Олена Дума, голова АРМА: Ми усі розуміємо, що маємо побороти не лише зовнішнього ворога, а й внутрішнього

Про роботу Агентства з розшуку та управління активами (АРМА) під час війни, корупцію в органі, скандальні кейси та співпрацю з міжнародними партнерами щодо використання заморожених російських активів для відновлення України– в інтерв’ю очільниці агенства Олени Думи для РБК-Україна.

Кабінет міністрів призначив Олену Думу новою очільницею Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами в липні 2023 року. Вона стала першою повноцінною керівницею агенства з 2019-го.

Про перші результати роботи та те, чи здатне АРМА з одного з найбльших корупваних органів перетворитсь на прозору та ефективну структуру – нижче в інтервʼю.

– З моменту вашого призначення на посаду голови АРМА пройшло 100 днів – своєрідний рубіж, коли можна підбивати перші підсумки. Як оцінюєте роботу агентства за цей період? Які завдання першочергово ставили перед собою?

– На мою думку, не я маю оцінювати свою роботу. Найкраща оцінка моєї діяльності – це реагування суспільства. Якщо громадськість та бізнес незадоволені, треба до них прислухатись. Якщо незадоволення обґрунтоване, треба думати, що міняти у роботі.

На посаду голови АРМА я йшла з конкретною мотивацією та цілями. То ж переконана, що за перші сто днів показала, на що здатна я і моя команда. Я знала, з якими зустрінусь викликами.

– Як саме ви оцінюєте ставлення бізнесу до агенства? На вашу думку, чи є після вашого призначення позитивні зрушення для бізнесу?

– Тривалий період часу багато хто не розумів, як можна витягнути агентство з тієї прірви, в якій воно було ще сто днів тому.

Чи є позитивні зрушення? Так, на мою думку, ми вже маємо перші позитивні зміни. Зокрема, створено Антикорупційну раду, яка дозволить забезпечити нульову толерантність до корупції та відкритість.

У цілому залученість бізнесу можна оцінити за кількістю субʼєктів підприємницької діяльності, які хочуть брати участь у конкурсах на управителів арештованими активами. Вони бачили, що раніше конкурси відбувалися в ручному режимі.

29 серпня 2023 року ми затвердили Методичні рекомендації щодо відбору управителів відповідно до законодавства про публічні закупівлі та рекомендацій Міністерства юстиції України. Агентство погодило ці зміни з Міністерством економіки та представниками громадських антикорупційних організацій. Під час підготовки методичних рекомендацій мали місце численні обговорення та пропозиції – це все і є підтвердженням того, що ми готові до діалогу.

Є за цей період й інші революційні зміни. В першу чергу, я маю на увазі відкриття Єдиного державного реєстру арештованих активів, який є ще одним кроком у бік відкритості та прозорості даних про арештовані активи та поштовхом до ефективного управління ними.

Також Кабінет міністрів України затвердив розроблену АРМА Стратегію повернення активів на 2023-2025 роки. Крім того, агентство затвердило Антикорупційну програму на 2023-2025 роки.

У цілому, у нас є дуже багато законодавчих ініціатив, які дозволять покращити ефективність управління арештованими активами.

– Чому за цей час не було проведено жодного конкурсу? (Вже після інтервʼю, 27 жовтня АРМА оголосило конкурс. Перший лот – група нежитлових приміщень у Києві, – ред.)

– Конкурси за новими правилами почнуться вже найближчим часом. За цей період ми підготували відповідні зміни до законодавства.

Моєю мотивацією ще кандидатом на посаду голови АРМА, було перетворення правил реалізації арештованих активів на європейські та прозорі. Ми це реалізували через внесення змін до постанов № 719 і № 558.

На документи, які змінюють порядок реалізації арештованих активів, очікують всі. АРМА опрацювало їх з усіма зацікавленими державними органами, в тому числі Мінекономіки, Мінфіном, Державною регуляторною службою та іншими. Сподіваюсь, що дуже скоро Уряд їх схвалить.

– Напередодні нашої розмови Transparency International в Україні оприлюднило дослідження спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури України. Спроможність агентства з розшуку і менеджменту активів оцінили на 3,4 бала з можливих 5-ти. Це найгірший показник з-поміж інших органів антикорупційної екосистеми. Ви погоджуєтесь з такою оцінкою?

