Семен Кривонос: Це має бути комплексна робота зі знищення самих передумов корупції

Про роботу Державної інспекції архітектури та містобудування України, участь у конкурсі на директора Національного антикорупційного бюро України та бачення подальшого розвитку антикорупційної системи в Україні – в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова ДІАМ Семен Кривонос.

Під пильним наглядом суспільства і західних партнерів триває конкурс на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. 20 грудня закінчився прийом заяв для участі в конкурсі: з поданих 78 пакетів документів до участі було допущено 74 кандидати. Незабаром стартують нові етапи відбору, які визначать трьох переможців. Одного з них уряд призначить другим в українській історії директором НАБУ.

Серед учасників конкурсу є ті, хто вже має досвід антикорупційної діяльності. І це не лише детективи НАБУ. 1 лютого, незадовго до повномасштабної війни, ЗМІ повідомили про викриття представника одного зі столичних забудовників при спробі дати хабар у розмірі 120 тисяч доларів. Неординарною цю подію робить один факт: розслідування було розпочато у грудні 2021 року за заявою того, хто, за планом забудовника, і мав стати отримувачем хабаря – голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) Семена Кривоноса, нині – одного з кандидатів на посаду директора НАБУ.

В інтервʼю РБК-Україна Семен Кривонос розповів про перебіг розслідування справи, роботу у ДІАМ, яка прийшла на зміну сумнозвісній ДАБІ, а також про його бачення подальшого розвитку НАБУ та антикорупційної системи.

– Це викриття викликало здивування серед забудовників. Ви можете озвучити подробиці справи?

– Через кілька місяців після запуску ДІАМ до нас звернулася особа з начебто проблемним питанням щодо видачі сертифікату про прийняття будинку в експлуатацію. У розмові зі співробітником ДІАМ він повідомив, що на об’єкті не виконані певні важливі роботи, а це, відповідно до законодавства, не дозволяє прийняти його в експлуатацію. Але за те, щоб закрити на це очі, він запропонував певну винагороду. Фактично було запропоновано суму з розрахунку два чи три долари за квадратний метр [житла, – ред.] – 120 тис доларів. І за ці кошти я мав посприяти йому у видачі сертифікату, незважаючи на порушення.

– На якому етапі ви звернулися до антикорупційних органів?

– Щойно мені стало відомо про сам факт. Я відразу звернувся до НАБУ, написав заяву, за якою розпочалося слідство. Оперативні заходи, негласні слідчі дії тривали протягом кількох місяців. А 1 лютого ця особа була затримана співробітниками НАБУ в процесі спроби передачі хабаря. Отже, я на сьогоднішній день є викривачем корупції.

– В якому статусі наразі перебуває справа?

– Наскільки мені відомо, матеріали кримінального провадження відкриті, обвинувальний акт направлено для розгляду в суді, дослідження доказів і ухвалення вироку. Справа направлена до Вищого антикорупційного суду.

Для сфери архітектурно-будівельного контролю це безпрецедентний випадок. Не просто на рівні навіть рядових співробітників, а на рівні голови інституції. Зазвичай затримували якраз співробітників контролюючих органів, натомість за моєю заявою була затримана людина, яка за "вирішення питання" пропонувала суттєву суму.

З початку створення ДІАМ ми постійно спілкувались і спілкуємось з учасниками будівельного ринку – на зустрічах, круглих столах, конференціях. Щоразу я наголошую: не грайте з вогнем, не пропонуйте хабарів, працюйте чесно і прозоро, виконуйте вимоги законодавства.

Цей ринок великий з точки зору об’єму і фінансів, які там обертаються. Але гравців на ньому не сотні тисяч, і я думаю, що між ними є певна комунікація. Цей випадок викликав певний шок на ринку, тому що він був екстраординарним. Це було чітким сигналом: хлопці, не грайтеся. Спершу не всі почули… Тепер, сподіваюся, усі все зрозуміли.

– Тобто процесуально НАБУ і САП спрацювали чітко?

– Співробітники НАБУ дійсно спрацювали на найвищому рівні. Цей злочин був задокументований з дотриманням вимог процесуального законодавства. Приємно бачити наскільки це професійна і якісна робота. Далі суд уже поставить крапку в цій справі.

– Для вас це був не перший випадок співпраці з НАБУ і взагалі зв’язку з цим органом.

