"єАкциз" в Україні: як цифрова система змінює економіку та наближає нас до ЄС

Сфера виробництва та обігу підакцизних товарів в Україні переживає етап масштабних змін, адже з січня 2026 року в Україні має запрацювати система електронної акцизної марки "єАкциз". Про особливості нововведення, про його переваги та вплив на кінцевого споживача - читайте у колонці менеджерки з регуляторних питань JTI Україна Юлії Ющенко для РБК-Україна.
Це більше, ніж просто цифрова акцизна марка. "єАкциз" - комплексна система, яка інтегрує податковий контроль, електронний облік економічних операторів та механізми відстеження обігу підакцизних товарів. Наразі, з березня 2025 року, триває активний етап її впровадження: розробка системи та її тестування всіма учасниками ринку підакцизних товарів та контролюючими органами. Не дивлячись на те, що система має спростити процес сплати податків та забезпечити прозорість ринку підакцизних товарів, вона створює нові виклики для бізнесу та держави.
Від європейського досвіду до української інновації
В основі "єАкцизу" лежить європейська модель Track&Trace, яка вже кілька років діє у країнах ЄС. В Європі ця система була створена для контролю обігу підакцизних товарів у межах єдиного ринку, де відсутні митні кордони. Її головна мета - відстежити шлях кожної пачки сигарет чи пляшки алкоголю від виробника до кінцевого споживача та запобігти нелегальному переміщенню товару між країнами з різними податковими ставками. Кожна одиниця продукції маркується унікальним DataMatrix-кодом, який дозволяє державним органам контролювати рух товару.
Українська система, що впроваджується за ініціативи Мінцифри компанією ELEKS, пішла далі і є складнішою: "єАкциз" не лише відстежує рух товару (як Track&Trace), а й фіксує факт сплати акцизного податку та надає інструменти для контролю діяльності економічних операторів. Наприклад, в Україні передбачено автоматичне «гасіння» електронної марки в момент продажу через РРО, а інформація про це одразу потрапляє на сервери податкової служби. Врешті-решт держава отримує повний ланцюг даних - від виробництва до реалізації кінцевому споживачу.
Попри певні відмінності, потенційно українська та європейська системи сумісні, тому що єАкциз розроблявся на принципах європейського Track&Trace.
Поточний рівень впровадження в Україні
Станом на весну 2025 року система еАкциз перебуває у фазі тестового запуску, що триває з 1 березня, але цей процес не є повноцінним: функціонал розширюється «з коліс», і навіть базові процеси, як-от реєстрація, викликають труднощі. Законодавча база для впровадження системи була підготована ще у 2023 році: ухвалено основний закон і п’ять із семи необхідних підзаконних актів. Попереду - завершення нормативної роботи та поступова інтеграція всіх учасників ринку до нової системи.
Водночас, процес реєстрації економічних операторів у системі йде повільно, що пов’язано як із технічними складнощами, так і з необхідністю адаптації бізнес-процесів до нових вимог. Виправленням технічних помилок і вдосконаленням системи також займається українська ІТ-компанія ELEKS, яка відповідає за розробку та оперативне реагування на баги, які виявляють учасники ринку алкоголю та тютюну. Такий підхід дозволяє забезпечити гнучкість і швидкість доопрацювання, а також враховувати специфічні потреби ринку.
Постійний діалог між державними органами, розробниками та представниками індустрії дозволяє поступово вдосконалювати систему, хоча не всі пропозиції бізнесу враховуються одразу.
Існує роадмап з етапами тестування та функціоналом, що буде додаватися щомісячно. Він йде за нарощенням функціоналу: зараз проходить реєстрація в кабінеті, замовлення серійних номерів електронних марок, потім з’явиться можливість їх генерувати і наносити, згодом заповнюватимемо електронні документи.
Вже можна говорити про певний прогрес, однак до повноцінного запуску з 1 січня 2026 року ще залишається низка викликів, зокрема забезпечення технічної стійкості та наявності резервних рішень на випадок збоїв.
Технологічний виклик для бізнесу та держави
Впровадження "єАкцизу" - це не просто перехід від паперової марки до електронної. Йдеться про повну перебудову виробничих, логістичних і податкових процесів для тютюнової, алкогольної сфери та ритейлу. Виробничому бізнесу доводиться інвестувати значні кошти у нове обладнання для нанесення DataMatrix-кодів, інтегрувати свої ІТ-системи з державною системою, навчати персонал роботі з новими протоколами. Для великих виробників це сотні тисяч доларів на одну лінію, а для ринку загалом - мільйонні інвестиції.
JTI вже близько року поступово переобладнує виробничі лінії під нові вимоги. Ми почали цей процес завчасно, ще до прийняття всіх нормативних актів.