– Ми дуже позитивно оцінюємо, коли громадськість реагує. Втім, я вкрай негативно сприймаю, коли громадськість просто говорить для власного PR чи критикує без аналізу й фактичних доказів. Я не граю у такі ігри. Водночас критика, що містить чіткі пропозиції й рекомендації та діалог, допомагає органу ставати кращим. У цьому дослідженні дійсно є слушні рекомендації, ми обовʼязково їх опрацюємо.

Дослідження охоплює період за 2022 рік та I півріччя 2023 року. Я розпочала виконання обов'язків з 1 липня 2023 року. Тому це оцінка роботи агенства до мого призначення. І вже за такий короткий проміжок часу АРМА збільшило свій результат на 0,4 бали. Маю сподівання, що за наступний звітний період показники будуть кращі.

Я розумію, що за органом та змінами у ньому спостерігають не лише в Україні, але й за межами нашої держави.

– Ви вже згадали про електронний Реєстр арештованих активів. Що заважало зробити його публічним раніше? Чому це вдалось зробити лише після політичних ультиматумів в парламенті? Які позитивні зміни бачите?

– Перш за все зазначу, що цей реєстр – унікальний. Усвідомлюю, про що говорю, бо була дотична до створення не одного електронного реєстру в Україні (РВПЗ, ДРРП та реєстру електронних лікарняних).

Станом на зараз реєстр містить понад 163 000 записів, з яких понад 49 000 стосуються передачі активів в управління, щодо яких відсутня інформація про скасування арешту. Це цифри, які оновлюються щогодини.

Деякі ухвали про арешт надходять до АРМА в електронному форматі. Це полегшує їх внесення у реєстр. Але зазвичай отримуємо документи у паперовому вигляді – це від 5 до 50 сторінок залежно від того, що і як було арештовано. Кількість таких ухвал на день варіюється від 300 до 700. У відділі реєстраторів разом з керівником сьогодні працює лише 5 осіб. Уявіть, яке на них лягає навантаження.

Коли я говорю про унікальність реєстру, то маю на увазі, що вже сьогодні кожен користувач може побачити всю інформацію щодо арештованих активів. У першу чергу, це дані щодо кримінального провадження; рішення суду; всі оголошення щодо конкурсу; підписані договори управління з інформацією про те, які мінімальні надходження до бюджету мають здійснюватися та який мінімальний гарантійний щомісячний платіж має сплачувати управитель.

Цей реєстр – свідчення того, що ми йдемо до прозорості та можливості повернути довіру до органу з боку суспільства та міжнародних інституцій.

Так, реєстр недосконалий, над ним ще потрібно працювати. І я це розумію. Ми будемо його поліпшувати.

– Якщо він настільки важливий та унікальний, що заважало зробити його публічним раніше?

– З початком війни майже весь силовий блок дав свої застереження щодо доступу до реєстру. Вони стосувалися адрес, описів або характеристик, які б вказували на місцезнаходження стратегічних підприємств та/або суб'єктів критичної інфраструктури. Себто тих відомостей, знання ворогом яких є серйозною загрозою.

Ці всі дані мали бути в реєстрі, згідно зі статтею 25 нашого спеціального закону. Реєстратори вручну приховували інформацію в реєстрі, щоб, з одного боку, забезпечити публічний доступ, а, з іншого, – унеможливити витік інформації під час війни.

Зрештою, у травні 2023 року Уряд схвалив зміни до постанови № 263, які дали можливість поставити запитання про відкриття ЄДРАА. Отже, АРМА повторно звернулось до органів центральної виконавчої влади силового боку, щоб вони переглянули свою позицію. Принагідно, я дякую уряду і міністру Кабінету міністрів, який швидко реагував і збирав оперативні наради з даного питання. Так ми уникнули листування, яке могло тривати місяцями.

Зрештою, колеги почули аргументи та приклади, як реєстр буде працювати. У результаті АРМА вперше в історії України забезпечило публічний доступ до Єдиного державного реєстру арештованих активів.

