Алла Басалаєва, голова Держаудитслужби: Наша мета – щоб українці, постраждалі від війни, прожили цю зиму у відремонтованих оселях

Про виклики, які стоять перед Україною на шляху євроінтеграційного процесу у сфері фінансового контролю, корупцію у державних закупівлях та перевірку коштів на відновлення України – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва.

Про євроінтеграцію України та реформу фінансового контролю

– Нещодавно Європейська комісія оприлюднила звіти, які оцінюють здатність України взяти на себе зобов'язання щодо членства в Європейському Союзі. Чи є прогрес України в питаннях стандартів фінансового контролю?

Європейська комісія досить позитивно оцінює прогрес України у цій сфері, адже Угода про асоціацію передбачає і співробітництво у сфері боротьби із фінансовим шахрайством.

Щобільше, Держаудитслужба не так давно стала національним контактним пунктом для співпраці з OLAF. Можливо, поки що не дуже впізнавана абревіатура для багатьох громадян України, але це потужне управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству з коштами Євросоюзу. Офіційна його назва – Європейське управління із питань запобігання зловживанням та шахрайству OLAF.

– Як організована співпраця з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству? Які нові механізми контролю вже напрацьовано?

– Зараз одним із головних наших завдань у цьому напрямку є інформування OLAF про факти шахрайства, корупції чи будь-якої іншої незаконної діяльності, які можуть впливати на інтереси Європейського Союзу.

– Чи інформували ви вже OLAF про такі факти в Україні?

– Так. Цього року, наприклад, Держаудитслужба повідомила колегам з OLAF про потенційне шахрайство з коштами ЄС під час виконання проєктів транскордонного та прикордонного співробітництва на території України. Поки що не вдаюся до деталей, про які саме проєкти йдеться, але на наше повідомлення відреагували в OLAF - вже розпочато розслідування нашими іноземними колегами. Ми зі свого боку зробили все, щоб забезпечити якісне проведення перевірок у рамках місії. До цих перевірок були залучені і наші працівники.

Маю надію, що така прозора та якісна співпраця закладає ґрунтовну основу для подальшої взаємодії із європейськими партнерами у питаннях, які стосуються протидії фінансовим махінаціям та шахрайству. Ця тема насправді завжди гостра та актуальна не лише для України - нас цікавить досвід колег з OLAF, адже вони мають великі знання і хорошу репутацію в країнах ЄС як орган протидії фінансовим махінаціям.

Насправді між нашими відомствами постійно відбуваються робочі комунікації. Ми зі свого боку робимо все, щоб сприяти роботі фахівців OLAF для проведення розслідувань на території України.

– Які ще виклики стоять перед Україною на шляху євроінтеграційного процесу у сфері фінансового контролю?

– Головний виклик – імплементація нормативно-правових актів ЄС у національне законодавство України. В цілому західні партнери вважають, що наше національне законодавство певною мірою узгоджується з законодавчими нормами ЄС, але Україна все одно має провести ще чимало законодавчих змін.

Це непроста та клопітка робота, але вона вкрай необхідна і має бути синхронно та якісно виконана всіма органами влади.

Вже створено Робочу групу з напрацювання законодавчих актів щодо захисту фінансових інтересів ЄС. До неї входять не лише представники Держаудитслужби, а й фахівці з Мінфіну, МВС, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції, Держфінмоніторингу, НАЗК, НАБУ, БЕБ та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Перше установче засідання було проведено в кінці листопада цього року. Тож рухаємось вперед.

Про корупцію в закупівлях Міноборони

– Одна з останніх резонансних тем – перевірки закупівель у оборонній сфері. За вашими оцінками, "тіньовий" оборонний сектор великий? Про збитки на яку суму може йде, йти мова?

– На цю тему вже так багато всього сказано і написано, що наразі немає чого додати. За результатами акту перевірки Міністерства оборони дебіторська заборгованість склала 67,7 млрд гривень. Загалом ми дослідили 547 контрактів. З них 52 виконавці не виконали зобов'язання взагалі або виконали їх поза визначений контрактом термін. Ці цифри не змінилися

Специфіка цих договорів у воєнний стан полягає в тому, що всі договори авансувались на 100%. Тобто, ви ще ні до чого не приступили, а вам, наприклад, мільярд, вже перерахували, тож виник подекуди дуже неякісний відбір контрагентів.

Я розумію, коли мова йде про компанії-нерезиденти. В країні війна, є ризик того, що ми можемо не розрахуватися, тому можливо в цьому випадку варіант повної передоплати – доцільний. У будь-якому разі, Міноборони слід було розглянути й інші гарантії виконання зобов'язання. Для цього є багато варіантів.

100% авансування призвело до того, що ми виявили багато компаній-"привидів", які просто зникали з невиконаними контрактами, але з отриманими платежами на рахунках.

