Олександр Фоменко, "ДТЕК Мережі": Щоб пройти наступну зиму – потрібно готуватися вже сьогодні

Про те, як українська енергетика пережила воєнний рік і найскладнішу зиму, відновлення обладнання після прямих атак та перевантажень, графіки відключень та людей, які виявилися сильнішими за роботів – в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний директор "ДТЕК Мережі" Олександр Фоменко.

Початок повномасштабного російського вторгнення достатньо сильно вдарив по операторам систем розподілу. Мережі під окупацією, по ним прокотилася лінія фронту. Великі руйнування практично з’їли аварійні запаси – та відновитися до осені було важко через комплексність руйнувань.

Восени почалися російські атаки по об’єктам енергетичної інфраструктури. І до необхідності відновлювати прямі пошкодження додалися перевантаження системи.

Зараз, коли Україна пройшла зиму, настав час підраховувати втрати та відновлювати енергосистему максимально швидко, наскільки це можливо. Ми поговорили з генеральним директором "ДТЕК Мережі" Олександром Фоменком про те, як енергетики пройшли перший рік війни, які проблеми виникли і як потрібно готуватися до наступного осінньо-зимового періоду.

– Розкажіть, будь ласка, про плани "ДТЕК Мережі" перед повномасштабним російським вторгненням в Україну.

– У нас прийнята довгострокова стратегія розвитку до 2030 року, з фокусом на цифровізацію, автоматизацію, розвиток сучасних клієнтських сервісів. Це були плани мирного часу. В усіх регіонах присутності компанії були сформовані інвестиційні та ремонтні програми. В січні 2022 року вже приступили до планових ремонтів, планових інвестицій: закуповували обладнання, матеріали, весною планували починати масштабні проєкти.

24 лютого, звісно, все перевернуло. Ми втратили частину логістичних ланцюжків, матеріалів та обладнання. Були призупинені поставки, ми призупинили низку великих проєктів в реалізації – це і реконструкція мережі, і будівництво нових підстанцій 110 кВ, і впровадження нових технологій.

– Враховуючи географію вашої роботи, розумію, що довелось несолодко…

– В перші дні повномасштабної війни, на жаль, ми частково втратили управління мережами в низці регіонів - Київській та Донецькій областях. Наші люди до останнього знаходилися в оточеному Маріуполі, продовжували відновлювати електропостачання до тих пір, коли були перебиті останні лінії зв’язку з "великою землею". Лише потім, мабуть, останнім вже коридором вони виїжджали з Маріуполя… Слава Богу, ми змогли вивезти практично весь персонал звідти, загиблих немає.

Втратили дуже багато автотехніки на тій території, багато обладнання. Інфраструктура була зруйнована практично повністю. Хоча доступу до тимчасово окупованої території зараз немає, ми приблизно розуміємо масштаби катастрофи.

Протягом перших місяців – та й зараз – росіяни систематично обстрілювали ракетами Одеський та Дніпропетровський регіони. Були руйнування наших ключових об’єктів, високовольтних мереж і, звісно, розподільчих мереж. Ситуація, була, можливо, менш критична, ніж в Донецькій та Київській областях, але руйнування достатньо суттєві.

– Наскільки жорстко було в Київській області? Як проходило відновлення?

– У Київській області ситуація була аналогічна з Донецькою. На жаль, наші люди залишилися на захопленій території. Вони, наскільки це було можливо, продовжували виконувати свої функції: йдеться як про диспетчерське управління, так і про відновлення електроживлення, щоб дати світло людям; робили все, щоб зберегти активи, спецтехніку, інструменти, обладнання, матеріали.

Після деокупації Київського регіону ми зберегли – і це головне – людей. А люди змогли зберегти потенціал для відновлення. І з перших же днів війни ми, по суті, почали розробку плану відновлення мережі тимчасово окупованої на той момент частини Київської області.

Звісно, руйнування були надто великі, і відновити все лише силами ДТЕК Київські регіональні мережі було неможливо. Тому ми об’єднали зусилля: на допомогу приїхали бригади інших ОСР ДТЕК – одеситів, дніпрян, киян. Це була кропітка, важка праця. Як протягом 45 днів, коли була найбільш активна фаза відновлення в квітні-травні 2022, так і потім, до самого початку опалювального сезону.

