Як держава планує компенсувати зруйноване житло

З кожним новим обстрілом українських міст усе гостріше постає питання — що робитиме держава для відновлення житла? Як саме це має бути реалізовано має визначити законопроект № 7198, який уже невдовзі розгляне парламент у другому читанні.

Загальний принцип — як за частково пошкоджене, так і за повністю знищене ворогом житло має надаватися компенсація. Про це президент Володимир Зеленський заявляв ще на початку повномасштабного вторгнення. Проте, для різних типів пошкодження працюватимуть різні механізми компенсацій. Роз’яснення всіх ключових нюансів надання компенсацій – детальніше в матеріалі РБК-Україна.

Як отримати компенсацію?

Повідомити про пошкоджене житло можна вже давно і зробити це дуже просто — найзручніше в додатку "Дія". Наразі вже отримано 319 тис. заявок. Є можливість подати заявку через ЦНАП, або нотаріуса, також законопроектом передбачається можливість подання заявок через органи соціального захисту населення, зокрема у спеціальних мобільних пунктах прийому документів. Усі отримані дані зберігаються у єдиному джерелі — електронному Реєстрі знищеного та пошкодженого майна, який запрацював у серпні минулого року.

Подати заявку на компенсацію можна буде навіть якщо документи на власність були втрачені. У такому випадку допомогти відновити документи має та ж сама комісія, що розглядає питання надання компенсації. Комісія зобов’язана витребовувати необхідні дані в органів влади та допомогти у встановленні юридичних фактів. Наскільки ефективно це працюватиме на практиці, ми дізнаємося згодом.

У кожній громаді повинна сформуватися окрема черга на компенсацію. Першими в черзі будуть багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, учасники бойових дій, сім’ї загиблих, а також мобілізовані особи, яким не надано статус учасника бойових дій.

Від чого залежить спосіб компенсації?

Для частково пошкодженого та зовсім непридатного для життя житла існують різні механізми компенсації. З пошкодженим житлом, яке можливо та економічно доцільно відновити, усе очевидно — його має бути відновлено зусиллями місцевої влади шляхом коштів із Резервного фонду та інших джерел. Встановлення вікон, заміна даху тощо — держава обіцяє все відновити самостійно. Відповідний порядок щодо таких об’єктів має затвердити Кабінет міністрів.

Коли ж йдеться про повністю знищене житло, а також садові та дачні будинки, які вже не підлягають відновленню, то тут ключовим інструментом компенсацій стане житловий сертифікат. Законопроект визначає житловий сертифікат як електронний документ, що гарантує надання державою громадянину житла визначеної вартості.

Автор законопроекту №7198, народний депутат Олена Шуляк пояснює: "Житловий сертифікат є максимально зручним та гнучким інструментом. За нього можна придбати нове житло на ринку нерухомості. Громадянин може обрати будь-який населений пункт (окрім окупованих та в зоні бойових дій), придбати готове житло або інвестувати в нове будівництво. Також є можливість обрати дорожче житло і власним коштом покрити різницю або використати кілька сертифікатів різних власників для придбання одного об’єкта".

Усі власники знищених квартир отримуватимуть житлові сертифікати. А от власники приватних будинків отримають вибір — житловий сертифікат або кошти на відбудову.

За словами Шуляк, це залишає можливість задовольнити потреби всіх власників. Логічно, що багато хто захоче відбудувати житло на власній земельній ділянці на місці старого будівнику. У такому випадку кошти компенсації надходитимуть на спеціальний рахунок і їх неможливо було витратити на потреби, не пов’язані з будівництвом. Проте, є населені пункти, інфраструктура в яких практично знищена і на її відбудову може знадобитись тривалий час. У таких випадках найкращим варіантом буде отримати сертифікат і придбати житло в іншому місці.

Які об’єкти підпадають під компенсацію?

Йдеться про квартири, житлові приміщення в будинку, приватні будинки — не лише житлові, але й садові та дачні. Передбачені компенсації і для тих, хто вклався в будівництво житла — якщо законний об’єкт незавершеного будівництва мав зведені опорні та зовнішні конструкції.

Обіцяють компенсувати також пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку. Заяви на компенсацію за приміщення загального користування, спільне сантехнічне, електричне та інше обладнання мають подавати ОСББ або інші управителі нерухомості.

Законопроект окреслює перелік громадян України, що зможуть отримати компенсації — власники житла, інвестори в будівництво, члени кооперативів, які викупили житло, замовники будівництва приватних будинків, а також їх спадкоємці. Не можуть претендувати на компенсації особи із санкційних списків та із судимістю за вчинення злочинів проти основ національної безпеки.

Подати заявку на компенсацію можна під час воєнного стану та за рік по завершенню. Окремо варто зазначити, що законопроєкт передбачає компенсації за пошкодження житла й після війни, якщо це спричинено бойовими діями. Наприклад, у випадку з руйнаціями внаслідок замінувань. Це важливий нюанс, про що свідчить досвід деокупованих територій.

Хто прийматиме рішення про компенсації?

Заявки про надання розглядатимуть згадані вище спеціальні комісії, створені в кожній постраждалій громаді. Комісія складатиметься з принаймні 5 осіб: представників держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (зокрема й міжнародних), експертів, оцінювачів, виконавців робіт.

Саме на комісії покладатимуть функції розгляду заяв, верифікація інформації, організації проведення експертиз, надання висновків щодо компенсації та її об’ємів. У комісії є до 30 календарних днів на розгляд заяви, і в разі позитивного рішення вона виготовляє житловий сертифікат (з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна) або приймає рішення про грошову компенсацію. Передбачена можливість оскарження дій комісії в суді.

Як визначатимуть об’єм компенсації та звідки держава візьме гроші?

У законопроекті закладена зрозуміла формула розрахунку компенсації: площа знищеного житла множена на вартість 1 м². Але поки не зрозуміло — як розраховуватиметься сама вартість 1 м нерухомості. Для цього Кабміном має бути розроблена й затверджена окрема методика.

Автори №7198 передбачили різноманітні джерела фінансування для відновлення житла. Зокрема, створено Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури. Проте, розраховують на активність на місцевому рівні — створення місцевих фондів відновлення, залучення безповоротної міжнародної допомоги, кредитів, інвестицій.

"Сукупні збитки є безпрецедентними в новітній історії Європи. Ми не можемо дозволити собі чекати на репарації від росії, адже люди потребують житло вже сьогодні. Поступово надходять цільові кошти від благодійних організацій, виділяється бюджетне фінансування, обласна влада та громади залучають міжнародних донорів тощо. Фонд відновлення майна вже акумулював 13 млрд грн, конфіскованих у Сбербанку Росії. І ми розраховуємо, що із часом коштів на потреби компенсацій та відбудови ставатиме все більше", — додає Шуляк.

Запропонований до другого читання варіант законопроекту №7198 виглядає системним та збалансованим. Він враховує суттєві аспекти, які не були передбачені в попередній версії. Чи підтримають документ депутати ми дізнаємося вже невдовзі.