Після запуску ринку електроенергії з 1 липня ціни для промисловості зросли на 20-25%. Великий бізнес б'є на сполох через збільшення собівартості його продукції та падіння її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Серед інших, проблеми виникли у феросплавних заводів Ігоря Коломойського. Опинившись перед ризиком залишитися без роботи, співробітники підприємств одіозного олігарха намагаються заблокувати роботу нового ринку в судах і влаштовують мітинги у столиці. Після декількох тижнів мовчання в ситуацію втрутився Кабмін, спробувавши в ручному режимі знизити вартість е/е і переглянути зобов'язання для енергокомпаній. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Кабінет міністрів вчора, 14 серпня, змінив умови спеціальних зобов'язань (PSO) для енергетичних компаній, затверджених урядом ще на початку червня.
Спеціальні зобов'язання Кабмін ввів напередодні запуску ринку електроенергії, щоб не допустити підвищення цін на е/е для населення з 1 липня. Режим PSO, за задумом чиновників, розрахований на період з липня цього року і до кінця грудня 2020 року, він буде поширюватися на компанії "Енергоатом", "Укргідроенерго" і "Укренерго".
Серед іншого, запроваджуючи спецзобов`язання у червні, Кабмін доручив "Енергоатому" продавати на електронних аукціонах для потреб населення не більше 75% своєї електроенергії за фіксованою ціною. Для "Укргідроенерго" цей показник склав не більше 20%. Ще 15% "Енергоатом" продавав "Укренерго" і обленерго (ОСР) для покриття їх втрат у мережах. Але вчора уряд переглянув частку "Енергоатому" по PSO, знизивши її до 65%, а на втрати - до 10%. Це передбачено постановою, внесеною з "голосу" міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом.
Поява у "Енергоатома" додаткових обсягів електроенергії в теорії має привести до зниження ціни у всьому енергоринку. З цією метою також були знижені і граничні ціни для "Енергоатому" з 56,7 коп./кВт*год до 51,2 коп./кВт*год. Але перегляд цін може збільшити виручку "Енергоатому", оскільки у нього зменшилася частка обов'язкових продажів і компанія може більше е/е продавати у вільному ринку.
З іншого боку, збільшення обсягів електроенергії в ринку буде сприяти зростанню тарифу НЕК "Укренерго" і обленерго, оскільки їм доведеться витрачати більше коштів на покриття втрат е/е за ринковими цінами. Раніше, відповідно до PSO, "Укренерго" купувало 15% електроенергії "Енергоатому" для покриття технологічних витрат в мережах.
Крім того, в "Укренерго" звертають увагу, що є й другий варіант зниження ціни для промисловості, розроблений регулятором – Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
Зміни, запропоновані НКРЕКП, в короткостроковій перспективі можуть привести до зниження ціни для промисловості на 180-200 грн/МВт*год. Для цього пропонується знизити тариф "Укренерго" за рахунок компонента, який передбачений для компенсації виробникам електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Натомість для компенсації за ВДЕ пропонується перенаправити частину електроенергії "Енергоатому" і "Укргідроенерго", підвищивши їх частку за спецзобов'язаннями.
Варіант НКРЕКП ще більше виводить з конкурентного середовища ринок електроенергії і змусить промисловців купувати більше дорогої енергії, виробленої тепловими електростанціями. "Такий варіант не дуже схожий на ринкові відносини, але як швидкодіюча і короткочасна міра на 2-3 місяці цілком підходяща", – вважає глава "Укренерго" Всеволод Ковальчук.
Попередні розрахунки "Укренерго" ще до запуску нової моделі енергоринку показували, що зростання цін для промисловості буде в межах 28%-30%, а в окремих випадках і більше 30%. Після запуску ринку виявилося, що ціна зросла дещо менше. Зростання склало 20%-25%, що стало найбільшим моментальним підвищенням цін на електроенергію за останні 25 років. В результаті вартість електроенергії для великих промислових споживачів в Україні перевищила вартість для таких споживачів у Центральній Європі. А в деяких випадках і для споживачів Західної Європи, що негативно впливає на конкурентоспроможність нашої промисловості.
Зміни торкнулися феросплавних заводів, що належать олігарху Ігорю Коломойському. Вони споживають близько 5-6% всієї електроенергії в Україні. І у них є одна важлива особливість. Споживаючи енергію безпосередньо від мереж "Укренерго", значну частину енергії вони використовують в нічний час, коли навантаження на мережі мінімальне, а ціна на енергію найнижча. Але запуск нової моделі ринку електроенергії повністю позбавив їх цієї переваги.
"Феросплавні заводи мають величезне споживання електроенергії. В собівартості нашої продукції вона становить більше 30%. Наявний варіант закону про енергоринок було прийнято передчасно. Зараз з'явилося багато питань, які треба було вирішувати ще до прийняття закону", — говорить голова правління "Нікопольського феросплавного заводу" Володимир Куцин.
