ua ru

Як український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну

Як український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну Український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну (фото: Getty Images)

З наближенням річниці початку повномасштабного російського вторгнення західні експерти, які до 24 лютого 2022 року практично не залишали Україні шансів вистояти, вивчають феномен нашої країни як унікальний досвід, з якого можна отримати нескінченну кількість уроків. Один із них – що населення та бізнес можуть бути ефективним сегментом забезпечення армії. Про те, як український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну – детальніше в матеріалі.

5 лютого 2022 року в The Washington Post вийшла стаття під гучним заголовком "За оцінками США, Росія може захопити Київ за кілька днів і призвести до загибелі 50 000 мирних жителів України".

Аналогічних публікацій було чимало. Всі вони відображали колективну оцінку експертів, які порівнювали формальний потенціал сторін: чисельність населення, сумарну військову міць, економічні втрати України, де будуть відбуватися бойові дії тощо. Все виглядало настільки неминуче погано, що Європа, вперше у своїй історії, прийняла українських біженців на безпрецедентно лояльних умовах.

Але Україна зуміла здивувати всіх: ми не тільки вистояли, але й впевнено перемагаємо. Виявилося, що традиційний алгоритм вирахування «переможця війни» базується на застарілому уявленні про те, що відбувається на полі бою.

Досі не було воєнних конфліктів між сторонами, співставними у технічному плані. Захід допоміг Україні з сучасним озброєнням. Але базові поставки (тих самих HIMARS) розпочалися тільки влітку 2022 року, за кілька місяців після першої вирішальної перемоги – в битві за Київ, який агресор збирався взяти за три дні.

У серпні 2022 року газета The Washington Post випустила великий матеріал, аби пояснити, як Україні це вдалося. Потім пішли репортажі світових ЗМІ зі звільнених міст Харківської області та Херсона.

Успіхи української армії стали предметом не лише захоплення, але й уважного аналізу військових спеціалістів. Останнім часом у західній пресі дедалі більше уваги приділяється вивченню українського досвіду. Це позначається на характері публікацій.

Наприклад, директор Центру Майка Роджерса з розвідки і глобальних питань Джошуа С. Хумінскі назвав свою статтю "Як переозброїти НАТО в постукраїнському майбутньому".

А репортери CNN відзначають, що завдяки Україні в НАТО усвідомили: сучасна війна потребує великої кількості безпілотників і високоточних артилерійських систем великої дальності, мобільних у переміщенні. І вже задумалися про масштабне інвестування в дешеві безпілотники.

Як український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну

Західні експерти також визнають, що наші інновації – наприклад, те, як звичайні пікапи перетворюються в мобільні ракетні пускові установки, – неймовірно вражають. За словами Сета Джонса, директора програми міжнародної безпеки в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень, Україна стала справжньою лабораторією для недорогих, але ефективних рішень.

Але всього цього ми б, очевидно, не побачили, якби спорядження армії було законсервовано в системі виключно офіційного державного механізму. Миттєве реагування на потреби фронту на низовому рівні стало можливим завдяки участі в спорядженні армії волонтерів, бізнесу та військових фондів.

Для Європи та США, які не мають подібного досвіду, це стало відкриттям. І одним із пояснень, чому авторитетні військові аналітики помилилися у своїх прогнозах щодо України до початку вторгнення.

Чи призведе це до глобальних змін у військових концепціях майбутнього? Однозначної думки поки немає.

Коментар експерта

"Не знаю, наскільки український досвід можна застосувати до практики НАТО, але він однозначно вплине на підходи провідних країн до забезпечення своїх збройних сил. І вже зараз змінив уявлення світу про сучасну війну", – зазначає Андрій Матюха, президент Favbet Foundation, який на сьогодні здійснює проекти, переважно спрямовані на підвищення обороноздатності країни, евакуацію, гуманітарні поставки, допомогу біженцям та низку супутніх проектів у сфері освіти.

Окрім безпосередньої участі в підвищенні обороноздатності України, Favbet продовжує працювати, розвиватися і сплачувати податки. До бюджету країни у 2022 році група компаній Favbet лишень у якості ліцензійних платежів сплатила 140 млн грн. Це тільки плата за ліцензії на організацію азартних ігор, не враховуючи решти податків та відрахувань українського бізнесу до державного та місцевих бюджетів.

На думку Андрія Матюхи, активна допомога армії стала можливою у тому числі завдяки тому, що влада в критичній ситуації не заборонила бізнесу реагувати на запити передової.

"Так, ми не військові. До 24 лютого у нас були зовсім інші, гуманітарні напрямки – створення електронних бібліотек, дитячі будинки, допомога фонду "Таблеточки". Ми кілька років допомагали БФ "Повернись живим" і через нього ВСУ. Після початку вторгнення ми, як і багато інших компаній, "ударилися в гуманітарку". Створили свій власний хаб і логістичний маршрут поставок зі Львова. Зробили з офісу укриття для співробітників. Допомагали біженцям у Хорватії. Екіпірували своїх колег, які пішли на фронт. Допомагали столичній Теробороні та обласній поліції. А потім якось все само пішло і закрутилося", – розказує Матюха.

Як український досвід допомоги армії змінив уявлення світу про сучасну війну

За його словами, у фонді раніше не думали, що зможуть самостійно вибудувати систему постачання авто для різних підрозділів ЗСУ (від піхотинців та ППО до розвідників). Не розбиралися в характеристиках польових рацій і квадрокоптерів. У приладах нічного бачення.

"Але вся ця наука засвоюється дуже швидко. Вже 60 машин на фронті. Балаклія, Ізюм, Куп’янськ, Лиман, Херсон, Бахмут. Сотня різних квадрокоптерів. Десятки тепловізорів, приладів та прицілів нічного бачення, дальномірів і всілякої необхідної армійської "битовухи": "буржуйки", рукавички, тактичні окуляри. Військові самі знають, що їм треба. Але не завжди можуть отримати необхідне від централізованого бюрократичного механізму постачання. Наша справа – знати, де це взяти і як доставити. В найстисліші терміни. Це посильне завдання. Природа бізнесу в тому, щоби вміти швидко відзиватися на запити ринку", – прокоментував Андрій Матюха.

У фонді переконані: війна дасть поштовх розвитку сегмента інноваційного озброєння. У мирний час збройним стартапам, аби пробитися в офіційній бюрократичній системі, знадобилися б роки. До прикладу, нещодавно Favbet Foundation передав військовим антидронову рушницю KVERTUS KVS G-6 української розробки. Відгуки позитивні. І таких прикладів багато.

Загалом же на закупівлю для ЗСУ автівок, дронів, військового спорядження та амуніції фонд спрямував уже понад 35 млн грн. І на цьому участь у допомозі армії не закінчується.