Денис Сичков, Horizon Capital: Попри війну наш ринок може дати більше бенефітів, ніж ризиків

Чи залишається Україна привабливою для іноземних інвестицій, які переваги мають запропонувати бізнеси під час війни, щоб залучити кошти від міжнародних фондів – в інтерв’ю РБК-Україна розповів принципал Horizon Capital Денис Сичков.

Економіка продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Для реалізації нових та розширення існуючих бізнес-проектів потрібні інвестиції. Однією із провідних українських інвестиційних компаній є Horizon Capital. Ця компанія була заснована Оленою Кошарною, яка народилася в сім'ї українських емігрантів в Канаді, а в 1993 році переїхала до України. Під її керівництвом компанія Horizon Capital, зокрема, протягом повномасштабної війни запустила інвестиційний фонд загальним розміром 350 млн доларів.

У розмові з РБК-Україна принципал Horizon Capital Денис Сичков зазначив, що, незважаючи на війну, в Україні є бізнеси, які пропонують дохідність, яка може покривати ризики війни. Яскравим свідченням цього є купівля іноземними інвесторами мобільних операторів, які втрачають своє майно в результаті бойових дій. Про одну з таких угод розповів Денис Сичков. Він також привів погляд інвестора на розвиток бізнесу і запропонував поради підприємцям на що варто акцентувати увагу.

– Який рівень інвестиційної привабливості має Україна в умовах повномасштабної війни?

– Ми можемо судити з того, яку діяльність ведемо ми. Ми не зупиняли інвестиції жодного дня, навіть в найскладніші, перші місяці вторгнення. Ми продовжували інвестувати, шукати об’єкти інвестування, допомагати зростати нашому поточному портфелю, працювати над виходом з інвестицій (продажем частки компанії, в яку були інвестовані кошти і вартість якої з часом зросла - ред.). Після початку повномасштабного вторгнення ми залучили 350 мільйонів доларів в новий фонд (Horizon Capital Growth Fund IV), піднімаючи два рази hard cap – цільовий розмір цього фонду. Коли ми починали фандрейзинг (переговори з багатьма інвесторами для залучення коштів - ред.), ми думали про 200-250 мільйонів доларів, врешті решт закінчили на 350 мільйонах. Я думаю, що це дуже добре говорить про зацікавленість інституціональних західних інвесторів у вкладенні капіталу в Україну.

Після початку повномасштабного вторгнення ми зробили 5 інвестицій. В нас було декілька успішних екзитів (англ. exit - вихід з інвестиції - ред.), компанії в нашому портфелі продовжують зростати як на локальному, так і на міжнародних ринках. Вони здійснюють операції з поглинання компаній за кордоном, тому ми бачимо зростання ринку і бачимо, що інвестиції не зупиняються, принаймні ми їх не зупиняємо.

– Які фінансові організації інвестували кошти у ваш фонд?

– Це такі установи як IFC (англ. International Financing Corporation - Міжнародна фінансова корпорація, входить в структуру Світового банку - ред.). Європейський інвестиційний банк, DFC (англ. U.S. International Development Finance Corporation, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США - ред.), Swedfund (шведський інвестиційний фонд - ред.), Finnfund (інвестиційний фонд з Фінляндії - ред.) та багато інших партнерів.

– Частина із названих вами інституцій, наприклад, ЄБРР, вже давно працюють в Україні. Які аргументи ви навели новим гравцям, щоб вони інвестували в нашу країну?

– Безумовно, частина цих інституцій давно знайома з Україною і підтримує Україну протягом багатьох років. Для когось, наприклад, японської агенції JICA, - це перші інвестиції в регіон, із Swedfund та Finnfund ми також працюємо вперше в рамках цього фонду.

Робота щодо залучення коштів до нашого фонду фокусувалася на декількох основних аргументах. По-перше, це результати наших попередніх інвестицій, а саме - досягнення наших компаній в рамках третього фонду (Emerging Europe Growth Fund III, LP - ред.), який ми вже "піднімали" після Революції Гідності. Продажі компаній, в які ми інвестували кошти з цього фонду, у 2022 році в середньому зросли більше ніж на 30% у доларах, що підтверджує сталість обраної нами бізнес-моделі. Результати компаній у нашому попередньому портфелі дуже допомагали комунікувати нам про наступні інвестиції.

