Підрив Каховської ГЕС. Чим загрожує катастрофа на півдні України та чи є ризики для ЗАЕС

Російські війська підірвали Каховську ГЕС. Чим це загрожує та які наслідки матиме для екосистеми та мешканців – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Російські війська 6 червня підірвали Каховську гідроелектростанцію, яку з минулого року контролювали окупанти. За інформацією "Укргідроенерго", вибух стався у машинному залі близько 3-й годині ранку. Станція повністю зруйнована та відновленню не підлягає. Під загрозою затоплення опинилися близько 80 населених пунктів у Херсонській, Дніпропетровській, Миколаївській і Запорізькій областях.

"Ми вважаємо, що це терористичний акт", – зазначив гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота, додавши, що підірвано і станцію, і греблю. Про наявність вибухівки на об’єкті, за його словами, було відомо ще минулого року. "З жовтня станція була окупована та була штабом для російських військових. Ми ще тоді отримували інформацію про те, що на станцію завантажувалася вибухівка. І година "Х" настала минулої ночі", – зазначив він.

Зараз рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, триває евакуація населення з потенційних районів затоплення.

Додаткова загроза. Чи є ризики для ЗАЕС

Каховську гідроелектростанцію побудували в середині 1950-х, щоб забезпечувати запас води та регулювати сток Дніпра для потреб у воді енергетичного сектору, забезпечення водою населення та промисловості та зрошення посушливих регіонів півдня України. Станція використовувалася для живлення електроенергією Херсонської та Запорізької областей.

ГЕС, розташована за 5 кілометрів від окупованого міста Нова Каховка, була останньою нижньою "сходинкою" Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.

Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода із Каховського водосховища використовується для охолодження реакторів Запорізької АЕС. Але поки запасів води вистачає і загроз ядерній безпеці немає, повідомляють у Міжнародному агентстві з атомної енергії.

Фото: Населені пункти, які опинилися під загрозою затоплення (скриншот з телемарафону)

"МАГАТЕ в курсі повідомлень про руйнування на українській Каховській дамбі, експерти МАГАТЕ на Запорізькій АЕС уважно стежать за ситуацією; безпосередньої загрози ядерній безпеці на станції немає", – йдеться у повідомленні агентства.

Про відсутність загрози для ЗАЕС заявили і в "Енергоатомі".

"Ми не оцінюємо цю ситуацію як критичну для ЗАЕС. Вона (станція – ред.) охолоджується із власного ставка-охолоджувача, відокремленого від Каховського водосховища. Зниження рівня водосховища не впливає безпосередньо на зниження рівня води в ставку-охолоджувачі ЗАЕС", – заявив президент компанії Петро Котін.

Вода з водосховища, за його словами, може знадобитися, якщо рівень ставка буде знижуватися. Таке можливо лише за умови, якщо працюють всі блоки станції. Але оскільки блоки поки не працюють, то води для охолодження вистачає.

"Вода з Каховського водосховища раніше використовувалися для підтримки рівня води у ставку та в чашах басейнів реакторних систем безпеки, але з вересня через те, що блоки не працюють, такої потреби не було", – зазначив Котін. До того ж, за його словами, є альтернативні джерела додаткового водопостачання, зокрема свердловини на самій ЗАЕС.

На енергопостачання руйнування станції ніяк не вплине, оскільки Каховську ГЕС з минулого року відключено від енергосистеми України, заявили в "Укренерго".

"Гідроелектростанція з перших днів повномасштабної агресії окупована та була замінована росіянами. З нею втрачено технологічний зв'язок, видача потужності на підконтрольну територію України з неї не здійснювалася", – відзначили у "Енергоатомі".

Фото: Через підрив ГЕС виникне дефіцит води у численних населених пунктах

Якщо з енергопостачанням проблем не очікується, то із забезпеченням водою можуть бути труднощі, і насамперед у Херсонській області. Якщо з'ясується, що нижнє водозливне веслування вціліло, то рівень водосховища може знизитися до 3 метрів, кажуть в "Укргідроенерго". Але ситуація дає підстави припускати, що воно зруйноване. Якщо так, то Каховське водосховище може спустошитись за 4 дні. Без води залишиться й Кримський канал.

У регіонах, які вищі за Дніпром, проблем не виникне, а от у областях, що нижче, може бути дефіцит води. "Ми заощаджуватимемо воду, щоб наповнити водосховища. Ми думаємо, що найбільш проблемною ситуацією буде на Херсонщині", – зазначив Сирота. Для водопостачання планується буріння нових свердловин та перекидання води з Дніпровського каскаду.

Можлива й екологічна катастрофа. У воду могло потрапити від 150 до 450 тонн олії з турбін. Ситуація із забрудненням води поки що вивчається. "Ми пізніше розумітимемо, що сталося з екологією внизу – у Херсонській області", - зазначив Сирота.

Катастрофа для півдня. Без води залишилися тисячі людей

Каховська дамба і ГЕС забезпечували регуляцію рівнів води водосховища та постачання води прилеглих територій. Тепер всі населені пункти поруч матимуть проблеми із доступом до питної води. Вже є проблеми з подачею води у Кривому Розі, Марганці, Нікополі.

Також території південніше ГЕС забезпечувалися водою для зрошення сільгоспугідь: тепер забезпечення полів водою теж під ризиком. Система меліорації на півдні практично зруйнована війною, говорить РБК-Україна Ганна Цветкова, керівник громадської організації, яка займається питаннями водних ресурсів та доступом до води.

"Головне господарське значення цієї греблі було в тому, що вона акумулювала воду для перерозподілу її між водокористувачами, головним чином для сільського господарства, і для питного водопостачання. А тепер південні регіони стикаються із величезною катастрофою. Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська області стикнуться з нестачею води", – пояснює вона.

