"Зелена" енергетика або "брудне" вугілля. Що обере Кабмін

Більшість українських теплоелектростанцій побудовані ще у середині минулого століття. Найновіша ТЕС запущена майже 40 років тому – у 1982 році. Повністю жодна ТЕС/ТЕЦ так і не була реконструйована під екологічні вимоги ЄС, у тому числі через дефіцит коштів у галузі.

Бюрократичні та політичні бар'єри, розставлені в українській енергетиці, дозволяють акумулювати ресурс у кращому випадку для ремонтів станцій, але ніяк не їх повної реконструкції. За різними оцінками, на ці потреби потрібно понад 4 млрд євро, яких немає ані у бізнесу, ані у державних компаній. Не кажучи вже про те, що подібні проекти не можна реалізувати швидко – потрібно до 10 років за умови стабільного фінансування і незмінних правил гри на ринку.

Частковим вирішенням проблеми може стати поетапна заміна застарілих споживаючих вугілля блоків ТЕС сучасними станціями "зеленої" енергетики. Сонячні та вітряні станції (СЕС і ВЕС) в Україні за сприятливих погодних умов виробляють більше е/е, ніж ТЕС і ТЕЦ. Наприклад, у травні в один із днів вперше з урахуванням блоків АЕС було вироблено 83% чистої енергії (мається на увазі генерація, яка не продукує парникові гази).

Хоча уряд задекларував підтримку європейського Зеленого курсу (так званий Green Deal), дії влади, однак, йдуть всупереч цим планам. При тому, що вже у відчутній перспективі це може створити проблеми для економіки, коли, наприклад, компаніям буде вкрай складно експортувати в ЄС продукцію, вироблену з використанням "брудної" енергії.

Поки ж влада обрала інший шлях. Кабінет міністрів, по суті, порушив гарантії перед інвесторами, створивши їм фінансові проблеми. Наступного тижня закінчується рівно рік, як уряд підписав меморандум з профільними асоціаціями, що представляють як українських, так і іноземних інвесторів у "зелену" енергетику.

Незадовго після підписання меморандуму Верховна рада прийняла закон (проект №3658), яким скоротила "зелений" тариф на 7,5% для ВЕС і 15% для сонячних електростанцій. Останнім до того ж обмежили терміни отримання "зеленого" тарифу на нові станції.

Пообіцявши погасити борг перед компаніями ВДЕ, але урізавши їм розмір "зеленого" тарифу, уряд свою частину угоди повністю не виконав. До того ж за рік, всупереч очікуванням інвесторів, криза у "зеленій" енергетиці не тільки не вирішилася, а навіть посилилася. Через що на паузу поставлено кілька "зелених" проектів, на які залучалися західні ресурси. Консервуючи ситуацію, влада тим самим продовжує життя застарілим вугільним станціям, які все ще потребують модернізації.

До моменту угоди з інвесторами борг держави перед ними перевищував 22 млрд гривень. І, за великим рахунком, гарантія виплати заборгованості з боку уряду стала ключовою для бізнесу, щоб погодитися на зниження тарифу. Але за фактом ці гарантії не виконані.

Державі ж зниження "зелених" тарифів скоротило витрати на підтримку галузі. За оцінками Міненерго, щорічна сума економії складе близько 6 млрд гривень, і до кінця дії "зеленого" тарифу – до 2030 року – досягне 60 млрд гривень. Натомість влада істотно загальмувала розвиток сектора ВДЕ, так і не виконавши обіцянку по боргу.

Крім того, попри "сигнали" від уряду про те, що борг погасять після зниження тарифу, а також прописані у законі варіанти погашення (ОВДП, держгарантії, дотації з бюджету), платіжна дисципліна за "зелену" е/е залишає бажати кращого.

До кінця травня заборгованість знизилася трохи більше ніж на 20% – до 17,6 млрд гривень. Тоді як, дотримуючись затвердженого у меморандумі графіку, рівень розрахунків на 30 червня повинен становити вже 70%. І якби графік виконувався, то до кінця місяця борг міг би скоротитися до 6,7 млрд гривень.

Що цікаво: скасування пільги для населення по сплаті 100 кВт по 90 коп за кожну кВт-год з 1 січня ніяк не позначилося на рівні виплатах перед виробниками "зеленої" енергії. Крім того, жоден з перших чотирьох місяців 2021 року також не був оплачений "зеленим" на 100%.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що таким ставленням до інвесторів Кабмін почав тренувально застосовувати новий інструмент скорочення доходів "зелених" підприємств – акцизний збір. І хоча на рівні закону прописана так зване стабілізаційне застереження, згідно з яким влада не може вводити будь-які нововведення щодо скорочення доходів інвесторів, вже найближчим часом може відбутися з точністю до навпаки.

Про що мова? Кабмін у травні затвердив проект закону з правками до Податкового кодексу, якими, серед іншого, запроваджується акцизний збір у розмірі 3,2-40% для виробників "зеленої" енергії. Якщо Рада підтримає цю норму, вона може запрацювати вже найближчими місяцями. Втім, деякі депутати вже висловилися різко проти такої ініціативи, звернувшись до Секретаріату Енергоспівтовариства.

Чим викликано це побоювання? Порушення зобов'язань перед інвесторами не проходить безслідно. Деякі компанії вже ініціювали міжнародні арбітражі проти України. Розгляд одного з перших позовів може початися вже цього літа. Йдеться про позов компанії Modus Energy, яка виставляє претензії за недотримання державою гарантій щодо розвитку сектору відновлюваної енергетики. Компанія вимагає від держави відшкодувати 11,5 млн євро недоотриманих доходів, а також повної компенсації витрат на арбітражний процес.

Слідом за Modus Energy подібним чином можуть вчинити ще близько десяти компаній, почавши тяжби з Україною, про що раніше говорили юристи. Акцизний збір, ініційований Кабміном, може стати точкою неповернення, яка відкриє дорогу новим судовим розглядам.

Те, як розвиваються події у "зеленій" енергетиці останній рік, не додають бізнесу оптимізму. І, крім витратних для держскарбниці тяжб у міжнародних арбітражах, влада своїми рішеннями може загнати країну у замкнуте коло. Без грошей на екологічну модернізацію ТЕЦ і ТЕС Україні у будь-якому випадку доведеться відмовлятися від старих енергопотужностей. Тільки замінити їх буде нічим, оскільки через борги, збільшене податкове навантаження та арбітражні суперечки інвестори у ВДЕ припинять будувати нові проекти в Україні, вибравши країни з більш прогнозованим і стабільним бізнес-кліматом.