Мовне питання: чому Верховна рада планує замінити закон Колесніченка-Ківалова

З початком нової парламентської сесії народні депутати планують знову повернутися до мовного питання. Минулого тижня голова Верховної ради Андрій Парубій заявив, що парламент цієї осені має прийняти закон про мову. Після того, як Конституційний суд скасував так званий закон Колесніченка-Ківалова (№ 9073 "Про засади державної мовної політики"), утворився законодавчий вакуум, який необхідно заповнити, пояснив спікер. За словами Парубія, у Раді зареєстровано п'ять законопроектів про мову, більшість з яких вже розглянуті парламентським комітетом з питань культури і духовності. Тепер фракціям належить обговорити всі ці документи, щоб парламент зміг визначиться з одним законопроектом, сказав спікер.

Невдалий досвід

Ухвалений з ініціативи "Партії регіонів" у липні 2012 року закон "Про засади державної мовної політики" істотно розширював використання регіональних мов. Фактично закон встановлював можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищувала 10%, а в деяких випадках й менше 10%. Після прийняття цього документа ряд обласних та місцевих рад на півдні та сході України надали російській мові статус регіональної. У населених пунктах західних областей регіональними стали угорська, молдавська і румунська мови.

Відразу після Революції гідності в кінці лютого 2014 року Верховна рада проголосувала за скасування цього документа. Але тоді в. о. президента і за сумісництвом голова Верховної ради Олександр Турчинов не підписав рішення Ради про скасування скандального закону, щоб не підвищувати градус напруги в південно-східних областях країни, де на той час наростали сепаратистські настрої.

Закон Колесніченка-Ківалова втратив чинність тільки в лютому цього року, коли Конституційний суд визнав його неконституційним. Своє рішення КС аргументував тим, що розгляд і прийняття закону супроводжувалося системними порушеннями. Наприклад, суд вказав, що до другого читання не була підготовлена порівняльна таблиця і висновок профільного комітету парламенту, а також не було обговорення законопроекту в залі парламенту і голосування проходило не персонально. Крім того, деякі депутати блокували виступаючих, а також фізично перешкоджали голосування.

Непростий вибір

У порядку денному сесії парламенту значаться п'ять законопроектів про мову. Деякі депутати фігурують в авторському колективі відразу декількох проектів. Перший документ - №5556 "Про мови в Україні" був зареєстрований ще в грудні 2016 року. Він же і найбільш ліберальний серед всіх документів. Ініціатори цього проекту - понад 30 народних депутатів, в основному з "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". Ще два проекти - №5669 "Про функціонування української мови як державної та порядок використання інших мов в Україні" та №5670 "Про державну мову", були зареєстровані в один день у січні 2017 року.

У червні 2017 року профільний комітет ознайомився з трьома законопроектами, але вирішив підготувати і внести до парламенту доопрацьований проект, який би об'єднав окремі положення документів. Цим проектом став документ № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Під ним поставили свої підписи майже 80 парламентарів з різних фракцій, в тому числі голова профільного парламентського комітету Микола Княжицький.

Втім, комітет рекомендував Раді розглянути в першому читанні всі чотири законопроекти.

На відміну від законопроектів №5669 і №5556, проекти №5670 і №5670-Д регулюють виключно використання державної мови. У той же час перші два документа зачіпають питання не тільки державної, але і мов національних меншин, припускаючи ряд "поблажок" для населених пунктів, де проживають корінні народи. Тоді як авторські колективи проектів №5670 і №5670-Д пропонують прописати права нацменшини в окремому законі.

Всі чотири редакції проектів посилюють статус української мови у державному та громадському секторі. Згідно всім внесеними документами, держслужбовець зобов'язаний володіти українською мовою або вдосконалити свої знання протягом півроку з початку дії закону. Судді і військовослужбовці зобов'язані будуть використовувати українську мову, слід з усіх проектів.

Також передбачено, що мовою сфери освіти, науки і культури буде український. В громадських закладах - ресторанах, салонах краси, медичних установах, магазинах мовою документообігу та спілкування з клієнтів стане українська мова. Крім того, обслуговування в транспорті також має відбуватися українською мовою. Втім, за бажанням клієнта можливий і інший мову спілкування, який сторони узгодять. Географічні назви, таблички з назвами вулиць, станцій і тому подібне також будуть позначені на українській мові. Крім того, всі чотири проекти передбачають поширення української мови в ЗМІ і в телемовленні.

Крім того, законопроекти №5669, №5670, як і №5670-Д пропонують впровадження нових інститутів для регулювання мовної політики - Національної комісії зі стандартів державної мови, Центру української мови, який буде проводити тестування і видавати сертифікати на знання української, а також Термінологічного центру української мови та Уповноваженого із захисту державної мови Документ №5669 передбачає, що до компетенції Уповноваженого буде віднесена також захист мов національних меншин та регіональних мов.

