Бажаного відгуку Філарет не отримав – священнослужителі Української православної церкви Київського патріархату і Російської православної церкви по-різному трактували це звернення.
Лист патріарха Київського Філарета, зачитаний на Соборі Російської православної церкви, в якому він закликав Московський патріархат до примирення, викликав резонанс як в Україні, так і в Росії. Саме звернення Філарета стало несподіванкою і причиною для безлічі домислів про можливий діалог з РПЦ і визнання автокефалії УПЦ КП. Експерти вважають, що Москва і Київ хочуть таким чином відновити політичні переговори. Примітно, що в Київському і Московському патріархаті ці події трактують по-різному. Але, на думку релігієзнавців, в обох конфесіях існують групи впливу, зацікавлені в примиренні. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
Лист патріарха Української православної церкви Філарета (Денисенка) керівництву Російської православної церкви отримав серйозний резонанс, особливо серед віруючих в Україні та Росії. У ньому Філарет закликав до примирення між православними християнами і до закінчення протистояння між Київським і Московським патріархатом: "Бажаючи припинити розділення і чвари між православними християнами, відновити євхаристійне і молитовне спілкування, як це належить єдиній святій соборній і апостольській церкві, заради досягнення Богом заповіданого світу між єдиновірними православними християнами і примирення між народами звертаюся до вас із закликом прийняти відповідні рішення, завдяки яким буде покладено кінець існуючому протистоянню", - йдеться в листі
Патріарх УПЦ КП також закликав до прощення і попросив його сам: "Нехай наблизиться день, коли за словами Великоднього богослужіння "один одного обіймемо; скажемо: "Брати!" - і тим, що ненавидять нас, все пробачимо заради воскресіння". І я, як ваш побратим і співслуга, прошу вибачення у всьому, чим згрішив словом, справою і всіма моїми почуттями, і так само від серця щиро прощаю всім".
Але бажаного відгуку Філарет не отримав – священнослужителі Української православної церкви Київського патріархату і Російської православної церкви по-різному трактували це звернення. За версією, озвученою в УПЦ КП, Філарет написав листа не за власною ініціативою. Все почалося з того, що напередодні Собору РПЦ, який відбувся 30 листопада, до Київського патріарха звернувся першоієрарх Руської православної церкви закордоном (РПЦЗ), митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський Іларіон (Капрал). Він повідомив, що керівництво РПЦ бажає піти на зближення з Київським патріархатом. Варто відзначити, що раніше представників РПЦЗ в Москві вважали розкольниками (як зараз вважають священнослужителів УПЦ КП), але переговорний процес між єпархіями завершився зближенням.
11 листопада делегація УПЦ КП в Москві провела переговори з митрополитом РПЦ Іларіоном (Алфеєвим). Він запропонував Київському патріархату підготувати листа від імені Філарета, який могли б зачитати на Соборі. Варто відзначити, що на наступний день представники Київського патріархату служили літургію в одному з храмів Московського патріархату у Підмосков'ї. У зв'язку з тим, що РПЦ не визнає УПЦ КП, це можна вважати значною поступкою. 16 листопада Філарет написав листа на ім'я патріарха Кирила та єпископату РПЦ, який і стали в подальшому по-різному трактувати в Москві і Києві. В Росію його привезла делегація з трьох архієреїв Київського патріархату, а 30 листопада його було зачитано на Соборі РПЦ. Тоді ж Собор постановив розпочати офіційні переговори з Київським патріархатом і сформував для цього комісію. Її очолить митрополит РПЦ Іларіон (Алфєєв), а до складу увійдуть представники РПЦ і Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).
Пізніше ЗМІ розтиражували повідомлення з сайту Російської православної церкви, де наводилися лише деякі цитати з листа і короткий висновок про те, що Київський патріархат має намір відновити зв'язки з УПЦ. "Архієрейський Собор із задоволенням сприйняв звернення як крок до подолання розколу та відновлення церковного спілкування з боку тих, хто колись відпав від єдності з канонічною Українською Православною Церквою", - йдеться в повідомленні РПЦ. Деякі російські журналісти навіть сприйняли таку заяву як "повернення" Філарета в лоно РПЦ. Український релігієзнавець Дмитро Горєвой вказує на те, що навіть митрополит РПЦ Іларіон (Алфєєв) зробив зауваження виданню Інтерфакс-Релігія, яке першим подало інтерпретацію листа, а не сам факт його існування. "Цікаво, що це "кишенькове" ЗМІ РПЦ. Тому критика Іларіона свідчить про те, що Російська православна церква неоднорідна, у ній існують різні групи впливу: одні хочуть примирення з Київським патріархатом, а інші – ні", - розповів РБК-Україна член Молодіжної асоціації релігієзнавців Дмитро Горєвой.
