Традиційна нестача коштів на фінансування державних програм у секторі ЖКГ за п'ять місяців поточного року стала критичною. За підсумками травня, виділено близько 10% передбачених у держскарбниці коштів. Регіони і підприємства галузі досі не отримали субвенції на компенсацію тарифної різниці. Реалізація багатьох держпроектів досі не відновлена.
Традиційна нестача коштів на фінансування державних програм у секторі ЖКГ за п'ять місяців поточного року стала критичною. За підсумками травня, виділено близько 10% передбачених у держскарбниці коштів. Регіони і підприємства галузі досі не отримали субвенції на компенсацію тарифної різниці. Реалізація багатьох держпроектів досі не відновлена.
На офіційному сайті Мінрегіонбуду та ЖКГ оприлюднені результати фінансування бюджетних програм та галузевих субвенцій за п'ять місяців 2015 року. З передбачених на січень-травень 981,96 млн грн, спрямовано і освоєно 9,65% (94,81 млн грн).
У квітні виплати здійснювалися трохи більш системно - тоді держбюджет направив в галузь 80,44 млн грн, що становить майже 17% від закладених на січень-квітень сум. У травні обсяг дотацій у галузь істотно знизився в порівнянні з квітнем.
Зокрема, січні-травні планувалося виділити 505 млн грн на розвиток міської інфраструктури і заходи у сфері централізованого тепло- і водопостачання в Миколаєві та Чернівцях (в рамках проекту Світового Банку "Розвиток міської інфраструктури"). На координацію та реалізацію розвитку міських систем теплопостачання було закладено 3,6 млн грн. Обидві програми за вказаний період профінансовані на 18,6% і 13,6%, відповідно.
Але жодної копійки з запланованих сум не було виділено на виплату компенсації різниці в тарифах на теплову енергію для населення. Держава повинна компенсувати більш 2 тис. грн за кожну 1 тис. куб. м газу.
Місцеві бюджети теж п'ять місяців не отримували субвенцію на виплату тарифної різниці. Їм компенсується різниця між чинними тарифами на комунальні послуги (тепло і воду) і їх економічно обґрунтованою вартістю.
У профільному міністерстві подібну ситуацію пояснюють відсутністю відповідних нормативно-правових документів, що передбачають порядок виплати держсубвенцій. "По двох бюджетних програмах щодо компенсації різниці у тарифах на виробництво теплової енергії, проблема полягає в порядку використання коштів. Як тільки такий порядок буде розглянутий і затверджений Кабміном, гроші зможуть бути використані", - пояснили РБК-Україна в прес-службі Мінрегіону.
Всього в держбюджеті-2015 заплановано близько 4,7 млрд грн на фінансування програм і виплату субвенцій в секторі ЖКГ. Порівняно з попередніми періодами, у поточному році статті видатків на галузь серйозно скоротилися. З переліку актуальних державних програм зникли витрати на реформування галузі, реконструкцію сектора питного водопостачання, реалізацію національної стратегії модернізації теплопостачання.
При цьому, ситуація з фінансуванням будівельної галузі набагато краща, ніж витрати на потреби ЖКГ. За даними Мінрегіону, в січні-травні було виділено 44% запланованих сум або 113 млн грн. Ці кошти не освоєні в повному обсязі - галузь до червня витратила лише 102,2 млн грн.
У Мінрегіоні скорочення обсягу видаткових статей пояснюють результатами децентралізації. "Оскільки сьогодні йде процес децентралізації фінансових ресурсів, підготовка, приміром, до опалювального сезону здійснюється не за кошти держбюджету, в якому вони вже не передбачаються, а за рахунок місцевих бюджетів", - відзначили в прес-службі відомства.
Більш успішні показники розподілу державних коштів продиктовані дотацією сфери житлового будівництва. "Це все - бюджетні програми минулих років, по яких на сьогоднішній день держава виконує свої зобов'язання. Там порядки вже систематизовані, зрозумілі, і оскільки за ними стоять громадяни - фінансування цих програм ведеться систематично і в потрібному обсязі", - запевнили РБК-Україна в Мінрегіоні.
