Чому санкції не залишили Росію без грошей і як Заходу посилити тиск на агресора

Санкції проти Росії діють вже майже два роки, але їхня ефективність виявилася не такою результативною, як очікувалося. Як введені обмеження вплинули на економіку РФ і чи можна посилити їхній ефект - у матеріалі кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

У публікації використані дані з відкритих джерел, документи міжнародних фінансових організацій, ексклюзивні коментарі експертів.

Країни Європейського союзу та G7 почали запроваджувати санкції відносно Росії буквально з перших днів активізації воєнних дій в Україні. З лютого 2023 року вже прийнято 12 санкційних пакетів. Росія виключена з багатьох міжнародних організацій, з нею обмежені торгові та фінансові відносини, запроваджено персональні санкції проти топ-чиновників та крупніших бізнесменів.

Лише за перші 10 днів після повномасштабного вторгнення в Україну РФ стала об'єктом 2778 санкцій, що у сумі з попередніми становило 5530. За цим показником Росія перевершила Іран , щодо якого за 10 років запровадили 3616 санкцій. На сьогоднішній день після введення 12-го санкційного пакету загальна кількість санкцій наблизилася до 19 тисяч.

Тиск на РФ у 2022 році посилювався практично щомісяця – було прийнято 9 санкційних пакетів. Під обмеження потрапили найбільші банки РФ, промислові підприємства, орієнтовані на імпорт. Ефект від санкцій був, але не такий сильний, як очікувалося. Фактично санкції мали скоротити, якщо не повністю позбавити РФ можливості продовжувати війну.

Але Москві таки вдавалося продовжувати активні бойові дії - удар по економіці виявився відчутним, але не критичним. Росія поступово пристосувалася до нових умов. Так, за рахунок додаткової цінової знижки було збільшено постачання енергоресурсів до Індії та Китаю. Для імпорту забороненої продукції було налагоджено “паралельний”, або “сірий” імпорт із третіми країнами.

2022 року ВВП Росії скоротився на 2,1%, інфляція зросла до 12%. Найбільше постраждала сфера авіаперевезень, чорна металургія, телекомунікації. Але ситуацію згладило збільшення прибутків від експорту енергоресурсів.

Постачання газу до ЄС суттєво скоротилося, але його ціна безпрецедентно зросла. Іноді вона перевищувала 3000 доларів за тисячу кубометрів та покривала втрати від скорочення обсягів продажу. Ціна нафти перевищувала 90 доларів за барель. Враховуючи зниження курсу рубля, доходи бюджету РФ від експорту енергоносіїв зростали. Валютні резерви зберігалися у достатньому обсязі за рахунок скорочення імпорту майже на 13% через санкції.

Доходи від експорту енергоресурсів почали помітно знижуватися лише 2023 року, після обмеження на постачання нафти та зниження цін на газ. У грудні 2022 року було введено цінову стелю для російської нафти на рівні 60 доларів за барель. Прямий імпорт нафти з РФ до країн ЄС морем було заборонено - виняток до кінця 2024 року стосувався лише постачання трубопровідним транспортом. Воно йде через Україну трубопроводом "Самара - Західний напрямок" - частиною нафтопроводу “Дружба”, або так званою “Трубою Медведчука”.

Економіка Росії відновлюється. Але це не економічний прорив

За перші три квартали 2023 року, за даними російської Рахункової палати, доходи від продажу нафти і газу в РФ знизилися в півтора рази – до 5,58 трлн. Вони становили близько третини всіх бюджетних надходжень, при тому, що раніше сягали майже 45%. Істотних змін на краще від імпорту нафтогазових ресурсів не очікується і в 2024 році - вони забезпечать до 33% доходної частини бюджету.

За останніми даними, економіка Росії 2023 року фактично відновилася після падіння 2022-го. Початкові прогнози міжнародних аналітиків не підтвердились. МВФ наприкінці 2022 року очікував скорочення ВВП РФ 2023-го на 2,3%. Але вже навесні покращив оцінку до 0%, у липні – до +1,5%. За останнім жовтневим прогнозом ВВП Росії зросте 2023 року на 2,2%. Фактично це означає відновлення після падіння на 2,1% у 2022 році.

Однак показник ВВП не означає покращення якості життя чи якогось економічного прориву. Виробництво внутрішнього валового продукту відбувається в РФ насамперед за рахунок активізації військової промисловості. Розвиток регіонів, де виробляється військова техніка та боєприпаси, покриває спад виробництва у регіонах, які виробляють експортоорієнтовану та високотехнологічну продукцію.

Зниження рівня безробіття теж пов'язано з економічним розвитком. МВФ покращив цей показник із 3,9% до 3,3%. Але причина - у збільшенні зайнятості населення у сферах, не пов'язаних із економічним розвитком. Простіше кажучи, безробітні поповнюють російську армію, а не йдуть працювати на підприємства.