Друге – це безумовно професіоналізм нашої команди. Ми більше 30 років займаємося інвестуванням, наша команда знаходиться тут в Україні. Ми дуже добре розуміємо ринок та підприємців. Також аргументом була детальна робота щодо моделі фонду, багато аналітичних матеріалів, проходження детального due diligence (процедура вивчення та оцінки об’єкту інвестування - ред.) під час якого ми відповідали на питання потенційних інвесторів, які врешті-решт вирішили підтримати наш фонд.

– Ви говорите потенційним партнерам: "Ми пропонуємо вам можливість заробити, наприклад, близько 30% річних у доларі, але має місце такий спектр ризиків"? Яке поєднання дохідності та ризиків треба пропонувати, щоб партнери погодилися інвестувати в Україну?

– Ми не коментуємо цільову IRR (англ. внутрішня норма дохідності проекту - ред.) та цільову дохідність, яку ми комунікували нашим інвесторам. Це закрита інформація, але навколо чого ми будуємо наші тези – це те, що навіть під час такої турбулентності, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке ми проживаємо останні роки, нашій команді вдається знаходити компанії, які створюють продукти світового класу, конкурентні на світовому рівні, які є лідерами у своїх нішах, такі як Creatio чи AJAX. Перебуваючи в Україні, ми можемо знаходити такі "діаманти", інвестувати в них і заробляти дохідність на рівні найкращих міжнародних інвестиційних фондів.

– Саме це і приваблює потужні фонди?

– Безумовно.

Фото: Денис Сичков звернув увагу на бізнеси в Україні, які дають високу прибутковість (Олег Момот, РБК-Україна)

– Які сектори економіки найбільше цікавлять інвесторів?

– Ми робимо багато інвестицій в технологічні компанії, це наш ключовий фокус. Окрім цього, ми інвестуємо в компанії-експортери. Ми намагаємося широко дивитися на ринок, щоб не пропустити можливості в інших індустріях в тому числі в лідерах домашніх ринків. Ми були інвестором в мережу клінік «Добробут», зараз ми є інвестором в «Аврора Мультимаркет», яка чудово зростає. Ми є інвестором в ROZETKA, ми продовжуємо шукати компанії, які зможуть повторити історію їх успіху.

Ми думаємо, що є великі перспективи в секторі енергетики, в який ми зараз не інвестуємо, але він може бути потенційно привабливим.

– Ви спостерігаєте за цим сектором?

– Ми спостерігаємо за можливостями, які будуть з’являтися на ринку, для того, щоб вчасно відреагувати на потреби ринку та економіки в цілому. У нас був трансформаційний досвід в багатьох індустріях. Ми віримо, що за рахунок експертизи нашої команди, підтримки наших партнерів ми зможемо мати довготривалий позитивний ефект на економіку в цілому за рахунок наших інвестицій.

– Якого масштабу проекти в енергетиці могли б зацікавити вашу компанію, адже енергетика – капіталомістка галузь?

– Станом на зараз ми інвестуємо в проект від 10 до 30-40 мільйонів доларів. Ми можемо робити більші чеки, але в спільній інвестиції з нашими інвесторами. З поточного фонду ми не робимо інвестиції в енергетику в greenfield (проекти на початковій стадії розробки або реалізації - ред.). Ми спостерігаємо за ринком, щоб розуміти, що відбувається, які ринкові тренди складаються, що буде актуальним. Зараз ми б не проінвестували в такий проект, але ми хочемо розуміти, що може бути потенційно цікавим.

Інвестиції в енергетику – це в тому числі distributed (англ. розподілена - ред.) генерація. Ми спостерігаємо велике зростання цікавості гравців в Україні до таких проектів, вартість яких може стартувати від декількох мільйонів до декількох сотень мільйонів доларів. Поєднання коштів інвесторів та боргового капіталу компанії-власника електростанції роблять фінансування цих проектів цілком можливими.

– Ви вивчаєте ринок, щоб не пропустити компанію, яка може сильно зрости, - "діамант" як ви сказали.

– В тому числі.

