Для швидкого відновлення та сталого розвитку. За якими принципами слід жити Україні у 2023 році

2023 рік в Україні може дати початок численним неполітичним горизонтальним об'єднанням. До такого висновку дійшли учасники ad hoc think tank "СПІВДІЯ", що стартував у Києві наприкінці 2022 року. Перші робочі зустрічі відбулися у всесвітньо відомому форматі Chatham House.

Стартова тема оголошувалася як "Підсумки 2022 року та моделювання головних трендів 2023 року". Були запрошені експерти різного профілю, з метою провести крос-секторальний спільний аналіз. Банкір, айтішник, маркетолог, аудитор, юрист, освітянин, журналіст та політичний консультант зустрілися за круглим столом, аби дійти спільних висновків.

Від початку існувала гіпотеза, що саме співдія допоможе українському суспільству бути більш ефективним в наступному році.

Практичні кейси, якими поділилися учасники, довели надзвичайний потенціал цього механізму. Війна 2022 року вкотре виявила здатність українців гуртуватися під впливом зовнішньої загрози. Досвід показав: ті проблеми, які держава не вирішує впродовж років, декілька ледве знайомих людей здатні розв’язати за кілька днів. Персональні зв'язки виявилися потужнішими за бюрократичну машину.

Від початку повномасштабного вторгнення українці миттєво гуртувалися, аби привезти гуманітарку, купити пікапи чи одягнути ЗСУ. Українські технічні спеціалісти IT-компаній, що працюють у різних куточках світу, об'єдналися задля спільних хакерських атак проти росіян. Таких прикладів – безліч.

Отже, горизонтальна взаємодія між українцями працює надзвичайно потужно. Проте, як активувати її свідомо, а не ситуативно? За якими принципами діяти, аби отримати гарантований результат? Зустріч дала відповіді на ці питання.

Механізм горизонтальної взаємодії не є новим для України. Суспільство активно використовувало його під час двох Майданів та добровольчого руху 2014 року.

На думку учасників think tank, здатність до гуртування претендує на статус національного еволюційного феномену. Це не просто командна гра, як її описують у підручниках з менеджменту. В українському варіанті, горизонтальні зв'язки народжували потужну енергію, яка не була притаманна учасникам групи поодинці. Саме ця потужна, навіть сакральна, енергія власне вирішувала всі питання.

Учасники обговорення дійшли думки, що механізм гуртування можна опанувати, задіяти на рівні громад та спрямувати на розбудову України після нашої Перемоги.

Вже зараз відомо, що станеться, якщо не використати цей шанс. Сумно відомим є досвід двох Майданів та добровольчого руху 2014 року. Тисячі та навіть мільйони людей зробили потужні зрушення, але потім втратили геть усе. Вони передали надбання у руки політиків, що йшли під правильними гаслами, але ті почали переслідувати лише власні інтереси, щойно отримали владу.

Існує ризик, що після перемоги над росіянами повториться прикрий досвід, який громадяни вже прожили з "Нашою Україною", БЮТом, БПП та "Народним фронтом". Вже зараз деякі політики намагаються спрямувати шалену енергію гуртування на розбудову власного іміджу. Це робиться, в тому числі, напередодні виборів, які багато хто прогнозує на літо-осінь 2023 року.

Якщо українці не хочуть вчергове втратити вплив на організацію суспільного життя, діяти потрібно просто зараз. Не йти у політику, але робити спільні дії для розвитку України, впроваджувати співпрацю органів врядування з населенням.

Так у процесі обговорення початкова ідея перетворилася на інструментальне рішення.

Описаний вище механізм є класичним громадянським суспільством, як його описують у типових підручниках з політології. Це саме те, чого так потребує Україна. Адже постійно діючого громадянського суспільства останнім часом не було. Горизонтальні проекти спалахували час від часу, зокрема взимку 2013 року, але згодом згасали. Їхнє місце займало псевдо-громадянське суспільство.

Люди, які останні десять років називають себе активістами, зазвичай перебувають під чиїмось впливом. Більш-менш класичною формою об’єднань в Україні залишаються лише професійні асоціації (Асоціація роботодавців, галузеві асоціації тощо) та клуби з нетворкінгу (наприклад, "СЕО Клуб").