Після того, як в ЗМІ почали на свій лад трактувати слова Філарета, прес-секретар УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) оприлюднив копію листа патріарха на своїй сторінці в Facebook.
У той же час, Євстратій (Зоря) уточнив, що це була загальноприйняте християнське формулювання. При цьому у Філарета немає приводу каятися перед РПЦ, тому що він не винен у тому, в чому його звинувачують. "Прощати і просити вибачення особисто - обов'язок кожного християнина", - підкреслив архієпископ.
Як зазначає релігієзнавець Дмитро Горєвой, листування між церквами сягає корінням у часи Візантійської імперії, а священнослужителі досі використовують словесні обороти в дусі тієї епохи. "За красивими словами ховають суть, яка може бути прочитана по-різному. Філарет у листі пропонує забути взаємні образи, в тому числі і ті, які Київському патріархату завдав Московський патріархат. Подібна практика і раніше існувала між конфесіями, коли сто-двісті років продовжувалися чвари, а потім вони підписували мирову угоду, в якій пропонувалося вважати минулі конфлікти недійсними. Наприклад, так було у відносинах між РПЦ і Російською православною церквою закордоном", - розповів РБК-Україна член Молодіжної асоціації релігієзнавців Дмитро Горєвой.
Експерт також пояснив, чому патріарх, підписуючи лист, не став вказувати свій сан і навіть не поставив знак хреста перед ім'ям, який зазвичай використовують архієреї. За його словами, Філарет використовував дуже грамотне формулювання. "Називаючи себе "Ваш побратим" патріарх нічого не втратив в очах своєї пастви, адже всі керівники православних церков називають один одного "побратимами". У той же час, він пішов на дипломатичну поступку РПЦ, яка не визнає його титулів, і таким чином дав можливість її представникам приступити до розгляду листа", - розповів представник Молодіжної асоціації релігієзнавців.
Глава Київського патріархату Філарет публічно спростував своє покаяння перед російською церквою. Він заявив журналістам, що УПЦ КП не буде підкорятися РПЦ, а незалежна Україна має повне право на незалежну церкву". За його словами, в Москві перекрутили значення листа. Єпархії планували почати діалог про визнання Київського патріархату, а замість цього його виставили людиною, яка прийшла з покаянням.
Після заяв Філарета складалося відчуття, що у можливому діалозі з російськими церковниками поставлена крапка. Але пізніше в інтерв'ю єпископа УПЦ КП, голови Інформаційного управління Київської патріархії Євстратія (Зорі) "Укрінформу", містився натяк, що продовження історії можливе. Але тільки якщо Москва виконає дві умови: зніме анафему з Філарета і визнає автокефалію УПЦ КП. "Ми готові розглядати можливість для тих архієреїв і парафій, які категорично не бажають бути в складі української церкви, але залишаються в складі російської церкви і готові припинити вороже ставлення до КП, існування певної структури РПЦ в Україні, але вже саме як Російської православної церкви. Так само, як РПЦ визнала автокефалію Православної церкви в Америці, але зберегла за собою право на існування патріарших парафій РПЦ", - підкреслив Зоря.
5 грудня УПЦ Московського патріархату також публічно виклали свою версію подій, що відбуваються. За словами заступника голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП Миколи (Данилевича), Філарет написав листа з власної ініціативи. Але пізніше, під тиском оточення, а можливо, і української влади, відмовився від своїх слів, вважає Микола (Данилевич).
Голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ архієпископ Климент (Вечеря) у свою чергу відзначив, що архиєрейська комісія розглядає виключно текст самого листа, а не ті коментарі до нього, які пізніше дав Філарет, інші представники Київського патріархату та релігієзнавці. "У цьому листі є абсолютно чіткі пропозиції про відновлення євхаристійної єдності з Російською православною церквою і через це - з усім світовим православ'ям. Воно наповнене прагненням до миру і припинення ворожнечі між "єдиновірними і православними християнами" і між народами", - зазначив Климент. Представники УПЦ МП наголосили, що у зверненні Філарета немає жодного слова про автокефалію.