Ситуація ускладнювалася тим, що ми робили, фактично, дві роботи. На першому етапі завдання було максимально швидко забезпечити електроживлення жителів. А вже на другому та третьому етапах – відновлювати надійність та якість самих електромереж. Ми і зараз продовжуємо цю роботу, тому що маємо колосальні руйнування, особливо великих і дорогих об’єктів, таких, як підстанція "Металургійна".

Рятує, в якомусь сенсі, масштабність компанії та можливість залучити людей з інших регіонів до цих робіт.

– Скільки бригад працювало над відновленням мереж в Київській області і які труднощі виникали?

– У перший місяць працювали близько 170 бригад, з них 18-19 з Одеської області, 9-10 з Дніпропетровської області, тобто, близько 30 бригад з інших регіонів. Інші, звісно ж, місцеві - з Київських регіональних мереж. Якщо рахувати в середньому - більше тисячі людей.

Мабуть, найбільша складність – безпека для людей. Зокрема, заміновані території, нерозірвані боєприпаси. Працювали разом з військовими, з ДСНС. На Київщині ми вперше застосували технологію швидкого якісного огляду за допомогою дронів. Використовували побутові маленькі дрони, типу Mavic. Наші спеціалісти швидко вчилися керувати ними і, щоб убезпечити людей, яким довелось би йти пішки чи їхати на автомобілі, оглядали мережі дронами.

Швидко знаходили місця пошкоджень, просили ДСНС перевірити конкретну ділянку. Це було швидше, аніж чекати розмінування всієї лінії. Сапери працювали, потім допускали наших спеціалістів. Це дозволило нам швидко відновлювати пошкоджені ділянки і подати напругу. Ну а далі вже по ходу оглядали та відновлювали інші ділянки.

– На початку повномасштабного вторгнення, коли навколо літали ракети та снаряди, відключення світла в самому Києві були достатньо короткими. Тобто, наскільки я розумію, ремонтувати деякі пошкодження доводилося просто під обстрілами. Як мотивували людей?

– На жаль, за час повномасштабної війни ми вже втратили 23 людини. 13 з них на фронті. Одну людину – при виконанні своїх обов’язків з відновлення та ремонту мереж. Дев’ятеро – внаслідок російських обстрілів в тилу. І це трагедія, яку ми всі переживаємо дуже складно.

Однак потрібно розуміти специфіку нашої роботи. Енергетики дуже дисципліновані люди, йдеться про самодисципліну в першу чергу. Тому керівництву не доводилося мотивувати когось, навпаки, мотивація йшла знизу. Люди самі пропонували відновлювати електромережі.

Показовий випадок був, коли наші хлопці з інших областей приїхали відновлювати Ірпінський та Бучанський райони. Поки працювали - люди приходили, пропонували чай. Так наші реально відмовлялися: казали, вибачте, дякуємо, та часу немає - треба працювати. Тому мотивація була ось така, професійна, довести, що ми можемо швидко та якісно допомогти людям.

– Чи можна підсумувати загальні втрати "ДТЕК Мережі" в регіонах присутності?

– Ми сьогодні можемо казати лише про місця, до яких маємо доступ. На сьогодні ідентифікували 5 тисяч об’єктів, які були або пошкоджені, або знищені.

Вартість активів, що станом на травень знаходяться на тимчасово окупованій території складають близько 9 млрд грн. Крім того, на зараз ми оцінюємо, що витрати на відновлення до робочого стану активів, які ми обстежили, сягнуть майже 1 млрд грн. Вартість повного відновлення в процесі оцінки.

Звісно, це попередні цифри, і вони не враховують можливих руйнувань в зонах окупації – у нас немає доступу до захоплених територій, а там руйнування колосальні за опосередкованими даними. Зрозуміло, що кінцева вартість відновлення буде в кілька разів більше.