– Так, це не перше моє таке співробітництво з НАБУ.

– По-перше, це тристоронній Меморандум між ДІАМ, Мінрегіоном та НАБУ…

– Це був перший меседж, який ми дали ринку: ми працюємо з даною інституцією – будь ласка, не грайтеся з вогнем.

Усі знають, що ДАБІ була ліквідована і постановою Кабміну №1340 була утворена Державна інспекція архітектури і містобудування. 19 травня я був призначений урядом на посаду голови ДІАМ за результатами конкурсу. І переді мною стояло найперше завдання – це формування 30% штату новоутвореної установи. Для того, щоби цей процес був максимально прозорим і відкритим, ми уклали Меморандум про співпрацю та обмін інформацією. Його підписали керівник тодішнього Міністерства розвитку громад та територій Олексій Чернишов, я і Артем Ситник. У межах цього Меморандуму НАБУ здійснювало перевірки кандидатів на посади в ДІАМ. Але він охоплює не тільки кадрову історію. Це про співробітництво взагалі у рамках виявлення та протидії корупції.

Підписання тристороннього Меморандуму про співпрацю між ДІАМ, Мінрегіоном та НАБУ, червень 2021 (фото: прес-служба)

– Даний Меморандум і досі діє?

– Меморандум не є короткостроковим, він досі охоплює певні моменти діяльності організації.

Далі також до конкурсного відбору (в межах міжнародної технічної допомоги) ми залучили International Development Law Organization [міжурядова організація, що займається просуванням верховенства права, – ред.]. Ця організація була задіяна у проведенні конкурсу в САП, в атестації прокурорів, а також у конкурсі суддів Вищого антикорупційного суду. Фактично вони забезпечували проведення цього конкурсу технічно. І от вони були також долучені до конкурсного відбору працівників ДІАМ. Вони нам допомагали у певних перевірках кандидатів, у формуванні пакетів документів, тобто провели значну роботу.

Антикорупційна діяльність є основним напрямком роботи IDLO. Я, до речі, також певний час працював за контрактом в цій організації. Був старшим юридичним радником і працював над антикорупційними законодавчими ініціативами в різних галузях. Це період часу одразу після завершення моєї роботи на митниці. У нас добрі стосунки з цією організацією. Вони звертались за консультацією до мене як до адвоката під час проведення конкурсу Вищого антикорупційного суду.

– ДАБІ вважалася найбільш корумпованим органом в країні. Чому провалилося її реформування і виникла потреба створити новий орган?

– ДАБІ була ланкою в тривалому ланцюгу корупції, я про це детально розповідав в інтерв’ю "Економічній правді". На усіх етапах будівництва були присутні корупційні складові. Розгляд документів на будівництво затягували, порушення ігнорувалися. Знаходили фіктивні підстави для відмови. З огляду на це після створення ДІАМ були поставлені конкретні завдання щодо запуску нової інспекції у стислий час.

– Тобто перед вами фактично було поставлене завдання створити ДІАМ "з нуля".

– Так, але для максимальної ефективності змін разом з цим треба змінювати усю систему. Ми, коли створили новий орган, залишилися працювати у тій самій парадигмі, з тими ж інструментами. Треба змінити систему у цілому. Законопроект №5655 (нині ухвалений в другому читанні та цілому закон) усуває чиновників органів місцевого самоврядування і ДІАМ від дозвільних функцій. Він передає їх у "цифру". ДІАМ залишається органом апеляційного оскарження щодо наслідків розгляду документів, поданих замовниками будівництва, а також здійснення архітектурно-будівельного контролю щодо певних категорій об’єктів.

– Ви вважаєте новий закон частиною цієї антикорупційної стратегії?

– Безсумнівно, адже першим найголовнішим інструментом боротьби з корупцією є усунення людського фактору, дискреційних повноважень посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування. На сьогоднішній день участь окремих посадових осіб з надзвичайно серйозними дискреційними повноваженнями на кожному етапі будівництва прямо зашита в законодавстві та процедурах. В цьому законі чиновник усувається від дозвільних функцій, від процесу отримання права на виконання будівельних робіт.

