Що перешкоджає ефективній роботі Агенції оборонних закупівель

Міністерство оборони України повідомило, що "Агенція оборонних закупівель" оголосила через механізм спрощеної закупівлі в системі Prozorro відбір рекрутингової компанії, яка допоможе підібрати незалежних членів наглядової ради агенції. Що перешкоджає ефективній роботі Агенції оборонних закупівель – детальніше в матеріалі РБК-Україна.

Перемога у війні неможлива без ефективного забезпечення Збройних сил України зброєю: потрібної номенклатури, у відповідній кількості і якості, у максимально стислі терміни. Для вирішення цієї задачі в липні 2022 року в Україні створили Агенцію оборонних закупівель.

Як декларував тодішній очільник Міноборони Олексій Рєзніков, структура створена за зразком натівської логістичної організації NSPA, щоб купувати зброю прозоро та унеможливити корупцію. Ідея була чудовою і своєчасною, але проблеми з реалізацією виникли зі старту.

Першим керівником Агенції призначили Володимира Пікузо, який до того кілька років очолював іншу оборонну ДП – "Український центр "Безпека". На той момент ДП було єдиним розпорядником бюджетних коштів на програми модернізації ОПК та створення боєприпасів.

Фото: Володимир Пікузо (з відкритих джерел)

Як писала журналістка Цензор.net Тетяна Ніколаєнко, станом на кінець 2021 року ця програма виконувалась лише на 9%. Натомість під керівництвом Пікуза ДП наростила дебіторську заборгованість у понад 3 млрд грн і відзначилась корупційними скандалами. Сам Пікузо при цьому виписував собі премії по 380 тисяч грн. "Наші гроші" тоді звернули увагу, що кар’єра чиновника розвивалась синхронно з кар’єрою нині звільненого заступника міністра оборони Дениса Шарапова, що курував у відомстві закупівлі.

Із приходом Пікуза в агенцію стало зрозуміло, що антикорупційного прориву в оборонних закупівлях чекати не слід. Вже невдовзі новостворена структура оголосила закупівлю автомобілів (хоча взагалі-то мала б купувати зброю) на 1,75 млрд грн із завищеними цінами на кожну одиницю. "Українська правда" з’ясувала, що структура має кілька невиконаних контрактів на поставку зброї для ЗСУ.

"Денис Шарапов, замміністра оборони і бізнес-партнер керівника ОП та КДБ-шника з РФ Емануїлова, а також керівники агенції — Володимир Пікузо та Олександр Коваленко (обидва не без корупційного шлейфу). Резніков зібрав чудову компанію для закупівлі зброї для України, правда ж? З 355 мільярдів грн безпосередньо на утримання себе хорошої агенція зможе взяти 9,7 млрд. Для порівняння, "Повернись живим" за 9 років війни зібрав 6,6 млрд", — писав тоді голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Під тиском громадськості і медіа, наприкінці січня 2024 року Міноборони повідомило про перезавантаження агенції і зміну менеджменту. Новою очільницею призначили Марину Безрукову. На неї, як і на її попередників, поклали місію унеможливити корупцію та створити структуру за стандартами НАТО.

Фото: директор "Агенції оборонних закупівель" Марина Безрукова (скрін з YouTube)

Відтоді минуло два з половиною місяці. Так, короткий термін, щоб робити висновки щодо роботи агенції та загалом інфраструктури оборонних закупівель. Проте з’являється все більше тривожних сигналів. По-перше, Пікузо залишився у команді, обійнявши посаду заступника голови Агенції. Другий пролунав із повідомленням про призначення заступницею начальника департаменту політики закупівель МО Наталії Куровської, що має кримінальне минуле, а невдовзі після призначення придбала квартиру у Києві. Куровську називають протеже замміністра МО Дмитра Кліменкова, якій тепер курує напрямок закупівель.

За кілька днів стало відомо, що співробітництво з агенцією завершили кілька професійних фахівців та Максим Музика – відомий фахівець в галузі БПЛА, CEO компанії UA Dynamics, яка розробила багаторазовий ударний дрон Punisher з найдешевшою вартістю місії у світі.

"Дзеркало тижня" з посиланням на власні джерела підтвердило інформацію про те, що в агенції працює Таїсія Олійник – так звана "тендерна королева УЗ". Першим про це повідомив політолог Олександр Кочетков.

Олійник понад 10 років працювала у системі закупівель УЗ. За її каденції за завищеними цінами закуповували туалети для вагонів, мастила, рейкові кріплення та ще багато чого. У 2021 році НАБУ проводило в неї обшук, але справа далі не пішла.

