Поки депутати у Верховній Раді допрацьовують бюджетну резолюцію на наступний рік, уряд вирішив оновити основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік. На їх основі буде сформовано проект держбюджету, який Кабмін зобов'язаний подати у вересні. Оцінку реального ВВП Мінекономрозвитку не змінює - за оптимістичним очікуванням зростання складе 2%. Інфляція складе 12%, а показник безробіття залишиться на нинішньому рівні - більше 10%. До 2019 року зростання економіки становитиме майже 5%.
Поки депутати у Верховній Раді допрацьовують бюджетну резолюцію на наступний рік, уряд вирішив оновити основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік. На їх основі буде сформовано проект держбюджету, який Кабмін зобов'язаний подати у вересні. Оцінку реального ВВП Мінекономрозвитку не змінює - за оптимістичним очікуванням зростання складе 2%. Інфляція складе 12%, а показник безробіття залишиться на нинішньому рівні - більше 10%. До 2019 року зростання економіки становитиме майже 5%.
У розпорядженні РБК-Україна опинився проект постанови Кабміну про основні прогнози економічного і соціального розвитку в 2016 році і на середньострокову перспективу (див. документ в кінці статті).
У п'ятницю цей документ, підготовлений Мінекономрозвитку, був винесений на розгляд урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. Але членами Кабміну він затверджений не був через зауваження Мінфіну.
У Мінфіні зазначили, що прогноз на 2016 рік розрахований без урахування норми про припинення дії спецрежиму з ПДВ для аграріїв. А Мінфін наполягає на скасуванні пільгових правил з 1 січня, посилаючись на вимоги МВФ , і вже подав відповідні зміни до Податкового кодексу у Верховну Раду.
Також на засіданні урядового комітету оцінкою рівня безробіття і кількості зайнятого в економіці населення були незадоволені профспілки.
Згідно з проектом постанови, за оптимістичними прогнозами, зростання реального ВВП в 2016 році складе 2%. Такі очікування закладено і в проекті бюджетної резолюції, яка 16 червня парламентом була відправлена на доопрацювання в комітет з питань бюджету.
На таке ж зростання економіки в наступному році розраховує і МВФ. Джерела в Мінфіні підтверджують, що Фонд своїх прогнозів не переглядав.
МВФ погіршив свої очікування тільки на 2015 рік - падіння ВВП складе 9%, інфляція - 46%.
Нацбанк прогнозує падіння економіки до 9,5% при інфляції 47,8%. Згідно з затвердженим макропрогнозам на поточний рік, ці показники складуть 5,5% і 26,7% відповідно.
Песимістичні прогнози МЕРТ на 2016 рік розраховані на уповільнення темпів падіння ВВП - до 0,3%. Номінальний ВВП може скласти 2,262 трлн грн (оптимістичний сценарій) або 2,245 трлн грн (песимістичний). У бюджетній резолюції закладений показник в 2,1 трлн грн.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь упевнений, що передумови до зростання економіки України є, насамперед, за рахунок низької бази порівняння. "Певні сигнали до пожвавлення у другому півріччі 2015 року вже є. Багато хто вважає, що Україна досягла дна або досягне найближчим часом. Але потрібно розуміти, що це пожвавлення не означає, що буде суттєва активізація внутрішнього попиту. Просто очікування того, що не буде обвального падіння", - сказав Олександр Жолудь.
"Показники МЕРТ більш-менш збігаються з нашими показниками. Навіть без будь-яких змін можна вийти на таке зростання, як мінімум за рахунок низької порівняльної бази", - погодився з колегою директор центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.
За даними Держстату, падіння ВВП в 1 кварталі склало 17,2%, промвиробництво в січні-травні скоротилося на 21,2%.
Про свої очікування на II квартал в МЕРТ не говорять. Але Нацбанк прогнозує зниження темпів падіння економіки на 15,3%, у 3 кварталі - на 8,9%, а у 4 кварталі - зростання на 2,5%.
"Зберігаються ризики агресії з боку Росії, соціальних протестів восени, але впринципі ситуація стабілізується. Порівняно з тим, що було навіть кілька місяців тому, зараз є розуміння і перспектива куди рухаємося, - сказав Дмитро Боярчук. - Якщо брати Україну без Донбасу, то ми відчуваємо себе цілком непогано, навіть є якесь певне зростання. Крім того, дефіцит рахунку поточних операцій близько нуля, співпраця з МВФ, приплив валюти буде достатнім, щоб забезпечити стабільність валюти і дати можливість платити по боргах. Але можливе оголошення технічного дефолту дасть деяке послаблення гривні, в гіршому випадку, в межах 23-25 грн/1 дол. Це вже переживали. По бюджету доходи досить серйозні, хоча й завдяки інфляції. Але могло б бути і гірше".
За даними аналітиків, з загального падіння ВВП в 1 кварталі на 17%, близько 14-15% - через ситуацію на Донбасі. "В інших регіонах є падіння по галузях, але менше, ніж якщо враховувати Донбас. За два роки без Донбасу економіка впала на 10%", - сказав експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
Порівняно з бюджетною резолюцією, уряд Арсенія Яценюка дещо погіршив прогноз інфляції. За оптимістичними очікуваннями він розраховує на 12% (у резолюції - 9%), за песимістичними - 14,7%.
Прогноз безробіття може залишитися на нинішньому рівні - більше 10%.
Розраховують в уряді і на пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності в 2016 році. У кращому випадку, експорт-імпорт може зрости більш ніж на 7%, в гіршому - на 3,8% і 3,1%, відповідно.
Старший консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Вус вважає, що з урахуванням нинішнього падіння експортно-імпортних операцій в межах 30%, варто розраховувати на невелике зростання у наступному році.
"Якщо в 2014 році не був зрозумілий ареал конфлікту, тобто, обмежиться він Донбасом чи ні, і вкладати інвестиції було ризиковано, то зараз можемо говорити, що на Одесу, Запоріжжя, Дніпропетровськ він не пошириться. І в західних, центральних регіонах вже можна говорити про певну активізацію", - пояснює експерт.
Також, за його словами, зовнішньоекономічні операції і в 2015 році могли б бути більш активними - з урахуванням преференцій для експорту українських товарів у ЄС. Але бізнес виявився не готовий - продукція в більшості випадків не відповідала технічним регламентам ЄС. Саме нетарифні бар'єри сьогодні виступають в ролі головного обмежувача в розвитку експорту в країни ЄС.
Аналогічні проблеми і з іншими торговельними партнерами-США, Канадою, Японією.
Іван Вус додав, що досі немає обґрунтованих розрахунків втрат на перехід української економіки на нові європейські стандарти. За попередніми даними НІСД, підприємствам потрібно близько 3 млрд євро.
"Тут не тільки питання в державі. Виробникам потрібно було щось робити в цьому напрямку, - резюмував Вус. - Але той бізнес, який був орієнтований на ЄС, їхній товар і пішов в Європу".
Крім того, уряд розраховує, що в середньостроковій перспективі зростання економіки буде більш динамічним, і до 2019 році складе 4%. Номінальний ВВП перевищить 3 трлн грн, а середньомісячна номінальна зарплата співробітників складе понад 6,8 тис грн.
Експерти відзначили, що це вимога законодавства розраховувати прогнози на середньострокову перспективу, але особливо на ці дані ніхто не орієнтується.