Мова про програми часткової компенсації процентних ставок за іпотечними кредитами та здешевлення вартості іпотечних кредитів (по доступному житлу). Обидві статті витрат фінансуються з держбюджету до 2012 року.
"У будівельному блоці на сьогодні є одна бюджетна програма, яка поки не фінансується - це реалізація надзвичайної кредитної програми для України. Мова йде про кредит ЄІБ на відбудову Донбасу. На даний момент за цією програмою відбираються проекти, які можуть бути запропоновані банку для надання цього кредиту", - пообіцяли в профільному відомстві.
Експерти впевнені, що проблема систематичного недофінансування ЖКГ полягає в складності бюрократичних процедур та відсутності політичної волі до реформ. У Громадській раді при Мінрегіоні пояснюють, що суттєва різниця між передбаченими в державному бюджеті та виділеними сумами, пояснюється відсутністю грошей.
"Всі ці цифри існують лише на папері. В реальності коштів на потреби галузі немає, а звіти про витрачання коштів - не більше, ніж, популізм", - заявила РБК-Україна член правління Громадської ради при міністерстві, голова комітету з питань ЖКГ Ганна Шишман.
У комітеті Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ ситуацію пояснюють низьким рівнем управлінських рішень і безініціативністю місцевих органів влади.
"Не можна заперечувати, що проблема пов'язана з рівнем управлінських рішень самого Мінрегіону. У той же час, міністерство регулярно скаржиться на місцеву владу, яка не поспішає готувати під конкретне фінансування технічні проекти, - повідомила РБК-Україна заступник голови комітету Олена Бабак. - Разом з тим, місцева влада не знає, що і як готувати, оскільки щорічно змінюються пріоритети фінансування галузевих програм, а також порядки і механізми виділення коштів на їх реалізацію".
Депутат зазначила, що і механізм надання держфінансів дуже затягнутий.
"Мінрегіон до півроку зволікає з прийняттям рішення про направлення коштів у регіони. Ті, у свою чергу, довго не можуть скласти запит. В результаті, лише до вересня місцеві бюджети отримують кошти, які не встигають ефективно і повноцінно використовувати до кінця року", - пояснила Олена Бабак.
Затягування рішень про виділення коштів стало традиційною рисою роботи чиновників, стверджують в Асоціації міст України (АМУ) "Історія з життя: мер одного невеликого міста цілий рік не міг домогтися виділення запланованих в держбюджеті коштів на фінансування житлово-комунальних проектів. У підсумку Держказначейство перерахувало 5 млн грн 29 грудня. В 22:00 меру подзвонили і сказали, що до ранку 30 грудня він повинен ці кошти витратити за цільовим призначенням. І такі ситуації трапляються повсюдно", - сказав РБК-Україна експерт з питань бюджету АМУ Олександр Слобожан.
Фінансування проектів за рахунок коштів ЄБРР та ЄІБ затягують у Мінрегіоні і в Мінфіні. Тут рішення про надання державних чи муніципальних гарантій приймають по 6-8 місяців. Але і на рівні облдержадміністрацій не вміють працювати з проектною документацією.
"Процес децентралізації суттєво покращив ситуацію. Якщо раніше в Бюджетному кодексі не були зазначені строки, за які Мінфін повинен погодити проект, то тепер вони зобов'язані це зробити за 30 днів. Якщо відповіді немає - вступає в силу принцип мовчазної згоди. У результаті, якщо раніше у програмах міжнародних банків або в держбюджетних проектах брали участь 16 українських міст, то зараз фінансування отримують 182 населених пункти", - уточнив Олександр Слобожан.
Він підкреслив, що досі проблемою є відсутність інвентаризації державних програм у комунальному секторі, а також зазначив необхідність формування державних пріоритетів і порядків фінансування.