"Про Таїсію Олійник є чимало журналістських розслідувань... У багатьох з них її пов’язують з родиною Дубневичів, сьогодні це виглядає як справжнє “Свідоцтво про недоброчесність", – написав Кочетков. Нагадаємо, нардеп Дубневич є обвинуваченим у справі про розкрадання 93 млн грн "Укрзалізниці". Він втік з України і нині перебуває в міжнародному розшуку.

За даними джерел ZN.UA, Олійник була призначена в агенцію ще за часів впливу екс-керівника – Володимира Пікуза та його наступниці Оксани Щибрі – з осені 2023 року. Але головне – вона залишається при посаді навіть після зміни керівництва відомства.

Присутність старої гвардії у щойно перезавантаженій агенції вказує на те, що нова її очільниця не змогла сформувати свою команду, яка і мала б впроваджувати зміни, імплементувати стандарти НАТО і, головне, побороти корупцію. Завдання ці дуже складні і масштабні. Днями Безрукова підсумувала 2,5 місяці роботи, розповіла про нову штатну структуру агенції, збільшення гнучкості залежно від потреб фронту, перехід на довгострокове планування.

Якщо розібрати кожний пункт, стає зрозуміло, що пишатись за цей час немає чим. Якщо слова про нову штатну структуру правдиві, чому б публічно не повідомити, хто в команді, скільки фахівців звільнено, а скільки і яких прийняли на роботу? Тим більше на фоні кадрових скандалів, які підривають довіру до агенції. Чи є наказ про нову структуру, чи вона існує виключно на словах? Якщо є, чому не прибрали старі кадри — той же Пікузо залишився у штаті, хоча продемонстрував неспроможність вирішувати поставлені перед ним завдання. Чи є затверджені системи перевірки контрагентів і здійснення самих закупівель?

Довгострокові контракти неможливі без зв’язків на ринку, контролю цін і доброчесних фахівців, які забезпечать армії своєчасно і в повному обсязі виконані поставки озброєнь. Через модальність транспорту, часті закупки комплектуючих у різних постачальників (адже не всі мають повний цикл виробництва), проблеми з експортними і транзитними ліцензіями (бо багато країн і виробників не готові працювати з Україною напряму) — все це призводить до дуже частих зривів контрактів і запобігти цьому здатні спеціально навчені фахівці з бездоганною репутацією і дуже розгалуженими зв’язками по всьому світу. Чи відповідають цим критеріям Олійник і Пікузо? Чи відповідає їм сама очільниця Агенції Безрукова?

І якщо відомство справді демонструє хороші результати, то чому суспільству прямо про них не розповісти? Наприклад, показати конкретні кейси успішних закупівель і поставок не через прокладки, а напряму? Які конкретно кроки зроблені для подолання корупції? Якщо цих кейсів немає, розказати чому? Можливо, нове керівництво не потягнуло таку роботу. Чи хтось ззовні йому заважає — суспільство має право знати цих людей.

Без відповідей на ці питання публічні "звіти" виглядають як нічим не підкріплені заяви людини, яка ніколи не мала досвіду роботи із дуже специфічним ринком озброєнь. Адже він відрізняється від енергетичного буквально усім.

"Не певен, що команда Безрукової була б адекватною при закупівлі зброї, але якщо керівниця не має довіри і повноважень, щоб сформувати дієздатний колектив, то це означає, що вона — просто нова яскрава ширма, за якою ховаються недоброчесні дії. І нове керівництво МО, яке займається оборонними закупівлями, теж або не може, або не хоче розпочати очищення цього дуже відповідального напрямку. Тому і рулить всім якась умовна "тендерна королева/король" по своїх неприйнятних поняттях", — вважає Кочетков.

Він впевнений, якщо для налагодження прозорої і ефективної роботи агенції потрібна допомога професійної спільноти і громадськості — вона її точно отримає, адже на кону майбутнє держави.

Зламати корупційні схеми в оборонці складно, але можливо. І тут варто нагадати, що разом із Агенцією оборонних закупівель була створена аналогічна структура для незбройних закупівель – Державний оператор тилу. Його спеціалізація – постачати армії харчі, одяг, пально-мастильні матеріали та інше майно за ринковими цінами. Із цими завданнями відомство поки справляється. Можливо, це через те, що оператор "оперує" значно меншими сумами бюджетних коштів. А, може, справа у політичній волі і самостійності його керівника.