Європейський фронт. Як Європарламент став учасником боротьби за впровадження реформи містобудування в Україні

Внесення Європейським парламентом пункту з негативними рекомендаціями щодо містобудівної реформи (законопроект №5655) до резолюції на підтримку вступу України до НАТО викликало здивування у багатьох як в Україні, так і за кордоном. Згодом стало відомо, що пункт внесли в останню мить, а багато депутатів ЄП не читали законопроект перед голосуванням. Хто ініціював правку і як це може бути пов'язано з політичною боротьбою в Україні – у матеріалі РБК-Україна.

Текст не читали

Резолюція Європарламенту про стійке відновлення та інтеграцію України до євроатлантичного співтовариства стосувалася насамперед питання підтримки вступу України до НАТО, і після погодження всіма фракціями ЄП у її тексті не фігурував пункт щодо законопроекту №5655.

Група "Оновлення Європи", яка готувала проект спільної резолюції, виступила проти включення до неї пункту щодо цього законопроекту, який виглядав дуже недоречним на тлі решти тексту документа, присвяченого глобальним питанням, на кшталт європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримки України у боротьбі з російською агресією тощо. Однак на правці наполягав один із впливових представників Європейської народної партії (ЄНП).

"Під час обговорень я намагався уникнути цієї згадки, намагався щосили, але деякі колеги й деякі політичні групи мали іншу думку", – заявив у коментарі РБК-Україна один з авторів спільної резолюції Пятрас Ауштрявічюс, який був не згоден із внесенням правки.

Ініціатором правки став депутат із ЄНП Міхаель Галер. Саме він від імені своєї політсили хотів внести поправку під час попереднього обговорення у Страсбурзі, але тоді вона не отримала достатньої підтримки. Проте Галер скористався так званими пленарними поправками та повторно вніс пункт про законопроект №5655 до резолюції в останній момент.

При цьому депутати визнають, що сам законопроект, текст якого налічує сотні сторінок, вони не читали, а під час голосування покладалися на думку ініціаторів.

Як розповів РБК-Україна сам Галер, у Європарламенті існує "розподіл роботи" – коли депутати при ухваленні рішень покладаються на думку колег, які більш профільно займаються тим чи іншим питанням. "Напевно, не всі читали (законопроект №5655, – ред.) ", – сказав Галер.

Тим часом запропонований ним пункт містить досить жорсткі, але при цьому розмиті формулювання, такі як "певні корисливі інтереси" – очевидно, неназваних "бенефіціарів".

"Я вважаю, що це надто різкі та надто гучні заяви, і насамперед політичні заяви. Наша резолюція – політичний документ. І вона стосується стратегічних речей. Звичайно, він не про будівництво, не про фінансові питання. Я не побачив, що закон №5655 дійсно підходить до нашої резолюції, я не вважав за доречне згадувати про нього", – зазначив Пятрас Ауштрявічюс.

Він пояснив, що не підтримав правку Галера ще й тому, що попередньо ознайомився з позитивним висновком Верховної ради України з чітким обґрунтуванням необхідності ухвалення законопроекту №5655.

"Ми отримали пояснювальну записку від Верховної ради, яка зробила, я б сказав, дійсно дуже хороший огляд. Не надто довгий, але все ж таки дуже інформативний, про те, чому був прийнятий цей закон і що він змінює", – додав євродепутат.

Своєю чергою, Галер у розмові з РБК-Україна так і не зміг назвати конкретних осіб, чиї "корисливі інтереси" згадані в його правці – за його словами, йдеться "про представників будівельної галузі".

Лобіст правки

Дивно, що в переліку євродепутатів, які голосували за поправку до резолюції щодо законопроекту №5655, її автор, Міхаель Галер, не значиться. При цьому сам депутат запевняє, що проголосував за.