– Horizon Capital виступила учасником великої угоди з купівлі провайдера мобільного зв'язку Lifecell та фіксованого зв'язку "Датагруп-Volia" за участю французької інвестиційної компанії NJJ Holding. Яка роль саме вашої компанії в цій угоді? Який потенціал таких великих угод в подальшому?

– Ми дуже пишаємося цією угодою. Ми дуже раді підтримці Ксав’є Ніеля (засновника NJJ Holding - ред.) в реалізації цієї угоди, в тому, що компанія NJJ Holding вирішила проінвестувати в Україну і вона бачить перспективу в українському телеком-ринку, навіть не очікуючи завершення гарячої фази військових дій. Відбулася найбільша угода десятиріччя з одним із найкращих телеком-холдингів Європи і світу. Це була дуже велика інвестиція стратега, який як ніхто розуміється на цьому ринку.

Наша роль полягає у тому, ми є інвестором і акціонером в новоствореному холдингу Датагруп-Volia-Lifecell Group, в об’єднаній компанії, де ми є акціонерами разом з NJJ Holding та Михайлом Шелембою (СЕО компанії - ред.). Наша команда безпосередньо займалася процесом укладання угоди впродовж останніх кількох років.

Це відбулося, бо NJJ Holding бачить перспективи в розвитку об’єднаної компанії і розвитку телеком-ринку в Україні. Я впевнений, що це піде на користь десяти з лишком мільйонам абонентів об’єднаної компанії.

– Французька компанія бачить просування російських військ і захоплення ними активів схожих телеком-компаній. Який аргумент працює в такій ситуації, щоб не дивлячись на ці обставини, партнери все одно інвестували в Україну?

– Я думаю, що свою risk policy (англ. політику ризиків - ред.) NJJ Holding зможе прокоментувати самостійно. Ми віримо, що телеком-компанії є доволі диверсифікованими з точки зору концентрації ризиків в конкретних географіях. Я також не буду коментувати просування російських військ. Інвестиція – це завжди порівняння потенціалу зростання та можливих ризиків, про які ви говорили. Я впевнений, що український ринок достатньо привабливий для того, щоб отримати більше бенефітів, ніж ризиків, в тому числі пов'язаних з військовою агресією.

Фото: Денис Сичков описав одну із найбільших угод в сфері інвестицій на українському ринку (Олег Момот, РБК-Україна)

– Потенційні вигоди перевищують можливі ризики, тому компанія приймає таке рішення.

– Саме так.

– Які мають робитися кроки щодо страхування військових ризиків?

– Це питання задають багато підприємців і інвесторів, ми бачимо суттєвий прогрес в цьому напрямку. Все більше продуктів з’являється для страхування майна від військових ризиків як від локальних компаній, так і від міжнародних гравців. Ми бачимо поступове збільшення лімітів від страхових компаній, розширення географії покриття.

Я думаю, цей процес залежить від побудови достатніх аналітичних ризик-моделей, які дозволять страховим компаніям правильно розраховувати ризик і брати його на себе. Чим точніше стають ризик-моделі, тим більше розширюється покриття. Що може прискорити цей процес? Частковий risk sharing (англ. розподіл ризиків - ред.) з якимось інституціями, які будуть готові надавати кошти на покриття ризиків.

– Якби зайшов партнер, який має великий капітал, значну експертизу, а можливо і досвід роботи в юрисдикціях, де є воєнні ризики, вам би це допомогло.

– Так, але такі гравці вже є. Вже можна отримати перестрахування від умовно Lloyds (найбільше у світі об'єднання страхових компаній - ред.), MIGA (Багатостороння агенція з гарантування інвестицій, входить до Світового банку - ред.) надає страхові послуги. Мені здається, що це вже відбувається. Ми бачимо найкращих гравців світу, які вивчають цей ринок, розширюють перелік своїх послуг.

– Ви згадували про компанію «Аврора». Вона поступово виходить за межі України – на європейських країнах. На ваш погляд, найбільший потенціал мають ті компанії, які можуть вийти на ринок Європи?

– Історично ми робили великий фокус на експортерах, на технологічних компаніях, які будують міжнародні продукти. При цьому, це не єдиний критерій, ми бачимо певну кількість компаній, які є повністю локальними, але все одно успішними. Для нас критерієм є перспективи зростання бізнесу.