У Московському патріархаті також заявили, що "не мають великих ілюзій" з приводу перспектив діалогу з УПЦ КП, але готові скористатися навіть мінімальною можливістю, щоб "покласти край церковному розколу".
На думку релігієзнавців, існує кілька версій того, хто і з якою метою розпочав діалог. Можливо, сторони мали відразу кілька цілей. Дмитро Горєвой вважає, що ініціатива виходила не від Філарета, а від Москви, або навіть - від російської влади. Він пояснює, що вплив Московського патріархату на українське суспільство і ЗМІ останнім часом ослаб. У той же час, позиції УПЦ КП на сьогодні сильні, як ніколи за всі роки незалежності України. Про те, що РПЦ готова переглянути ставлення до Київського патріархату також свідчить риторика митрополита Іларіона (Алфєєва). "Показово, що митрополит Іларіон у своїх заявах говорить вже не "розкольник" або "анафемат" Філарет, а "колишній митрополит Київський", - пояснив РБК-Україна Горєвой.
Також можливо, що Росія шукає можливості для політичного діалогу з Україною. Або РПЦ вирішила діяти на випередження і не допустити, щоб Київський патріархат визнали в Константинополі без її участі. Як відомо, переговори УПЦ КП з Вселенським патріархом тривають ще з 2000-х років. Якщо він визнає автокефалію, позиції Московського патріархату в Україні серйозно похитнуться. Адже зараз деякі українці відмовляються підтримувати УПЦ КП тільки через те, що це - неканонічна церква. Поки цього не сталося, Росії вигідно визнати "київську" автокефалію на власних умовах.
У той же час, і для Київського патріарха діалог з Москвою відкриває додаткові можливості. Навіть якщо не вдасться домовитися з РПЦ про визнання, це дасть додатковий привід для дискусії з Вселенським патріархом. "Делегація Київського патріархату буде аргументувати, що неодноразово зверталася до Москви, питання про визнання розглядала комісія, але нічого не вийшло. Тому давайте вже будемо з вами розмовляти", - уточнив Горєвой.
У свою чергу, релігієзнавець Людмила Філіпович наполягає, що незалежно від того, хто розпочав діалог, він вигідний обом сторонам. За її словами, відновлення євхаристійного служіння і єдності з іншими православними церквами дійсно важливе для Київського патріархату і надалі може призвести до визнання його канонічності. Тому Філарет вирішив піти на деякі поступки. "Філарет був під тиском світської влади, і знає, що це таке, коли приходять і кажуть: "Або церква, або ти зробиш те-то і те-то". Мабуть, він неодноразово йшов навіть на якісь угоди зі своєю совістю тільки заради того, щоб вберегти церкву", - розповіла РБК-Україна релігієзнавець Людмила Филипович. Вона додала, що діалогу, швидше за все, завадили російські та українські політики, які втрутилися в переговори між УПЦ КП і РПЦ.
Релігієзнавці зазначають, що, незважаючи на різні трактування подій і взаємні звинувачення конфесій, подальший діалог між УПЦ Київського патріархату і РПЦ все ж таки можливий. "Діалог точно буде, але швидше за все, навіть самі сторони поки що не знають, чим він закінчиться. Після всіх цих медійних кампаній повинна відбутися хоча б одна зустріч. Зараз церкви спостерігають за реакцією у суспільстві та ЗМІ в Україні та Росії. Виходячи з цього, вони будуть коригувати свої позиції", - пояснює Горєвой. Він також зазначає, що ці міжконфесійні переговори нагадують політичні взаємини України і Росії. "Київський патріархат наполягає, що єдина мета переговорів - визнання автокефалії та відновлення молитовного єднання, щоб священики могли служити літургію. У Москві ситуацію бачать зовсім по-іншому: "спочатку ви каєтеся, а потім вже будемо розглядати питання". Це нагадує Мінські домовленості, коли є певні широко сформульовані пункти, і у кожної сторони є власне трактування і тлумачення послідовності цих пунктів", - зазначає представник Молодіжної асоціації релігієзнавців.
У свою чергу, Людмила Філіпович вважає, що продовження переговорів варто очікувати не раніше, ніж через кілька місяців. Тоді емоції сторін вщухнуть після взаємних претензій, і вони будуть шукати нові точки дотику.