Ідея, яку закладено до "СПІВДІЇ", – це просування інтересів громадян України загалом через горизонтальні зв’язки. Учасники таких систем не займатимуться громадянською діяльністю професійно, як політики. Вони не лобіюватимуть інтереси олігархів чи конкретних бізнесів. Не отримуватимуть грантів на реалізацію програм. Проте вони впливатимуть на розвиток України.

Чому починати роботу потрібно саме зараз? Зрозуміло, що наразі вся увага українців має бути зосереджена на подоланні ворога. Але також вірно, що після нашої Перемоги жодного перехідного періоду до мирного життя не буде.

Досвід показує, що у передвиборчий період вже запізно щось аналізувати та планувати. Невдовзі суспільство матиме справу з технологіями, які спрямовані на перемогу у виборах. Тож після Перемоги населення України ризикує знову перетворитися на пасивного спостерігача, якому доводиться обирати з того, що пропонують.

Неможливо передбачити, яким буде 2023 рік, але необхідно створити інструменти, які дозволять ефективно діяти незалежно від викликів, які він матиме.

Три перешкоди та три правила

Практичний розгляд показав, що механізм співдії між українцями має три суттєвих недоліки.

Перший – це тимчасовість. Горизонтальні взаємодії миттєво виникають, але так само швидко зникають, щойно проблему вирішено. Деколи вони народжували формальні структури - наприклад, виробництво дронів чи баггі для ЗСУ. Але у цих випадках втрачалося головне – власне система горизонтальних зв’язків з її унікальними властивостями.

Другий недолік – це ситуативність. Українці швидко гуртуються заради вирішення невеликих тактичних питань, але чомусь не хочуть об'єднуватися задля стратегічного впливу. Не висувають постійних лідерів, не створюють системи контролю, не можуть домовитися щодо довготривалих принципів взаємодії.

До цих двох недоліків можна додати третій - традиційно важку комунікацію між українцями у мирні часи. Культура сприйняття думок один одного є настільки низькою, що вже давно перетворилася на мем. Летюча фраза "Два українці, три гетьмани" – саме про це.

Ті самі люди, що легко гуртуються задля боротьби зі спільним ворогом, не можуть домовитися, як керувати багатоповерховим будинком чи дачним кооперативом. Така незговірливість є головною перешкодою до створення громадянського суспільства в Україні.

Think tank "СПІВДІЯ" мав знайти протиотруту, що зупинила б ці ганебні явища. Організатори дійшли висновку, що гуртування потребує спеціальних адапторів, які учасники назвали Принципами. Аби ці Принципи були практичними та живими, їх треба було не вигадати у тиші кабінету, а взяти з життя. Саме через це до think tank залучили експертів з багатим та різноплановим досвідом.

Ще до початку пошуку адапторів, до наукової моделі "СПІВДІЇ" було закладено три важливих правила.

Перше – інтелектуальний формат. Допомога ЗСУ та волонтерство продемонстрували здатність українців взаємодіяти на рівні емоцій та оперативного реагування. Виклик цього think tank полягав саме у пошуку принципів, що об'єднали б людей з високим інтелектуальним потенціалом, але різним світоглядом та унікальним досвідом. Критерієм ефективності роботи стало гуртування на рівні стратегічного бачення.

Друге правило – жодних політичних амбіцій чи лобіювання бізнесових інтересів. Задля співдії у форматі Chatham House експерти відкинули свої політичні уподобання, аби створити спільний продукт. Цей приклад був згодом екстрапольований у принципи.

Третє правило – постійне розширення співдії. Проект має на меті залучити тисячі проактивних людей з різних сфер життя. Ідеалом є створення потужної системи співпраці, у якій професіонали з різних сфер спільно створюють високі стандарти спільного життя.

Працюючи за цими правилами, think tank "СПІВДІЯ" напрацював дванадцять принципів. Скоріше за все, у чергових експертних зустрічах їхні формулювання будуть дещо змінені. Проте сама ідейна основа залишиться незмінною.

12 принципів співдії

Застосовуючи ці Принципи, можливо перетворити будь-яку групу свідомих українців на єдиний організм з високою енергетикою співдії.

Першим та провідним є принцип співдії та співтворення.

"Цей принцип слід розуміти як принцип формування множини стійких горизонтальних зв’язків, ефективність яких примножується завдяки розвитку емоційного інтелекту, ефективній командній і проектній роботі. Це здатність людей об’єднуватися для створення ефекту множення потенціалу, коли вони розуміють, що спільне – завжди буде більше, ніж проста математична сума його складових частин", – пояснив політичний консультант Денис Маркішев.