Без питної води залишаться багато міст і сіл, які споживають її з Каховського водосховища, зокрема окупований Бердянськ. Через катастрофу під великим питанням відновлення постачання води у системи зрошення полів.

За часів СРСР на великих річках як правило, будували масштабну водну інфраструктуру, розповідає Ганна. Зокрема, греблі та канали для накопичення та перекидання і перерозподілу доступної води.

Фото: Каховська дамба та ГЕС забезпечували регуляцію рівнів води водосховища та постачання води до прилеглих територій

Через руйнування греблі Каховської ГЕС постраждає Каховський та Північно-кримський канал, який забирає воду з Каховського водосховища біля Каховської дамби на лівому березі водосховища. Це ставить під ризик постачання воду до Криму. В мережі вже з'являються численні повідомлення про нестачу води в Керчі та інших містах окупованого півострова.

Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україні було немало областей, де населені пункти не мали місцевих джерел водопостачання: туди воду підвозили цистернами. Зараз ця ситуація з водопостачанням може ще значно ускладнитися та погіршитись, прогнозує Ганна Цветкова.

Екологічне лихо. На подолання наслідків підуть роки

За десятки років в Україні не ставалося таких величезних техногенних катастроф, як підрив Каховської ГЕС, каже РБК-Україна Анатолій Гриценко, директор науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" (УКРНДІЕП).

"Це просто в голові не вкладається, що таке можуть придумати ці нелюди. Через катастрофу виникла критична проблема – руйнування екосистеми. Також буде нанесено шкоду сільському господарству. В регіонах є склади з хімічними засобами захисту та обробки рослин. Якщо хімікати потраплять в зону підтоплення, це спричинить серйозне забруднення. Ще виникнуть проблеми, коли на лівому і правому березі Дніпра будуть підтоплені підприємства. Це ризикує викидом небезпечних речовин на відкриті території", – пояснює він.

Масштаби того, що сталося, Анатолій Гриценко оцінює як катастрофічні.

Однак навряд чи через катастрофу буде справді нанесена якась суттєва шкода місцевим підприємствам, адже більшість із них розташовуються доволі далеко від водосховища, каже РБК-Україна експерт з водних питань, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України 2020-2022 років Михайло Хорєв. Він переконаний: головна проблема, яка виникла через катастрофу – втрата людьми доступу до води.

Фото: Під загрозою затоплення опинилися близько 80 населених пунктів у чотирьох областях

Каховське водосховище, хоч і створене штучно, було сталою екосистемою. Зараз фактично відбулося втручання у неї: рівень води падає, водосховище її втрачає.

"Головне питання у тому, на якому рівні це все зупиниться. Вода витікатиме, і природа буде намагатися відновити баланс. В результаті ми ризикуємо отримати на дні водосховища річку Дніпро, а навколо – територію, вкриту мулом. Я бачив розрахунки "Укргідроенерго". Вони писали, що водосховище втрачає 16 сантиметрів води на годину. Значить на те, щоб вода витекла, піде близько 4-5 днів", – каже він.

Хоча вода й підтопила безліч будинків, вона з часом зійде, зауважує Михайло Хорєв. Однак головна проблема, яка тягне за собою економічні, гуманітарні та екологічні наслідки – ризик відсутності водопостачання людей на прилеглих територіях.

"Основна проблема – це не те, що у воду потрапила, скажімо, бензоколонка. Ключова катастрофа – у відсутності доступу до води. Люди втратили величезний водний резервуар, який просто перестав існувати. Зараз невідомо, скільком людям потрібно води, де її брати. Під ризиком - цілі міста. Нікополь, Марганець та інші. Якщо вони не зможуть користуватися централізованим водопостачанням, і найголовніше – централізованим водовідведенням, - це буде колапс. Як для економіки, так і для довкілля. Відбуватиметься забруднення територій", – пояснює співрозмовник.

Зараз також поки невідомо, наскільки сильно постраждали сільськогосподарські поля на півдні. На запит РБК-Україна щодо впливу катастрофи на систему меліорації в регіоні у Міністерстві аграрної політики та продовольства підтвердили, що встановити реальний стан меліоративних систем зараз важко, бо частина з них знаходиться на окупованих територіях.

"Те саме стосується прогнозів. Їх неможливо складати, коли не розумієш масштабів проблеми. Разом із цим, враховуючи сьогоднішній підрив Каховської ГЕС, взагалі постає питання щодо можливості подальшого функціонування всіх меліоративних систем (і зруйнованих, і вцілілих) півдня, для яких Каховське водосховище було джерелом водопостачання", – зазначив заступник міністра Віталій Головня.

Фото: На подолання наслідків катастрофи підуть роки, прогнозують експерти

За оцінками Михайла Хорєва, розв'язання цієї проблеми затягнеться на роки. І це при тому, якщо війна завершиться найближчим часом. Адже повноцінно займатися ліквідацією наслідків катастрофи в умовах війни просто неможливо. Коли Каховське водосховище будували, воно наповнювалося водою не менше трьох років. Зараз технології, звісно, набагато сучасніші. Але часу на відновлення піде все одно дуже багато, допускає Михайло Хорєв.

"Якщо війна закінчиться умовно завтра, то нам потрібно буде мінімум п'ять років. Причому наслідки проблеми ми зможемо об'єктивно оцінити тільки з часом", – переконаний він.

Зараз відомо, що Каховська гідроелектростанція відновленню не підлягає: вже до обіду, 6 червня, вона повністю затоплена водою. Але генеральний директор Укргідроенерго каже, що після деокупації Україна збудує повністю нову ГЕС на тому ж місці.

"Ми побудуємо найкрасивішу та найпотужнішу станцію", – запевняє Ігор Сирота.