Партії знову звітуватимуть. Чому це важливо і на що можна витрачати бюджетні кошти

Партіям знову потрібно буде звітувати про використання бюджетних коштів. До цього їх зобов’язує щойно ухвалений закон №9419–1. Чому це важливо і на що можна витрачати бюджетні кошти – в колонці для РБК-Україна розповіла голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.

Прозоре публічне звітування про використання державних коштів – це не лише вимога європейських екзаменаторів, але й ще один дієвий інструмент антикорупційної інфраструктури та розбудови доброчесної політичної системи.

Доступ відповідних контролюючих органів та громадянського суспільства до звітності партій за принципом “усі бачать усе” має стати ще одним запобіжником для корупційних ризиків і зловживань. А зниження порогу голосів для партії, щоб отримати державне фінансування, з 5% до 3% дає зелене світло амбіційним командам, які в майбутньому можуть стати лідерами змін на місцях, підтримуючи здорову політичну конкуренцію та розбудовуючи громадянське суспільство.

Коли повернеться обов’язкове звітування та як це відбуватиметься?

Понад три роки фінансування політичних сил випало із системи контролю НАЗК і громадськості. Спочатку це сталось через пандемію, а потім почалось повномасштабне вторгнення. Проте час повертати підзвітність та прозорість у цей процес.

НАЗК має поновити роботу Єдиного державного реєстру звітності політичних партій якомога швидше, не пізніше набрання чинності майбутнього закону.

Якщо закон буде проголосовано в серпні-вересні, ми встигнемо вчасно прозвітувати за 2023 рік, а з 2024 року відновиться обов’язкове щоквартальне звітування у звичайному режимі. Тобто планомірно має відновлюватися повноцінний контроль НАЗК за діяльністю політичних партій.

У всіх політичних партій згідно з законом є 120 днів з дня набрання чинності закону, щоб подати звіти за попередні періоди карантинів та воєнного стану. А для тих, що отримують фінансування з держбюджету, це термін коротший – 90 днів.

НАЗК зобов’язане перевірити звіти за попередні періоди протягом 90 днів. Звіти, що вже були подані добровільно у вказані вище періоди, НАЗК має перевірити протягом 60 днів, проте, цей термін на запит НАЗК може бути дещо продовжено у версії законопроєкту до другого читання. Адже за 2020 рік подала звіти 251 партія, хоча з 2021 року кількість звітів різко впала. Звітність за пропущені періоди може бути як у щоквартальному, так і річному форматі.

Зауважу, що партія "Слуга народу" єдина з парламентських партій подала звіт за 2020 рік і готова була це робити й надалі. Але доступ до електронного реєстру НАЗК POLITDATA було закрито через роботи із захисту даних на час воєнного стану. Тож не було навіть технічної можливості подати фінансовий звіт. Однак незабаром інфраструктура запрацює, ми подамо звітність і, я впевнена, колеги з інших партій також долучаться до цього процесу.

Хто із партій отримуватиме фінансування із бюджету?

Ми багато говоримо про антикорупційні запобіжники і прозорість процесів, коли чітко видно, звідки надходять гроші на рахунки політичних сил, чи немає там російського сліду.

Однак забуваємо про ще одну, не менш важливу, зміну – зниження порогу вимог до партій, щоб отримати фінансування із держбюджету, а також чіткий перелік вимог, на що можна їх витрачати, а на що – ні.

Якщо зараз держава фінансує лише ті партії, що подолали поріг в 5% голосів на виборах і пройшли до Верховної Ради, то відтепер отримувати кошти на статутну діяльність можуть ті, хто набрав 3% голосів.

По суті, це додатковий стимул для розвитку тих, хто хоч і не потрапив в парламент, має певну підтримку від громадян, готовий працювати і розвиватись. Ця норма також

сприятиме деолігархізації, зниженню впливу великого капіталу на політичне життя та розбудові здорової політичної конкуренції, а також збільшуватиме прямий вплив виборців на політичний процес.

На що можна витрачати бюджетні кошти?

Фінансування діяльності політичних партій коштом держбюджету – нормальна європейська практика, яку ми запозичили ще у 2015 році. Це компромісний варіант, як уникнути впливу олігархів на політичну діяльність, знизити рівень корупції та підвищити довіру до партій. Якщо депутатам платить за їхню діяльність виборець, відповідно і працювати потрібно в інтересах суспільства, а не олігархічних структур чи тіньового бізнеса.

Платники податків мають право дізнатися, на що використані їхні гроші і закон чітко регламентує це.

Є 5 пріоритетні напрямки, на які партіям можна витрачати бюджетні кошти:

1. Розвиток партій, спрямований на ефективне виконання статутних завдань.

Сюди належить навчання членів партії, проведення науково-дослідними та іншими установами правових, політичних, економічних, соціологічних та інших досліджень, отримання послуг окремих кваліфікованих експертів, утворення власних аналітичних центрів тощо. Усе, що допоможе політичній силі ефективно виконувати свою діяльність.

2. Підвищення інтересу жінок до політичної діяльності

Це передусім питання гендерної рівності, збільшення залученості жінок до політичної діяльності, їхнього представництва та активної участі в процесі розбудови демократичного суспільства.

3. Підвищення інтересу молоді до політичної діяльності.

Йдеться фактично про створення молодіжних осередків, формування кадрового резерву змінотворців та проактивних небайдужих людей на місцях, готових братись за виконання непростих завдань.

4. Посилення організаційної спроможності

Це розбудова ефективної організаційної структури, осередків та команди однодумців на місцях, які не просто будуть декларувати зміни та перетворення, а втілювати їх у життя.

5. Зв’язок партії із виборцями

Підвищення поінформованості про пріоритети та напрямки діяльності і залученість виборців до різної форми співпраці і напрацювань шляхів вирішення нагальних суспільних проблем та запитів - це два стовпи, на яких може триматись ефективний двосторонній зв’язок між партією та громадянами. На мою думку, це сприятиме і більшій поінформованості громадян про те, чим займаються політичні сили ві залученості до багатьох процесів, в яких участь активних громадян та експертного середовища є напрочуд важливою.

При цьому закон чітко забороняє витрачати кошти платників податків на політичну рекламу, незаконну діяльність, придбання нерухомого майна та цінних паперів, погашення заборгованості чи перерахування у виборчі фонди - тобто корупційні діри, де гроші могли б піти не на розвиток ефективного самоврядування на місцях шляхом посилення політичної спроможності, цей закон закриває.

Разом з цим закон, який вже встигли в інфопросторі охрестити "про звітність партій", ще й сприяє розбудові ефективної політичної системи і дозволяє політичним силам в прозорий спосіб отримувати додатковий дохід на фінансування своєї діяльності. В ньому є норма, яка дозволяє розміщувати кошти на банківських депозитних рахунках із метою отримання пасивного доходу. Це офіційний дохід, який потім можна використати на розбудову своєї спроможності.

Тож я пропоную не розглядати ухвалений законопроєкт лише як корупційний запобіжник, але й розуміти, що це ще один крок на шляху до розбудови доброчесної ефективної політичної системи. А це, нагадаю, одна із стратегічних вимог до України від ЄС на шляху отримання членства в європейській родині.