– В уряді хочуть передати російські активи до Фонду держмайна. Як ставитеся до цієї ідеї? Які ризики бачите?

– Історія трохи інша. На початку року до закону України "Про санкції" хотіли внести зміни (законопроєкт № 8250) щодо розмежування функцій АРМА та можливості Фонду управляти арештованими активами. Парламент це не підтримав. Я пильно спостерігала за перебігом подій, це якраз було під час конкурсу на посаду голови агентства.

На моє глибоке переконання, ця ситуація – наслідок недолугої роботи колишнього керівництва. Якщо орган не справляється або заплющує очі на корупційні складові, непрозорі конкурси та неефективне управління, то абсолютно логічно, що у парламенті ставитимуть питання: а навіщо нам взагалі такий орган та кому, зрештою, можна передати його функції?

Саме ті пропозиції щодо розмежування функцій ВРУ не підтримала. Натомість пройшла правка до статті 5-1 про те, що Кабінет міністрів України має право передавати підсанкційні активи у тимчасове управління до ФДМУ. Ця норма набрала чинності 22 вересня 2023 року.

Примітно, що перша редакція цієї норми звучала наступним чином: уряд має право визначати орган для тимчасового управління серед АРМА, ФДМУ, військових обласних державних адміністрацій або державних підприємств. На моє переконання, це були абсолютно прозорі, недискримінаційні та демонополізовані норми, які відповідають європейському праву.

Втім, з’явилась колізія правових норм. У державі є Фонд держмайна, який має право здійснювати такі функції згідно з законом, але не має порядку, як це здійснювати. Бо у наступній статті цього ж закону чітко прописано, що реалізація активів здійснюється у порядку, визначеному КМУ. У АРМА цей порядок є, а для ФДМУ він ще не прийнятий. Отже, це потрібно врегулювати.

Виникли й інші правові колізії. Уявіть собі завод, який перейшов в управління АРМА до війни, а у 2023 році, наприклад, цей актив став підсанкційним, або частина % корпоративних прав. Фонд держмайна, згідно з чинною нормою законодавства, звертається до АРМА. Водночас цей актив вже приносить кошти бюджету. Всі ці моменти потрібно врахувати, оскільки ми робимо спільну справу в інтересах держави.

– І як, на вашу думку, це має бути врегульовано?

– Якщо коротко: АРМА повинно мати право реалізації підсанкційного активу, якщо орган ним вже управляє. Як мінімум, для того, щоби не зупинялися надходження до бюджету.

Для держави найголовніше – ефективність та результат. Тим більше коли країна воює і повинна отримувати ще більше надходжень.

– Ця ініціатива виникла ще й тому, що після початку повномасштабного вторгнення агентство отримало більше навантаження у вигляді активів з російським та білоруським слідом. Які з них, на вашу думку, є найбільш проблемними?

– Кожен актив є проблемним. І кожен має свою історію. Якщо хочете конкретні приклади, то це т.зв. трубопровід Віктора Медведчука "Самара-Західний напрямок", мережа АЗС Glusco, "Моршинська", "Аерок", Миколаївський глиноземний завод, "Вінницяпобутхім".

– Давайте більш детально поговоримо про ці кейси. "Укртранснафта" отримала в управління трубопровід Медведчука ще до війни. Яка зараз ситуація з цим активом?

– Стосовно цього активу є інформація, якою ми не уповноважені ділитись публічно. Можу сказати лише те, що певні точки трубопроводу зазнали атаки, є пошкодження. Було декілька нарад з відповідними компетентними органами, йде офіційне листування, здійснюється перевірка, фото- та відеофіксація.

Наша мета, у першу чергу, – зберегти актив на належному рівні та проаналізувати надану управителем звітність щодо тих заходів, які були вжиті після атак "Шахедами", й витрат, які необхідно здійснити для повернення активу у цілісний стан.

Оскільки це субʼєкт критичної інфраструктури, ми насамперед маємо думати про державні інтереси та збереження робочих місць.

– Інший актив, який так само пов'язаний з Віктором Медведчуком, – мережа заправок "Глуско". АРМА вирішило забрати їх у "Нафтогазу" та передати в управління "Укрнафта". Що спонукало АРМА змінити управителя для цієї мережі?

