Президент України Віктор Янукович підписав закон № 29-VIІ "Про внесення зміни до статті 47 Регламенту Верховної Ради України". Про це повідомляє прес-служба глави держави. Цей той самий закон про персональне голосування, навколо якого опозиція впродовж більш ніж двох тижнів лютого блокувала трибуну і президію Верховної Ради. Показово, що закон підписаний у день проведення підсумкової прес-конференції Януковича, це створить заходу додатковий політичний фон, як би підкреслюючи готовність Президента йти на компроміси з опозицією.
Президент України Віктор Янукович підписав закон № 29-VIІ "Про внесення зміни до статті 47 Регламенту Верховної Ради України". Про це повідомляє прес-служба глави держави. Цей той самий закон про персональне голосування, навколо якого опозиція впродовж більш ніж двох тижнів лютого блокувала трибуну і президію Верховної Ради. Показово, що закон підписаний у день проведення підсумкової прес-конференції Януковича, це створить заходу додатковий політичний фон, як би підкреслюючи готовність Президента йти на компроміси з опозицією.
Нагадаємо, 22 лютого Верховна Рада України прийняла в першому читанні і в цілому без обговорення законопроект про внесення змін до регламенту, згідно з яким у разі виявлення фактів неперсонального голосування проводитиметься переголосування, а картка, що незаконно проголосувала, вилучатиметься. "За" таке рішення проголосували 339 народних депутатів з мінімально необхідних 226.
Читайте також: Рада запрацювала - прийнято заяву про євроінтеграцію, змінено регламент (фото, відео)
Згідно з законопроектом, у разі виявлення народними депутатами фактів порушення вимог персонального голосування, тобто голосування за інших, розгляд питання уривається. Головуючий встановлює присутність депутата, чия картка незаконно проголосувала і у разі його відсутності Рахункова комісія вилучає картку і проводиться повторне голосування.
Ухвалення цього законопроекту далося нелегко. Опозиція блокувала роботу парламенту з 5 лютого, вимагаючи особистого голосування депутатів. Спочатку в залі ночували тільки представники "Удару", але згодом до них приєдналися нардепи з "Батьківщини" і "Свободи". Згідно з українським законодавством, якби парламент не запрацював до 6 березня, то вже наступного дня Президент Віктор Янукович отримав би право достроково припинити повноваження Ради. При цьому і опозиціонери, і регіонали заявляли, що готові до дострокових виборів до парламенту, хоча лідер фракції ПР Олександр Єфремов окремо підкреслював, що Янукович не збирається розпускати Раду.
Читайте також: Історія парламентських криз в Україні
Проте по коментарях з табору регіоналів можна було судити про те, що настрої депутатів в цій фракції були різні. Якщо Ефремов і голова регламентного комітету Володимир Макеєнко заявляли про те, що не хочуть перевиборів, то заступник глави фракції Михайло Чечетов був упевнений, що перевибори на мажоритарній основі принесуть ще більший успіх Партії регіонів. Що стосується опозиції, то віце-спікер Ради, представник "Свободи" Руслан Кошулинський вважав заяви регіоналів про перевибори блефом, подібні настрої були і у лідера фракції "Удар" Віталія Кличка. Хоча в той же час лідер "Свободи" Олег Тягнибок вже дав команду готуватися до перевиборів. Готувалася до них і "Батьківщина".
Читайте також: Лідери опозиції заявили про готовність штабів до перевиборів
Переговори щодо розблокування трибуни велися майже два тижні, проте довгий час були безрезультатними. Опозиція пропонувала різні технічні варіанти вирішення проблеми особистого голосування, аж до голосування руками або бюлетенями, а регіонали послідовно ці варіанти критикували і називали неприйнятними. Зараз в парламенті встановлена система голосування "Рада-3", проте вона не увімкнена. Регіонали вже говорять про необхідність установки системи "Рада-4" і навіть "Рада-5", які, проте, тільки ще належить розробити Національній академії наук. В результаті регіонали і опозиціонери почали звинувачувати один одного в невмінні домовлятися і досягати компромісу. Головним посилом звинувачень регіоналів було те, що що непрацююча і Рада стала б головною причиною проблем на переговорах під час саміту Україна - ЄС, який пройшов 25 лютого. Зазначимо, що на саміті про парламентську кризу не говорили взагалі.