Деякі контракти зірвалися через неякісну продукцію. Наприклад, на одному з підприємств ми виявили велику партію бронежилетів, які не пройшли експертизу, військова частина їх не прийняла. Цей та інші подібні кейси і є дебіторською заборгованістю. Через три роки вона перейде в статус безнадійної. А це вже збитки. Але кого це врятує? Це мільярди в прірві.

І це все в той час, коли вся держава націлена на перемогу, коли підприємці, військові, лікарі, просто всі українці щодня донатять на перемогу, дехто не втрачає надію "заробити" таким чином на війні.

– Подібні випадки мають якусь скоординованість, спланованість дій з боку зацікавлених осіб, які реалізовують схожі схеми, але на різних підприємствах?

– Безумовно. Наведу вам простими словами приклад з податком на додану вартість.

Під час війни з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану держава дозволила підприємствам не платити податок на додану вартість (ПДВ), а натомість попросила на ці кошти придбати більше необхідної продукції чи товарів. Тобто держава каже: ось вам 1 чи 10 мільйонів гривень, виконуйте контракт, не сплачуйте з нього податок, але забезпечте виконання замовлення на всю суму. Хороший і благородний задум, проте під час перевірки ми виявили окремі випадки, коли, наприклад, паливно-мастильні матеріали купувались з ПДВ, хоча, повторюсь, ставка є 0%.

Аудитори починають розбиратися у цій історії. Може, контрагент не знав про скасування ПДВ і оплатив цей податок в бюджет? Але, ні - це класичний приклад "скрутки" ПДВ. А це 20 відсотків від вартості.

Правоохоронці продовжують виявляти факти зловживань в оборонному секторі. У нас є така форма співпраці з правоохоронними органами, коли наші аудитори залучаються як спеціалісти в кримінальних справах для виявлення та оцінки порушень та збитків завданим злочином.

Або інший приклад. Замовник уклав державний контракт з одним із спецімпортерів щодо постачання товарів оборонного призначення. Його умови передбачали передоплату тільки після надання постачальником дозволу з експортного контролю країни за місцем виробництва товару. Однак, всупереч умовам контракту у листопаді 2022 року, замовник сплатив понад 1,3 млрд грн, що становило 97% від суми контракту.

Куди пішли ці гроші?

З'ясувалося, що після того, як оплата прийшла на рахунок спецімпортера у державному банку України, той переказав їх вже як власні кошти на рахунок в комерційному банку і далі оплатив власному постачальнику-нерезиденту лише 37% з попередньої оплати від суми державного контракту. На залишок коштів цей спецімпортер уклав з комерційним банком угоду щодо нарахування щоденних процентів за користування грошима. З листопада 2022 по травень 2023 він отримав понад 78 млн грн як відсотки за користування банком коштами. Але гроші мали бути використані лише на цілі, передбачені контрактом!

Зауважу, що це не період початку широкомасштабного вторгнення, щоб можна було виправдовуватися хаосом війни. Це листопад 2022. Поставки мали розпочатись у грудні і завершитись до кінця лютого 2023 року. Однак за більше, ніж рік від дня перерахування коштів, Міноборони так і не отримало товар. Гроші також не були повернуті.

Це тільки один з кейсів.

Про недопуск аудиторів та ситуацію в регіонах

– Наскільки недопуск аудиторів є розповсюдженою практикою? Один з останніх гучних кейсів – недопуск аудиторів до фінансової перевірки Дніпровської міськради. Чи вдалося там врегулювати ситуацію?

– Раніше у нас було так побудовано законодавство, що не було відповідальності за невиконання законних вимог ДАСУ. Мова не лише про недопуск. Це також й про запит на отримання відповідної інформації.

За останні два роки нас Дніпровська міськрада не пустила 43 рази на перевірку. Місто з мільярдними бюджетами. Але ми не розуміємо, що відбувається.

Зараз же за перешкоджання діяльності аудиторів встановлено кримінальну відповідальність.

Наприкінці жовтня ми розпочали великий контрольний захід перевірки бюджету Дніпра. Здебільшого нас пустили у всі структурні підрозділи міської ради. Але цього разу провести ревізію не дозволив КП "Теплоенерго". Аудиторам довелося викликати правоохоронців для фіксації цього факту.

Наведу ще один один випадок по Дніпру. Ми перевіряємо департамент ЖКХ - там мільярдні видатки. Нас туди пустили, але ознайомили з актом, що у них відбулось затоплення і документація про виконання договорів знищена. Ми, звісно, не зупинимось і підемо на зустрічні звірки до контрагентів, щоб подивитись первинну документацію. Тож, якщо щось намагаються приховати потопом, це не вийде. До того ж, цікавий факт - акт про залиття документів склав співробітник компанії, яка, відповідно до наших даних, виступає найбільшим контрагентом департаменту ЖКХ.