Разом з тим, проекти №5670 і №5670-Д вводять нововведення у вигляді мовних інспекторів, які будуть підкорятися Уповноваженому із захисту державної мови. Саме ця норма викликала жваві дискусії серед громадськості. Таких інспекторів по всій Україні 27 осіб, і тільки вони зможуть штрафувати порушників закону про мову. Законопроектами №5670 і №5670-Д прописана навіть кримінальна відповідальність, яка настає у разі публічного приниження чи образи державної мови, або ж за спроби "впровадження в Україні офіційної багатомовності".

Незважаючи на жорсткість норм, доопрацьований комітетський документ - №5670-Д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", отримав досить широку підтримку громадськості. Прийняття даного документа підтримують Міністерство культури, Міністерство освіти, Міністерство молоді та спорту, Держкомтелерадіо, фракція "Народного фронту", а також приблизно 70 громадських організацій, про що вони заявили публічно.

На думку народного депутата від БПП Оксани Юринець, комітетський законопроект вийшов найбільш виваженим, бо саме він, за її прогнозами, буде базовим при розгляді в парламенті.

"Незважаючи на складність його положень, він дає реальну можливість розвивати та популяризувати державну мову", - каже Юринець, яка також є співавтором доопрацьованого законопроекту. "Ми намагалися зробити узгоджений варіант законопроекту, але якщо в авторському колективі немає всіх співавторів попередніх трьох документів, то значить, нам не вдалося узгодити всі", - пояснює парламентар.

Позитивно оцінює законопроект №5670-д і керівник проектів "Безкоштовні курси української мови" та "Є-мова" Анастасія Розлуцька. РБК-Україна вона розповіла, що цей документ був розроблений громадськістю та узгоджений з органами виконавчої влади. "Ми в процесі його розробки отримували висновки наукових інстанцій і міністерств", - уточнила експерт, додавши, що документ має найвищі шанси бути схваленим у сесійній залі. "Такого комплексного підходу в інших законопроектах, як в законопроекті №5670-д, ми не спостерігали. Громадянське суспільство має об'єднатися навколо одного законопроекту. Дискусія буде, звичайно, будуть маніпуляції. Мовне питання - питання різних політичних сил, тим більше перед виборами. Кожна сторона буде "тягнути на себе ковдру" і політизувати мовний процес. Але, я гадаю, Верховна рада скоро ухвалить мовний законопроект, і прогалину в законодавстві буде виправлено", - впевнена Розлуцька.

П'ятий документ, про який згадав Парубій, - імовірно законопроект №8550 "Про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні" авторства Євгена Мураєва (позафракційний), зареєстрований в липні цього року. Профільний комітет його поки не розглядав.

Опір мови

Комітетський проект має найбільше шансів на схвалення парламентом, вважає перший заступник голови фракції НФ Андрій Тетерук. За його словами, документ розроблявся спільно з громадськістю, із залученням великої кількості фахівців і мовознавців.

"Ми повинні визначити, що Україна є державою з українською державною мовою. Всі інші мови мають право на розвиток, існування та використання. Але держава повинна створити всі необхідні умови для того, щоб ми вживали саме українська мова. Закладені смисли в даному законопроекті дозволять це реалізувати. А в процесі доопрацювання ми просто вдосконалимо деякі позиції", - сказав Тетерук РБК-Україна.

У той же час народний депутат від БПП Ірина Суслова, яка входить в авторський колектив ліберального варіанту законопроекту про мову - №5556 "Про мови в Україні" - критично оцінює комітетський документ. Вона вважає, що норма про запровадження мовних інспекціях неприйнятна.

"Якщо ми хочемо, щоб громадяни України спілкувалися українською мовою, щоб вони його любили, вивчали, вдосконалювали - необхідно поступово прищеплювати любов до мови. Але ні в якому разі ми не можемо зобов'язати людей використовувати мову, і, тим більше, відправляти будь-якої інспекції, які за незрозумілими критеріями будуть створюватися і які будуть моніторити громадські місця і заклади", - вважає Суслова.

Примус громадян до використання української мови може стати одним з чинників, який здатний створити міжнаціональний конфлікт на ґрунті мови, припускає депутат. "Коли ми будемо нав'язувати і здійснювати контроль, то ми можемо отримати дуже потужний опір. Автори законопроекту повинні були в першу чергу враховувати це", - міркує Суслова. За її прогнозами, в парламенті буде велика дискусія навколо законопроектів про мову. "Думаю, що дискусія буде настільки потужна, що, як мені здається, обговорення закону про антикорупційний суді видасться "квіточками" у порівнянні з мовою", - припустив депутат.