Але ми маємо значні обмеження в питанні відновлення зруйнованих об’єктів. В першу чергу – фінансові. На третину знизилось споживання електроенергії, в середньому вдвічі зросла вартість матеріалів для ремонтів. Всі ці фактори не покриваються діючим тарифом на розподіл електроенергії. Тому його необхідно актуалізувати, щоб ОСР мали змогу відновлювати зруйноване через обстріли, планувати та реалізувати інвестиційні програми, що спрямовані на підвищення стійкості електромереж.

– Чи надходить допомога міжнародних партнерів. Яку допомогу вже отримали? Хто допомогає найбільше?

– Оператори систем розподілу "ДТЕК Мережі" отримають гуманітарну допомогу за посередництва Міненерго, і частково безпосередньо від міжнародних партнерів.

Ми надзвичайно вдячні партнерам за їх підтримку. Нам допомагають Асоціація операторів систем розподілу Європи E.DSO, Schneider electric, E.ON, португальський ОСР E-REDES. Вони надавали генератори, обладнання для розподільчих мереж, засоби індивідуального захисту.

Отримали автопідйомники від USAID, які будуть допомогати відновлювати мережі на Донецькому напрямку.

Всього в 2022 році отримали допомоги на 2,9 млн доларів. Однак допомога донорів неспівмірно мала на фоні руйнувань, які ми зазнали і зазнаємо. Нам необхідно значно більша підтримки з боку донорів. Особливо для ДТЕК Київські регіональні електромережі, який потребує відновлення надійності роботи електромереж, та "ДТЕК Донецькі електромережі", де щоденно руйнуються електромережі через бойові дії.

– В цей період були втрати у інших учасників енергосистеми, як відбувалася взаємодія, чи надавалась взаємна допомога?

– Звісно, йшов постійний обмін інформацією, досвідом, спеціалістами, технікою, матеріалами, допомогою.

Це відбувалося на всіх рівнях: генерація, НЕК "Укренерго", "Укрзалізниця".

Минулого року ми масштабно допомагали "Укрзалізниці", коли були перші масовані обстріли саме їх об’єктів, їх підстанцій. Наші люди відновлювали кілька об’єктів "Укрзалізниці".

Після початку осінніх масованих атак наші спеціалісти працювали фактично на всіх теплових станціях, що були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів. Допомагали розгрібати завали, відновлювати електрообладнання.

З НЕК "Укренерго" був тісний зв’язок, вони допомагали нам, ми допомагали їм, тому що у кожної компанії є свої склади і свої запаси. Щось знаходилось у них, щось – у нас.

Часто ворог бив по великим інфраструктурним об’єктам. Нам доводилось допомагати - приймати навантаження на свої мережі після руйнування об’єктів "Укренерго".

Саме ця спільна робота допомогла енергосистемі країни відновитися після кожного удару і забезпечити проходження цього осінньо-зимового періоду.

– Чи існував досвід, на який можна було б спертися в цій ситуації?

– Думаю, що таких прецедентів не існувало. Я не знаю енергосистем інших країн, які б витримали таку масовану кількість пошкоджень. Це реально подвиг.

Не думаю, що будь-яка західна компанія змогла би працювати в такому режимі. Застосовуючи такі "креативні" підходи. Відхиляючись від загальних правил, щоб відремонтувати і дати людям світло в ситуаціях, коли іншого вибору немає.

Як приклад – у нас в деяких регіонах якийсь час функціонували лінії передач, зіткані з 4-5 ліній різного класу напруги. Ними поступав один клас напруги. Тому що альтернативи не було. Ми на місцях придумували, як це все “зв’язати”, запустити.

Ми робили все можливе. Основна ціль була – просто дати людям світло. Ми ж чітко розуміємо, що сьогодні електроенергія – це справді джерело життя. Без електроенергії неможливо приготувати їжу, скористатися телефоном, інтернетом, увімкнути прилади обігріву. Тому задача була - спочатку тимчасовою схемою відновити електроживлення. А вже другим етапом - проводити більше робіт з посилення надійності.

– Як житель повністю електричного будинку, чудово вас розумію.

– Так, електроенергія сьогодні – не лише комфорт, але й життєва необхідність. Можна якось тимчасово обійтись без мобільного зв’язку, без інтернету. Без електроенергії немає ні води, ні каналізації, ні опалення, нічого.

