Ембріологиня Ольга Малюта: Люди хочуть народжувати навіть під час війни

Про ефективність штучного запліднення, вартість замороження яйцеклітин і сперматозоїдів, можливість відкладеного батьківства та законопроект про постмортальне використання біоматеріалу - читайте в інтерв’ю РБК-Україна ембріологині Ольги Малюти.

Штучне запліднення щороку стає все більш популярною послугою для пар, які не можуть мати дітей. Повномасштабна війна в Україні відкрила ще одну можливість сучасної репродуктології - відкласти вагітність, заморозивши біоматеріал.

Ембріологиня з 10-річним досвідом й авторка книжки "Плідна праця" Ольга Малюта в інтерв’ю РБК-Україна розповіла про те, як відбувається та скільки коштує штучне запліднення, яка вартість замороження яйцеклітин і сперматозоїдів, про можливість відкладеного батьківства та законопроект про постмортальне використання біоматеріалу.

– Наскільки штучне запліднення поширене в Україні?

– Це вже досить поширена практика, бо за звітом за 2022 рік, у світі народилося приблизно 12 мільйонів дітей з допомогою будь-яких репродуктивних технологій. В Україні є близько 80 клінік, тобто це потрібна штука. У нас є запит. Статистично в середньому 12-17% людей страждають на непліддя. В Україні є певна стигма до цього всього, бо "штучне, неприродне", але насправді це досить популярна медична практика.

– А як ви сформували б відповідь на питання: "Чим займається ембріолог"?

– Я не працюю з пацієнтами. Я працюю лише з біологічним матеріалом.

Ми дійсно виконуємо в умовах лабораторії запліднення, культивуємо ембріони, доглядаємо за ними перші п'ять днів і можемо провести генетичну діагностику, замороження/розмороження й повертаємо ембріон пацієнтам, коли вони готові до вагітності, хоча це теж виконує лікар. Тобто за нами вся лише лабораторна робота.

Ембріологиня Ольга Малюта має 10-річний досвід (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

– А коли ви контактуєте з пацієнтами?

– У момент забору яйцеклітин. Коли в нас є пара, яка страждає на непліддя, і показанням є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), жінку спочатку готують і гормонально стимулюють. Ми даємо більше дози природних гормонів, які стимулюють ріст фолікулів в яєчнику.

Це для того, щоб зібрати більше яйцеклітин за один раз і збільшити шанси на вагітність. Жінка проходить таку стимуляцію десь днів 10-12 і в момент, коли вона заходить в операційну для забору цих яйцеклітин, ми вперше бачимо цих пацієнтів.

Чоловіка ми можемо бачити раніше, тому що виконуємо аналіз спермограми, досліджуємо ситуацію.

Ми зібрали яйцеклітини, жінка перебуває в медичному сні, і все. Жінка виходить з клініки й чекає 5-6 днів результату того, що ми отримали після запліднення цих яйцеклітин.

Бачимо наступного разу пацієнтку, якщо це свіжий цикл запліднення. Що це означає? Ми простимулювали, отримали яйцеклітини, запліднили культивуємо п’ять днів, і лікар каже, що в пацієнтки все окей по її гормональному фону. Ми можемо здійснити підсаджування ембріона відразу в цьому циклі. Ми її бачимо на процедурі ембріотрансферу, коли підсаджуємо ембріон у матку. Якщо протокол стимуляції не підійшов або це просто побажання лікаря, що краще жінку підготувати в наступному менструальному циклі, ми заморожуємо ембріони й чекаємо два-три місяці, коли жінку знову підготують.

– Як відбувається забір яйцеклітин?

– Існують ультразвукові датчики дослідження (УЗД). Вони бувають абдомінальні, такі, що на живіт тиснуть, а бувають вагінальні датчики, якими можна досліджувати яєчники та матку.

До такого вагінального датчика кріпиться довга пункційна голка, і лікар робить трансвагінальну пункцію, буквально один-два проколи яєчника, і дістає фолікулярну рідину. Інколи цей прокол можна витерпіти без знечулення і без анестезії, якщо це один фолікул.