– За ухвалою суду, агентству були передані в управління 212 обʼєктів, до яких входять обʼєкти незавершеного будівництва, земельні ділянки та, власне, мережа АЗС. Від такої кількості активів у 2022 році бюджет отримав 0 гривень 0 копійок. У 2023 році за 3 місяці доходи від управління майном Glusco склали лише 1 545 000 грн.

Тому АРМА провело перевірки та встановило факт неналежних надходжень до бюджету. Є відповідні акти, звіти, огляди та висновки комісії з рекомендаціями. І, відповідно до статті 21-1 профільного закону, АРМА за пропозиціями Міненерго звернулось до КМУ для того, щоби визначити нового управителя.

Ось для порівняння цифри, які зазначено в укладеному договорі з новим управителем "Укрнафта": український бюджет отримає 85% від щомісячного чистого прибутку або мінімальний платіж 5 млн гривень у випадку, якщо АЗС не працюватимуть.

Мені здається, що ці цифри є більш ніж красномовними. Держава точно отримає від таких договірних умов більше користі, ніж раніше.

– Попри очікуване збільшення надходження до бюджету, ця історія мала й інший – негативний – ефект, бо процес передачі супроводжувався публічним конфліктом між "Нафтогазом" та АРМА. Чому цього не можна було уникнути?

– Звісно ж, цьому всьому передувало попереднє листування з проханням звернути увагу на те, що фіксується неефективність управління активом. Ми тричі запрошували директора компанії на особисту зустріч. Але кожного разу отримували відмову.

Тобто, ми зробили кілька досудових кроків. Це нормальна практика. Оскільки ми так і не отримали належних відповідей на свої запити, вихід з ситуації був тільки один – змінювати управителя згідно з умовами договору.

– Ще один з гучних кейсів пов'язаний з активами IDS Ukraine (бренд "Моршинська"). Які дії АРМА планує вчинити для врегулювання там ситуації? Як відомо, компанія також звернулась до Кабінету міністрів через порушення прав акціонерів, оскільки серед них є як підсанкційні, так і непідсанкційні особи.

– Офіційний діалог на цю тему дійсно існує. Я бачила звернення, про яке ви говорите.

Разом з тим, я вважаю, що АРМА діє у межах та у спосіб, які визначені законом. Ми не є судовою інстанцією, щоб змінювати рішення суду, визначаючи приналежність акціонерів до якоїсь певної категорії чи ступінь їх провини. Це не наша дискреція. Ми діємо виключно у межах власних повноважень.

Фото: пресслужба АРМА (Максим Філь)

В ухвалі суду йдеться про арешт 100% корпоративних прав. Відповідно, АРМА не може змінити це рішення чи якимось чином врахувати інтереси міноритарних акціонерів.

З іншого боку, агентство має забезпечувати інтереси і держави, і власників акцій. Тому я з великою повагою ставлюсь до інвесторів, які здійснюють свою діяльність у рамках українського законодавства. Але і по цьому, і по іншим аналогічним кейсам ми чітко виконуємо рішення суду.

Наша задача – зберегти арештований актив та його економічну вартість, забезпечити його продуктивну роботу й дохід від управління.

– Але все-таки, чи є механізм, як розділяти в активах частки підсанкційних та непідсанкційних акціонерів, аби уникнути потенційних міжнародних арбітражних процесів? Ви бачите в цьому потребу?

– Механізм, про який ви говорите, має працювати синхронно і гармонійно від моменту порушення кримінальні справи, здійснення досудового розслідування, вироку суду і подальшої передачі активу в управління АРМА.

Наразі ми напрацьовуємо документ, в якому мають бути забезпечені алгоритми взаємодії з СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ та іншими правоохоронними органами, які подають клопотання про арешт до суду й вирішують, передати чи арештувати активи. Це, до речі, було однією з рекомендацій Transparency International.

– Тобто, я правильно розумію: АРМА визнає, що це є проблемним питанням і є потреба відповідного діалогу з правоохоронними органами та акціонерами?

