Торгівельно-транспортна блокада України. Чи зростатиме хвиля протестів у ЄС

У Європі посилилася хвиля невдоволень через імпорт із України. Блокаду пунктів пропуску на кордоні з Україною слідом за Польщею зібралися влаштувати і в Словаччині. А французькі виробники цукру заявили, що його постачання з України може негативно вплинути на внутрішній ринок. Про те, що викликає невдоволення європейських фермерів, про реакцію ЄС та перспективи вирішення проблем – нижче у матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

Під час підготовки матеріалу було використано публічні коментарі чиновників України, Польщі та ЄС, коментарі експертів, бесіди з чиновниками на умовах анонімності .

У Європі невдоволення українським імпортом виникло навесні. Перші заборони на поставки з України запровадили Польща та Угорщина. У квітні минулого року вони застосували ембарго на ввезення зерна. Потім до них приєдналися Румунія, Болгарія та Словаччина.

У Єврокомісії заявили, що такі дії незаконні, але потім дали згоду на ембарго у цих п'яти країнах до 15 вересня. Проте вже після зняття заборони Польща, Угорщина та Словаччина самостійно продовжили ембарго на імпорт українських продуктів. Мотив – турбота про власних фермерів, які заявили, що зіткнулися із серйозною конкуренцією з боку українських виробників через зниження цін на зерно.

Незважаючи на неодноразові заяви ЄК про те, що такі дії не відповідають законодавству ЄС, ембарго не скасували. Воно поширювалося на зерно, деякі інші продовольчі товари, але не торкалося транзиту.

З 6 листопада у Польщі заблокували і транспортне сполучення з Україною на трьох пунктах пропуску – "Ягодин", "Краковець" та "Рава-Руська". Тиждень тому було заблоковано четвертий пункт пропуску – "Медика", суміжний з українським "Шегині".

Блокада транспортного сполучення на українсько-польському кордоні (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Місцеві перевізники незадоволені конкуренцією з боку українських колег. Вони вимагають скасування для України так званого "транспортного безвізу", тобто можливості перевозити вантажі з України та в Україну без спеціальних дозволів. Такі вимоги є незаконними, оскільки рішення про відміну дозволів приймалося не в двосторонньому порядку, а в рамках ЄС, і для його зміни необхідне рішення Єврокомісії. До того ж українські перевізники не здійснюють перевезення між країнами Європи і не можуть створювати конкуренцію на внутрішньому ринку ЄС - вони постачають вантажі з України та в Україну. А тому, видавлюючи українські компанії з європейського ринку, поляки хочуть зайти на український та зайняти на ньому частку міжнародних перевезень.

Українська влада вже три тижні веде переговори з польськими колегами та з протестувальниками, проте результату немає. Протести відбуваються з дозволу місцевої влади, а тому в Польщі вони вважаються законними. Уряд Польщі, який незабаром буде змінено, фактично не втручається у ситуацію.

Днями у ЄС дали офіційну оцінку ситуації на пунктах пропуску. "У пошуку рішення немає сумлінності... і майже повна відсутність залучення польської влади... яка має забезпечувати дотримання законів на кордоні", - заявила єврокомісар з питання транспорту Адіне Валіан.

Уряд Польщі висунув Україні вимогу

Після такої заяви єврокомісара в уряді Польщі фактично підтримали протестувальників. Міністр інфраструктури Республіки Польща Анджей Адамчик закликав український уряд до термінових дій щодо виконання вимог польських автоперевізників, які "перебувають під відповідальністю української сторони". У своєму листі міністру інфраструктури України Олександру Кубракову він зажадав скасувати електронну чергу транспортних засобів, які повертаються з України до ЄС без вантажу, як мінімум на двох прикордонних переходах: "Зосін-Устилуг" та "Нижанковичі-Малховіце".

В Україні сподіваються, що ситуація може змінитись після призначення нового уряду Польщі. Це очікується у середині грудня. Поки що на посаду прем'єр-міністра висунуто чинного глава уряду Матеуша Моравецького як представника партії "Право і справедливість", яка набрала більшість голосів на виборах. Голосування планується 11 грудня, але шансів залишитись на своїй посаді у Моравецького немає.

Уряд формуватиме опозиційна коаліція. І вже 12 грудня його головою може бути обраний єдиний кандидат – лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск. Майбутній прем'єр уже звинуватив чинну владу у бездіяльності щодо вирішення проблеми на українсько-польських пунктах пропуску.

"Цей уряд ставить нас усіх у дуже складну ситуацію. Партія "Право і справедливість", Моравецький та Качинський фатально, дуже дилетантськи, непрофесійно і до того ж цинічно розіграли українську карту... На початку, коли це було доречно, вони демонстрували радикально проукраїнську позицію, повністю забуваючи про польські інтереси", – наголосив Туск. Він додав, що таким чином уряд ставить під загрозу польсько-українські відносини.

Кандидат на пост премьер-министра Польши Дональд Туск (фото: Getty Images)

Українським імпортом незадоволені словаки та французи

Декілька днів тому про намір блокувати пункт пропуску Вишні Німецьке-Ужгород вже з 16:00 (по Київу - ред.) 1 грудня заявили і словацькі перевізники. Після перекриття шляхів через Польщу транспортний потік через Словаччину збільшився. Словаки також хочуть запровадження дозволів для українських перевізників.