А ми у фолікулярній рідині шукаємо яйцеклітини, які будемо запліднювати.

Больові відчуття залежать від того, як проходила стимуляція в жінки. У деяких жінок тягне живіт, може накопичуватись трішки рідина в малому тазу. Це може бути неприємно, але буквально за тиждень це пройде.

– Як чоловіки здають біоматеріал?

– Зазвичай шляхом мастурбації. І тільки у випадках з дуже важким фактором безпліддя чи коли ми не знаходимо сперматозоїди в еякуляті, є варіант зробити біопсію тканини яєчка. Можна хірургічним методом дістати. У 50-60% ми в тканині щось знаходимо, тому можна працювати так. Або є спеціальні голки для біопсії, або надрізається шкіра калитки. Це більш травматична штука, але теж з повним знеболенням.

– Яка ймовірність, що підсадка ембріона буде успішною з першого разу?

– Це залежить від тих гормонів, які давали жінці під час підготовки. Вважається, якщо в нас є ембріон гарної якості на п'яту добу, він має приблизно 60% шансів на імплантацію в матку.

Це ніколи не буде 100%. Це не буде 100%, навіть якщо ембріон генетично перевірений. У нас є можливість забрати декілька клітин ембріона, віддати генетикам. І вони скажуть, чи всі хромосоми в порядку. Але навіть це дає ймовірність вагітності 60-65%. Тобто в генетично перевіреного ембріона не буде ніяких хромосомних аномалій чи викидня, завмирання, але це також неповна гарантія. Проте для жінок, особливо старшого віку, це величезна рекомендація, тому що такі "поломки" з віком стаються частіше.

Ольга Малюта працює тільки із біоматеріалами, а не пацієнтами (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

– Чи можуть батьки відмовитися від ембріона, якщо там є генетичні відхилення?

– Так. В Україні ніколи не було такого випадку, коли люди вирішували підсаджувати ембріон, де точно трисомія 21 хромосоми (синдром Дауна - ред.). У світі мені відомі такі випадки.

Якщо ми знаємо, що точно буде якийсь хромосомний синдром, несумісний з життям, наприклад, вагітність буде розвиватися, але дитина народиться мертвою, або це буде синдром Едвардса чи Патау, за українським законодавством заборонено підсаджувати такі ембріони. Коли аналіз показує, що деякі клітини нормальні, а деякі - з певними хромосомними перебудовами, то з консультацією генетика пацієнти можуть вирішити, чи готові вони до певних ризиків.

– Що робити, якщо "здорових" ембріонів у пацієнтів немає?

– Вони йдуть на повторну стимуляцію й ми намагаємося в декількох стимуляціях отримати ці ембріони. Або якщо ми знаємо, що причина - це вік жінки, наприклад, старше 42 років, і там ймовірність отримати хороший ембріон прямує до нуля, ми радимо пацієнтам йти на донацію та взяти яйцеклітини молодої жінки. Це не буде по суті генетична дитина пацієнтки. Це може бути генетична дитина чоловіка з пари, бо запліднення буде його спермою.

– Ми знаємо, що краще вагітніти до 35 років. Це максимально висока планка?

– Це рекомендація. Ми знаємо, що до 35 років у більшості жінок найкращий і найбагатший запас яйцеклітин. Вони ще хорошої генетично якості, організм молодший, йому легше виносити дитину. У багатьох жінок до 40 років ще зберігаються яйцеклітини. Можна завагітніти, якщо підготувати жінку й в процесі менопаузи.

У моїй практиці жінок зі своїми яйцеклітинами старше 44 років не було. У цьому віці треба дуже багато яйцеклітин, а їх уже важко отримати, тому що їх і в яєчнику мало, і вони гіршої якості. Ми будемо, звісно, намагатися допомогти цій парі. Ще є законодавче обмеження: ми не робимо ЕКЗ і трансфери ембріонів жінкам, які старше 52 років з етичних питань.