– Нещодавно це питання частково врегулював КМУ шляхом прийняття постанови про порядок визначення бенефіціарних власників. Тобто, уряд цим питанням вже займається. Для комплексного вирішення питання треба далі синхронізувати дії державних органів.

– Ще один момент, який підняв кейс "Моршинської", це передача арештованого активу конкурентам. Як відомо, там потенційно йдеться про ймовірність ринкової концентрації, близької до 50%. Який взагалі є ризик того, що арештовані активи можуть потрапляти в управління конкурентам, для того, щоб врешті вивести цей бізнес з ринку?

– Знову ж таки, ми діємо згідно з законодавством і враховуємо всі вимоги, які у ньому передбачені, у тому числі про доцільність отримання дозволу на концентрацію.

Якщо говорити про кейс "Моршинської", він не є виключенням. Заявник (тобто, переможець конкурсу – ТОВ "Карпатські мінеральні води") звернувся до Антимонопольного комітету для отримання дозволу на концентрацію.

З іншого боку, у проекті договору на управління корпоративними правами Агентство обов'язково враховує умову отримання такого дозволу. Цим і забезпечуються інтереси не тільки держави, але й кінцевого власника активів.

Контроль збереження економічної вартості майна гарантується законодавством, його ретельним виконанням, отриманням відповідних ліцензій від АМКУ, якісним договором і контролем за ефективністю його виконання. Візьміть за приклад мережу АЗС Glusco: у разі неефективного управління активами відбувається заміна управителя.

– Чи є приклади ефективного управління арештованими активами? Чи можете виділити якісь кейси?

– За 2022 рік бюджет України отримав всього 34,8 млн гривень від управління арештованими активами. При цьому видатки управителів у 2022 році склали 748,6 млн гривень.

У 2023 році до бюджету надійшло вже понад 50,8 млн гривень, при чому понад 30 млн – вже за мого керівництва. Таким чином за три місяці роботи нової команди дохід державі склав майже таку ж суму, як за весь минулий рік.

Після зміни керівництва АРМА перебувало на стадії врегулювання порядків управління та реалізації активів відповідно до транспарентних процедур (для цього ми ініціювали внесення змін до постанов КМУ № 719 і № 558), щоби не повторювати попередні помилки, уникати ручного режиму зміни управителів та обирати управителів виключно у прозорий спосіб та згідно з закону про публічні закупівлі. Тобто, ми напрацьовували нормативний фундамент.

Крім того, ми очікуємо на підтримку парламентом законопроєкту № 9307, яким ми зараз займаємось спільно з комітетом Верховної ради з питань митної політики. Це важливий законопроєкт, який скасовує вимогу нарахування митних платежів на арештовані активи. Наразі це така сама проблема, що й права міноритарних акціонерів.

– Чи є вже результати внутрішнього аудиту? До призначення ви критикували як колишнього керівника АРМА, так і роботу його команди.

– Перше, що я вчинила, коли прийшла виконувати свої обов'язки, звернулась до КМУ щодо проведення незалежного аудиту діяльності органу. У мене є сподівання, що повний аудит здійснять у IV кварталі цього року.

Щодо видатків на управління арештованими активами окремо були здійснені відповідні тендерні процедури. Ми вже вибрали незалежну аудиторську компанію, яка проведе аудит по витратах за цей та минулий роки.

Зі свого боку, звичайно, я не допущу історії, щоб при чинних договорах управління агентством погоджувались завищені суми витрат, що є ударом по наповнюваності державної скарбниці.

Фото: пресслужба АРМА (Максим Філь)

У таких випадках ми будемо реагувати та, можливо, навіть застосовувати такі механізми, які АРМА ніколи не застосовувала, - інструмент приписів.

– Чи очікується скорочення витрат за підсумком цього року?

– Так. У договорі з кожним управителем чітко визначається, які витрати обовʼязково погоджуються з агентством. Зазвичай, це видатки, повʼязані з охороною активу та його збереженням.

До агентства постійно надходять листи управителів, які звертаються з проханням погодити витрати. АРМА розглядає, чи передбачено це договором управління, перевіряє законність таких вимог й фінансове обґрунтування та приймає рішення, схвалювати їх чи ні. Зазвичай, якщо це є в договорі, такі вимоги погоджуються. Якщо вони не входять у межі раціонального фінансового обґрунтування, то, звичайно, ні.

