Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут "картковий туризм"

Що роблять українські біженці за кордоном зі своїми грошима, на що їх витрачають, як змінюються пріоритети витрат від початку війни, а ще – про валютні зловживання тих, хто не гребує наживатися на війні, та "закручування гайок" Нацбанком – в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

При підготовці матеріалу використовувалась інформація, надана НБУ та комерційними банками.

Національний банк все бачить. Ну майже все. Зокрема, бачить він і те, як українці витрачають гроші за кордоном. Завдяки даним НБУ ми можемо відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни. І картина дуже показова.

Що ж побачив Національний банк

Одразу зазначимо, що статистика регулятора не "розрізняє" витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І ще важливий нюанс – мова йде виключно про операції за банківськими картками.

Так от – у січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі. Тобто витрати на особисті цілі склали близько третини від загального об’єму витрат.

Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.

Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з "мирними" місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів. Тобто в березні 2022 року українці за кордоном витратили на особисті цілі більше мільярда доларів.

Далі – більше. У квітні 2022-го на особисті цілі українці за кордоном витратили вже 1,334 млрд доларів. Це відбулося на тлі подальшого зменшення витрат на ділові поїздки – до 327 млн доларів.

А далі… У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.

До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.

Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.

Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.

Пояснення причин такої тенденції не є метою цього тексту, але можна припустити, що зменшення щомісячних витрат українців за кордоном починаючи від весни 2023 року зумовлене поверненням частини українців на батьківщину після зими.

Але це ще не все, що побачив Національний банк, аналізуючи витрати українців за кордоном від початку великої війни.

Що ще побачив Національний банк

Неприємним сюрпризом для Національного банку, та й певно для більшості українців, стали численні випадки валютних спекуляцій в перші місяці війни на тлі можливостей, що виникли через значну різницю офіційного та готівкового курсів гривні. Мова йде про так званий "картковий туризм".

Схема працювала так: за кордоном з карток українських банків знімалися великі суми готівкової валюти після їхньої конвертації з гривні за офіційним курсом. Після цього валюта завозилась в Україну і продавалась за готівковим курсом, який значно перевищував офіційний. За рахунок курсової різниці зароблялись колосальні гроші фактично "з повітря".

За даними Національного банку, найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі та інших країнах, що мають спільний кордон з Україною – Словаччині та Румунії.

Після корекції офіційного курсу гривні НБУ в липні 2022 року масштаби такого явища зменшилися, зазначають в центробанку.

"Заходи НБУ, спрямовані на підвищення привабливості гривневих активів, калібрування валютних обмежень та запровадження спеціальних депозитних продуктів сприяли звуженню спреду між офіційним та готівковим курсом. До того ж у березні 2023 року НБУ посилив ефективність заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду. У результаті обсяги зняття готівки з березня 2023 року значно скоротилися, насамперед у прикордонних країнах – Польщі, Словаччині, Румунії", - констатують в НБУ.

Що в окремих країнах

Цікавою і показовою є ситуація зі співвідношенням готівкових і безготівкових операцій українців у різних країнах.

Польща

Протягом восьми місяців річного періоду від березня 2022-го до березня 2023 року щомісячні об’єми зняття готівки українцями перевищували обсяги безготівкової оплати товарів і послуг у торгово-сервісних мережах. Тобто протягом першого року війни українці в Польщі переважно використовували "кеш".

І лише в березні 2023-го об’єми зняття готівки різко зменшились. Вже у квітні-липні зняття готівки за об’ємами складало близько п’ятої частини від сум безготівкових оплат.

Варто зазначити, що суми загальних витрат українців у Польщі мають тенденцію на зменшення. Якщо у березні 2022-го витрати склали 367,6 млн доларів, то у липні 2023-го – вже 125,4 млн. Майже трикратне зменшення витрат напевно може свідчити про відтік українців з Польщі. І не обов’язково на батьківщину.

Німеччина

Переважання готівкових операцій над безготівковими розрахунками українців тут тривало до липня 2022-го, після чого частка безготівкових розрахунків стабільно перевищує готівкові.

Жінка знімає готівку в банкоматі Берліна (фото: Getty Images)

Словаччина

В Словаччині протягом першого року повномасштабної війни відбувалися без перебільшення готівкові "дива". В перші місяці війни суми зняття готівки вдесятеро (!) перевищували об’єми безготівкових розрахунків. Так було щомісяця з березня по червень 2022-го. В липні - вересні співвідношення сягало 7 – 9 крат. Значне переважання готівки тривало до березня 2023 року, після чого частка безготівкових розрахунків "взяла гору" над готівкою.

