Закуповувати ліки для українських пацієнтів будуть іноземці
Іноземні організації будуть вирішувати, які ліки купити для українців
З 2016 р. забезпечувати українські лікарні ліками будуть іноземні закупівельні організації. Чиновники таким чином хочуть побороти корупцію при держзакупівлях ліків і знизити ціни на куповані препарати. Проте вже навіть в нинішньому році Мінздрав зіткнувся з запеклою критикою подібних закупівель з боку українських фармвиробників.
Все іноземцям
В минулу середу Кабмін прийняв розпорядження про те, що в 2016 р. всі закупівлі ліків Міністерство охорони здоров'я передасть міжнародним організаціям. Про це сьогодні повідомив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. За його словами, пропозицію було подано "з голосу", підтримано, і після доопрацювання документ буде оприлюднено.
Практика закупівлі ліків через міжнародні організації стартувала в Україні в цьому році. Мінздрав має намір закупити в 2015 р. у такий спосіб препаратів на 2,2 млрд грн.
Згідно з проектом держбюджету, який у вересні Кабмін подав в Верховну Раду і одразу ж відкликав, в наступному році на закупівлі ліків Мінздраву може бути виділено близько 3,5 млрд грн.
Разом з тим в п'ятницю, 6 листопада, відбулося підписання договору з третьою міжнародною структурою, яка у 2015 р. буде закуповувати ліки для України - британським закупівельними агентством Crown Agents. Воно буде закуповувати препарати за державними програмами дитячої та дорослої онкології. За даними Мінздраву, Crown Agents під них отримає 750 млн грн.
Раніше подібну угоду Мінздрав підписав з Програмою розвитку ООН (ПРООН), також був підписаний меморандум з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Мало того, ПРООН вже навіть отримала суму, яка їй визначена - на початку листопада їй було перераховано 620 млн грн. На ці гроші ПРООН закупить для українців препарати за програмами лікування туберкульозу, ВІЛ/Сніду, гемофілії, орфа захворювань і т. д.
Разом з тим ЮНІСЕФ придбає для України вакцини і антиретровірусні препарати. Очікується, що за це він отримає від Мінздраву близько 830 млн грн.
Не всім до вподоби
Однак не всі учасники фармринку задоволені переходом України на закупівлі ліків через міжнародні організації. Своє невдоволення висловили вітчизняні фармацевтичні виробники.
Зокрема, голова наглядової ради групи фармкомпаній "Лекхім", президент Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України Валерій Печаєв розповів РБК-Україна, що для участі в тендерах міжнародних організацій українським фармкомпаніям необхідно пройти у Всесвітньої організації охорони здоров'я так звану прекваліфікацію. Однак такого документа немає у більшості українських фармвиробників, оскільки вони раніше не брали участь в програмах ВООЗ.
Після того як Валерій Печаєв звернулося до ВООЗ з проханням надіслати експертів для проведення преквалификации, йому відповіли, що не пришлють своїх співробітників, оскільки в Україні йдуть бойові дії.
"Я сьогодні поставляю ліки в аптеки, лікарні за рахунок коштів місцевого бюджету, а до держзакупівель мене не допускаю. На якій підставі?" - обурився Валерій Печаєв.
На його думку, з номенклатури препаратів, які в цьому році віддані на відкуп міжнародним організаціям, українські фармкомпанії можуть виготовити 37% найменувань.
"Ми розуміємо, що будемо конкурувати [на тендерах міжнародних організацій] з виробниками з низькими цінами. Але ми просимо, щоб нас допустили", - зазначив Валерій Печаєв.
У пошуках оптимальних шляхів
Заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець розповів РБК-Україна, що міжнародні організації дадуть можливість взяти участь у прозорих закупівлі будь-яким бажаючим фармвиробникам, базуючись на якості і ціні.
Разом з тим заступник міністра зазначив, що процедура прекваліфікації розроблена для того, щоб бути впевненими в якості ліків фармвиробників з тих країн, у яких немає фармацевтичних регуляторних агентств.
За його словами, проходити процедуру прекваліфікації необхідно не при всіх тендерах міжнародних організацій, а при закупівлі антиретровірусних препаратів, ліків для лікування туберкульозу і малярії, вакцин і тест-системи для ВІЛ-інфекції.
За підрахунками РБК-Україна, на ці програми припадає приблизно половина з коштів, виділених з держбюджету на закупівлі ліків у міжнародних організацій.
Ігор Перегінець пояснив, що процедура прекваліфікації триває приблизно від восьми місяців до року. За його словами, в цьому році міжнародним організаціям у ситуації з українськими фармвиробниками, які не будуть мати прекваліфікації, швидше за все, необхідно буде "шукати оптимальні шляхи вирішення".
"Переходячи на міжнародні закупівлі, Мінздрав ставить перед собою мету побороти корупцію і як можна швидше поставити ліки високої якості", - запевнив він.
При цьому Ігор Перегінець зазначив, що, згідно з українським законодавством, закупівлі ліків міжнародними організаціями будуть проходити у відповідності з процедурами таких агентств.
"Ми не можемо вимагати купити у того чи іншого виробника. Ми можемо сказати, що нам необхідно, вказуючи при цьому не бренди ліків, а міжнародні непатентовані назви препаратів", - пояснив він.
Виконавчий директор громадської організації "Пацієнти України" Ольга Стефанишина вважає, що слова українських фармвиробників про те, що їх не пустять до тендерів міжнародних організацій, надумані.
"Всі компанії-виробники будуть мати можливість брати участь у міжнародних тендерах - як національні, так і іноземні, на абсолютно рівних і прозорих умовах. У той же час, у міжнародних організацій дійсно існують строгі процедури перевірки якості препаратів", - заявила вона.
На думку Ольги Стефанишиної, можливо, національні виробники бояться, що їх препарати насправді не відповідають міжнародним критеріям якості.
"Адже часто GMP-сертифікати, що свідчать про високу якість виробництва ліків, видані в Україні, були отримані корупційним шляхом, а якщо просто - куплені виробниками", - зазначила вона.
При цьому Ольга Стефанишина підкреслила, що всі міжнародні організації заявили про готовність купувати національні препарати, якщо вони відповідають критеріям якості.