Ряд співрозмовників РБК-Україна називає Галера близьким до київського мера Віталія Кличка. Асоціація міст України, яку очолює Кличко, раніше вже поширювала публікації з цитатами Галера щодо законопроекту №5655. Щоправда, у березні формулювання, які той використав – "він (законопроект, – ред.) трохи проблематичний, його потрібно доопрацювати" – були значно м'якшими за ті, що євродепутат у червні вніс до резолюції ЄП.

Народний депутат Мар'яна Безугла прямо називає Міхаеля Галера "старим другом" Віталія Кличка. На її думку, саме він і пролобіював внесення пункту щодо законопроекту №5655 до резолюції Європарламенту. "От так робиться політика, нам ще вчитися. Пост про нацбезпеку та міжнародний. Не про хороший/поганий закон, а про те, як це робиться", – написала Безугла.

Галер та Кличко знайомі досить давно – у мережі є їхні спільні фотографії ще з 2012 року. І після цього вони багато разів перетиналися на різних міжнародних подіях. 2020 року багато галасу наробив відкритий лист трьох депутатів Європарламенту, співавтором якого був Галер, у якому українську владу застерігали про можливість втрати безвізового режиму з Європою.

Депутат Європарламенту Міхаель Галер (фото: europarl.europa.eu)

Наприкінці лютого Україну відвідала делегація Європейська народна партія, куди входив Галер. У програмі була й зустріч із Віталієм Кличком. Примітно, що з березня 2023 року партія УДАР стала асоційованим членом ЄНП, куди входить Галер і яка стала головним драйвером ухвалення правки.

Галер згадує, що тема законопроекту №5655 на лютневій зустрічі теж порушувалася, але, за його словами, була лише "одною з багатьох". Загалом Галер заперечує, що Кличко має якесь відношення до резолюції Європарламенту.

Політичні ігри на тлі війни

"Весь документ (резолюція Європарламенту, – ред.) присвячений стратегічним пріоритетам. Він говорить про геополітику, макроекономіку. Він про високу політику. А цей конкретний абзац дуже специфічний. Про щось дуже національне, дуже докладне. Це дивно для дуже стратегічного документа", – сказав у коментарі РБК-Україна експерт німецького Фонду Маршалла Брюно Лете, додавши, що внесення поправки щодо законопроекту №5655 йому здається "досить незвичайним".

Безумовно, Європарламент, як і інші інституції ЄС, українському обивателю можуть представлятися якимись ідеальними, прозорими та начисто безкорисливими структурами влади – на противагу добре знайомим вітчизняним. Водночас ідеалізувати їх теж не варто – політична боротьба та комерційні інтереси впливають на прийняття рішень скрізь, у тому числі на високорозвиненому демократичному Заході.

"Європейський парламент часто зазнає впливу політичних інтересів, окремих осіб, груп, асоціацій. Вони часто намагаються чинити тиск на ЄП. Можливо, тут відбулося лобіювання, можливо, був якийсь тиск ззовні", – вважає Лете.

Примітно, що в Україні багато організацій, які планомірно зривали ухвалення законопроекту №5655, на резолюцію Європарламенту відреагували з неприкритим захопленням, виділяючи саме цей пункт і обділяючи увагою решту, очевидно, значно важливіших для України аспектів документа – на кшталт заклику офіційно запросити нашу країну до НАТО. Резолюція Європарламенту миттєво перетворилася на інструмент внутрішньоукраїнських політичних розбірок – які особливо загострилися на тлі розмов про можливу зміну влади у Києві.

Своєю чергою, багато українців переконані: зміни в будівельній сфері критично необхідні, щоб швидше зупинити корупцію.

"Ми зараз проливаємо кров не за те, щоб чиновники й надалі продавали дозволи на будівництво, та лобіювали інтереси забудовників. Необхідно змінити правила гри: зробити систему прозорою, запровадити та побачити громадський контроль над чиновниками київської та інших адміністрацій", – констатував військовослужбовець Віталій Самойленко.