Емоційний інтелект вже перетворився на регулярний інструмент корпоративної культури на Заході. Адаптація його для України дозволить уникнути прикрих непорозумінь та дрібних перешкод, що надзвичайно шкодять процесу комунікації.

Другий принцип – мораторію на внутрішню конкуренцію в суспільних відносинах протягом 2023 року.

"Ми розуміємо його як інструмент консолідації зусиль українців не лише перед зовнішньою загрозою чи зовнішнім ворогом, а й після зникнення будь-яких загроз, під час відновлення та відбудови України. Це добровільна відмова від внутрішньої конкуренції в різних сферах суспільного життя задля посилення внутрішніх ринків та спрямування енергії конкуренції на зовнішні ринки", – розповів журналіст Сергій Лямець.

Війна довела, що найбільші перемоги є результатом роботи команди. Якщо ми прагнемо перемог і у мирному житті, а не лише у боротьбі з агресором, – варто єднати зусилля, а не витрачати сили на конфлікти один з одним.

Третій принцип – експансії.

"Він означає поширення впливу України на інформаційну, культурну, економічну, фінансову, цифрову та інші сфери життя на міжнародній арені. Україна дуже потужна, самодостатня країна, i ми вміємо добре працювати, тільки ми дуже рідко про це говоримо. Наприклад, наш банк завдяки виваженим рішенням i хорошій командній роботi під час війни і кризи зміг вийти на кінець року з прибутковістю. В Україні є цікаві рішення в сфері цифровізації банківських послуг – в цьому ми насправді могли б ще багато чому навчити світ. І це може бути наша фінансова експансія. З одного боку, ми вдячні нашим партнерам за допомогу, а з іншого боку – розуміємо, що зростання кредитної залежності від інших країн – це ризиковий шлях для України. Тому для нас важливі не стільки кредити, скільки доступ до західних ринків і технологій, а нам вже точно є що цим ринкам запропонувати", – розповіла акціонер, голова Наглядової ради АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" Світлана Дем’яненко.

Четвертий принцип – правильного розподілу ролей і персональної відповідальності.

"Розуміємо його, як компетентну відповідність позиції та ролі з відповідною справедливою винагородою, персональну відповідальність кожного на будь-якому рівні і у будь-якій ситуації, оскільки колективною може бути лише безвідповідальність. Ми маємо вчитися бути відповідальними. Бо це одна з найважливіших рис як особистості, так і суспільства. Американський психолог Карл Роджерс визначає відповідальність, як основну ознаку сформованої особистості. Тобто, зріла і самодостатня особистість, як і зріле суспільство, визначають для себе відповідальність, як одну з найбільших чеснот, які означають проактивні дії людей і організації заради процвітання України. Для реалізації принципу відповідальності нам потрібно правильно надавати ролі працівникам, щоб їхні знання і навички відповідали заявленим повноваженням і статусу. Будь-який керований процес передбачає, що є лідер, який бере на себе відповідальність за спільну справу. Обираючи для себе позицію лідера або партнера у справі, кожен з учасників може обрати найбільш прийнятний для себе формат співдії", – зауважила акціонер, голова Наглядової ради АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" Світлана Дем’яненко.

П'ятим є принцип прозорості.

"Ми розуміємо його як відкритість і публічність ділового та суспільного життя управлінців, формування відкритих реєстрів інформації щодо доходів, активів, біографії чиновників усіх рівнів, формування інституту репутації в політичному і суспільному житті людини", – підкреслив голова благодійного фонду "Успішна Україна", юрист Ігор Шевченко.

Прозорість суспільного життя стосується не лише чиновників. Приєднання України до ЄС вимагає від кожного українця переходу на інший стиль життя, що поєднує свободу та відповідальність.

Шостий принцип – чесності.

"Вважаємо дуже важливим неприйняття лицемірства, відповідність позиції, заявленої людиною та чесність перед самим собою передусім. При цьому вважається, що суспільні "правила гри" спільні для всіх і відомі наперед", – сказала кандидат наук з державного управління, науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Ганна Кириченко.

Певним чином, це інструмент, що допоможе прибрати зайву увагу українців з минулого та переключити її на активне життя у сьогоденні.