Однією з проблем є те, що спеціалісти з європейського заводу, які встановлюють обладнання для маркування та сканування на виробничих лініях, не можуть приїхати в Україну через безпекову ситуацію, тому нашим фахівцям доводиться самостійно налагоджувати та запускати обладнання. Загалом, для повного переходу на нову систему, ймовірно, компанії знадобиться близько двох років, але ми вже активно цим займаємось.
Особливої уваги потребує питання технічної стійкості системи. Збій у роботі державної системи може зупинити виробництво на всіх підприємствах, призвести до перебоїв та зривів з постачанням, а також втратам для бюджету.
Для тютюнової галузі один день простою може призвести до значних фінансових наслідків: лише втрати бюджету від тютюнових акцизів становитимуть більше 350 млн грн в день. Саме тому бізнес наполягає на наявності резервних рішень - наприклад, паралельного використання паперової марки на перехідному етапі. Проте наразі держава не підтримує цю ідею, аргументуючи ризиками подвійного обліку
Вплив на кінцевого споживача
Для кінцевого споживача впровадження системи "єАкциз" означатиме передусім перехід від паперової акцизної марки до сучасної електронної у вигляді DataMatrix-коду, який наноситиметься безпосередньо на кожну упаковку товару, а отже плануються зовнішні зміни пакування. Це відкриває нові можливості для перевірки легальності продукції: споживач зможе за допомогою мобільного додатку, наприклад через "Дію", миттєво переконатися, що товар виготовлений офіційно, акциз сплачено і він не є частиною тіньового ринку.
Також при виявленні порушень (наприклад, продаж не в тому регіоні чи не тим суб’єктом господарювання), чи нелегальної продукції система передбачатиме можливість повідомити про це відповідальні органи.
Питання ефективності проти тіньового ринку
Як показує досвід країн ЄС, впровадження Track&Trace не має прямого впливу на обсяги нелегального обігу підакцизних товарів. Це пояснюється тим, що такі системи регулюють виключно легальний ринок, роблячи його прозорішим і дозволяючи державі відстежувати шлях кожної одиниці продукції від виробника до точки продажу. Водночас тіньовий сегмент, який ігнорує будь-які державні вимоги, залишається поза межами дії цих інструментів. Крім того, дослідженнь щодо впливу системи на тютюновий ринок Європи або немає, або неопубліковані.
Дані з Європи свідчать: навіть у країнах, де Track&Trace працює вже кілька років, рівень нелегального ринку може суттєво відрізнятись. Наприклад, у 2022 році у Франції він становив 39%, а у 2024 - вже 46,6%. Для порівняння, у Польщі, де діє аналогічна система, частка тіньового ринку складає близько 5,3% у 2024 році.
На обсяги нелегального ринку впливають насамперед податкова політика, рівень доходів населення та ефективність роботи правоохоронних органів, а не лише наявність цифрової системи маркування. Так, дійсно, по легальному ринку все дуже прозоро стає.
Але насправді, чи потрібна така прозорість, якщо він сплачує податки ще до виробництва або точно ще до моменту відвантаження товару? Експерти ринку наголошують, що для реальної боротьби з тіньовим сектором потрібен комплексний підхід, який включає не лише цифрові інструменти, а й зміни у податковому навантаженні, підвищення купівельної спроможності населення та посилення роботи правоохоронних органів.
Що далі?
З березня 2025 року система працює у тестовому режимі, а з січня 2026 стане обов’язковою для всіх учасників ринку. Попереду - ще багато викликів: технічна стабільність, інтеграція з європейськими системами, адаптація функціоналу для малого бізнесу. Щомісяця проходять зустрічі з урядовою проектною командою.
Найближчим часом планується круглий стіл з представниками бізнесу та влади, щоб підбити підсумки перших трьох місяців тестування та визначити виклики імплементації, з якими стикнулися чи можемо стикнутися, та обговорити як ці ризики можна мінімізувати, щоб уникнути зупинку виробництва, відвантажень та реалізації продукції та зупинку бюджетних надходжень. Внесення змін до законодавства потребує кількох місяців, тому рішення має бути ухвалене заздалегідь. Бізнес очікує, що до моменту повного запуску система буде достатньо надійною, а її функціонал - адаптованим до реальних потреб ринку.
"єАкциз" - це не просто цифровий інструмент, а приклад того, як держава та бізнес можуть спільно виконувати складні євроінтеграційні зобов’язання. Для учасників ринку це можливість впроваджувати інновації, підвищувати прозорість та довіру до ринку, інвестувати у технології та партнерство з державою.
Водночас успіх цієї реформи буде залежати від здатності всіх сторін діяти гнучко, враховувати реальні виклики та підтримувати відкритий діалог задля спільної мети - розвитку прозорої, конкурентної та європейської економіки України.