Шляхом цифровізації, шляхом передачі частини повноважень третім особам його роль зводиться до мінімуму, при цьому це не означає, що держава усувається з цього процесу. Навпаки, пропонується запровадити низку заходів державного нагляду за учасниками ринку. Це повністю антикорупційний законопроект. Тим більше, що та сама Єдина державна електронна система у сфері будівництва створюється за рахунок коштів міжнародних партнерів, USAID та UKAID, проектом ТАРАS. Це міжнародний проект "Підзвітність і прозорість в державному секторі", діяльність якого спрямована і фінансується якраз для забезпечення прозорості державних органів і боротьби з корупцією шляхом цифровізації послуг.

– До речі, це, звісно, не тема нашої розмови, але все ж… Де і як ви зустріли вторгнення?

– У той день я був тут, на робочому місці. Події змусили швидко реагувати та включитись у протистояння ворогу. Разом з волонтерами зайнялись гуманітарною допомогою, допомогою у евакуації людей з територій, де велись активні бойові дії.

– Як вплинула на ДІАМ війна? Бачили на вашій сторінці у Facebook, що деякі з ваших співробітників служать у ЗСУ.

– 26. Вони з перших днів повномасштабного вторгнення вступили до лав ЗСУ. Фото від нашого артилериста ви могли бачити у мене на сторінці. Ми з ними постійно підтримуємо зв’язок та намагаємось допомогти, чим можемо.

Між іншим, при наборі формуванні команди ДІАМ до нас долучилось багато учасників АТО. Після початку повномасштабної війни багато з них пішли воювати.

Фото, надіслане співробітником ДІАМ, який воює в лавах ЗСУ

– По-друге, повертаючись до НАБУ, навесні 2016 року ви здійснили спробу очолити Одеське територіальне управління НАБУ. Ви подали документи і пройшли комісію, але так і не очолили управління…

– Було оголошено конкурс на вакантну посаду директора Одеського територіального управління. Я подав документи. Пройшов конкурс. Він включав так само тестування на знання законодавства, співбесіду з конкурсною комісією, до складу якої входили представники Ради громадського контролю НАБУ, а також спеціальну перевірку, в тому числі на поліграфі. Мене оголосили переможцем, жодних питань в процесі не виникало.

– Тоді на заваді нібито стало "журналістське розслідування", спрямоване проти вас. При цьому Артем Ситник в інтерв’ю зазначав, що інформація, викладена у матеріалі, не відповідає дійсності, а ваша відмова від посади зумовлена бажанням уникнути піар-атаки…

– Коли відбулося оголошення мене як переможця, уже була завершена спеціальна перевірка, в тому числі на поліграфі, трапилася ця історія з так званим "журналістським розслідуванням". Моїх ворогів навіть на початкових етапах було достатньо. Для всіх було зрозуміло, що ця організація може показати ефективні результати, тому вже тоді була серйозна протидія. Враховуючи моє ставлення до цієї інституції, віру в неї та її бездоганну репутацію я прийняв рішення відійти для того, щоб не нашкодити молодому і такому потрібному органу, який тільки починає працювати на повну потужність. Враховуючи цей аспект, я тоді прийняв рішення відмовитися від призначення на посаду.

– А під час голосування по Одеському НАБУ хтось з комісії був проти призначення?

– За моєю інформацією, ніхто не був проти визначення мене переможцем конкурсу. Тим більше, що на той час ми показали реальні результати у боротьбі з корупцією на Одеській митниці. Така оцінка була і з боку громадянського суспільства. Ми мали очевидні досягнення, які не викликали сумнівів.

– Ви з Ситником своє рішення обговорювали?

– Так, ми розмовляли з Артемом Ситником у нього в кабінеті. І я йому пояснив свою позицію. Він публічно потім підтвердив, що перевірка не показала причетності до обставин, які були в "розслідуванні".

"Це була антикорупційна модель, яку ми намагалися запровадити"

– Крім НАБУ вас з Одесою пов’язує також митниця і діяльність у команді Михайла Саакашвілі. Як ви познайомилися?

– Коли я працював в Одеському територіальному управлінні юстиції Михайло Саакашвілі якраз був призначений керівником ОДА. Одним із перших пілотних проєктів, які хотів реалізувати Михайло, було відкриття Центру обслуговування громадян. Це така сучасна установа за зразком Будинку юстиції, який функціонує в Грузії, де послуги можна отримати за 15 хвилин. І от кілька впливових організацій, за підтримки фонду "Відродження" і Фонду Східна Європа, багатьох донорів, спільно з Міністерством юстиції та ОДА вирішили втілити такий пілотний проєкт. Це була цифровізована процедура отримання послуг. Для реалізації проєкту постало питання формування нової законодавчої бази, і основний тягар в її розробці лягав на Міністерство юстиції. Тому що це і державна реєстрація речових прав, і державна реєстрація бізнесу, актів цивільного стану, шлюбів і тому подібне.