Сьомий принцип – орієнтація на довгострокове планування, стратегічне та систмене мислення в управлінні державою на усіх рівнях.

"Мова йде про формування культури наступництва в політичному і суспільному житті країни, "тяглості поколінь" на основі розуміння причинно-наслідкових взаємозв’язків", – розказала Учасниця зустрічі, кандидат економічних наук, доцент, яка побажала зберегти анонімність згідно принципів Chatham House.

Більш простими словами, українці мають планувати власне майбутнє не лише на найближчий рік, а й на декілька поколінь вперед.

Восьмий принцип – наставництва – є надзвичайно важливим для збереження та примноження інтелектуального потенціалу України.

"Ми розуміємо його як проактивну позицію кожного зробити внесок у розвиток власної і спільної екосистеми для підвищення їх ефективності; передача майстерності, трансфер і примноження унікальних знань, в тому числі "родових". Це особливо важливо в Україні в умовах порушених освітніх процесів і підготовки фахівців різних рівнів", – розказав технічний директор Amber Ukraine Олексій Планіда.

Дев’ятий принцип – розуміння – є запорукою успішності проекту.

"Розуміння – це вимога до ефективної комунікації на всіх рівнях , формування критичного мислення нації, що веде до розуміння власної відповідальністі за своє життя і життя країни", – підкреслив Олексій Планіда.

На його думку, наразі українці нарешті мають, мабуть, той самий єдиний шанс адаптувати власні феномени згуртованості, тактичних дій та менторства у стратегічну програму розвитку та відбудови після війни. А розроблені на зустрічах експертних груп принципи допоможуть сформувати чітке та прозоре бачення наступних кроків. Для IT це має вирішальне значення, адже цифрова індустрія буде як взірець розвитку та реформування у наступні 10-15 років (не треба мати ілюзій щодо поточного стану IT ринку та проблем, з якими ми зіткнемося після перемоги).

Десятий принцип спільного споживання (принцип шерингу) стосується принципово іншого режиму використання матеріальних цінностей.

"Принцип базується на тому, що сучасному поколінню цікавіше користуватися, а не володіти, а наразі існує багато людей, готових обмінюватися з іншими тим, що самі не використовують. Особливо цей принцип стосується молоді і це потрібно враховувати зокрема при розробці освітніх програм", – розповіла ректор АРТ Академії сучасного мистецтва імені Сальвадора Далі, науковець, кандидат економічних наук Олександра Гуменна.

Спільне споживання є певним еволюційним кроком для українського суспільства, що історично побудоване на накопиченні індивідуальних цінностей.

Одинадцятим є принцип збереження внутрішніх ресурсів. Він стосується людського капіталу як найважливішого з багатств України.

"Мова йде про збереження внутрішніх ресурсів людини з точки зору пріоритизації цілей та тайм-менеджменту в умовах існуючих інфраструктурних і фінансових обмежень. Наразі це дуже важливо для збереження фізичного та ментального здоров‘я людей", – пояснив співвласник рекламно-маркетингової агенції "Спільна Перемога" Олександр Соколинський.

Нарешті, дванадцятий принцип – системної оцінки ефективності. Якість кожного процесу потребує адекватної оцінки.

"Ми розуміємо його як показник успішності функціонування системи для досягнення встановлених цілей; результат діяльності (ефект), який одержує суспільство, підприємство або окрема людина на одиницю використаних (чи застосованих) ресурсів", – пояснила спеціаліст у сфері оподаткування Катерина Кісліцина.

На тлі війни, 2022 рік став одним з найскладніших для українського суспільства, економіки, бізнесу та кожної окремої людини. Безпрецедентні події змусили кожного керівника швидко адаптуватись до нової реальності, гнучко вирішувати надскладні проблеми, пов’язані з виживанням як бізнесу, так і працівників, шукати нестандартні рішення.

В той же час, враховуючи обмеженість ресурсів в умовах війни, постало питання ефективного управління тими ресурсами, що лишились або стали наявними саме в тих обставинах, які склались.

На думку експертів, важливим орієнтиром у 2023 році стане розробка відповідних інструментів системної оцінки ефективності запровадження тих чи інших рішень, дотримання принципу привалювання суті над формою, а також оцінка економічного ефекту, який буде отримано в результаті таких рішень як для суспільства в цілому, так і для кожного українця.