До початку наступного опалювального сезону залишилися близько трьох місяців, але він може не початися вчасно (15 жовтня) в тих населених пунктах, які не розрахуються з ДК «Газ України» за газ, спожитий впродовж минулої зими. Так, за інформацією МінЖКГ, заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики складає близько 2,5 млрд грн. Ситуацію з підготовкою до осінньо-зимового періоду ускладнює і заборгованість по зарплаті на підприємствах галузі житлово-комунального господарства в об'ємі понад 160 млн грн. Про хід підготовки до опалювального сезону, про основні напрями реформування ЖКХ, а також про нововведення у сфері тарифоутворення в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр з питань житлово-комунального господарства України Юрій Хіврич.
РБК-Україна: Юрій Єгорович, перший віце-прем'єр Андрій Клюєв на одній з нарад говорив про те, що всі борги за газ, спожитий у минулому опалювальному сезоні, повинні бути погашені до 1 жовтня 2010 р. Якщо підприємства комунальної теплоенергетики не виконають це доручення і не розрахуються з боргами у визначений період, чи означатиме це, що в цих населених пунктах не почнеться вчасно опалювальний сезон?
Юрій Хіврич: Так. Тим більше що ми зараз пішли на певні поступки відносно розрахунків за газ і дозволили поки відкласти оплату заборгованості, що виникла унаслідок різниці в тарифах в четвертому кварталі 2009 р. і першому кварталі 2010 р., за минулий опалювальний сезон, а це близько 940 млн грн. Тобто, можна сказати, що ми реструктуризували цю заборгованість.
Заборгованість підприємств теплопостачання за спожитий у минулому опалювальному сезоні газ, без урахування цих реструктуризованих 940 млн грн, складає приблизно 1,5 млрд грн. Для погашення цієї заборгованості всі підприємства теплопостачання повинні були скласти графіки і надати їх в НАК «Нафтогаз України». 78% підприємств надали такі графіки, а 22% - не надали. Якщо вони не нададуть ці графіки або не виконають їх, то такі підприємства не отримають лімітів газу на 15 жовтня і опалювальний сезон в цих населених пунктах буде зірваний. Це залежить від міського голови, адже саме він повинен розглянути фінансове становище підприємства теплопостачання в своєму населеному пункті і визначити, що необхідно зробити і як забезпечити розрахунки за газ.
Відзначу, що основна проблема в питанні розрахунків за газ полягає в значній заборгованості населення за житлово-комунальні послуги. Ми, як міністерство, все зробимо для того, щоб ліквідовувати заборгованість за комунальні послуги установ і організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів, а це майже 600 млн грн, і з державного - близько 300 млн грн. Після ухвалення державного кошторису ці борги помалу виплачуються. А щодо заборгованості населення необхідно працювати з кожним окремо.
РБК-Україна: Виходить, що ліміти газу будуть виділені підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) тільки після погашення боргів перед ДК «Газ України» за минулий опалювальний сезон?
Ю.Х.: Так. І не тільки ліміти. Ми цього року хочемо ввести нові договори на постачання газу між ДК «Газ України» і підприємствами ТКЕ. Ще в минулому році постановою Кабінету міністрів був затверджений типовий договір, але НАК «Нафтогаз України» не хотів його вводити. Тому ДК «Газ України» може відносити платежі за газ, які зараз здійснюються, на перший квартал 2009 р., тобто опалювальний сезон 2008-2009 рр., оскільки діє один договір. А коли ми введемо новий договір, то платежі, які здійснюватимуться в жовтні-листопаді 2010 р., враховуватимуться саме за вказаний період. Таким чином, ДК «Газ України» не зможе зараховувати платежі жовтня-листопада як погашення заборгованості за попередні роки.
Якщо підприємства ТКЕ і ДК «Газ України» не підпишуть новий договір, не будуть виділені ліміти газу, то в цих регіонах не почнеться вчасно опалювальний сезон.
РБК-Україна: Коли підписуватимуться нові договори?
Ю.Х.: Вони підписуватимуться десь у вересні. Ми домовилися почати договірну кампанію з 1 вересня. Спочатку ДК «Газ України» підпише угоди з тими підприємствами, які повністю розрахуються за газ, спожитий у минулому опалювальному сезоні.
РБК-Україна: Коли Ви прогнозуєте створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг?
Ю.Х.: Ми прогнозуємо, що до кінця цієї сесії Верховної Ради відповідний законопроект про створення комісії буде прийнятий в першому читанні. Потім ми внесемо певні зміни, оскільки до цього законопроекту є зауваження юридичного і інших відділів. А на наступній сесії, десь у вересні, цей проект закону повинен бути затверджений.
