Як воєнний стан та наслідки військової агресії РФ вплинули на роботу українського бізнесу та особливо експортерів, а також які нові виклики спровокували - детальніше у колонці директор департаменту фінансового моніторингу та валютного нагляду "Укрексімбанку" Дмитра Вострецова.
Враховуючи, що в Україні триває повномасштабна війна, українським експортерам важливо мати дієвий механізм захисту від ризиків неплатежів та фінансових втрат.
Експортна операція потребує ретельної підготовки. Як й при імпорті, важливе значення мають умови постачання та умови розрахунків за валютним контрактом.
Одна із запорук успіху - це ефективна робота з банком, який обслуговує зовнішньоекономічну угоду. Оскільки обговорення особливостей майбутньої операції із банком позбавить експортера зайвих витрат.
Згідно з пунктом 16 Розділу I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Одночасно, банки здійснюють відповідний валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Валютний нагляд завершується банком після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару.
Для дотримання вимог НБУ та аналізу зовнішньоекономічних операцій клієнтів для запобігання ризиків Банк проводить:
На сьогодні можна виділити п'ять основних ознак ризиковості, через які Банк може відмовити у проведенні валютних операцій. Наведемо конкретні приклади ознак ризиковості, за якими Банк відмовив Клієнту.
1. Нерезидент компанія-оболонка та уникнення оподаткування. За результатом аналізу експортних операцій з надходження коштів за продукти харчування, встановлено, що контрагент-нерезидент (резидент Великобританії) містить ознаки "компанії-оболонки". Також за операцією створено заплутані/штучні умови для здійснення розрахунків за експортними договорами від третьої сторони з сумнівною діяльністю.
Додаткові документи, які б могли спростувати такі підозри, не подані. Банком повернуті кошти до відправника.
2. Порушення термінів розрахунків. За імпортною операцією по закупівлі запчастин у контрагента-нерезидента (резидент Китаю) було встановлено наявність порушення законодавчо встановлених строків розрахунків даного контрагента-нерезидента по контракту з іншим Клієнтом Банку.
На запит Банку щодо надання аргументованих пояснень щодо причин порушення (зокрема й умов контракту), та документів, що свідчать про місцеперебування товару та терміни його поставки в Україну – інформація/документи не були надані. Враховуючи ризики – Клієнту погоджено проведення операцій на зазначеного контрагента-нерезидента, лише за умови оплати «по факту».
3. Уникнення обмежень санкційного законодавства. За результатом аналізу експортної операції з постачання промислового обладнання, встановлено факти (згідно з опрацюванням публічної інформації), що зазначений товар було реекспортовано до рф.
Додаткові документи (транспортні, логістичні), що повинні були спростувати підозри, Клієнтом не надано. В проведенні операції було відмовлено.
4. Порушення санкційного законодавства. За результатом аналізу експортної операції із контрагентом-нерезидентом (резидентом країни ЄС), який мав ознаки оболонки та невідповідність господарської діяльності до предмета договору, були запитані додаткові документи, відповідно до яких встановлено, що відвантаження запчастин відбулося на користь третьої сторони - резидента Куби, яка на 100% є державною власністю (Уряд Куби).
Економічна доцільність зазначеної схеми поставок не була доведена (відсутня). Враховуючи вищезазначене, встановлено ризик, що проведення вищезазначеної експортної операції здійснюється саме з метою обходу/уникнення санкцій OFAC (які застосовані до уряду Куби), операція не погоджена.
5. Уникнення обмежень санкційного законодавства, співпраця з РФ/РБ
За результатом аналізу експортної операції з надходження коштів за алкогольну продукцію, встановлено, що за контрактом із контрагентом-нерезидентом (резидент Гонконгу), платником виступає "третя сторона" - резидент Сербії, яка містить ознаки "компанії-оболонки".
За результатами додаткового аналізу, встановлено факти, що свідчать про ділові стосунки Платника-нерезидента із юридичними особами РФ, своєю чергою документи, що свідчать про джерела походження коштів за операцією. Додаткові документі на запит Банку не подані. Враховуючи ризики, що джерело походження коштів за поточною операцією Клієнта походить з держави агресора – клієнту відмовлено в проведенні експортної операції, кошти повернуто відправникові.
Ключовим пріоритетом діяльності для "Укрексімбанку" є посилення позиції Банку першого вибору для експортерів та імпортерів. Так, за підсумками 2023 року обсяг операцій Банку на ринку Форекс сягнув позначки $12,9 млрд.
За 2022–2023 роки "Укрексімбанк" надав фінансування понад 100 експортерам на загальну суму понад 12 млрд грн. Окрім цього, банк активно надає торговельне фінансування - профінансовано $330 млн угод з торговельного фінансування.
В березні 2024 року для посилення знань серед українських експортерів та імпортерів державний "Укрексімбанк" створив Платформу EximTradePro, яка спрямована на спрощення доступу підприємств до зручних, вигідних та ефективних інструментів торговельного фінансування.