Негативний показник – інфляція. Вона відбувається більшою мірою за рахунок девальвації рубля та подорожчання імпорту, у тому числі і обладнання для промисловості, яке закуповується в обхід санкцій і тому коштує дорожче.

Тож переважно позитив показників досить відносний, але це дозволяє РФ продовжувати війну. У наступні роки, за прогнозами Світового банку, економіка РФ буде вже не відновлюватися, а зростати. Щоправда – дуже слабкими темпами.

"Прогнозується, що економічне зростання в Росії залишиться слабким і становитиме всього 1,1% у середньому за рік протягом 2024-2025 років. Це зростання стримуватиметься обмеженістю потужностей і напруженістю з робочою силою, а також відсутністю доступу до технологій та обладнання через санкції", – йдеться у звіті СБ .

Як посилити ефект від санкцій

Поки що єдиний економічний інструмент стримування агресії РФ - санкції. Але темпи їх застосування суттєво знизилися. У 2023 році було прийнято лише 3 санкційні пакети. Причому більшою мірою нові санкції вже не дадуть того економічного результату, який був минулого року.

РБК-Україна писала про ефект 12 пакетів санкцій. Радник глави Офісу президента Владислав Власюк загалом позитивно оцінив зміст документа, однак зазначив, що абсолютної задоволеності вжитими заходами українська сторона не має. "Я можу сказати, що задоволений (новим пакетом санкцій - ред.). Я був би радий, якби такий пакет виходив раз на два місяці", - зазначив Власюк у коментарі РБК-Україна.

Щодо обмеження співпраці з РФ в атомній сфері, то Європа ніяк не ризикне запровадити санкції щодо "Росатому". Причина в тому, що атомна сфера деяких країн ЄС дуже щільно інтегрована з російською компанією. І розрив цих зв'язків матиме для них негативний ефект. Тож поки що в Європі від санкцій в атомній сфері утримуються, вважаючи їх небезпечними для себе.

На сьогоднішній день санкції застосовано практично в усіх напрямках, удар по яких міг би призвести до відчутних для РФ негативних наслідків. Щоправда, не завжди ці обмежувальні заходи було вжито у необхідній мірі, зазначає доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков. Він упевнений, що в перспективі санкції, якы вже діють, потрібно посилити.

"З посиленням можна пройтися практично за всіма санкціями. Можна повністю обрубити Росії SWIFT і зробити так, щоб платежі взагалі не проходили ні до Росії, ні з Росії. Тому що санкції, які діють зараз для окремих банків, - це не півзаходи, а чверть -заходи. Можна повністю заборонити вивезення нафти, скасувавши виняток для "Дружби", можна повністю заборонити російський газ", - заявив Плотніков у коментарі РБК-Україна. Крім того, він переконаний, що необхідно посилити контроль за дотримуванням санкцій, і, можливо, запровадити санкції щодо країн, які допомагають Росії обходити заборони.

Обходити санкції Росії допомагають переважно Туреччина, Вірменія та країни Середньої Азії: Казахстан, Узбекистан та Киргизстан. Ці країни після введення санкцій щодо РФ суттєво наростили імпорт із Європи і експорт в Росію. Ідуть постачання через Білорусь та Грузію.

За допомогу в обході санкцій – в'язниця

Багато компаній хоч і припинили роботу в РФ, але продовжували постачати туди свою підсанкційну продукцію під виглядом "сірого експорту". З квітня по листопад 2022 року США та низка європейських країн поставили до Росії чіпів на 777 млн доларів. Для цього в Туреччині та Гонконгу створювалися фірми-посередники. У 2023 році обсяг поставок скоротився, але імпортна техніка, зокрема від Intel та AMD, таки надходила до РФ.

2024 року ЄС може встановити кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Проект такого закону вже підготовлено. Документ має бути схвалений країнами-членами і потім ухвалений Радою та Європейським парламентом.

До кримінальних злочинів хочуть віднести: допомогу підсанкційним особам в обході заборон на поїздки, торгівлю та інші угоди з ними, надання фінансових послуг тощо.

Підбурювання, допомога у цих злочинах також каратимуться. Покаранням може стати штраф або тюремне ув'язнення від 1 року та більше, залежно від тяжкості злочину.

Посилення відповідальності за порушення санкцій підвищить ефект від їхнього застосування, впевнена партнер юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Олена Омельченко.

"Криміналізація правопорушень санкцій дозволить заарештовувати активи осіб, що потрапили під санкції, та їх співучасників, полегшить право потерпілих на компенсацію за рахунок конфіскованого майна", - зазначила вона в коментарі РБК-Україна.

Проте, підкреслила Омельченко, реальний ефект від посилення відповідальності за порушення санкцій можна буде оцінити вже після застосування запропонованих заходів.