Валютне свавілля. Обмін "старих" доларів вийшов з-під контролю: хто винен і що робити

Доларова купюра "не шарудить". Саме такий аргумент при відмові приймати валюту в обмінних пунктах українці останніми тижнями стали чути частіше. Чому обмінники та банки обмежили прийом пошкоджених купюр, а часто просто чіпляються до їхньої якості, і яким чином влада планує налагодити ситуацію, – нижче в матеріалі РБК-Україна.

На валютному ринку кілька тижнів тому виникла проблема обміну валют. Банки та обмінні пункти спочатку підняли комісію при прийомі не лише старих та сильно пошкоджених купюр іноземних валют, а й тих, що мають дрібні дефекти. Потім відмовилися від їхнього прийому практично повністю.

Громадяни, яким не вдалося обміняти валюту, почали звертатися до Нацбанку та депутатів. Представники профільного комітету Ради кажуть, що за добу надходило до 500 скарг на обмінні операції.

У НБУ проаналізували звернення та виділили дві ключові проблеми: перша виникає при обміні іноземних банкнот з ознаками значного зношування або пошкодження, друга – при обміні банкнот давніх років випуску.

Там заявили, що ситуація створена штучно, і незабаром її буде виправлено. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій сказав, що проблема загострилася у травні, після чого її почали обговорювати з представниками фінансових установ.

"Спостерігаємо виникнення, на нашу думку, штучної ситуації по зносу (купюр – ред.). Почули думки представників банківського та небанківського сектору, які зміни, на їхню думку, сприятимуть покращенню ситуації", – повідомив Гелетій.

Обмеження щодо прийому зношених та пошкоджених купюр існують досить давно. Наразі діє інструкція НБУ від вересня 2018 року. Згідно з цим документом, невеликими ушкодженнями, які не можуть бути причиною відмови в прийнятті купюри вважаються: локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості; відбитки штампів/печаток, написи, включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 мм2; плями – не більше трьох діаметром до 5 мм кожне; надриви чи надрізи – не більше трьох довжиною до 3 мм кожен; отвори та проколи – до чотирьох штук, діаметром не більше 1 мм кожен.

Якщо купюри пошкоджено більше допустимого, то їх можуть відмовитися приймати за встановленим курсом і банки і точки обміну інших фінансових установ. До останнього часу такі купюри приймали з комісією, яку кожен банк чи фінустанова визначала самостійно.

Купівля суттєво пошкоджених купюр здійснюється для подальшого обміну в банках-емітентах на нові. Ця процедура називається "інкасо". Але не всі банки в Україні займаються таким обміном безпосередньо. Її часто проводять через посередників – продають купюри іноземним банкам, які мають договори щодо інкасо з банком-емітентом. Потім ці банки безпосередньо займаються обміном. Процедура потребує додаткових витрат, які покриваються комісією.

Вирішили більше заробити

Перевезення валюти зазвичай відбувається авіатранспортом. В Україні цим займалася німецька Lufthansa. Але через заборону польотів на період війни логістика ускладнилася, а витрати на неї збільшились. Це підтверджують у НБУ. "З огляду на суттєве ускладнення логістичних шляхів під час повномасштабної війни та пов'язане з цим зростання прямих витрат банків на здійснення такої передачі валюти для обміну, уповноважені установи поступово збільшують комісії з операцій інкасо", – повідомили у регуляторі.

Обмінні пункти справді почали поступово збільшувати комісію за прийом ушкоджених купюр. Формальні підстави цього були. Але реальні причини, швидше за все, ніяк не залежали від подорожчання “інкасо”. Обмінки просто вирішили скористатися ситуацією і більше заробити. Така версія звучала на нарадах, які проводив НБУ з представниками банків та фінустанов минулого тижня, повідомили виданню деякі їхні учасники. Таку ж версію назвав РБК-Україна і голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетьманцев. “Проблема в тому, що це чергова схема заробітку на повітрі чи на людях. Вони самі вигадують проблеми із купюрами і самі виставляють інший курс чи маржу”, – зазначив депутат.

Крім збільшення маржі, при обміні стали більше чіплятися до стану купюр. Почастішали випадки, коли пункти обміну відмовлялися приймати за встановленим курсом купюри навіть із дрібними ушкодженнями. Співрозмовник видання на фінансовому ринку зазначив, що незважаючи на наявні формальні норми для оцінки якості купюр, насправді її визначити складно.

"У багатьох випадках оцінка може бути досить спірною", – зазначив він. Якщо клієнт не погоджується з оцінкою купюри пунктом прийому, то може поскаржитися в Нацбанк. Але на результат чекати досить довго, тому є ймовірність, що він погодиться на комісію. Це, звичайно, на руку фінустанові, тому такий трюк і застосовували при обміні валюти.

Додатково ускладнили обмінний процес чутки, запущені у банківських колах у травні, про те, що доларові купюри 1996 випуску будуть заборонені для прийому. "Деякі банки вирішили заздалегідь скоротити прийом таких купюр", – сказав співрозмовник з банківського ринку. У НБУ вже заявили, що немає жодних рішень, які забороняють валютно-обмінні операції з іноземною валютою, зокрема обмін доларів США 1996 року та випущені в обіг раніше. "Це стосується... всіх номіналів доларів США, які випускалися ФРС з 1914 року досі", – повідомили в НБУ.

До кінця травня проблема загострилася практично до краю після того, як ПриватБанк скасував прийом готівкової валюти терміналами. Таке рішення було ухвалено 29 травня.

Чому ситуація ускладнилася?

Фінустанови, викуповуючи пошкоджені купюри через обмінники, могли використовувати їх трьома способами. Перший – здавати у банки, які займаються інкасо. Але зараз цією процедурою практично не займається ніхто, кажуть джерела на ринку. Тож усі пошкоджені купюри залишаються в Україні. Другий – використовувати як засіб платежу за кордоном. Це складна процедура і може бути пов'язана з вивезенням грошей. Третій – переказ на карту (рахунок) через банківський термінал. В основному для цього використовували термінали ПриватБанку. Але сам банк інкасо не займався і не займається. За неофіційною інформацією, у ПриватБанку пошкоджених купюр могло зібратися уже на кілька десятків мільйонів. Щоб припинити наплив таких грошей банк і перекрив прийняття готівки. Але з 22 червня послугу буде відновлено – про це повідомив сам банк. Додаткових коментарів у Приваті не дають, але джерела, знайомі із ситуацією, кажуть, що це послабить напруження на обмінному ринку.

Буквально найближчим часом Нацбанк має повідомити, які заходи планується вжити або вже вжито, щоб нормалізувати ситуацію з обміном валюти.

У профільному комітеті Ради кажуть, що стежитимуть за діями НБУ та добиватимуться, щоб жодних додаткових обмежень не було.

“Є роз'яснення НБУ та його нормативка. Я хочу, щоб це просто виконувалося. Старі купюри за визначенням НБУ нехай приймають як хочуть. Але решта – за оголошеним курсом і без комісій. З 1914 року випуску”, – заявив Гетьманцев.