Підрив Каховської ГЕС. У чому реальна загроза для енергетики та коли вона може виникнути

Підрив Каховської ГЕС у найближчій перспективі практично не вплине на стан енергосистеми України. Якщо невеликий дефіцит електроенергії і виникне, його планують покрити за рахунок імпорту або збільшення теплової генерації. Серйозні проблеми можуть виникнути згодом. Коли саме і які, розбиралося РБК-Україна.

З моменту підриву російськими окупантами Каховської ГЕС минуло півтора тижні. Масштаби трагедії величезні. У грошах, за попередніми оцінками Мінприроди, втрати становлять близько 55 млрд. гривень. Рівень води у водосховищі знизився більш ніж удвічі і став нижчим за 8 метрів, уточнили в "Укргідроенерго".

За даними МВС, після руйнування дамби у Херсонській області було підтоплено 46 населених пунктів, з них 32 – на підконтрольній Україні території, 14 – на тимчасово окупованій. Евакуйовано понад 2,7 тисячі осіб. На Миколаївщині підтоплено 31 населений пункт, евакуйовано близько тисячі людей.

В останні дні вода почала поступово "відходити" з затоплених територій. Але підриви гідротехнічних споруд можуть продовжитись."Ворог підлий, ворог нервує і використовує будь-які способи... щоб не допустити прориву своєї оборони... Іде подальший підрив менших водоймищ і дамб", - заявив речник сил оборони Таврійського напрямку Валерій Шершень.

Каховська ГЕС – не єдиний гідрооб'єкт, який зазнав атак окупантів. Наприкінці минулого тижня було висаджено в повітря дамбу в районі селища Новодарівка в Запорізькій області. Це призвело до затоплення територій вздовж обох берегів річки Мокрі Яли.

Ще раніше – наприкінці травня – росіяни зруйнували греблю Карлівського водосховища на Донеччині.

У Міноборони заявляють, що окупанти замінували гідротехнічні споруди Запорізької та Херсонської областей, де контратакують українські війська. "Вони зараз щодня підривають у різних населених пунктах малі гідротехнічні споруди", - сказав представник управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України Владислав Дудар.

Екологи кажуть про серйозні наслідки знищення Каховської ГЕС. Якщо рівень води у водосховищі впаде нижче критичної позначки в 3 метри, то ситуація ускладниться ще більше. Але в "Укргідроенерго" сподіваються, що такого не станеться. "Ми сподіваємося, що нижня гідротехнічна споруда залишилася цілою. Якщо так, то рівень Каховського водосховища може залишатися в межах 6-7 метрів. Якщо пошкоджена, воно (водосховище - ред.) потрапляє у критичну зону", - сказав генеральний директор компанії Ігор Сирота.

Вплив на енергетику

В Україні на Дніпрі та Дністрі загалом розташовано 10 ГЕС загальною потужністю 10 МВт, 4 гідроакумулюючі електростанції та близько 50 ГЕС потужністю до 10 МВт. У певні періоди вони забезпечують до 20% електроенергії.

Поки що фактична втрата Каховської ГЕС на ситуацію в енергосистемі не вплине – нестачі електроенергії не виникне. Про це говорять і в Міненерго, і в Укренерго. “У короткостроковій перспективі, оскільки станція не працювала в українській енергосистемі, не можна сказати, що ми втратили якусь генерацію. Але ми разом із “Укргідроенерго” переглядали режими роботи інших ГЕС, щоб пом'якшити наслідки повені. Деякий ефект від підриву є на роботу інших ГЕС”, – наголосив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив про необхідність збільшити пропускну спроможність для імпорту е/е через те, що потужність гідрогенерації довелося знизити. "У зв'язку з цим ми розраховуємо на підтримку партнерів та збільшення пропускної спроможності для нарощування імпорту електроенергії до 2 ГВт", – наголосив Галущенко.

Відключень електроенергії намагатимуться уникнути не лише за рахунок імпорту, а й за рахунок збільшення теплогенерації. "Це не дешеве задоволення, але набагато дешевше, ніж відключення споживачів. Наша основна мета протягом літа та осені – не допускати відключення споживачів. Наскільки можемо забезпечувати баланс в енергосистемі", – заявив глава "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Каховська ГЕС з перших днів окупації була захоплена росіянами і не перебувала у балансі української енергосистеми. Проте спочатку в уряді України побоювалися, що руйнація греблі може позначитися на рівні води на інших українських гідроелектростанціях, через що в енергосистемі може виникнути дисбаланс. Але поки що особливих проблем немає. Наразі частка гідрогенерації невелика – до 5%, зазначив у коментарі РБК-Україна директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. Але гідрогенерація важлива для добового балансування електроенергії.

В "Укренерго" повідомили, що з 6 червня ГЕС працюють із зниженою потужністю, але генерації достатньо. Детальні дані щодо скорочення гідрогенерації не публікують. Літня ремонтна кампанія на теплових та атомних електростанціях продовжується, а для підтримки балансу в системі використовується аварійна допомога з Румунії та Польщі загальним обсягом 1600 МВт-год.

Каховська – остання ГЕС у дніпровському каскаді. Усі ГЕС за течією Дніпра, які вищі за Каховську, скоротили виробництво е/е, щоб не збільшувати потік води, зазначив Рябцев. “Ті станції, які вищі по Дніпру, не можуть пропускати більше води, оскільки це переповнить водосховище перед Дніпровською ГЕС. На ДніпроГЕС генерацію скорочено, щоб не збільшувати площу підтоплення нижче за течією", – зазначив Рябцев.