– Чи можна заморозити яйцеклітини у 25 років, а використати у 42?

– Це ідеальний варіант. Найкраще заморожувати до 30 років. У цьому віці багато клітин за одну стимуляцію, можна отримати 15-20 клітин. Якщо ми заморозили 20 яйцеклітин у віці до 35 років, вірогідність народити дитину приблизно 80-85%.

Можливо, раніше не варто заморожувати яйцеклітини, тільки якщо є хвороби чи у людини онкологічне лікування. За всіма ризиками від 25 до 35 років – це час, коли можна заморозити свій біологічний матеріал, отримати його багато з більшими гарантіями, хоча гарантій немає, й потім працювати уже в 40-42 роки з цим матеріалом.

– А що означає гарантії немає?

– Яйцеклітини морозити важко. Якщо ми беремо готовий ембріон, уже запліднений на п'яту добу, це така кулька, яка складається приблизно зі 100 клітин. Коли ми її заморожуємо, у цій кульці можуть утворитись кристали льоду. Якщо утвориться один кристалик льоду, помре тільки одна клітина з цих 100, але ембріон виживе з ймовірністю 98-99%.

А яйцеклітина - це одна величезна клітина. Якщо в ній утвориться кристал льоду, вона одна помирає. Тому виживаність під час замороження/розмороження приблизно 90% зараз.

Не з кожної яйцеклітини отримаємо ембріон. І насправді ми ніколи не знаємо якість яйцеклітин жінки до моменту, коли отримуємо ембріони або не будемо пробувати досягнути вагітності. Це такий "чорний ящик" трохи. Це дуже класна технологія, яка дає молодим жінкам можливість відтермінувати материнство. Але головне - не переступити межу, що "я заморозила яйцеклітини, у мене точно буде дитина". Це завжди ризики.

Ольга Малюта радить жінкам, які хочуть відтермінувати материнство, заморожувати яйцеклітини у віці 25-35 років (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

– Скільки коштує заморозити яйцеклітини?

– Зараз, напевно, в Україні ціна трошки збільшилась. Приблизно 80 000 гривень.

В одній клініці, з якою я спілкуюся зараз в Україні, стоїть стандартна ціна 50 000. Вона включає гормональну стимуляцію, забір яйцеклітин і заморозку в день отримання. Інколи, можливо, треба доплатити щось за додаткові кріоносії. Це не включає попереднє обстеження до стимуляції, яке насправді дороге.

– Якщо в жінки все добре з гормональним фоном, їй все одно потрібна додаткова стимуляція?

– Так. Бо збирати по одній яйцеклітині - це довго і, можливо, навіть дорожче. Якщо уявити 20 пункцій по одній, то завжди ефективніше один раз зробити стимуляцію й отримати 20 яйцеклітин. Це, до речі, також міф, що в жінки тільки одна яйцеклітина на цикл. У нас кожного менструального циклу запускаються приблизно 100, а то й 200 фолікулів. Але один "лідер" блокує інших, і до фінішу доходить тільки одна яйцеклітина.

А завдяки збільшеній дозі гормонів ми доводимо до фінішу максимально велику кількість клітин. Чим старшою стає жінка, тим менше яйцеклітин ми можемо отримати за стимуляцію, бо в неї природно свої гормони зростають, щоб більше стимулювати яєчники.

Наприклад, якщо ми працюємо з жінками 40 років, інколи стимуляція буде неефективна, і ми будемо працювати в природному циклі, "ловити" по одній яйцеклітині. Бо який би ти високий рівень гормонів не дав, вона не відповість, оскільки в неї свій уже базово високий. Тому краще робити це в молодому віці.

– А якщо заморозити яйцеклітини й використовувати потім, їхня якість так не знижується?

– Вони залишаються такими самими генетично. Вони будуть прям молоденькі. У Штатах найдовше заморожування ембріонів тривало 30 років.

