Навіщо в Україні підвищили тариф на електроенергію і хто на цьому заробить

В Україні з 1 червня підвищили тарифи на електроенергію для населення. Докладніше про те, як і навіщо ухвалили таке рішення, – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів ухвалив рішення підвищити тариф на електроенергію для населення та змінити систему оплати. Відповідна постанова була прийнята 30 травня та опублікована на сайті КМУ увечері наступного дня. Новий тариф діятиме з 1 червня до 31 грудня 2023 року.

До початку літа споживачі платили за е/е за дворівневим тарифом – перші 250 кВт-год на місяць коштували 1,44 гривні/кВт-год, при більшому споживанні тариф становив 1,68 гривні/кВт-година. З 1 червня тариф став єдиним – 2,64 гривні/кВт-год незалежно від обсягу споживання .

При цьому дія нічного тарифу (з 23.00 до 7.00) зберігається – він становитиме 50% від встановленого, тобто 1,32 гривні/кВт-год. При тризонному диференціюванні до тарифу, як і раніше, застосовуватиметься коефіцієнт 1,5 з 8 до 11 та з 20 до 22 години. У разі споживання з 23.00 до 7.00 – коефіцієнт 0,4.

Міністр енергетики Герман Галущенко після ухвалення рішення заявив, що після збільшення тарифу плата за електроенергію в середньому для споживачів збільшиться на 250 грн . Хоча фактично сума збільшиться більш ніж на 80% для тих, хто споживає до 250 кВт-год на місяць і приблизно в 1,3-1,5 рази для тих, хто споживає більше.

Спочатку НКРЕКУ пропонувала встановити тариф у 2,88 гривні/кВт-год. Але Міненерго знайшло можливість знизити його на 24 копійки. "Ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 гривні/кВт-год. Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему", – наголосив Галущенко.

Фактично, виходячи з пояснень НКРЕКУ, це перший етап підвищення тарифу до рівня ринкового, але поки що, зазначив міністр, говорити про перспективу подальшого його збільшення рано. Новий тариф у будь-якому випадку вважається "пільговим", оскільки майже вдвічі нижчий за ринковий, який міг би становити майже 6 гривень/кВт-год.

"Таким чином, запропонована ціна на електричну енергію для побутових споживачів залишається пільговою і не дозволяє покрити собівартість її транспортування та виробництва державними виробниками (НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго"), на яких покладено спеціальні зобов'язання (ПСГ) щодо забезпечення доступності електроенергії", - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Екстрене рішення в умовах війни

Проект документу спочатку не входив до порядку денного засідання Кабміну 30 травня. Для розгляду він був внесений міністром Галущенком з голосу та не пройшов передбаченого погодження у міністерствах, зокрема у Мін'юсті та Мінфіні. Але це допустимо за регламентом у разі нагальної необхідності ухвалення рішення в умовах воєнного часу. А невідкладним таке рішення можна вважати, враховуючи, що термін дії колишньої постанови про тариф спливав 31 травня. А тому треба було або продовжувати стару постанову, що робилося кілька останніх місяців , або встановлювати новий тариф.

Через те, що рішення ухвалювалося в терміновому порядку, поки точно незрозуміло, на скільки збільшаться витрати на субсидії після підвищення вартості е/е. За даними розробників проекту, додаткова сума може становити до 4 млрд гривень. За даними від профільних відомств уряду, сума буде ближчою до 5 млрд гривень. Інформації про ефект від підвищення тарифу на показник інфляції поки що теж немає.

У Мінсоцполітики повідомили, що очікують на нові звернення на отримання субсидій, але запевнили, що кошти на збільшення виплат будуть – про це заявила заступник міністра Дарія Марчак.

Що зібралися рятувати?

Основним аргументом підвищення тарифу Галущенко назвав необхідність додаткових коштів на відновлення зруйнованої енергосистеми. "Якщо ми зараз цього (підвищення тарифу – ред.) не зробимо, то наступної зими будуть проблеми зі світлом. Незалежно від масштабу руйнувань та обстрілів, ми не зможемо підготуватися до наступної зими... Ми також втратили великий обсяг генеруючих потужностей, за допомогою яких підтримували пільговий тариф... Сьогодні ситуація критична", – сказав міністр.

Однак у супровідних документах до проекту постанови нічого не йдеться про відновлення енергосистеми. Підставою для підвищення тарифів там названо покращення фінансового стану НАК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець".

"Необхідність ініціювання проекту постанови обумовлена неможливістю виконання повною мірою ДП "НАЕК "Енергоатом" покладених на нього спеціальних обов'язків щодо забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів та зростанням заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед постачальниками універсальних послуг, що призведе до відповідності оператора. систем розподілу і оператором системи передачі, і загалом до фінансово-економічного розбалансування електроенергетичної галузі", - йдеться у пояснювальній записці до проекту, яка є у розпорядженні видання.

На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, підвищення тарифів у результаті ніяк не вплине на темпи відновлення руйнувань енергосистеми та підготовки її до наступної зими.