Була утворена робоча група за участі представників Мін’юсту, до якої я увійшов. Ми напрацьовували підзаконні нормативні акти і зміни до законодавства для запуску цього центру обслуговування громадян як взірцевого ЦНАПу, на той час першого в Україні.

Таким чином познайомився з Михайлом Саакашвілі. У нього був дуже цікавий кадровий підхід – набрати молодих людей з великим запитом на зміни.

Паралельно з цим був проєкт з робочою назвою "Одеський пакет реформ". Він охоплював близько 15 сфер життєдіяльності країни, в тому числі митну систему.

Під час візиту екс-прем'єр-міністра Володимира Гройсмана в Одеську митницю, травень 2016 року (фото: сайт Кабміну)

– Які зміни команда Саакашвілі намагалася впровадити на митниці?

– До призначення Юлії Марушевської керівником Одеської митниці, система там працювала наступним чином. Керівники Одеської митниці змінювалися щодва місяці, і кожен наступний керівник був ставлеником якогось з контрабандних кланів – чи то Альперіна, чи то Прузовського, чи то Шермана та ін. Наприклад ті, хто імпортує тканини, поставили свого керівника Департаменту митної вартості, який був ключовим у визначенні митної вартості того чи іншого товару. Також була сила-силенна правоохоронців, які постійно надсилали митникам так звані орієнтування. Митники були ляльками в руках різних правоохоронних груп, тобто надсилався на митницю папірець, на підставі якого зупинялось митне оформлення вантажу, який, як наслідок, простоював в порту тижнями, а це тисячі доларів збитків. Не хочеш збитків – плати хабар за безперешкодний проїзд без пильної уваги…. Особливо податкова міліція серйозно впливала на цей процес. Близько 70-80% вантажів просто так зупиняли в ручному режимі без будь-яких підстав. Там була величезна корупція.

Перед самим призначенням Юлії Марушевської був черговий інцидент із затриманням на хабарі людини Ореста Фірманюка, відомого контрабандиста. Тоді було прийнято рішення нарешті покласти цьому край. Так реформа митниці стала частиною пакету реформ від Михайла Саакашвілі. Зауважу, що реформа митниці дозволила Грузії піднятися у світовому рейтингу World Bank за компонентом "Торгівля через кордон" на понад 50 сходинок за рік: з 85-го місця у 2009 році до 30-го місця в 2010 році.

Юлія Марушевська запропонувала мені долучитися до команди, оскільки я вже мав досвід у напрацюванні законодавчої бази. З того часу я почав працювати в Одеській митниці і реалізовувати проєкт, який називався "Відкритий митний простір".

– Тобто це була антикорупційна ініціатива?

– Концепція проєкту дійсно була антикорупційна: усунути посередників, скоротити час митного оформлення до 15-20 хвилин, повністю автоматизувати цю процедуру. "Відкритий митний простір" передбачав також оновлення кадрів митниці, набір нового персоналу, молодих людей. Це була антикорупційна модель, яку ми намагалися запровадити. Але не так сталося, як гадалося.

– Чиїсь інтереси стали на заваді?

– Я як заступник керівника Одеської митниці фактично координував роботу управління з протидії митним правопорушенням і курував економічним блоком (це підрозділи, які контролювали питання митної вартості). Ми зупинили одну велику контрабандну партію, потім другу, третю і зрештою змусили піти з Одеси так звані "площадки". "Площадки" – це структури, підконтрольні контрабандистиам, фірми-одноденки, ціла розгалужена організована злочинна група, яка оформлює на одноденні фірми високоліквідний товар з високим податковим навантаженням. Потім ці фірми зникають, а товар збувається, умовно, через 7-ий кілометр та інші ринки без сплати податків. Така наша бурхлива діяльність дуже не сподобалася тодішньому керівнику Роману Насірову і ще певним людям у владних колах.