Зробили 30 років тому ембріони, розморозили, народилися здорові діти. Їхні батьки могли дружити з ними, якби діти народилися в той час (сміється).

– У чоловіків є якісь вікові обмеження, коли варто завести дітей?

– У жінок яйцеклітини закладаються ще до народження і вони ніяк там не діляться. У чоловіків попередники сперматозоїдів розмножуються все їхнє життя. Наприклад, якщо в чоловіка не було ендемічного паротиту "свинки", травм тканини, яка відповідає за сперматогенез, він веде здоровий спосіб життя, у нього кількість концентрація і рухливість сперматозоїдів навіть в 60 років буде хороша.

За їхнє життя ці попередники сперматозоїдів можуть поділитися 200-300 разів. А при кожному такому поділі накопичуються невеликі помилки. Якщо 200 разів книжку переписати від руки, то ми будемо робити якісь помилки.

Біологічні системи, які забезпечують таке саме переписування ДНК, теж помиляються. Виходить, що з віком у них накопичується більше мутацій. Можливо, вони не будуть впливати на розвиток ембріона і вагітність. Але вони трошки змінюють їхню генетичну інформацію.

У репродуктології ми до віку чоловіка менш прискіпливі ніж до віку жінки, бо розвиток на перших моментах життя ембріона залежить все-таки від яйцеклітини здебільшого.

– Як відбувається ЕКЗ?

- У перший день, коли ми отримаємо яйцеклітини, ми виконуємо запліднення, воно може бути двома способами. Ми отримали яйцеклітини, очистили сперму і просто їх змішали, як ніби в природному заплідненні. Ми дали сперматозоїдам самим проникнути через оболонки та запліднити. І ембріони культивуються п'ять днів, а потім "кладемо" в матку.

Є інша, стандартна в Україні методика, коли виконуємо ін'єкцію сперматозоїда прямо всередину яйцеклітини. Це називається ІКСІ. Методом ін'єкції - дуже надійно, тому що ембріолог вручну контролює, що він взяв тільки один сперматозоїд. Перед заплідненням очищуємо клітини, бачимо, скільки зрілих до запліднення. Це більш ефективно, тому що з цією ін'єкцією запліднюються яйцеклітини в 90-95% випадків.

– А буває так, що пара хоче двійню? Ви можете підсадити два ембріони?

– Це можливо. Але більшості жінок ми рекомендуємо підсаджувати тільки по одному ембріону, бо багатоплідна вагітність - це завжди небезпечна вагітність.

Це дуже важко, це величезні ризики що для матері, що для дітей. Передчасно народжені діти - це дуже небезпечна штука. Жіночий організм розрахований на одноплідну вагітність. Якщо це бажання пацієнтів і в них нема показів для підсаджування двох ембріонів, ми будемо відмовляти пацієнтів.

– Будете відмовляти чи відмовитеся самі це робити?

– Через те, що в Україні немає регулювання, все залежить від лікарів. Є дуже принципові. Багато хто каже: "Давайте підсадимо два й збільшимо шанси, що один приживеться". Насправді, ні. Підсаджуємо один - це 50-60%, що настане вагітність.

Підсаджуємо два - це не 100%, це насправді лише 60-70%. А те, що буде двійня - це 30-40% ризиків. Тому деякі лікарі принципово відмовляють, деякі лікарі ідуть назустріч пацієнтам. Треба також оцінювати зріст, вагу жінки загальний стан здоров’я.

– Скільки коштує ЕКЗ?

– Сюди ми теж включаємо, як при заморожуванні, гормональну стимуляцію, отримання яйцеклітин, запліднення, культивування ембріонів, заморожування, розморожування. І можна орієнтуватися приблизно на 120 000 гривень за одну спробу. У мене теж питання до державних програм, які виділяють на це, тільки 60 000 гривень. І це, мені здається, змушує лікарів використовувати дешевші препарати для стимуляції або ще якось економити.

– Чи можуть бути якісь побічні ефекти від гормональної стимуляції?