Відразу після ухвалення закону в цілому ми, як профільне міністерство, встановлюватимемо тарифи на послуги, які надають підприємства державної форми власності, адже для них зараз ніхто не встановлює ціни. В Україні близько 40 таких підприємств. Також міністерство встановлюватиме тарифи на послуги підприємств спільної власності місцевої громади і обласної ради. Таких підприємств теж близько 40, і законодавством не передбачено, який орган влади - місцевий чи обласний - повинен встановлювати для них тарифи. Таким чином, міністерство встановлюватиме вартість послуг 70-80 підприємств.
У законі про держбюджет на 2011 р. будуть передбачені кошти на створення єдиного регулятора. За нашими розрахунками, Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг почне працювати з 1 липня 2011 р. Саме цей термін передбачений в законопроекті про створення такого органу. І тоді комісія встановлюватиме тарифи на послуги майже всіх підприємств теплопостачання і водопровідно-каналізаційного господарства.
РБК-Україна: Виходить, що з 1 липня 2011 р. тарифи на теплопостачання, водопостачання і водовідведення встановлюватиме Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг. А вартість утримання будинків і прибудинкових територій, як і зараз, встановлюватимуть місцеві органи влади?
Ю.Х.: Тарифи на утримання будинків залишаться на місцевому рівні, їх затверджуватимуть місцеві ради.
РБК-Україна: Чи означає це, що з моменту створення комісії, тарифи на житлово-комунальні послуги будуть приведені до економічно обгрунтованого рівня?
Ю.Х.: Іншого виходу немає. Тому що потрібно зменшувати збитки підприємств галузі. Зараз питання встановлення тарифів дуже заполітизоване, тому ми прибираємо його з політичної площини, створюючи єдиний регулятор.
РБК-Україна: Коли Ви прогнозуєте ухвалення постанови уряду про автоматичне корегування тарифів на житлово-комунальні послуги у зв'язку зі зміною вартості енергоносіїв і підвищенням зарплати?
Ю.Х.: Проект цього документа узгоджений всіма зацікавленими відомствами, а зараз остаточний висновок має надати Міністерство юстиції. Якщо Мінюст протягом 10 днів, як це передбачено законодавством, надасть нам свої висновки, ми відразу ж винесемо цей проект постанови на розгляд засідання Кабміну.
РБК-Україна: Ця постанова діятиме до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг?
Ю.Х.: Ця постанова діятиме не тільки до моменту створення регулятора, адже вона потрібна і для роботи комісії. Наприклад, якщо виросте вартість газу або електроенергії, то відразу буде зроблено корегування тарифів на комунальні послуги. Це механізм поліпшення процедури проходження регуляторного акту. Такий документ потрібний і місцевим властям, і нашому регулятору.
РБК-Україна: Чи є відповідь Мінпаливенерго на пропозицію МінЖКГ щодо ненарахування пені і штрафів підприємствам ТКЕ за невчасні розрахунки за енергоносії, поки пені і штрафи не будуть встановлені для населення за невчасну оплату комунальних послуг?
Ю.Х.: Мінпаливенерго нам відмовило, оскільки типовий договір на постачання газу між ДК «Газ України» і підприємствами ТКЕ припускає наявність штрафних санкцій. Але ми підготували законопроект про списання нарахованих пеней і штрафів з підприємств теплопостачання, а їх на сьогодні вже нараховано 760 млн грн. Зараз цей документ проходить узгодження в різних відомствах, проте не всі міністерства погоджуються на наші пропозиції. Відзначу, що законопроект передбачає списання нарахованих пеней і штрафів також і з підприємств газового господарства - облгазів і міськгазів.
Думаю, що цей закон буде прийнятий вже цього року. І, таким чином, ми звільнимо підприємства від тягаря, компенсація якого не передбачена і не закладена ні в собівартості, ні в тарифах.
РБК-Україна: Чи підтримуєте Ви встановлення однакових цін на газ для підприємств теплокомуненерго і населення, яке використовує газ для опалювання?
Ю.Х.: Ми не тільки підтримуємо, але і підіймаємо це питання, тому що не може такого бути, що на виробництво тепла для населення газ йде за однією ціною, а для населення, яке встановило індивідуальне опалювання, - зовсім за іншою. Відзначу, що в Європі ціна на газ для населення приблизно в 1,5 разу вище, ніж для підприємств, що надають житлово-комунальні послуги. Тому, наприклад, в Польщі і Німеччині централізоване опалення вигідніше, ніж індивідуальне.
РБК-Україна: Коли в Україні може вирівнятися ціна на газ для підприємств ТКЕ і населення, яке користується системами індивідуального опалювання?
Ю.Х.: Це питання до НАК «Нафтогаз України».