"Цей бізнес-транспорт, як і гуманітарний транспорт, звільнений від необхідності отримання дозволів на перевезення та інших правил і правил, яких повинні дотримуватись інші перевізники ЄС", - йдеться у заяві спілки автоперевізників Словаччини UNAS . 4 грудня у Брюсселі заплановано засідання Транспортної ради ЄС, на якому буде розглянуто питання щодо ситуації на українсько-польських пунктах пропуску. Але в UNAS заявили, що не очікують на якісь результати цього засідання.

Наприкінці листопада французькі виробники цукру висловили невдоволення зростанням імпорту з України. Вони хочуть, щоб цукор був реекспортований, інакше збільшення обсягу цього продукту на ринку ЄС може спричинити зниження цін. "Вимоги виробників цукру наслідували аналогічну напруженість у зв'язку з різким зростанням експорту зерна з України, що спонукало кілька східноєвропейських країн заборонити закупівлі на тій підставі, що постачання знижують місцеві ціни", - пише Bloomberg.

Поки український імпорт на цінах у Франції не вплинув, цукор залишається досить дорогим - понад 800 євро за тонну, що є найвищим показником за останні десять років. До речі, у вересні французькі виробники м'ясної продукції виступали проти імпорту з України курятини. Вони вимагали відміни митних пільг для української продукції.

У ЄС думають, як покарати Польщу за транспортну блокаду

Єврокомісар Воліан у середу, 29 листопада, заявила про можливість застосування санкцій щодо Польщі за бездіяльність влади щодо вирішення конфліктної ситуації на пунктах пропуску з Україною.

Єврокомісар підкреслила, що весь ЄС, не кажучи про Україну, яка зараз перебуває у стані війни, не можна взяти в заручникі, блокуючи зовнішні кордони.

Україна зі свого боку, незважаючи на явну відсутність дій польської влади щодо вирішення конфліктної ситуації, досі не заявила про плани вжити будь-яких заходів у відповідь. Торговий представник України Тарас Качка поки не відповів РБК-Україна, чи можна чекати на такі заходи від Києва і чи буде вимога про компенсацію втрат, які зазнала країна.

Офіційно про суми втрати від торгово-транспортних обмежень в уряді не повідомляють. Але, за неофіційними даними, втрати лише з податків та зборів наближаються до мільярда гривень. Нацбанк оцінює втрати від транспортної блокади в 160 млн. доларів для експорту і 240 млн. доларів для імпорту за місяць.

Директор інституту світової політики Євген Магда вважає, що ситуація на кордоні з Польщею не могла виникнути без російських спецслужб. "Я не вірю, що активіст партії "Конфедерація" (власник однієї з транспортних компаній Польщі Рафал Меклер - ред.) сам прорахував всю ситуацію та підготував таку резонансну акцію", - заявив Магда в коментарі РБК-Україна.

Росія вивчає законодавство західних країн та використовує це у власних цілях, зазначив він. "У даному випадку було дуже вміло продумано та використано небажання тимчасово-легітимного уряду Моравецького втручатися у ситуацію та вирішувати її фактично для наступного уряду Туска", - сказав експерт. Спецслужбам ЄС та НАТО, на думку Магди, варто уважно вивчити ситуацію з блокадою щодо російського впливу на проведення цієї акції.

При цьому Магда вважає, що Туск після приходу на посаду прем'єра діятиме досить акуратно, щоб не порушувати польські закони з одного боку і не демонструвати залежність своїх дій від позиції Єврокомісії з іншого.

Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков також бачить політичні причини блокади. "Організатор акції хотів взяти участь у політичній боротьбі - або підтримати Моравецького, або підставити новий кабінет міністрів. На відміну від ситуації із зерном, у транспортної блокади жорстка політична прив'язка", - зазначив експерт у коментарі РБК-Україна.

Після приходу уряду Туска, вважає Плотніков, політична складова зникне, а економічні проблеми, якщо вони дійсно є, будуть вирішені. "До початку протестів дії наших водіїв не викликало протестів, хоча, можливо, вони й демпінгували перевезення і створювали конкуренцію. Я думаю, що з Польщею ситуація вирішиться", - зазначив він.

Блокада переходів зі Словаччиною, на думку Плотнікова, є малоймовірною. "Швидше ініціатива словаків викликана так званим стадним почуттям. До того ж, там до влади прийшов відверто антиукраїнський уряд, який і прихильно ставиться до Росії", - зазначив експерт.

Протестні настрої у Франції, на думку Плотнікова, також можуть підігріватися з російської сторони. "Ми знаємо, що Франція прихильно ставиться до Росії. Але в даному випадку цукор як знаряддя обраний дуже непродумано. Я не бачу жодного ризику для Франції від постачання його з України", - зазначив експерт.

Плотніков вважає, що проблеми, подібні до тих, що виникли останнім часом, у майбутньому мають вирішуватися за більш активної участі і Єврокомісії і уряду України. ЄК, на думку Плотнікова, має право вплинути на такі події з огляду на те, що Україну вже можна вважати кандидатом на вступ до ЄС. Ну а українській владі треба активніше та жорсткіше спілкуватися з європейськими регуляторними органами.