– Якщо йде стимуляція для отримання фолікулів, це наш природний гормон, і він для нас безпечний. У природі фолікули виділяють естрогени. Якщо це доза одного фолікула, для організму це окей. А коли це 20 фолікулів, це дуже велика концентрація естрогену, а естроген ще впливає на систему згортання крові.

У жінки може розвинутися синдром гіперстимуляції, коли порушиться система згортання крові. Великі ризики утворення тромбозів, інша поведінка рідини в організмі. Можуть бути больові відчуття внизу живота або рідина збирається.

Це взагалі небезпечний стан, який років 40 тому міг закінчитися летально. Але зараз коли проходить стимуляцію, бачать, що ми отримали дуже багато фолікулів, жінку виключають з цієї стимуляції. Тобто лікарі не дають розвиватися цьому стану.

Довготривалих наслідків від такої стимуляції для жінки не існує. Немає такого, що через 5-7 років у вас щось "вилізе".

Ольга Малюта допомагає бездітним парам стати батьками (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

– А відрізняються чимось природна та штучна вагітність між собою?

– Може відрізнятися статистично. Якщо ми глянемо на 1 000 жінок, які природно завагітніли, і на 1 000 жінок, які завагітніли за допомогою ЕКЗ, то якихось проблем з вагітностями буде більше в групі ЕКЗ. В ЕКЗ більше багатоплідних вагітностей. І в нас статистично більше не тільки різнояйцевих двієнь, коли два ембріони прижились. У нас більше однояйцевих, коли ідентичні близнюки. Досі не можемо пояснити, чому. Можливо в групі ЕКЗ базово більше жінок які мають проблеми з імунною системою, системою згортання крові, що буде додавати ризиків до вагітності. І важливо, як жінка підготовлена медикаментозно до підсадки ембріона.

– У деяких країнах заборонено підсаджувати ембріони конкретної статі, щоб не було дискримінації. В Україні це так само?

– У нас немає прямої заборони, це дуже залежить від принциповості лікаря. Якщо потрібно зробити генетичну перевірку ембріона, то ми зазвичай кажемо, що оберемо найкращий за якістю, а якої він статі - не скажемо. Якщо в Україну приїдуть пацієнти з інших країн і, можливо, в цих країнах є питання гендерної нерівності, пари хочуть тільки конкретну стать, то краще було б це законодавчо прописати.

– Напевно, в Україну іноземці приїжджають, щоб зробити штучне запліднення.

– У нас дешевше нарівні з дуже хорошою якістю. До повномасштабного вторгнення Україна була прямо головним визначним місцем в Європі, особливо за якимись донорськими програмами. І навіть просто проведення генетичної діагностики ембріонів для старших жінок, бо в багатьох країнах навіть це заборонено через те, що бояться гендерної дискримінації ембріонів.

Або генетично аномальні ембріони лікарі змушені утилізовувати, і для багатьох країн це є релігійно неприйнятним. Але мені здається, що краще дати цим пацієнтам максимальні шанси народити здорову дитину й провести цю діагностику.

– Яка різниця між ембріологом і репродуктологом?

– Здебільшого репродуктолог - це лікар. Ембріолог може мати або медичну, або біологічну освіту, тобто різниця в освіті. Враховуючи, якщо ембріолог має біологічну освіту, то ми не маємо права консультувати пацієнтів. Наша консультація не має медичної сили. Ми не можемо призначати препарати або змінювати план лікування, тому що за це відповідає лікар.

Репродуктолог завжди працює й комунікує з пацієнтами, визначає причину непліддя, робить УЗД для жінки. Звісно, спермограму робимо ми, але консультація, обстеження гормональна стимуляція, підготовка до ембріотрансфера - це лікар акушер-гінеколог, який має спеціалізацію стосовно питання репродукції.

– Як знайти хорошого репродуктолога?