Тим не менш, я дуже пишаюся одним моментом. Коли реформи, які ми пропонували, були заблоковані і наша команда була звільнена не тільки з Одеської митниці, а й загалом з органів у Одесі, – нас підтримав сенатор Джон Маккейн, який тоді у Києві перебував з візитом. Це була велика честь, він потиснув нам руку, підтримав нас і сказав, що те, чим ми займаємося – дуже круто.

Ще одна річ, яка налаштувала проти нас систему. Михайло Саакашвілі як керівник Одеської ОДА та Юлія Марушевська прийняли рішення не допускати в зону митного контролю без серйозних належних підстав правоохоронців, які замість боротьби з контрабандою фактично "кошмарили" бізнес. І таке радикальне рішення також не сподобалось окремим колам.

Під час зустрічі з Джоном Сіднеєм Маккейном ІІІ — американським державним діячем, політиком, сенатором від штату Аризона (фото: facebook com)

– Ви підтримуєте контакт з Марушевською?

– Наскільки мені відомо, Юлія Марушевська працює з "International Labor Organization" [спеціалізована установа ООН для підтримки міжнародного співробітництва щодо забезпечення миру та зменшення соціальної несправедливості за рахунок покращення умов праці, – ред.]. Ми спілкувались з її керівником про реалізацію спільних ініціатив в контексті відбудови. Спільно з ILO реалізовуємо проєкти щодо змін законодавства, антикорупційних ініціатив.

– Які контрабандні схеми були викриті вашою командою під час роботи на митниці?

– Одна із перших відомих історій, коли в зону відповідальності митного посту "Євротермінал" [в Одеському морському порту, – ред.] прибуло декілька контейнерів з мотоциклами. Належали вони групі Артура Прузовського. І митна вартість кожної одиниці (вони імпортувалися із Китаю) була зазначена в супровідних документах на рівні 74 долари. При цьому ринкова ціна мотоцикла була 1200 доларів. Митну вартість було занижено в десятки разів! Тільки уявіть, який обсяг митних платежів у вигляді і ПДВ, і мита не надійшов би у державний бюджет. Ми виявили цей факт і зупинили спробу оформити товар.

Я пам’ятаю паніку і страх працівників митниці. Вони боялись, що їм щось заподіять, казали, що їх "в комишах знайдуть", адже вони вперше за багато років зупинили товар такої "серйозної людини". Тоді я особисто виїжджав на огляд цих контейнерів, підтримував працівників.

Далі був такий самий кейс, в якому були задіяні колишні співробітники СБУ Одеського управління. Я був заявником проти цих співробітників, велось розслідування. Була інформація щодо їх причетності до супроводу ввезення мотоблоків. Було шість чи сім контейнерів на загальну суму у кілька мільйонів доларів. Фігурували ще прізвища декількох контрабандистів. І так само була припинена спроба ввезення цих товарів, складені протоколи.

Було ще одне розслідування. Його, до речі, супроводжував слідчий, який сьогодні є детективом НАБУ. Кримінальне провадження, відкрите за його матеріалами стосувалося ухилення від сплати митних платежів, заниження митної вартості в зоні відповідальності митного посту "Чорноморськ" щодо ввезення на територію України тканин. До речі, зауважу, що тканини – високоліквідний товар, який зазвичай продається не через офіційні мережі, а через ФОПи. Оскільки він дорогий, є зацікавленість у заниженні його митної вартості.

Був і інший випадок. Один із наших митників був тимчасово відряджений на керівну посаду в зону відповідальності Одеського аеропорту. Там, на одному з рейсів, які вночі привозили з ОАЕ та Туреччини великі баули брендових речей йому запропонували хабар. Він одразу викликав поліцію і людину, яка пропонувала хабар затримали. Митники ще тоді казали, що такий факт – це вперше в історії. Але кумедно те, що в цей час, підрозділи внутрішнього контролю, які тоді вважалися працівниками податкової міліції і відверто не поділяли нашу боротьбу з контрабандою, просто сказали, що о п’ятій годині в них завершився робочий день.

– Цим досвідом боротьби з корупцією на митниці ви ділилися з іншими організаціями?

– Так, у 2019 році я консультував спеціалістів West Sands Advisory Limited з Британії. Для них я готував звіт щодо контрабанди і груп впливу на різних митницях в Україні. Ми рік співпрацювали.