Наприклад, ребрендинг не завжди є обовʼязковою вимогою, особливо під час війни. Тому такі витрати, як правило, не погоджуються.

– Чи є ті, хто поніс відповідальність за перевищення своїх повноважень?

– Внутрішні перевірки ще тривають. Якщо аудит встановить, що витрати погоджувались необґрунтовано, АРМА звертатиметься до правоохоронних органів.

Також запущено кілька дисциплінарних проваджень. Про результати говорити зарано, я ще не ознайомлювалась з висновками. Питання по деяких посадових особах виникали й раніше, ними вже займаються правоохоронні органи. Наголошу, що ці особи вже не є працівниками АРМА.

Моя мета – зробити орган сильним. Якщо правоохоронні органи матимуть достатню кількість доказів для оголошення їм підозри, вони діятимуть у межах своєї компетенції.

– Які кадрові зміни відбулись в органі з вашим приходом?

– За три місяці оновлено близько 35% кадрів категорії B1 і 30% у категорії B3.

– Це доволі суттєве оновлення. З чим це повʼязано?

– Безперечно, я не мала за мету спеціально когось звільняти. Навпаки я завжди прагнула зберегти досвідчений кадровий склад. Розуміла, що під час війни важко знайти нову роботу. Тому, якщо співробітник здатний вдосконалюватись і професійно зростати, я тільки допоможу.

Втім, АРМА висуває до працівників високі вимоги. Наприклад, фахівець Управління виявлення та розшуку активів має бути і юристом, і економістом, і слідчим, і IT-спеціалістом. А, якщо співробітник працює в Управлінні міжнародного розшуку і виявлення активів, то він має розумітися не лише в нормах кримінально-процесуального законодавства, а й міжнародного, та вільно спілкуватися англійською мовою з представниками Європолу та Інтерполу. Знайти таких фахівців дуже складно. Також додам, що АРМА розробляє кваліфікаційні вимоги до нової, надзвичайно затребуваної професії "цифрового детектива".

Коли в АРМА почались зміни, зʼявились нові вимоги та відповідні системи контролю. З цим погоджувалися не всі працівники та звільнялись за власним бажанням. Це їх особисте рішення.

– Як АРМА сьогодні співпрацює з міжнародними інституціями? За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, США та європейські партнери вивчають, які правові підстави є для використання заморожених російських активів для відновлення України, – йдеться про $300 мільярдів. Якою бачите реалізацію такого амбітного плану?

– Це дуже важливе питання, над яким ми працюємо щодня.

Почну свою відповідь з основного. Кадрові зміни дали змогу підсилити агентство двома кваліфікованими заступниками. Перший - Павло Великоречанін, який займається розшуком активів в Україні та за її межами. Другий – Станіслав Петров, заступник з питань цифрового розвитку та цифрової трансформації. Він займається цифровізацією та вдосконаленням реєстру.

Сьогодні АРМА має доступ до 37 реєстрів в Україні та користується відкритими джерелами розвідки (OSINT). У липні цього року орган отримав доступ до платформи Європолу SIENA.

Крім цього, ми співпрацюємо з 88 країнами, 54 юрисдикціями та міжнародними інституціями. АРМА є уповноваженим органом у Камденській міжвідомчій мережі з питань повернення активів (CARIN). Досягненням також стало включення агентства до наглядової ради Міжвідомчої мережі з управління активами Балканського регіону (BAMIN) - вперше в історії АРМА.

Це все конкретні приклади міжнародної співпраці та залучення органу до світової професійної спільноти. Для посилення цього напрямку я маю намір призначити ще одного заступника з європейської інтеграції.

Водночас я вимушена констатувати, що, починаючи з моменту створення Агентства у лютому 2016 року і до сьогоднішнього дня, немає жодного арештованого активу за межами України, який був би повернутий до країни.

