Як боротьба із незаконним збагаченням в Україні стає питанням національної безпеки

Початок вересня 2023 року запам'ятається, без сумніву, історичною новиною. Одному з найбільших українських олігархів Ігорю Коломойському було вручено підозру від Служби безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) за шахрайство та легалізація майна, здобутого злочинним шляхом. У свою чергу Шевченківський районний суд міста ухвалив рішення про призначення Коломойському запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня з альтернативою у вигляді внесення застави в розмірі більш ніж 500 млн гривень.

Як відомо, Коломойський є фігурантом і інших справ, одну з яких розслідують СБУ, БЕБ і НАБУ – щодо фінансових зловживань у державній компанії "Укрнафта" – найбільшого видобувача нафти в Україні й власниці мережі АЗС у понад 500 станцій.

Не варто забувати й про обставини націоналізації ПриватБанку, причиною якої стало кредитування власних структур Коломойського на згубних для банку умовах, як результат – ПриватБанк став державними за 1 грн у 2016 році, але потребував докапіталізації з боку держави понад 5,5 млрд доларів. Саме ця сума відповідає розміру виданих та неповернутих кредитів ПриватБанку на підконтрольні йому структури.

Ігор Коломойський (Віталій Носач, РБК-Україна)

Нарешті справи, які роками мляво рухались, чи то через бездіяльність правоохоронних органів, чи то через відсутність політичної волі, зрушились з місця.

Водночас є й інші гучні кейси, які потребують якнайшвидшого притягнення до відповідальності винних. Наприклад, Миколи Лагуна, який був головою наглядової ради та власником "Дельта банку", та в результаті оборудок останнього сума збитків фінансовій системі в Україні зайняла друге місце після Коломойського. Однак скандальний банкір виїхав за кордон, а його адвокати намагаються затягнути судові справи.

Банкрутство Дельти

Саме банкрутство "Дельти" – визнано найбільшим банкрутством банку в Україні, та слідчими органами достеменно встановлено, що серед причин неплатоспроможності банку є зловживання владою та виведення за кордон коштів як вкладників банку, так і отриманого від НБУ рефінансування на користь росіян, зокрема на користь Icon Private Equity – інвестиційного фонду яким керував громадянин РФ Кирил Дмітрієв, та який зараз очолює Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), який американський уряд в свою чергу назвав "гаманцем Володимира Путіна".

Згідно з судовими рішеннями, кримінальних проваджень та судових справ Лагун заборгував державі півтора мільярда доларів (!).

Серед цих боргів – лише Ощадбанку бізнесмен за рішенням суду має сплатити 250 млн доларів, ще півмільярда доларів – кошти, що були отримані "Дельта Банком" як рефінансування від Нацбанку України та виведені на офшори в результаті незаконних оборудок, а ще Фонд гарантування вкладів з екс-власника банку та топ-менеджерів вже кілька років намагається стягнути збитки, що дорівнюють 850 млн доларів США.

Кримінальні справи щодо Лагуна ще до сьогоднішнього дня належать до категорії справ, які гальмувалися десятиліттями. Так, у 2015 році було розпочато розслідування у двох кримінальних провадженнях:

• у справі за фактом організації Лагуном М.І. схеми виводу коштів з АТ "Дельта Банк" – шляхом: надання кредиту ТОВ "Екоінжиніринг", чим за версією слідства, завдано збитків банку у розмірі 200 056 963 грн (що складало 23,5 млн доларів);
• у справі за фактом виведення АТ "Дельта Банк" отриманого у 2014 році від Національного банку України рефінансування в розмірі 4,1 млрд грн (що складало 482.4 млн дол. США), на пов`язаних суб`єктів господарювання.

Попри документальне підтвердження злочинів, тільки через 6 років з початку слідства – у 2021 році – у цих справах було пред’явлено підозру Лагуну М.І., і лише у 2023 році нарешті справи попали з обвинувальним висновком в Шевченківський районний суд Києва.

Микола Лагун (фото: facebook com)

Показовим в цих справах є те, що навіть після пред’явлення підозри в особливо тяжких злочинах Лагун не був під вартою, ще у 2021 році виїхав за кордон, ігнорує всі виклики як слідчого, так і суду та не збирається повертатись в Україну. Ні Офіс генеральна прокуратура, ні суд не дають жодної оцінки.

Зараз ці справи знаходяться в провадженні суддів Шевченківського району м. Києва на стадії вирішення питання чи підлягає справа розгляду по суті обвинувачення або чи є підстави для їх закриття. При цьому, розпочати вирішувати таке питання суддя Трубніков вже намагається більш ніж півроку. Неявка в засідання адвокатів та Лагуна, необхідність ознайомитись адвокатам з черговими клопотаннями прокурора – офіційні причини відкладення розгляду справи.

Навіть Коломойський, який так довго був символом безкарності, не дозволяв собі не з’являтись до суду. Лагун пішов далі, ще у 2021 році він отримав рішення судів про скасування арешту та заборони на виїзд за кордон, й з мовчазної згоди прокурорів залишив Україну та майже два роки переховується від війни й від правоохоронних органів чи то в Австрії, чи то в Монако.

Очікувано, що на жодному із судових засідань в кримінальних справах про заволодіння коштами в особливо великих розмірах підсудний Лагун так і не з’явився, але жодних стягнень до нього не застосовано, так само як і не оголошено в розшук.

За оцінкою правозахисників, є реальна загроза того, що кримінальне переслідування Лагуна буде завершене з процесуальних підстав, адже за заявами адвоката останнього, Печерський суд виніс неправомірні рішення про необхідність закрити кримінальні провадження у зв’язку із закінченням строків розслідування.

Утім, закон повинен працювати, як про це заявив президент Володимир Зеленський, і щодо притягнення до відповідальності Миколи Лагуна. Слідкуємо за роботою правоохоронців та суду щодо притягнення до відповідальності другої за обсягом награбованого особи в Україні.