільшення надходжень до бюджету та скорочувати витрати.

У разі непередбачених обставин може бути збільшено прибутковий податок. До того ж можуть запровадити додатковий податок на предмети розкоші та переглянути систему акцизних зборів. Крім того, може бути посилено валютне регулювання та знову введено фіксований курс гривні. І у разі нагальної потреби НБУ може вдатися до емісії. "Ми звертатимемося з проханням про емісійне фінансування від НБУ тільки в крайньому випадку і в строго обмежених обсягах", – йдеться у меморандумі, підписаному першими особами країни.

"Залучення понад 40 млрд доларів зовнішніх кредитів та грантів все ще не гарантовано, тому ризик друку грошей (купівлі ОВДП) Національним банком існуватиме наступного року", - зазначив Ваврищук.

На сьогоднішній день оцінити ймовірність воєнних ризиків практично неможливо. А ось ризики, пов'язані з ритмічністю фінансування, потроху вже виявляються. Регулярне надходження грошей до бюджету насамперед потрібне для забезпечення щомісячних соціальних виплат. Але питання фінансової підтримки бюджету України з боку США навряд чи вирішиться до кінця 2023 року. Рішення про надання коштів від ЄС також переноситься. Якщо Єврокомісії вдасться домовитися з Угорщиною, яка блокує затвердження бюджету ЄС, то рішення може бути ухвалене у січні. Якщо доведеться використати альтернативний варіант – надання фіндопомоги від 26 країн ЄС окремо, то це займе деякий час, можливо, до березня. Такі терміни назвала віце-прем'єр України Ольга Стефанишина. Вместе с этим, по последней информации, саммит ЕС для одобрения выделения помощи Украине в размере 50 млрд евро состоится 1 февраля.

Таким чином, швидше за все, у першому кварталі 2024 року Україна зіткнеться з нестачею грошей. У бюджеті наступного року вже зведено до мінімуму витрати на відновлення. Якщо приплив зовнішніх грошей скоротиться, то для забезпечення першочергових витрат, у тому числі на соцвиплати, доведеться заощаджувати гроші та дотримуватись витрат за деякими програмами.