Фото: пресслужба АРМА (Максим Філь)

Ми багато виявляємо і розшукуємо активи. Але для збільшення ефективності необхідно: 1) посилити інституційну спроможність агентства; 2) поглибити співпрацю з аналогічними органами за кордоном; 3) налагодити щоденне співробітництво з Європолом і Інтерполом. Саме разом з представниками міжнародних інституцій ми повинні досягти найголовнішого результату – повернення заблокованих активів в Україну.

​​В Україні ми також активізуємо співпрацю, зокрема, з Міністерством юстиції. Оскільки це основний ЦОВВ у санкційному механізмі, що подає позов до ВАКС, який ухвалює остаточне рішення. Я націлена всіляко допомагати пришвидшувати цю роботу.

АРМА насправді володіє дуже великим масивом інформації. Зовсім нещодавно разом з Мінʼюстом було розроблено спільний наказ щодо опрацювання аналітичних матеріалів, які мають стати базою для підготовки міністерством відповідної позовної заяви до ВАКС. Ми готові підставити плече у цьому питанні та посилювати співпрацю.

– Ще одне питання, яке з'явилось в АРМА з початком великої війни, – передача майна, яким керує агентство, у володіння населенню, що постраждало внаслідок ракетних обстрілів. Як йде робота в цьому напрямку?

– Ці питання дійсно зараз вкрай актуальні. Вже були внесені відповідні зміни до законодавства, зокрема, щодо нашого спеціального закону. Йдеться про те, що АРМА може або управляти арештованими активами, або їх реалізовувати. Під час війни деякі з цих активів варто було б віддати державі у тимчасове користування, але у законі немає таких норм.

Тому АРМА ініціювала внесення змін до спеціального закону про те, щоб агентство мало право пропонувати уряду передати активи у тимчасове користування у державних інтересах. Це, зокрема, стосується й передачі об’єктів санаторно-курортного напряму для реабілітації (фізичної чи психологічної) військових, у користування держави та для військових потреб. Тобто, арештовані активи змогли б приносити користь не лише для бюджету, але й безпосередньо для українців.

– Чи можуть відповідні зміни бути ухвалені вже цього року?

– Я оптиміст. Вірю, що, якщо запропоновані зміни ефективні, то будуть підтримані. Багато органів влади зацікавлені у тому, щоб ці зміни було внесено якомога швидше. Але не все залежить лише від бажання. Остаточне рішення буде за парламентом.

– Які найближчі конкурси управителів можете анонсувати?

– Перша черга буде стосуватись активів, які піддаються швидкому псуванню або швидко втрачають свою вартість. А також ті, витрати на зберігання яких протягом одного року становлять понад 50% їх вартості.

– Миколаївський глиноземний завод виходить цей перелік?

– Так. Але там є санкційна частина, у тому числі декілька ухвал, які потребують виконання.

– Які результати своєї роботи вважатимете найважливішими у 2024 році?

– Системна боротьба з корупцією. Удосконалення Єдиного державного реєстру арештованих активів. Залучення міжнародної технічної допомоги. Підписання міжвідомчих міжнародних угод зі схожими за функціоналом з АРМА органами за кордоном. Реалізація арештованих українськими судами активів, які знаходяться за межами України. Повернення арештованих за кордоном активів до України.

Це ті виклики та запитання, відповіді на які очікує вся країна. Звісно, виконання цих завдань займе не місяць і не два.

– Дуже амбіційно, враховуючи, що до АРМА сформувалось доволі стійке критичне ставлення через численну низку корупційних скандалів.

– Це цінне зауваження. Але, крім удосконалення законодавчого поля, агентство потребує підсилення кадрового потенціалу. Адже стратегічний результат роботи залежить від синхронних дій усіх працівників органу.

Втім, коли спеціалісти в умовах війни отримують заробітну плату в районі 15 000 - 25 000 гривень, чи дійсно ми можемо заохотити до роботи спеціалістів високого професійного рівня та забезпечити нульову толерантність до корупції в органі? Над цим питанням ще потрібно працювати. Наші співробітники дійсно прагнуть і можуть будувати нову країну. Ми усі розуміємо, що маємо побороти не лише зовнішнього ворога, а й внутрішнього.

Я щиро радію, що на державній службі перебуває багато гідних фахівців, які не просто хочуть жити в Україні, а вважають своїм обовʼязком зробити її кращою та більш успішною.