Місцеві бюджети, між іншим, – великий пласт роботи. Така перевірка була заборонена на період воєнного стану, але з вересня минулого року уряд дозволив їх перевіряти.

Ми розпочали з перевірки понівечених в результаті воєнних дій регіонів. Одна з найбільш постраждалих від російської військової агресії – Київська область.

Вже завершили перевірку в Ірпені, Бучі та Гостомелі, зараз перевіряємо Бородянку, у першому кварталі підемо в Бровари. Додатково перевіряємо міста, які приймають біженців і отримують на це фінансування з держбюджету.

– В Україні розпочався опалювальний сезон, який, очікувано, буде не менш складним, ніж минулого року. Чи здійснювала Держаудитслужба в регіонах напередодні перевірку теплопостачальних підприємств?

– Держаудитслужба у період з лютого по вересень 2023 року перевірила ряд теплопостачальних підприємств у різних регіонах, які мають право на відшкодування з бюджету різниці в тарифах.

Загальна сума, заявлена на відшкодування з держбюджету – 18 млрд 570,4 млн гривень. Але під час перевірки виявлено низку невідповідностей у розрахунках, що призвело до завищення різниці в тарифах на понад 4 млрд 368,2 млн гривень.

Загалом аудитори перевірили правильність визначення підприємствами розрахунків, які були подані до територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, що потім має бути компенсована з держбюджету.

Окрім того, ми зафіксували спроби підприємств приховати наслідки своєї бездіяльності та безгосподарності. Виявлено також намагання відшкодувати за рахунок держбюджету зайві витрати - це обслуговування їдальні для працівників, юридичні послуги, послуги приватних аудиторів.

За результатами проведених заходів ми надіслали керівникам усіх підприємств теплопостачання вимоги про усунення порушень.

Держаудитслужба також звернулася до відповідних обласних військових адміністрацій щодо підприємств, які потрапили під перевірку, та рекомендувала відкоригувати узгоджені територіальними комісіями обсяги заборгованості з різниці в тарифах, зважаючи на результати заходів фінансового контролю.

Про перевірку коштів на відновлення України

– Гроші на відновлення України після перемоги буде однією з найбільших статей надходжень до бюджету. Якою бачите організацію роботи в цьому напрямку?

– Ви, напевно, чули раніше, що уряд визначив саме Держаудитслужбу головним органом, який саме і контролюватиме використання коштів під час відновлення зруйнованих чи пошкоджених об’єктів соціальної інфраструктури. Насправді вже зараз ми перевіряємо ефективність використання місцевими бюджетами ресурсів, виділених на відбудову. Тривають аудити та ревізії у Чернігові, Дніпрі та Одесі. Аналогічні заходи фінансового контролю проходять на Київщині - у населених пунктах, які свого часу були в окупації та зазнали серйозних пошкоджень під час ведення бойових дій.

Очевидно, що контроль в умовах воєнного стану вимагає ретельних підходів у роботі.

Я не втомлююся повторювати, що моніторинг закупівель - єдиний захід, який може працювати превентивно. Тобто ми можемо відразу прогнозувати ризиковість операцій, а не фіксувати постфактум виявлені фінансові порушення та зловживання і шукати потім, як вітра у полі, недобросовісного виконавця.

Так само відкритим залишається питання щодо статусу коштів, які проходять через спеціальні фонди, такі як, UNITED24 - благодійної платформи для збору коштів на оборону, розмінування, гуманітарну та медичну допомогу нашій країні, а також відбудову. За час своєї роботи проєкт уже залучив сотні мільйонів доларів і, безперечно, втілив безліч важливих для України проєктів, але всі процеси на цій фандрейзинговій платформі поза нашим контролем. Очевидно, що завдання України захистити і ці кошти від можливих махінацій.

– Як плануєте перевіряти доцільність використання бюджетних коштів під час відбудови регіонів?

– Перевірка коштів на відновлення передбачає дослідження всього комплексу дій, пов’язаних з відбудовою: від прийняття рішення про ремонт пошкодженого майна до завершення виконання робіт. Особливу увагу приділяємо перевірці коштів, які виділяються на ремонт пошкодженого майна громадян, зважаючи на те, що на даний час відновлено лише невеликий відсоток житла від загальної кількості знищеного або пошкодженого.

При цьому ми розуміємо, що важливо надати оцінку ефективності управлінським рішенням під час вибору об’єктів для ремонту, а також перевірити дотримання якості виконаних робіт і, обґрунтованості цін на матеріали та роботи, вказані у кошторисах.

В процесі перевірки аудитори не обмежуються документальними перевірками, а й в обов’язковому порядку виїжджають на об’єкти відновлення для їх обстеження та проведення контрольних обмірів.

В ході перевірки коштів на відновлення ми досліджуємо також доцільність та ефективність проведення ремонтів об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури.