"Жодного впливу на відновлення енергетики після руйнувань, на ремонти та відновлення потужностей від цього рішення не буде. Майже усі гроші від підвищення тарифу отримає "Енергоатом", який насправді від прямих ударів не постраждав. Так, захоплена ЗАЕС, але цієї проблеми підвищенням тарифу не вирішиш", – заявив Харченко у коментарі РБК-Україна. Він вважає, що від підвищення тарифу "Енергоатом" може додатково одержати від 22 до 30 млрд гривень на рік.

Комплексний підхід до вирішення проблеми

Галущенко заявив, що для відновлення енергосистеми потрібно не лише підвищити тарифи, а й ухвалити інші рішення. Джерела видання в уряді повідомили, що мається на увазі скасування граничних цін на електроенергію для бізнесу (прайс-кепів). Це питання у компетенції НКРЕКУ – комісія самостійно приймає рішення щодо встановлення граничних цін.

Прайс-кепи було запроваджено у лютому минулого року до кінця війни. За ними ціна для продажу електроенергії бізнесу у години мінімального навантаження (00.00-07.00 та 23.00-24.00) обмежена 2000 грн/МВт-год, у години максимального навантаження (07.00-23.00) - 4000 грн/МВт-год. Уряд просив комісію скасувати ці обмеження, причому вже з 1 червня.

Але НКРЕКУ 31 травня ухвалила інше рішення. Прайс-кепи, що діють, скасують з 30 червня, але натомість з липня введуть нові. За інформацією видання, їх планують трохи збільшити. Але як буде реалізований цей план, поки що неясно – за місяць він може змінитися, зазначають співрозмовники. Якби комісія не ухвалила жодного рішення щодо прайс-кепів, то підвищення тарифу з червня могли навіть скасувати, повідомили джерела, знайомі з ходом розвитку подій.

"Ніхто не хоче особливо брати на себе відповідальність за підвищення тарифу. І якби НКРЕКУ не прийняла рішення щодо прайс-кепів – або щодо скасування або збільшення, то рішення про новий тариф могли просто не опублікувати, і отже, воно б не вступило в дію", - повідомив співрозмовник. Однак консенсус було знайдено - публікація постанови уряду та ухвалення рішення НКРЕКУ відбулися майже одночасно.

У скасуванні чи збільшенні прайс-кепів зацікавлені великі виробники електроенергії. Це дозволяє їм продавати е/е дорожче, особливо за умов високих цін у Європі.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає, що скасування граничних цін для великих виробників е/е було б вигідним взимку і на початку весни, коли в Європі ціна на електроенергію була в рази вищою, ніж в Україні. Але тоді скасування прайс-кепів могло призвести до суттєвого підвищення цін на е/е для бізнесу.

Зараз, коли ціна в ЄС падає і практично вже зрівнялася з ціною в Україні, ризик зростання ціни не виник би навіть після скасування обмежень, вважає експерт. "Я б не став говорити про можливість стрибка цін на електроенергію для бізнесу навіть при скасуванні прайс-кепів. Йде різке зниження цін на ринку електроенергії в Європі - знижується ціна на вугілля та газ. До того ж наша промисловість має низький платоспроможний попит, і якщо ціна буде вищою, ніж у Європі, то можливий перехід на імпорт”, - заявив Омельченко у коментарі РБК-Україна.

При цьому він не виключив незначного зростання ціни на е/е для бізнесу у разі скасування обмежень. Джерела видання, які ознайомлені з підготовкою рішення НКРЕКУ, мають протилежну думку. "Якби обмеження було скасовано з червня, як просив уряд, то стався б серйозний стрибок цін на е/е, можливо, навіть до 10000 за грн/МВт-год. Тож рішення комісії фактично виключило такий варіант розвитку подій", - сказав співбесідник.

Більшість експртів, з якими спілкувалося РБК-Україна, схиляються до того, що основний плюс від підвищення тарифів отримають все-таки "Енергоатом" та "Укргідроенерго", оскільки для них, як для учасників ПСО, скоротиться різниця між ринковою ціною на е/е та фіксованою для продажу споживачам.

"Ці компанії виконують ПСО і вони зможуть акумулювати більше грошей на ремонт блоків, закупівлю палива та відновлення інфраструктури. Може покращитися ситуація для компанії "Гарантований покупець" та ПУПів (постачальники універсальних послуг побутовим та малим не побутовим споживачам – ред.)", - зазначив Омельченко.

Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що ухвалене рішення вирішує лише поточні проблеми. "Справді, підвищення ціни формує додаткові оборотні кошти у компаній, які продають електроенергію, і якісь гроші можуть піти на проведення поточних ремонтів. Але це рішення не на перспективу, а на зараз, оскільки саме зараз не вистачає грошей", - зазначив він. .

У перспективі, вважає Рябцев, необхідно вирівнювати ціни, щоб унеможливити зловживань на різниці цін для різних споживачів.