– Ми вже плавно підійшли до минулого осінньо-зимового періоду, 2022-23 року. Правильно розумію, що входили в зиму важко?

– Так, в зиму ми входили важко. А коли почалися обстріли енергетичної інфраструктури, стало ще важче. Ми в цьому році вперше зіткнулися з таким масивом обмежень.

Перше – балансові обмеження, не вистачало генеруючих потужностей. Одна з причин – втрата контролю над низкою генеруючих потужностей через тимчасову окупацію їх ворогом. Друга причина – руйнування теплових електростанцій та зеленої генерації.

А з іншого боку, ворог масовано атакував основні об’єкти "Укренерго", що призводило до мережевих обмежень.

Тому доводилося підходити до проблем творчо, дивитися, як збалансуватися, як забезпечити людей електроенергією хоча б на якийсь період часу. Ось чому в жовтні в Києві та Київській області почали застосовуватися перші графіки обмежень.

– От тут, будь ласка, більше подробиць – графіки відключень стали просто неймовірним приводом для мережевих баталій.

– Я тому раніше і сказав, що жодна енергосистема світу не здатна на те, що зробили в Україні. За однієї простої причини: нам доводилося діяти за ситуацією, відходячи від регламентів довоєнних часів.

Поясню, чому. Згідно цих регламентів, для пом’якшення аварійних ситуацій в кожній компанії розроблені та затверджені графіки. Вони бувають різні – графік аварійних відключень, графік обмеження потужності, спеціальний графік аварійних відключень і так далі. При виникненні аварійної ситуації в системі диспетчер має застосувати якийсь з цих графіків і тримати його відключеним до повного відновлення системи. Це значило б, що якусь частину міста ми б вимкнули до відновлення світла, скільки б це не тривало. І одні будинки були б довгий час без світла, а інші, при цьому, взагалі без відключень.

Ми, звісно, не могли собі цього дозволити, і тому з перших днів обстрілів почали переходити на спеціально розроблений в короткі строки графік погодинних відключень для того, щоб кожному жителю хоча б в якихось часових рамках давати електроенергію. Іноді, як ви пам’ятаєте, доводилося вимикати будинки по декілька разів на добу, на 4-5 годин.

Це дуже важко, насправді. Зрозуміло, що всі наші канали комунікації були перевантажені. Люди телефонували, писали, звісно, питали, коли їм відновлять постачання електроенергії. Нам доводилося заспокоювати, називати очікувані терміни, старатися їх виконувати. За цим стояла колосальна праця, задіяні колосальні ресурси.

– Як виросло навантаження на ваші контакт-центри?

– У нас класично, до війни, на добу колцентри приймають від 2,5 до 4 тисяч дзвінків. Люди телефонують з різних причин: лічильники, відсутність електроенергії, замовлення якихось послуг. Це планові роботи.

В дні ракетних обстрілів кількість дзвінків досягала 150 тисяч на день.

На жаль, в країні немає таких потужних колцентрів, які могли б обслужити таку кількість дзвінків. Треба розуміти, що якщо ви дотелефонувалися, треба, щоб хтось відповів максимально професійно та якісно, розбираючись в темі. Для цього потрібні спеціалісти. Ми виводили людей з центрів обслуговування клієнтів, інших спеціалістів, залучали аутсорсингові компанії, але такий масив забезпечити просто неможливо.

– Наскільки цифрові канали справлялись? Сайт, боти?

– Сайт був завантажений на 300% від довоєнного часу. В чат-боті до війни кількість підписників була 535 тисяч. Сьогодні – 1,6 млн активних користувачів.

Рятувала сторінка на Facebook. Ми запускали там багато актуальної інформації, що саме робимо, як робимо, які терміни ставимо і так далі.

При цьому, треба розуміти, що відключення електроенергії - це важко для самих енергетиків, психологічно складно, не лише технічно.

– В чому проявлялась ця психологічна складова?

– Енергетики працюють, щоб забезпечити якісне і надійне електропостачання, а не якісне та надійне відключення. Ми ж до повномасштабної війни не займалися такими відключеннями.