Однак, щойно ситуація з рівнем води нормалізується, ГЕС знову розпочнуть повноцінно працювати, упевнений директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. "Я думаю, протягом найближчих двох тижнів ситуація стане зрозумілою і можна буде говорити про відновлення генерації ГЕС", – зазначив експерт.

ЗАЄС як основна небезпека

Основна небезпека, що виникла внаслідок руйнування Каховської ГЕС, пов'язана із роботою Запорізької АЕС. Реактори станції охолоджуються водою із спеціального басейну, який за умов роботи блоків поповнюється водою із Каховського водосховища. Але зараз 5 блоків станції перебувають у режимі "холодної зупинки", і води в басейні цілком вистачає для їхнього охолодження, запевняють в "Енергоатомі".

До того ж, минулого тижня Держатомрегулювання ухвалило рішення перевести в такий самий режим останній із 6 блоків блоків ЗАЕС – №5, який взимку працював на обігрів Енергодару. У перспективі це додатково зменшить витрати води на охолодження. Щоправда, за інформацією Держатомрегулювання, блок досі не переведений до "холодного режиму", оскільки російські окупанти не дозволяють українському персоналу ЗАЕС розпочати процес.

Ставок-охолоджувач ЗАЕС (фото - planet.com)

В МАГАТЕ вже висловили занепокоєння щодо ситуації, оскільки вважають, що води у басейні вистачить лише на кілька місяців. 13 червня до Києва прибув Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Він планує відвідати район катастрофи, щоб переконатися, що води у басейні буде достатньо для охолодження реакторів. Візит Гроссі на станцію, який планувався 14 червня, було скасовано з міркувань безпеки. За неофіційною інформацією, голова МАГАТЕ може відвідати станцію 15 червня.

Ще 8 червня у МАГАТЕ заявили, що якщо рівень води у водосховищі знизиться до 12,7 м, ЗАЕС не зможе перекачувати її до басейну. Фактично зараз рівень води вже нижчий від граничної позначки. Але через втрати гідравлічного зв'язку з основною частиною водоймища подальші спостереження "Укргідроенерго" стали неможливими. Фахівці шукають нові способи для вимірювання. Точних цифр не повідомляють, але, за словами Ігоря Сироти, рівень води вже нижчий за 8 метрів. Він знижується на 4-5 см за годину. "Ми знаємо, що нижче 12,7 м, ми називали це "мертвою зоною", водозабори не працюють. Якщо це (зниження – ред.) буде хоча б 7 метрів, це буде краще. Інакше нам доведеться кожен сантиметр, кожен метр місяцями набирати. І, швидше за все, зможемо дійти до якогось певного рівня (12,7 м, – ред.) вже після повені весняної. А це ще рік", – сказав Сирота Радіо Свобода .

Якщо рівень впаде нижче 3 метрів, то під час наступного паводку відновити його не вдасться, зазначив гендиректор "Укргідроенерго".

В "Енергоатомі" кажуть, що поки реальних причин для занепокоєння немає. На початку були побоювання, що після обмілення водоймища зміни підземних потоків води можуть вплинути на рівень басейну ЗАЕС. Однак фактично ці побоювання не підтверджуються - рівень води в басейні-охолоджувачі стабільний з моменту підриву ГЕС і становить 16,67 м.

Басейн гідроізольований від водосховища. І якщо навіть вода в ньому випаровуватиметься природним шляхом, то поповнювати басейн можна, використовуючи насоси або артезіанські свердловини. "Крім Каховського водосховища є ще кілька джерел підживлення ставка-охолоджувача. Це мобільні насосні установки, які можуть бути розгорнуті при необхідності, і останній рубіж - використання підземних свердловин питної води", – заявив президент "Енергоатому" Петро Котін. Щоправда, "мертвою зоною" він назвав рівень води водосховища в 13,3 м.

Експерти Інституту ядерної та радіаційної безпеки Франції у своєму звіті зазначили, що падіння рівня води в Дніпрі може призвести до протікання басейну ЗАЕС або навіть до обвалення його навколишньої греблі. Це може статися, зазначили вони, через те, що тиск води на дамбу зсередини басейну посилиться, якщо вода зійде.

Але в "Енергоатомі" кажуть, що практично такий варіант неможливий, оскільки об'єкт проектувався з урахуванням зниження рівня води у водосховищі. "Навіть за найгіршого сценарію руйнація дамби буде частковою і води буде достатньо для охолодження реакторів", - зазначили в компанії.

Але навіть якщо споруди ЗАЕС залишаться цілими, розпочати генерацію електроенергії після її деокупації не вдасться. Для охолодження працюючих блоків води не вистачатиме. Наразі ведеться активна робота для підготовки проекту перекриття водосховища, щоб забезпечити водою постраждалі населені пункти у чотирьох областях. За словами Ігоря Сироти, проект буде готовий до 10 липня. Фінансувати його планують спільно із міжнародними фінансовими організаціями. Роботи зможуть розпочати одразу після деокупації.

На перекриття каналу знадобиться рік. Потім ще 5 років на будівництво нової електростанції, оскільки відновленню Каховська ГЕС не підлягає, зазначив гендиректор "Укргідроенерго".