Пацієнти часто це запитують. Треба знайти репродуктолога, з яким комфортно працювати, чиї настанови людина буде виконувати, а не призначати чи скасовувати препарати собі самостійно. Контакт і довіра з лікарем дуже важливі. Тут працює або просто "сарафанне радіо", або ще дивляться по соцмережах.

Ембріолога шукають також через "сарафанне радіо". Успішність клініки залежить від того, який ембріолог там працює. Чи показує клініка, як працюють спеціалісти? Чи використовують вони захисні маски, дотримуються стерильності тощо? З ембріологами важкувато, треба вибирати лікаря.

– З якими запитами українці сьогодні найчастіше приходять?

– Більшість звернень - це все одно лікування непліддя. Якщо порівняти після вторгнення, кількість запитів тих, хто задумався над відкладенням материнства, більша, але це все одно не перевищує 10%. З вторгненням зрозуміло, що більше чоловіків заморожують біоматеріали, пари військових. Якщо військові одружені, можна створити ембріони.

Зараз з'явилися держпрограми для лікування непліддя. Вони не будуть покривати лікування для сімей військових, де один загинув. Вважається, що там не поставиш діагноз непліддя.

Оплата повного циклу - лише для пар, де встановлено діагноз непліддя. Мені здавалося логічним надавати шанс цим жінкам з сімей військових першочергово, які хочуть все-таки народити.

Ухвалили законопроект, який гарантує безкоштовне замороження сперми. Але на нього, можливо, почнуть виділяти гроші з 2025 року. Поки що замороження сперми військових відбувається здебільшого за гроші приватних клінік. Після вторгнення дуже багато клінік створили ініціативу безкоштовного замороження сперми для військових.

– Скільки це коштує зазвичай?

– Це невеликі гроші. Зазвичай всього п'ять чи шість тисяч гривень і збереження десь три тисячі на рік, щоб доливати рідкий азот. Більшість клінік можуть покрити це своїм коштом. Але замороження яйцеклітин для військовослужбовиць клініки не можуть оплатити, тому що це взагалі порядок сум величезний. У більшості клінік точно буде знижка для жінок-військових.

Запити збереження фертильності, що від чоловіків, що від жінок, збільшились. Але в основному дуже парадоксально: люди хочуть народжувати навіть під час війни.

– Згадаймо скандальний законопроект, який повинен був забезпечити безкоштовне замороження біоматеріалів для військовослужбовців, але там не було норми про постмортальне використання біоматеріалів. В яких випадках утилізовують біоматеріал?

– Пацієнти, наприклад, отримали ембріони, використали частину, народили одну-дві дитини, і все. Вони вирішили, що більше не будуть використовувати ці ембріони.

У пацієнтів є рішення: вони ці ембріони можуть віддати на анонімну донацію для пар, які цього потребують. Вони не будуть знати, де ці ембріони народяться чи народяться взагалі. Тобто дати такий максимальний шанс.

Пара, яка отримає ці ембріони, буде завжди сплачувати клініці за їх зберігання, бо їх ембріони можна використати відразу, а можна й через 10 років. Або пацієнти, чиї це ембріони, пишуть заяву на утилізацію свого біоматеріалу. Вони мають на це право, вони не хочуть, щоб їхні генетичні діти народжувалися в якихось інших сім'ях. Ембріон - це не дитина. На п'ятий день нема ніякої нервової системи, це не є діти навіть природно.

Якщо це сперматозоїди чи яйцеклітини й жінка вирішує не досягати вагітності або вона завагітніла природним шляхом і не хоче зберігати, вона утилізовує. Чоловік, наприклад, одружився, у них народилися діти. І він вирішує, що йому ця сперма непотрібна, він утилізовує. Були такі питання в українському законодавстві: що робити з матеріалом, якщо хтось з подружжя або людина, яка заморозила сперматозоїди чи яйцеклітини, помирає.

По суті, цей матеріал потрібно утилізовувати. Якщо, наприклад, у парі помирає чоловік, через те, що це не прописано в законодавстві, то жінці дозволили б використати ембріони, які залишились.

