Банківська справа – відповідальна і турбулентна. Щоб під час війни банк тримав на ринку лідерські позиції потрібна синергія чинників. Перш за все, згуртованість команди, а також здатність фахівців далекоглядно оцінювати події на фінансовому ринку.
Приблизно за такою формулою сьогодні працює Cominbank, який у грудні відзначить ювілей – 30 років. Про роботу банку з історією і поточний стан банківської системи України в інтерв'ю РБК-Україна розповідає голова правління АТ "Комінбанк" Тетяна Путінцева.
– "Комінбанк" є "банком з історією". Що це сьогодні означає для вас і для команди?
– "Комінбанк" є свідком 30-ти річного становлення української незалежності, з цього варто черпати натхнення, як для перемоги, так і для побудови гідного майбутнього. Зараз наша спільна місія полягає у тому, щоб поглибити розуміння як формувалась сучасна Україна і ділитися знаннями, що всім співвітчизникам допоможуть долати важкі часи. Тому до ювілею у грудні готуємо низку цікавих активностей, присвячених нашій культурі та історії.
– Як сьогодні оцінюєте рішення НБУ щодо зниження облікової ставки до 20%?
– Очевидно, що Україна увійшла у період зниження облікової ставки. Можливість її зниження обумовлено двома ключовими факторами.
По-перше, це рівень інфляції в Україні, який на кінець 2023 року складатиме близько 13% у річному вимірі. І це неймовірний показник, якого вдалось досягти завдяки жорсткій монетарній політиці регулятора.
По-друге, той каскад надлишкової ліквідності, який сформувався внаслідок емісійного фінансування держбюджету у першій половині 2022 р., майже повністю акумульований завдяки таким інструментам як депозитні сертифікати та облігації внутрішньої державної позики. Все це створює умови для поступового зниження відсоткової ставки.
Але, маю зазначити, таке зниження має відбуватись поступово, враховуючи реальний стан справ в українській економіці. Адже системні ризики, викликані широкомасштабним російським вторгненням, на жаль, продовжують бути актуальними.
– Як таке зниження може вплинути на "Комінбанк"?
– Банк має адаптивну та збалансовану бізнес-модель, яка дозволяє йому успішно працювати як в умовах жорсткої монетарної політики, так і в умовах зниження облікової ставки.
Звичайно, процес зниження облікової ставки неминуче призводить до зменшення дохідності по депозитах. Тому рекомендую нашим клієнтам використовувати довгострокові депозити для підвищення прибутковості інвестицій. Ставка по депозитах для фізичних осіб в "Комінбанку" складає до 17.25% річних, що є одним з найвищих показників банківської системи.
– "Комінбанк" залишався прибутковим банком як протягом ковідної кризи, так і під час широкомасштабного вторгнення. В чому секрет успіху?
– Так, дійсно, прибуток нашого банку за 6 місяців 2023 року склав більш як 77 мільйонів гривень. Я виокремлюю декілька складових, завдяки яким, в найскладніші часи, нам вдається демонструвати високий рівень прибутку.
По-перше, це стресостійка бізнес-модель банку. Ми універсальний банк, який хеджує ризики, відповідно до змін в економічному стані країни. І це дає нам певну варіативність в діяльності. Так, коли одна зі складових бізнесу (наприклад, корпоративне кредитування у першій половині 2022 року) не генерує достатній cash flow, інші сегменти діяльності (роздрібне кредитування, операційні доходи, операції з цінними паперами) дозволяють забезпечити стабільний рівень ліквідності та прибутковості. Важливим моментом у діяльності банківської установи є також забезпечення адекватного ризик-менеджменту.
По-друге, це незмінна підтримка з боку нашого основного акціонера. Відомий британський інвестор пан Стефан Пол Пінтер володіє кваліфікованою більшістю акцій нашого банку. Ми прислухаємось до його порад щодо ведення бізнесу, спільно обговорюємо наші подальші плани. Пан Стефан протягом останніх років незмінно ухвалював рішення не розподіляти отриманий нашим банком прибуток, що дозволило нам суттєво збільшити капітал банку та бути стійкими до багатьох викликів.
– Що сьогодні відбувається з мережею банку? Чи мали місце скорочення?
– Як це не дивно у часи війни, але ми втілюємо протилежний сценарій. Мережа банку зростає, за останні півтора року відкрили понад 20 відділень. Завдяки цьому розвитку працевлаштували багато людей, збільшили кількість робочих місць, збільшили податкові надходження до держбюджету.
У першу фазу широкомасштабного вторгнення, нам вдалось уникнути скорочень та зберегти професіоналів як в центральному офісі, так і в регіональних відділеннях.
– "Комінбанк" став лідером за рівнем соціальної відповідальності серед українських банків з недержавною часткою. Завдяки чому?
