У 2021 році рясна валютна виручка експортерів дозволила зміцнитися курсу гривні, а Нацбанку поповнити резерви. Крихкість стабільності валютного ринку і важливість збереження валютної виручки від експорту підтвердив січень 2022 року. Без припливу зовнішніх інвестицій експорт залишається останньою надією економіки. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Економіка України у перший рік пандемії впала через "ковідні" обмеження не так сильно, як їй пророкували провідні західні аналітичні центри. Зіграла в плюс експортоорієнтована структура економіки. Якщо точніше – виручили експортери аграрних товарів і продукції гірничо-металургійного комплексу.
Швидке відновлення економік великих країн і емісія грошей по всьому світу розігріли ціни на сировинні товари. І вже у 21-му році фактор експорту продовольства і металів підтримав платіжний баланс України, дозволивши обмінному курсу гривні за підсумком року зміцнитися – на 3,5% до 27,3 гривень/долар.
На піку кращих показників у листопаді курс досягав трохи більше 26 гривень/ долар. Нацбанк навіть зумів у 21-му році вийти на позитивне сальдо валютних інтервенцій, поповнивши свої резерви з міжбанку на 2,4 млрд доларів.
Але початок року перевернув все з ніг на голову. Валютний ринок пережив тиск, який, мабуть, можна порівняти з подіями семирічної давності, коли курс на кілька днів "просідав" до 38 гривень/долар. Зараз же у гірші дні для гривні на міжбанку курс падав більш ніж на 6% в порівнянні з початком місяця – котирування перевищували 29,1 гривень/долар, що відразу ж виливалося у цифри на табло обмінних пунктів.
Суто економічних причин для обвалу курсу у січні не було, кажуть у Нацбанку. Ключова проблема – паніка і виведення валюти нерезидентами, що скидають держоблігації українського уряду. До цього їх штовхали ризики військового вторгнення російських військ в Україну, про що тривожно повідомляли світові ЗМІ, підігріваючи паніку.
За масштабом впливу на валютний ринок ці події можна порівняти хіба що з початком пандемії та переходом країни на локдаун у березні 20-го. Як і тоді Нацбанк був змушений "спалити" на міжбанку понад мільярд доларів, не давши впасти гривні ще більше. Наприклад, якщо у березні 20-го на підтримку курсу влили понад 2 млрд доларів, то зараз пішло 1,5 млрд доларів. Як повідомили в НБУ, за січень золотовалютні резерви знизилися на 5,3%, перевищивши трохи більше 29,2 млрд доларів.
І хоча ризики військової агресії РФ нікуди не поділися, так само як і війська північного сусіда біля наших кордонів, курс гривні за останні тижні трохи зміцнився. Не в останню чергу за рахунок резервів НБУ, які на даний момент забезпечують фінансування лише 3,6 місяців поточного імпорту.
Тиск на валютний ринок найближчим часом зростатиме. І справа не тільки у можливій ескалації та пов'язаних з нею проблемах для економіки. Зіграють суто ринкові фактори попиту на валюту – імпортери почнуть закуповуватися доларами і євро.
Для цього є кілька причин. По-перше, компанії аграрного сектору будуть активно ввозити добрива та ПММ для посівної. Якщо валюти на це не вистачить, весняна посівна буде під загрозою. А значить – буде загроза і для продовольчої безпеки, а також агроекспорту, який приносить валюту в країну.
В імпорті України велика частка припадає на паливо та енергоносії. Котирування світових бірж по нафті останні місяці зростають. Все ще високою залишається і вартість газу, що не обіцяє нічого хорошого споживачам енергоресурсів. До закінчення опалювального сезону ще два місяці, але обсяги газу в українських ПСГ поступово наближаються до критичного мінімуму.
Влада запевняє, що газу на опалювальний сезон вистачить. Але навіть якщо ресурс не стануть активно імпортувати зараз, це доведеться робити навесні, щоб поповнити спорожнілі після зими сховища. Поки ж у НАК "Нафтогазі" планують купити у лютому 300 млн кубометрів газу, ціна якого перевищує 1 тисячу доларів за тисячу кубометрів. Цих обсягів явно не вистачить, і закупівлі напевно активізуються у наступні місяці. А значить буде потрібна валюта, яку доведеться купувати на міжбанку, розігріваючи попит на долари.
Ціни на нафтопродукти, які також переважно імпортуються в країну, зростають, що видно по стелах українських АЗС. Не в останню чергу на це вплинула січнева девальвація гривні. І навіть в умовах держрегулювання маржі трейдерів зупинити зростання цін поки не вдається.
Слідом за бензином і дизельним паливом відбувається подорожчання товарів у роздробі. Рітейл при всьому бажанні не може не реагувати на зростаючу собівартість продуктів харчування та інших товарів через дорожче транспортування і логістику, на що, знову-таки, впливає ціна нафтопродуктів.
Через зміцнення курсу долара і євро зростає ціна на імпортні товари у вітчизняних роздрібних мережах. Для бюджетів українських сімей це важливо, оскільки в Україну імпортується 25% продовольчих і 62% споживчих товарів.
На тлі двозначної інфляції за підсумком минулого року девальвація гривні може ще більше прискорити або як мінімум не дозволить знизити динаміку зростання споживчих цін. Що ми й побачили. 9 лютого Держстат опублікував інформацію про споживчі ціни у січні цього – вони на 10% вище, ніж у січні минулого.
"Гойдалки" валютного ринку не пройдуть безслідно для економіки. У разі подальшого виходу нерезидентів з держборгу з виведенням валюти з країни ситуація буде тільки ускладнюватися. І чим більше падатиме гривня, тим дорожче уряду стане обслуговування держборгу, левова частка якого в іноземній валюті.
Багато у чому визначальним цього року стане успіх або його відсутність у експортерів. Валютна виручка від аграріїв, металургів і компаній з інших галузей – єдиний дієвий спосіб зберегти курсову стабільність.
Сумарно підприємства з цих двох галузей завели в 2021 році в Україну 71,5% всієї валюти від експорту товарів. На АПК припало 27,8 млрд доларів, ще 13,9 млрд доларів і 7 млрд доларів відповідно – це виручка від продажу за кордон чорних металів і залізної руди.
За рахунок сприятливої кон'юнктури міжнародних ринків для продукції ГМК і АПК в 2021 році вдалося стримати гривню від падіння, навпаки дозволивши курсу зміцнитися. І навіть на цьому тлі через інші фактори в країні спостерігалося різке зростання інфляції, особливо на споживчі товари. Якби не валютні надходження від експорту, ціни зросли б ще більше, можливо, навіть на 20-25%.
Нинішній стан економіки України, зовнішня і внутрішня політична обстановка навряд чи сприяють припливу великих інвестицій. Відтік спекулятивного капіталу з держборгу, супроводжуваний панікою на Заході через можливу ескалацію з боку РФ, лише погіршує для країни ситуацію з платіжним балансом. Швидше, можна розраховувати на валютні перекази від трудових мігрантів, ніж на приплив інвестицій.
Валютні запаси НБУ у будь-якому випадку не на тому рівні, щоб витримати ще кілька хвиль паніки та не дати обвалитися гривні при черговій кризі. Через що важливо зберегти приплив іноземної валюти від експорту. Це той базис, який забезпечує цінову, макроекономічну і соціальну стабільність в країні.