– Ваша спільна робота з Саакашвілі після митниці не завершилася? Ви ще долучилися до роботи Нацради реформ…

– Коли Михайло Саакашвілі повернувся в Україну, він, за пропозицією Президента Володимира Зеленського, очолив виконавчий комітет Національної ради реформ. Перед ним було поставлене завдання реформування різних сфер життєдіяльності суспільства. Була утворена громадська організація "Офіс простих рішень та результатів", яку я очолив. Мене запросили керівником напряму законопроєктної роботи в цьому процесі. Під головуванням Михайла було проведено чотири засідання Національної ради реформ. У засіданнях я безпосередньо брав участь, доповідав по декількох питаннях.

Друге засідання Національної ради реформ, 29 вересня 2020 року (фото: прес-служба)

"Нова людина може надати новий поштовх, нове бачення для розвитку"

– Отже, ви на усіх посадах так чи інакше долучалися до антикорупційної тематики. Рішення про похід в НАБУ очевидне… ?

– Я сприймаю це як виклик. Я відчуваю, що здатен впоратися з ним. Зможу зберегти досягнення та покращити результати.

Моя особиста думка, що керівна посада у НАБУ це не виключно про знання кримінального процесу, досудового слідства, кримінального кодексу і т. д. Нова людина, не із системи, яка не має досвіду роботи безпосередньо у правоохоронних органах, органах, які здійснюють досудове слідство, може надати новий поштовх, нове бачення для розвитку. Знайти нестандартні рішення.

– Коли ви прийняли рішення подавати документи?

– Одразу після оголошення конкурсу.

– Ви з Ситником про це говорили?

– Ні.

– НАБУ з’явилося на підйомі антикорупційного тренду, проте результати його роботи не завжди помітні для українців. Як ви оцінюєте перший семирічний термін існування НАБУ?

– Я вважаю, що це суттєве досягнення. Шлях НАБУ як першого органу у системі антикорупційних органів був досить складний. За 7 років завершене становлення НАБУ та всієї антикорупційної системи, необхідної для забезпечення невідворотності покарання причетних до корупції осіб. Це і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, і Вищий антикорупційний суд.

Звісно, за ці 7 років, від створення НАБУ і до початку функціонування ВАКС, найбільша частка діяльності – це саме НАБУ. Але НАБУ діяло в умовах старої судової системи, де вони постійно зіштовхувались зі зливом інформації щодо певних слідчих дій, за санкціонування яких вони зверталися до судів загальної юрисдикції, і з затягуванням справ у судах. Це серйозний виклик, який напряму впливав на показник діяльності НАБУ.

Ми розуміємо, що НАБУ як орган досудового розслідування має певну результативність з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і до фактично повідомлення особам про підозру, завершення досудового слідства і передачі матеріалів до суду. І тут цей ланцюг обривався. Далі суспільство не бачило невідворотності покарання осіб, затриманих НАБУ у вигляді реальних вироків. А затримували вони серйозних фігурантів, у яких були ресурси – фінансові, медійні, владні, у тому числі вплив на прийняття законодавчих рішень. Згадайте, скільки разів були спроби обмежити незалежність бюро, показовим також є затягування процесу надання НАБУ права самостійного зняття інформації з телекомунікаційних мереж – так званої "прослушки".

– Яка Ваша візія наступного етапу діяльності НАБУ?

– Перше, це посилення інституційної спроможності. Зокрема, практична реалізація положень законодавства щодо можливості самостійної "прослушки" НАБУ. Це унеможливить витік інформації під час здійснення негласних слідчих дій і дасть ще більшу незалежність від тих чи інших правоохоронних та державних структур.

По-друге, збільшення штатної чисельності НАБУ дасть можливість завершити формування територіальних управлінь. Це посилить комунікацію і з викривачами, і з громадськістю на місцях, дозволить підвищити ефективність роботи і розслідувати більшу кількість злочинів.

Потрібно також передбачити можливість створення у структурі НАБУ власної повноцінної експертної служби.

Крім того, необхідне впровадження нових технологій у діяльність слідчих підрозділів, що суттєво спростить і процедуру розкриття злочинів, і отримання інформації, і обміну нею. Взагалі, вважаю, що цифровізація є одним з головних інструментів боротьби з корупцією. Якщо відбудеться цифровізація роботи всіх державних інституцій – будуть знищені самі передумови корупції.

– Вірите у свою перемогу?

– Безперечно вірю.