Якщо ці виробництва зупиняться, то запустити їх заново буде вкрай складно без додаткових грошових витрат і часу. Крім того, є ризик відтоку кадрів, кажуть на заводах. "Минула зупинка нашого заводу призвела до звільнення 2,2 тисячі осіб, а четвертий цех запускався цілих два роки", — пояснив голова правління "Запорізького заводу феросплавів" Павло Кравченко.
Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства "Укрводоканалекологія" у свою чергу припускає перехід на погодинну подачу води вже з 20 серпня. "Якщо ми чуємо, що водоканал відключений від електроенергії, причина одна — не покривається тариф, немає коштів для розрахунку. Якщо з 20 серпня деякі міста будуть заявляти про перехід на погодинну подачу води, щоб всі розуміли цю причину", — заявила віце-президент асоціації Ольга Бабій.
Ключова претензія і вимогу промисловців полягає в тому, щоб виключити з тарифу "Укренерго" компенсацію для генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Але положення про компенсації – це пряма норма закону про енергоринок, який передбачає, що компенсацію різниці ціни між гарантованим тарифом ВДЕ та ринковою ціною на електроенергію здійснює "Укренерго". Відповідно, без внесення змін в закон цю норму можна змінити.
Змінити механізм компенсації ВДЕ може новий склад парламенту, який почне працювати тільки у вересні. Варто відзначити, що компенсаційна компонента тарифу "Укренерго" існувала і до впровадження енергоринку. Компенсація включалася НКРЕКП0 до складу оптової ринкової ціни (ОРЦ), а платежі здійснювалися іншими підприємствами.
Після запуску ринку тариф "Укренерго" з урахуванням компенсації ВДЕ виріс на 70-75 грн за МВт*год без ПДВ. Компенсація ВДЕ в I півріччі склала 164 грн за МВт*год, а зараз це близько 226 грн за МВт*год. "Станцій ВДЕ стає більше, енергії вони виробляють більше, тому і розмір компенсації різко зростає", — каже Всеволод Ковальчук.
Дуже важливе питання, без якого не вирішити проблему зростання цін на енергію для промисловості, полягає в усуненні перехресного субсидування населення за рахунок підприємств. Перехідні положення закону про енергоринку передбачають, що НКРЕКП зобов'язана була з 1 липня припинити перехресне субсидування різних споживачів. За рахунок росту ціни для населення ціна для промисловості повинна була знижуватися. Отримана загальна ціна повинна була опинитися між середньозваженою ціною для населення та комерційними споживачами.
Але відмови від перехресного субсидування не сталося. "Якщо кінцева ціна на електроенергію для населення і промисловості відрізняється у 2,5 рази, то енергія як товар – у 8-9 разів. Це створює перехресне субсидування на суму 50 млрд грн або 20% від вартості всієї електроенергії в країні, що і лягає додатковим тягарем на промисловість", — додав Всеволод Ковальчук.
Враховуючи всю непопулярність підвищення тарифів на електроенергію для населення, потрібно розуміти, що електроенергія присутня в собівартості всіх товарів. Згідно з оцінками учасників ринку, більше 80% всього постачання електроенергії в країні включається в собівартість товарів і послуг, які реалізуються на внутрішньому ринку. Тому населення, заощадивши декілька десятків гривень у платіжці, розплатиться підвищенням ціни на будь-який кінцевий продукт або послугу, в тому числі й масового споживання, як продукти харчування, проїзд у муніципальному транспорті та комунальні послуги.
Проблема перехресного субсидування виникла не зараз, а поступово визрівала протягом останніх кількох років ще за колишніх правила енергоринку. Саме в цей період почав діяти скандальний принцип ціноутворення на електроенергію "Роттердам+". Як відомо, у вересні 2016 року було останнє підвищення ціни на електроенергію для населення, яким перехресне субсидування, яке існувало до 2014 року, було нівельовано.
Проте вже в кінці 2016 року при введенні формули "Роттердам+" розрахунок ціни електроенергії прив'язали до вартості вугілля на товарній біржі у місті Роттердам (Нідерланди) і його доставки до кордонів України. Основну вигоду тут отримав Ринат Ахметов, який сконцентрував у своїй власності 70% всієї теплової генерації і близько 80% видобутку енергетичного вугілля. Практично все вугілля добували на території України, а надприбуток йшов в енергетичний дивізіон Ахметова – компанію ДТЕК.
Якщо для промисловості ціна електроенергії зростала у відповідності з формулою "Роттердам+", то для населення уряд не осмілювався продовжувати підвищувати ціну на електроенергію. Весь тягар субсидування громадян лягли на плечі державної компанії НАЕК "Енергоатом", яка виробляє близько 55% всієї електроенергії в країні. Але з запуском нової моделі енергоринку питання перехресного субсидування необхідно було якось вирішувати. І поки виходом із ситуації стали вже згадані спеціальні зобов'язання для трьох компаній. У результаті, більша частина виробленої "Енергоатомом" електроенергії була виведена за межі ринку, а промисловість була змушена купувати більше дорогої електроенергії у тепловій генерації.