Тобто, уявіть собі, кожен інженер, кожен монтер – його все життя вчили забезпечувати наявність енергоживлення, його надійність та якість. А тепер їм треба забезпечити його відсутність.

– Наскільки я пам’ятаю, у вас була автоматична система керування мережами – невже вона не могла виконати цю задачу?

– Ми кілька років тому почали впровадження системи диспетчерського управління на базі SCADA від General Electric. Дуже потужна система, одна з кращих в світі. Дозволяє дистанційно керувати мережею, бачити мережу, керувати навантаженнями. Ми успішно закінчили впровадження першого етапу цього проєкту в Києві - фактично, столиця України керується дистанційно, а оперативні бригади виїжджали лише туди, де не спрацювала автоматика. Наприклад, сигнал не дійшов, якесь обладнання вийшло з ладу. 90-95% інших переключень диспетчер проводить віддалено.

Так от, починаючи з першого осіннього обстрілу, коли почались перші мережеві обмеження в Києві та Київській області, ця система диспетчерського управління "лягла". Так сталося, тому що ми одночасно генерували до тисячі команд. Програма просто сприймала це як спам і блокувалась.

– Робот виявився слабшим за людей.

– Ми три тижні цілодобово працювали з колегами з Великобританії. Перший тиждень витратили на пояснення - вони просто не розуміли, що таке взагалі можливо. Потім допрацьовували програму під наші жахливі реалії, щоб вона почала коректно виконувати команди підключень, включень, переключень.

По суті, ми зараз навчили цю програму і зробили продукт General Electric ще більш затребуваним за рахунок нашого гіркого, але потужного досвіду. Зараз система вже адаптована під воєнний час в Києві. Продовжуємо впровадження SCADA в інших регіонах, де будуть враховані всі напрацювання.

– Просто щоб розставити крапки над "і" – з чим ви увійшли в опалювальний період, наскільки вдалося відновитися після перших місяців війни?

– З точки зору технологій ми увійшли в опалювальний сезон з пошкодженим обладнанням, оскільки відновитися повністю за короткий період було нелегко. З необхідністю терміново відновлювати аварійні запаси. Причому, йдеться не лише про обстріли, йдеться про пошкодження обладнання, про яке часто забувають – воно виходить з ладу за різноманітними причинами: погодні умови, перевантаження, знос…

– І тут додалися ракетні обстріли.

– Так, і кожен обстріл – раз в тиждень, в два тижні - приносив не дуже гарні новини. Доводилося балансувати, і тут треба віддати належне всім енергетикам, починаючи від "Укрненерго", закінчуючи операторами систем розподілу та генерації: це була дуже злагоджена та мобільна робота. Всі підтримували одне одного, кожен робив все можливе, щоб забезпечити перетоки, відновити об’єкти, відновити електроживлення. А на виході, напевне, найскладніша ситуація була в Одесі.

– Про Одесу, якщо можна, окремо – яка там ситуація?

– Одеса – я маю на увазі енергоживлення Великої Одеси, тобто, Одеси та Одеського району, всього узбережжя – пережила колосальні руйнування і енергетики справді здійснили подвиг, коли змогли відновити подачу електроенергії.

Однак деталі – з міркувань безпеки – я би волів не розкривати. Після перемоги поділимося подробицями: що ми робили, як заживлювали наших клієнтів, як керували графіком.

Зараз в Одесі ситуація стабілізувалася. Було відновлено багато зруйнованого обладнання, з приходом весни знизилися навантаження, інтенсивно працює зелена генерація.

У Дніпрі ситуація стабільно непроста, особливо в Нікопольському та Марганецькому районах. Через близькість до фронту там постійні артилерійські обстріли, постійно пошкодження наших мереж, відключення людей – від 2 до 5 тисяч клієнтів одночасно. Намагаємося протягом доби відновлювати.

В цілому ж ситуація керована: мережевих обмежень немає, балансових обмежень немає, ми працюємо більш-менш в штатному режимі, відновлюємо обладнання, що має дефекти після обстрілів.

– Ви казали про пошкодження обладнання через перевантаження. Навіть лампочка згорить, якщо її постійно вмикати-вимикати, як реагувало ваше обладнання? Яких пошкоджень більше – прямих чи опосередкованих?