Інколи чоловік заморожує сперму перед лікуванням але, наприклад, він помер. Жінка могла би сперму для запліднення використати. Через ці сірі зони на це видавалась нотаріальна довіреність, були рішення суду. Було б добре, якби законодавчо прописали, що при смерті чоловіка дозволити жінці використати його біоматеріал. В Україні чомусь не йдеться про те, чи можна використовувати сперму неодруженого чоловіка або без партнерки як донорську. Це взагалі ми не обговорюємо.

– Це, напевно, питання моралі. І починаються запитання, а чия це фактично дитина.

– Багато самотніх жінок можуть прийти попросити донорську сперму для настання вагітності. В них немає партнера, і вони хочуть народити та піти в соло-материнство.

Було цікаве питання, чому ця жінка не може прийти й попросити сперму загиблого військового як донора. Все одно по законодавству України дитина не буде знати, хто її біологічний батько, і донація завжди анонімна. Інколи, мені здається, можна піти на такі штуки в умовах війни, й дозволити постмортальне використання. Звісно, якщо чоловік дав прижиттєву згоду на таку донацію.

Це важке етичне питання, і чомусь мало хто мене в ньому підтримує. Хоча запити від пацієнток були ще з 2014 року. Мене запитували, чи є у вас якісь донори сперми, які, наприклад, в АТО.

– Як ви думаєте, чому це так важливо для них?

– Якщо пацієнткам було важливо таке усвідомлення себе як українки. У мене принаймні двічі запитували таке. Зазвичай пацієнтки можуть написати свої побажання до донора сперми. До повномасштабного вторгнення були такі пацієнтки, які писали: "Головне - не москаль". Часто бувало, що донори сперми можуть бути з різних країн.

Про цей законопроект (йдеться про документ 3496-IX - Ред.) Тобто прописується можливість замороження для військових з метою збереження фертильності, тому що ми розуміємо багато травмування та ризики загибелі. Але там дуже по-дурному прописали цей пункт, що в разі смерті людини біологічний матеріал має бути утилізований.

У багатьох країнах Європи не дозволено постмортальне використання. В Іспанії в законі прописано, що якщо чоловік помирає, протягом року жінка може використати його сперму. Але тут питання в тому, що Україна в стані такої геноцидної війни, і тут, можливо, треба дозволяти постмортальне використання. Коли здійнявся галас, внесли зміни, які повинні гарантувати, що матеріал можна використовувати. Але вони пішли шляхом заповіту, не знаю, наскільки це нормально.

У нас було спілкування з юристами. Вони кажуть, що біологічний матеріал - це не власність. Це особливий статус взагалі. Бажано було б прописати прижиттєву згоду.

Коли чоловік підписує договір на кріоконсервацію, окремим пунктом він може вказати в разі втрати дієздатності або загибелі сперму для запліднення може використати [прізвище ім'я по батькові] або партнерка, або офіційна дружина.

Через заповіт… А що як цю сперму успадкують батьки загиблого, що вони будуть з нею робити?

Але головне - це законопроект змін до Цивільного кодексу, який повинен дозволити постмортальне використання. Місяць тому я перевіряла, і він ще навіть до другого читання не був доведений (станом на момент публікації для законопроекту 10450 надано порівняльну таблицю - Ред.)

– Якщо, наприклад, чоловік напише прижиттєву згоду на анонімну донацію та загине, у такому випадку жінка може її використати?

– Я не знаю, хто прописував вимоги для донації сперми. Це повинен бути чоловік до 40 років, але в нього має бути уже народжена дитина. Це показник, що він фертильний.

І найчастіше в цих чоловіків немає поклику заморозити свій біоматеріал як донорський. Якийсь молодий хлопець з хорошою освітою або військовий, не може бути донором, якщо в нього немає дитини. Це дивно, бо багато клінік зголосилися б заморожувати сперму від такого донора.

– Підсумуймо все, що ви сьогодні сказали. Як ви можете описати свою роботу трьома словами?

– Допомагаю парам на шляху батьківства.