РБК-Україна: Чи буде введений спеціальний режим стягнення ПДВ для підприємств галузі житлово-комунального господарства?
Ю.Х.: Ми, як міністерство, підготували такі пропозиції, але я не думаю, що держава, зокрема, Рада піде на те, щоб виділяти нашу галузь і зробити її пільговиком. Вважаю, що це навряд чи вийде.
РБК-Україна: Чи підтримуєте Ви законопроект, схвалений попереднім урядом, згідно з яким планується вводити державних керівників на підприємствах тепло- і водопостачання, якщо керівники цих підприємств разом з місцевою владою не забезпечують надання послуг населенню на належному рівні?
Ю.Х.: Введення державних керівників на підприємствах комунальної форми власності, власниками яких є органи місцевого самоврядування, є незаконним.
Ми зараз ставимо питання таким чином: якщо людина, яка управляє комунальною власністю, неправильно цю власність використовує, не справляється з обов'язками, то місцеві власті повинні міняти такого керівника. А МінЖКГ сьогодні не втручатиметься у власність органів місцевого самоврядування. Якщо керівник підприємства не справляється з виконанням своїх обов'язків, то хай місцеві органи влади міняють такого керівника.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте діяльність Державної житлово-комунальної інспекції?
Ю.Х.: Інспекція зараз виконує великий об'єм роботи з розгляду скарг населення, особливо щодо стану житлового фонду, і примушує підприємства житлово-комунального господарства ретельніше виконувати свої обов'язки.
РБК-Україна: Чи плануєте певні зміни в роботі інспекції?
Ю.Х.: Ми підготували законопроект, яким передбачається включення Державної житлово-комунальної інспекції в перелік державних інспекцій і надання їй права накладати штрафні санкції на власників житла, систем теплопостачання і інших підприємств житлово-комунального господарства. Зараз цей документ знаходиться у ВР. Сподіваюся, що на цій або на наступній сесії парламенту він буде прийнятий.
Крім того, ми зараз переглядаємо положення про житлово-комунальну інспекцію і плануємо надати їй повноваження перевіряти хід виконання місцевими органами влади вимог закону про реформування ЖКГ.
РБК-Україна: Які принципові відмінності між програмою реформування ЖКГ, яка увійшла до програми реформ Президента України Віктора Януковича, і програмою реформування ЖКГ, затвердженою Радою минулого року?
Ю.Х.: Відмінностей немає ніяких. Необхідність реформування галузі назріла давно. Перші кроки з її підготовки були зроблені ще в часи, коли Віктор Янукович очолював уряд. Тому в програмі реформ Президента реформуванню ЖКГ приділена значна увага.
Зараз міністерство працює в рамках Загальнодержавної програми реформування ЖКГ на 2009-2014 рр., яка була затверджена Радою минулого року.
У нас чітко прописано, що реформування ЖКГ здійснюється у напрямі визначення власника житлового фонду, переходу власника будинку на договірні відносини з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, - по тепло- і водопостачання, обслуговування ліфтів, вивіз сміття і т.д. Також програма реформування передбачає модернізацію комунальної теплоенергетики, водопостачання і водовідведення, і, на останньому етапі - досягнення беззбиткової і стабільної роботи підприємств галузі. Це основні напрями реформування ЖКГ.
РБК-Україна: Скільки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), згідно з програмою реформування, планується створити до 2015 р.?
Ю.Х.: Загальнодержавна програма передбачає створення ОСББ в 50% будинків. Ми пішли демократичним шляхом і записали в цьому документі, що 50% власників приватизованого житла мають право створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Підкреслю, що в будинках, де створені ОСББ, заборгованість за житлово-комунальні послуги значно менша, ніж в інших, оскільки в ОСББ існує відповідальність сусіда перед сусідом. Також програма передбачає передачу 70% житла в управління компаніям недержавної форми власності, тобто на 70% ми плануємо відійти від ЖЕКів, до яких населення сьогодні має негативне ставлення.
Для підтримки руху зі створення ОСББ кошти на ремонт будинків з держбюджету надаватимуться тільки для тих будинків, в яких створені об'єднання співвласників. Цього року виділено 155 млн грн на ОСББ, зокрема, 45 млн грн - на ремонт ліфтів і 110 млн грн - на ремонт будинків, в яких створені ОСББ. Кожне ОСББ цього року отримає приблизно 120-130 тис. грн. Також в бюджеті на 2010 р. передбачено 80 млн грн на установку теплових лічильників і 20 млн грн - на установку приладів обліку води. Але ці лічильники встановлюватимуться перш за все в будинках, де створені ОСББ.
Спілкувалась Ірина Мартинюк