– Давайте почнемо з прямих. В результаті обстрілів були пошкоджені більше 4,5 тисяч наших об’єктів, це і лінії, і підстанції різних класів напруги.

Основні пошкодження в нас відбулися в місцях активних бойових дій. Київська, Донецька області - результат роботи артилерії, бронетехніки, авіабомбардувань.

Тепер про опосередковані. Ми працювали, якщо це можна так назвати, в "штатному режимі обмежень" через дефіцит потужності. Умовно, 4 години електроенергії немає, 6-8 є.

Зрозуміло, що ресурс обладнання не розрахований на таку кількість відключень. Виходили з ладу вимикачі, автоматика. Але це було не настільки критично, як при більш довгих відключеннях.

Практичний досвід: якщо житловий будинок в зимовий період вимкнений більше шести годин, увімкнути його достатньо проблематично. Тому що спрацьовує коефіцієнт одночасності. Згідно ДБН, існує коефіцієнт одночасності навантаження, він різний, в залежності від населених пунктів та будинків - від - 0,2 до 0,6. А коли електроенергії немає більше шести годин, люди одразу вмикають все, оскільки існує відкладений попит. Треба зарядити телефон, увімкнути духовку і приготувати їжу, погладити праскою, випрати в пральній машині, зігріти воду в бойлері.

– І мережі летять.

– Звісно, вони не проєктувалися під такі пікові навантаження. І це перевантаження – тут потрібно згадати фізику – шукає слабке місце. Починаючи з запобіжників в щитових житлових будинків, де зона відповідальності обслуговуючих компаній, закінчуючи вигоранням силової трансформатора у нас. Таким чином постраждало чимало обладнання.

Були періоди, коли наші бригади виїжджали до одного конкретного будинку по 6-8 разів. Тому що спочатку запобіжники вигоріл – відновили. Пошкодився кабель – відновили. Полетів трансформатор – відновили. І так по колу.

В результаті наші люди ходили квартирами і просили людей не вмикати все одразу, тому що будинок просто не зможе підключитися, системи згорять.

При цьому, я прекрасно розумію людей – 2-4 години без електроенергії ще більш-менш можна пережити комфортно, та довше – вже важко. Темно, холодно, голодно, в кінці кінців.

Та я хочу віддати належне людям. Більшість людей справді сприймали це з розумінням, виходили, дякували. Люди розуміли, об’єднувалися, незважаючи на труднощі, і це зіграло велику роль в проходженні складностей нинішньої зими.

– Чи є вже цифри по непрямим пошкодженням?

– Я думаю, це буде встановлюватися після війни. Поки відновлюємо в рамках аварійного запасу, технологічних запасів матеріалів та обладнання. Але цифри колосальні. Я думаю, що по закінченню війни ми будемо просто здивовані цифрами. Можливо, йдеться про десятки мільярдів гривень по всіх областях - але це якщо враховувати взагалі всі пошкодження, включаючи ті, що спричинені бойовими діями. Дуже важко сказати сьогодні, що відбувається на тимчасово окупованій території Донбасу. Один Маріуполь – це десятки зруйнованих високовольтних підстанцій, тисячі об’єктів розподільчих мереж.

– При цьому, у нас попереду наступна зима, і вона навряд чи пройде дуже гладенько, враховуючи все вищесказане. Наскільки взагалі великий запас міцності? Зараз всі займаються відновленням, в тому числі і ви, як відбувається цей процес?

– Ми сьогодні вже почали готуватися до наступного зимового періоду. Перше - у нас все одно залишилися мінімальні інвестиції, і всі інвестиції будуть направлені саме на підвищення надійності нашої мережі.

Друге – ми проводимо сьогодні ремонти на тих об’єктах, що були пошкоджені цієї зими.

І третє – нам, звісно ж, потрібно створити складські запаси матеріалів для аварійного відновлення на майбутнє.

Не думаю, що наступна зима буде достатньо легкою. Вона може бути складнішою, ніж ця. Тому що така кількість операцій з комутаційними апаратами, маю на увазі відключення/включення, такі перевантаження, навряд призведуть до чогось гарного.