Можливо, це саме той випадок "карткового туризму", про який згадував Національний банк.

Румунія

Перевищення готівкових операцій українців над безготівковими розрахунками протягом всього першого року війни фіксувалося в Румунії. І теж до березня 2023-го. Щоправда співвідношення готівки до безготівки тут було значно скромнішим – як правило двократним.

Молдова

Перевищення об’ємів зняття готівки над обсягами безготівкових операцій українців тут стабільно складало два-три рази. І теж… до березня 2023 року.

Литва

Протягом семи місяців 2022 року - з березня по вересень – готівка превалювала у розрахунках українців у Литві. Пізніше – безготівкові розрахунки взяли верх над готівкою.

Грузія

В Грузії українці аж до квітня 2023 року віддавали перевагу "кешу" над безготівковими картковими розрахунками. Співвідношення на користь готівки сягало 4 крат.

Чорногорія

До травня 2023 року українські біженці в цій країні також віддавали перевагу готівці. Перевага могла складати 2-3 рази.

Два слова про лідерів безготівки

Найменше готівки українці використовували в Ірландії, Швейцарії, Швеції та Люксембурзі, віддаючи абсолютну перевагу безготівковим операціям.

Як правило, переважали безготівкові розрахунки над операціями зі зняття готівки в таких країнах: Велика Британія, Франція, Бельгія, Португалія, Канада, Угорщина, Нідерланди, США, Австрія, Чехія, Туреччина.

Замість коротких висновків

Звичайно, використання готівкових розрахунків саме по собі ще ні про що не свідчить. Але багатократне перевищення неконтрольованих державними регуляторами готівкових операцій над безготівковими банківськими платежами протягом тривалого періоду може бути, як мінімум, приводом для занепокоєння з боку Національного банку України, однією із задач якого під час війни є підтримання курсової стабільності гривні.

На що українці витрачають гроші

Висновки про те, на що витрачають кошти українські біженці за кордоном, можна зробити зі статистики, наданої РБК-Україна комерційними банками.

За даними директора департаменту розробок інноваційних технологій ПУМБ Дениса Воробйова, ТОП-категорії витрат клієнтів банку, які тимчасово перебувають за кордоном, від початку війни практично не змінюються. Найчастіше витрачають на продукти - 34% усіх клієнтів банку за кордоном оплачували цю категорію товарів у 4 кварталі 2023 року. Для порівняння, у 1 кварталі 2022 року цю категорію товарів оплатили 31% клієнтів за кордоном.

Оплата банківською картою (фото: Getty Images)

На другому місці рейтингу - кафе та ресторани: 21% у 4 кварталі 2023-го та 16% у 1 кварталі 2022 року.

Потім – аптеки: 19% у 4 кварталі 2023-го та 15% у 1 кварталі 2022 року.

А далі - одяг/взуття, АЗС (паливо та супутні товари), транспорт/готелі.

"Згідно з нашими внутрішніми даними, витрати в цих категоріях є стабільними за деякими виключеннями. Так, у 2-му та 3-му кварталі 2022 року кількість клієнтів, котрі витрачали гроші на продукти, різко зросли до 70% та 50% відповідно. Але протягом року кількість клієнтів з витратами в цій категорії було стабілізовано. Схожа ситуація - з категорією "аптеки" та "одяг/взуття". У 2 кварталі 2022 року кількість клієнтів з транзакційною активністю у цих категоріях виросла до 40% та 38% відповідно. Але, протягом 2022-2023 років кількість клієнтів, які сплачують за ці послуги, стабілізувалась", - розказує банкір.

ТОП-3 країн, де найбільше транзакцій картками ПУМБ, - Польща, Німеччина та Чехія.

А от в Правекс Банку серед країн з найбільшою часткою закордонних операцій називають: Польщу, Німеччину, Іспанію, Ірландію, Нідерланди, Велику Британію, США та Італію.

Цікавою також є статистика банку щодо зростання частки витрат українців-клієнтів банку за кордоном від початку війни, яка лише підтверджує агреговані дані від Національного банку.

Так, за інформацією начальника відділу по роботі з фізособами головного управління роздрібного бізнесу Правекс Банку Олега Заяця, у 2022 році порівняно з попереднім, довоєнним роком загальна кількість карткових платіжних операцій зросла на 128 %, а загальна сума - на 91%. Тенденція до збільшення витрат зберігалась і протягом 2023 року, хоч і меншими темпами, ніж у 2022 році.

Нагадаємо, мова йде про об’єми безготівкових платежів картками українських банків.