– Ви зараз говорите про офіційну відзнаку, таке про нас знають рейтинги та Гугл. Звісно, це вагоме і надзвичайно приємне визнання. Але більш промовистими щодо нашої соціальної відповідальності є такі речі, як прапор від воїнів ЗСУ, який хлопці особисто підписали і передали Стефану Полу Пінтеру. Це щира подяка за те, що ми постійно допомагаємо військовому госпіталю.
Окрім цього співпрацюємо з благодійними фондами. Разом з БФ ONUKY надаємо підтримку похилим людям, діткам, родинам, які через повномасштабне вторгнення були змушені переїхати. У вересні допомогу отримали понад 300 підопічних цього фонду. Неодноразово робили хороші справи з благодійним фондом "Запорука". Наприклад, внесок у створення реабілітаційного відділення в Національному інституті раку.
– В одному з інтерв’ю ви говорили про "філософію благодійності" Dobrokolo. Чи ця програма ще актуальна?
– Не лише актуальна, але й потужно розвивається. Мова про "Доброколо", таку назву має концепція корпоративної соціальної відповідальності нашого банку, її гасло — "Добро всім, хто коло тебе". І сьогодні одна з важливих складових "доброго кола" — корпоративне волонтерство. Наші співробітники регулярно беруть участь у фасуванні продуктів для дідусів і бабусь. Коли сталася катастрофа на Херсонщині, оперативно допомагали у підготовці гуманітарної місії. Власним прикладом ми показуємо усім, що змінювати світ на краще можуть не лише меценати з великою кількістю грошей, а кожна небайдужа людина.
– Попри досягнення банку, не можу не спитати й про проблеми, а саме про штраф від Національного банку України за порушення правил фінансового моніторингу. Якою буде реакція банку на цей штраф?
– Після початку широкомасштабного вторгнення, керуючись принципом безперервності роботи банківської системи, ми орієнтувались, перш за все, на швидкість платежів для наших клієнтів. Такий підхід був виправданий, оскільки будь-яка пауза могла посіяти недовіру до банківської системи та призвести до ефекту доміно й серйозних проблем. На жаль, цією ситуацією скористались недобропорядні клієнти, які використали ліберальний підхід до фінансового моніторингу для ухилення від оподаткування.
Окрім виплати штрафу, "Комінбанк" вживає комплексні заходи щодо посилення системи фінансового моніторингу. У банку проведено як кадрове, так і структурне оновлення системи внутрішнього фінансового моніторингу. В рамках чинного законодавства, ми співпрацюємо з регулятором, а також правоохоронними органами задля виявлення можливих правопорушень у цій сфері. Ми пройшли кризовий момент, зробили відповідні висновки та впевнено рухаємось вперед.
– Ще одна тема це чутки, які періодично з’являються у ЗМІ, щодо причетності до банку бізнесмена Євгена Казьміна. Як ви можете прокоментувати це?
– Пан Казьмін дійсно колись був акціонером нашого банку та входив до його органів управління. Станом на сьогодні, він має таке ж відношення до нашого банку, як попередній власник квартири до її подальшої долі при наявності нового власника.
У 2016 році, "Комінбанк" був придбаний британським інвестором Стефаном Полом Пінтером, який й досі залишається нашим ключовим інвестором. При цьому, структура власності "Комінбанку" є прозорою та не викликає жодних заперечень з боку регулятора та відповідних органів.
Щодо начебто зв’язку "Комінбанку" з Казьміним, маю зазначити, що він залишається клієнтом нашого банку, але, безумовно не впливає на управлінські рішення нашої банківської установи. За останні півтора року, я бачила в жовтій пресі багато версій щодо начебто належності "Комінбанку" різним особам: українським олігархам, топпосадовцям і т.д. Цих версій настільки багато, що ми не встигаємо їх спростовувати. Але жодна з них не підтверджується фактами. А я закликаю вірити саме фактам, а не сумнівним публікаціям без джерел походження інформації.
– Ми живемо в стані війни вже більш ніж півтора року. Якими ви бачите перспективи економічного розвитку нашої держави найближчим часом?
– Українська економіка в умовах війни – це економіка тилу, яка має підживлювати та забезпечувати фронт. А також створювати відносно нормальний рівень життя тим людям, які вирішили залишитись в Україні. Попри те, що ми, природно, сконцентровані на цінностях виживання, дуже важливо не забувати й про розвиток.
Є всі підстави вважати, що ця війна буде довгою. Але також є впевненість, що вона завершиться нашою перемогою. Тому наше головне завдання – тримати надійний тил для наших військових, розвивати бізнес та готуватись до глобального відновлення України.
Нашому поколінню випали чи не найтяжчі завдання з часів другої світової: вижити, вистояти, відбудувати. Але важкі випробування падають на плечі сильних людей. Тож ми обов’язково впораємось з цим і переможемо. Україна переможе!