Я особисто вірю, що в Україні створюються продукти та сервіси світового класу, тому я не здивований, що такі компанії як «Аврора» успішні не лише в Україні, але й на європейських ринках.

– Наскільки актуальним для компаній, в які ви інвестуєте, є питання отримання валютної виручки, особливо у світлі девальвації гривні.

– Дивлячись на наш портфель, я можу сказати, що у нас є виключно локальні компанії, які дуже успішні, – як от ROZETKA. Проте, наш головний фокус – здебільшого це експортери або компанії, які конкурують на світових ринках.

– Чи варто українським компаніям прагнути вийти на європейський ринок, звісно, якщо це дозволяє їх бізнес-модель?

– Я думаю, що компанії мають фокусуватися на тому, щоб будувати продукт світової якості, це може бути сервіс або фізичні активи. Чи це будуть європейські ринки, чи ринки Північної Америки, чи Азії – це питання дуже залежить від конкретної бізнес-моделі.

Ключовий фокус має бути на конкурентних продуктах з точки зору їх якості, технології їх продажу, ефективності при їх розробці та створенні. Це дозволить бути конкурентними не тільки на європейському ринку, але ми вітаємо всі українські компанії, які успішні в тому числі на ринку ЄС.

Компаніям варто фокусуватися на зростанні, на ефективності їх бізнес-моделі. Це є найбільш важливим. Суть – первинна, а форма – вторинна. Проаудійована фінансова звітність, красивий річний звіт – це все точно плюс, а не мінус, але треба фокусуватися на ключових функціях, для решти є консультанти, юристи, аудитори, які допоможуть оформити продукт. Ми також допоможемо в багатьох питаннях.

Фото: Денис Сичков підкреслив, що фаундерам компаній варто звертати увагу на цінність свого продукту або послуги (Олег Момот, РБК-Україна)

– Якщо у 2025 році воєнні дії все-таки припиняться, то воєнні ризики все одно залишатися. Як залишатися привабливою для інвестицій країною в таких умовах?

– Це дуже широке питання. Я все-таки думаю, що про інвестиції думають не загалом, в рамках цілої країни, а дивляться на конкретні випадки. Це питання конкурентних бізнесів, темпів зростання, які вони демонструють або можуть демонструвати, конкретних фінансових результатів цих бізнесів. Рішення приймається case by case. В залежності від того, які у вас є комерційні ризики, скільки ви плануєте заробляти, яка буде IRR від вашої інвестиції, ви все це коригуєте на гіпотетичні військові ризики.

– Нашим бізнесам треба розвиватися і придумувати такі ідеї, які будуть переважати військові ризики.

– Так, наші ідеї мають бути трошки кращими.

– Також вони мають бути кращими, ніж в інших юрисдикціях, де немає військових ризиків.

– Саме так, щоб компенсувати очевидні безпекові ризики.

– Раніше компанія повідомляла, що не інвестує у військово-промисловий комплекс. Але, на сьогодні, складається ситуація, коли, на жаль, багато країн вирішують питання військовим чином, що стимулює розвиток defence tech. Чи цікавить цей сектор приватних інвесторів на сьогодні?

– Так, ми бачимо, що відбуваються певні угоди, в тому числі за участі приватного капіталу. Ми не робимо таких угод, але колеги на ринку можуть приймати участь і періодично це відбувається.

– Чи розглядає ваша компанія можливість в майбутньому робити такі інвестиції або почати аналізувати цей ринок?

– Станом на зараз у нас немає продукту (фонду з якого можна було б інвестувати кошти - ред.), який би дозволяв нам робити такі інвестиції.

– Які б ви дали рекомендації щодо реалізації в Україні великі проекти із західним капіталом, наприклад, у сфері надрокористування?

– Я не буду коментувати жодні з політичних дискусій, які точаться з цього приводу. Я вірю, що інвестиції – це здебільшого питання приватних грошей, бізнесу. Бізнес знайде ефективність і це завжди буде баланс risk and reward (англ. ризику та винагороди - ред.). Я думаю, що бізнес сам з цим справиться.