– Раніше ДАСУ закликала громадськість інформувати службу про випадки зловживань на відбудові. Чи активно українці долучаються у ці процеси?

– Ми постійно в медіа та соцмережах звертаємось до громадян з проханням повідомляти про всі ці випадки, отримуємо чимало сигналів від українців і реагуємо на них.

Також державні аудитори проводять опитування або так зване анкетування громадян. Люди охоче надають необхідну інформацію та вказують відомі їм проблеми, пов’язані з відновленням пошкодженого майна.

Наприклад, у понівечених районах Київщини, наші аудитори фіксували дивні речі – у відбудованих будинках для жителів громад. Ми бачимо, що за актами виконаних робіт вже мають бути встановлені раковини, крани, змішувачі, пофарбовані під’їзди або вкладено кахлі. А виявляється, що насправді нічого цього немає.

При цьому, я хочу, що ви правильно розуміли – для Держаудитслужби завжди є важливим контроль за використанням бюджетних коштів, зокрема під час проведенням ремонтних робіт у школах, дитсадках, житлових будинках, укриттях та інших соціальних об’єктах, але ми не ставимо за мету когось переслідувати чи застосовувати якісь санкції до недобросовісного підрядника.

Наша мета вказати йому на недоліки під час виконання тих же аварійно-будівельних робіт і щоб ще недолік був усунутий згідно взятих на на себе зобов’язань.

Наша головна мета – щоб українці, постраждалі від війни, прожили цю зиму у відремонтованих оселях. Якщо є підрядник, то роботи мають бути виконані.

– Перевірка закупівель для армії, контроль коштів оборонних підприємств, об'єктів критичної інфраструктури – все це зараз зона відповідальності ДАСУ. Яка ситуація з корупцією в органі? Які виклики бачити на шляху до того, щоб служба ставала більш ефективною?

– Зрозуміло, що виклики серйозні. Завжди знаходяться спритні підприємства чи підприємці, які вважають, що можна все якось повирішувати. Якби це пафосно не звучало, але я особисто вважаю, що тільки позбувшись цих явищ, ми та наші діти зможемо жити у сучасній країні зі справді європейськими правовими цінностями. Ці принципи я намагаюся застосовувати у своїй роботі. Зрештою, як юрист за освітою, точно знаю, що таке верховенство права і наскільки прозорість його застосування важлива для становлення і подальшого благополуччя будь-якої країни. Україна не є винятком.

Коли в мене запитують про ефективність роботи, то завжди відповідаю - нехай говорять цифри. Утримання Держаудитслужби державі цьогоріч обходиться у 763 млн грн. За 10 місяців цього року ми вже повернули до державного і місцевих бюджетів 6,3 млрд грн. І це в 8,3 разів більше, ніж держава витрачає на роботу ДАСУ.

До речі, такого показника Держаудитслужба досягла вперше за кілька років. При цьому лише 10% наших висновків, отриманих підприємствами за результатами аудитів та ревізій, оскаржується у судах – це насправді дуже малий відсоток. Очевидно, що це говорить про ефективність та якість роботи державних аудиторів.

– Корупція в Україні – є темою обговорення під час ваших консультацій з міжнародними партнерами? Чи можуть виявлені вами факти під час перевірок стати причиною зменшення нам фінансування?

– Щодо коштів для України, то теза у європейців в цьому контексті дуже проста – надання коштів за умови належного фінансового контролю. Належний контроль можливий за наявності синергії в роботі з правоохоронними органами.

До речі, чимало країн Європейського союзу не мають органів, аналогічних Держаудитслужбі. Хоча подібний орган, але ще й з оперативною функцією, є у США.

А щодо реакції іноземних колег – я особисто не відчуваю негативного ставлення до України у спілкуванні з міжнародними партнерами. Вони розуміють, що кожна держава має пройти свій шлях для викорінення даного явища. Як раз зроблений нами якісний фінансовий контроль, в тому числі європейських коштів, під час якого знайдені порушення, дає впевненість європейським колегам, що ми переймаємось законним і ефективним використанням коштів їхніх платників податків в Україні. Ми знаходимо проблеми і пропонуємо системні рішення для їх вирішення. Це збільшує довіру міжнародних партнерів, що, в свою чергу, призводить до більш швидкого темпу опрацювання питань надання фінансування.

Це загалом добре, що ми маємо можливість отримати рекомендації від колег з тих країн, які вже напрацювали дієві механізми протидії фінансовим зловживанням та давно не мають ілюзій про непростий для втілення на практиці період для кожної країни. Не простий, але вкрай необхідний.

Партнери весь час підтримують своїми рекомендаціями та допомогою у втіленні необхідних змін, зокрема, і щодо посилення контролю за використанням бюджетних коштів. Це важливо і має значення для наближення перемоги України.