У такому режимі роботи, як минулої зими, обладнання зношується, і наша максимальна задача зараз – провести діагностику, виявити найслабші місця і максимально виправити знайдені дефекти мереж.

Ну і, звісно, я вже сказав, основне: створити аварійні запаси, які будуть пораховані вже під реалії минулої зими. Це потребуватиме чималих ресурсів.

– В ідеалі, що потрібно для відновлення? Що вже відновлюється? У вас існував проект "Мережі майбутнього", він розвиватиметься далі, чи на стопі?

– Я наводив приклад Київщини, де потрібно було в короткий термін забезпечити жителів електроенергією. Основне завдання було – зробити це швидко.

Але, при цьому, ми ніяк не могли так само швидко відновити обладнання на довоєнний рівень.

Зрозуміло, десь ми відремонтували лінію, десь поставили трансформаторну підстанцію, десь замість 2 трансформаторів поставили 1 трансформатор. Тобто, наше завдання було – забезпечити електроживлення.

Другий етап – вже відновлення надійності та якості енергоживлення. Зараз йдемо за цим принципом.

Сьогодні компанія працює над проєктом "Мережі майбутнього" для розподільчих мереж, аналогів в Україні немає. На основі міжнародної практики та досвіду наших спеціалістів розробляємо "цифровий двійник" мережі. Він дасть можливість розуміти, як саме розвиватиметься інфраструктура в найближчі десять років на основі розвитку економіки та потреб людей, враховуючи розвиток зеленої генерації, електромобілів, смартбудинків і так далі.

Я думаю, що до кінця року отримаємо якісний продукт на одному з пілотних проєктів Київщини. Це не вся область, а певний вузол.

– Тобто, ви йдете в цифровізацію?

– Так. Війна наші плани загальмувала, але глобальна стратегія залишилась такою ж - автоматизація, цифровізація, сучасний сервіс для клієнтів.

Я вже згадував сьогодні про систему диспетчерського управління. Перший етап був у Києві. Зараз працюємо над другим етапом, розуміючи, що якісне дистанційне обслуговування - це дуже важливо, особливо в воєнний час. Проєкт активно розвивається в Одесі, в Дніпрі. Зараз почався старт по Київській області.

Незважаючи на війну, в листопаді 2022 запустили нову білінгову систему на базі SAP в Києві, зараз впроваджуємо в Одесі.

Готуємо великий проєкт створення єдиного колцентра. Йдеться про цифрову модель, створення єдиної бази, це технологии Cisco. Всі колцентри будуть об’єднані в єдину систему і зможуть одне одного взаємно підтримувати в залежності від піків. Тобто, якщо кількість дзвінків збільшується в Одесі, оператор з Києва або Дніпра зможе допомогти, маючи перед очима, в тому числі, і єдиний білінг.

Продовжуємо розвивати наш чат-бот. Дуже зручний продукт, в якому ви можете отримувати актуальну інформацію, передавати покази, перевіряти заборгованість, робити заявки і так далі. Продовжуємо розвивати сайти, актуалізовувати їх.

– З цифровізацією зрозуміло, а що по іншим інвестиціям?

– Ми продовжуємо закуповувати обладнання як для відновлення, так і розвитку мережі, авто та спецтехніку - частина існуючої пошкоджена в результаті обстрілів або підривів.

Як професійний енергетик, скажіть, чи будуть відключення наступної зими? Ми встигнемо підготуватися? Ви - песиміст чи оптиміст в цьому плані?

– Я – реаліст, тому чітко розумію: щоб пройти наступну зиму, треба готуватися вже сьогодні. Наступна зима – так, вона буде важка. Перевантаження обладнання. І буде важче, ніж в мирний час, тому що руйнування колосальні, і не все, на жаль, вдасться відновити.

Я впевнений в спеціалістах, в енергетиках, які, як завжди, впораються. Але тут потрібно об’єднання і енергетиків, і суспільства, і влади, і регулятора, і міжнародних організацій, щоб була взаємна підтримка, допомога, взаєморозуміння, системний підхід та ресурси.