З 1 січня 2022 року зайняті в ритейлі ФОПи 2-4 груп будуть зобов'язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Але вже є спроби в черговий раз відкласти або знецінити цю норму. Про те, чому скасовувати фіскалізацію безглуздо, які міфи були створені навколо РРО і чому їх введення вигідне пересічному споживачеві – докладніше в спецпроекті РБК-Україна.
Однією з потенційно конфліктних тем осіннього політичного сезону знову може стати фіскалізація – обов'язкова фіксація розрахункових операцій між підприємцем і клієнтом через реєстратор розрахункових операцій (РРО). Рік тому вона спровокувала тривалі вуличні акції протесту і палкі дебати у Верховній раді та медіапросторі.
У підсумку введення РРО для ФОПів 2-4 групи, які торгують товарами й послугами, відклали до 1 січня 2022 року, обґрунтувавши це, в тому числі проблемами бізнесу, викликаними пандемією і карантином. Але в міру наближення цієї дати навколо фіскалізації починається чергова хвиля дискусій.
Тон їй задають самі народні депутати, подаючи законопроекти, спрямовані на відмову від широкої фіскалізації або істотне пом'якшення її умов. Наприклад, необов'язковість використання РРО при продажі товарів, вартість одиниці яких не перевищує 6000 грн, або при використанні платіжного термінала для оплати за нього, про що йдеться в законопроекті №5866.
Введення касових апаратів для ФОПів відстрочили до 1 січня 2022 року (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Не дивно, що серед авторів цих ініціатив є депутати, бізнес яких якраз вигідно користується досі існуючими законодавчими лазівками. Наприклад, "замасковані" під ФОПи недешеві ресторани – дробити великий бізнес на сітку з ФОПів в Україні відмінно навчилися вже давно. У відкриту видають два чеки з одного терміналу під однією вивіскою закладу, маніпулюючи своїми ж підконтрольними компаніями з ліцензією на алкоголь і ФОПами. Точно так само швидко навчаться дробити й суми покупок, що робить межу в тих же шість тисяч гривень чисто формальною і безглуздою.
Безумовно, за ідеями скасування фіскалізації ховається не тільки особистий інтерес, а й спроба зіграти на популістських забобонах, якими густо обросла тема введення РРО.
Популістичні забобони:
1. Один з найпопулярніших міфів апелює до абстрактної "бабусі на ринку", що торгує вирощеними на городі овочами – нібито тепер їй доведеться обов'язково купувати дорогий касовий апарат, вести складний облік і контроль, з чим вона звичайно ж не впорається.
Але насправді, якраз на підприємців, які торгують у роздріб на ринках, зобов'язання використовувати РРО не поширюється, як і на тих, хто надає побутові послуги населенню обсягом до мільйона гривень на рік.
Так що перший аргумент навіть не спекулятивний, а зовсім неправдивий, тому є міфом і фейком.
2. Те, що використання РРО – це дорого, складно і незручно – ще один розхожий міф. Насправді ніхто не зобов'язує ФОПів 2-4 груп купувати фізичні касові апарати і громіздкі принтери. Їх можна замінити програмою на комп'ютері, планшеті або навіть смартфоні – це так званий програмний РРО або ПРРО.
Зараз на ринку є вже великий вибір відповідних програм, як безкоштовних від податкової служби, так і альтернативних від комерційних розробників (користування якими обійдеться трохи більше ніж сто гривень на місяць).
Використання ПРРО має багато переваг. Наприклад, йому взагалі не потрібно сервісне обслуговування, сертифікація або проходження експертиз. Реєстрація та подальша робота відбуваються виключно в електронній формі, без контактів з податківцями. Друкувати паперові чеки також не потрібно, достатньо чеків електронних. Не потрібна і книга обліку розрахункових операцій.
Зараз на ринку є великий вибір програм РРО або ПРРО (фото: ua-retail.com)
По суті, з ПРРО будь-який більш-менш сучасний телефон повністю впорається із завданнями традиційного касового апарату. Більш того, програмне забезпечення дозволить малому бізнесу поліпшити облік і контроль за своїми бізнес-процесами, інтегрувати онлайн- і оффлайн-торгівлю. Навіть постійна наявність інтернет-покриття не обов'язково, що актуально для віддалених куточків України. Провести операцію за допомогою ПРРО можна навіть якщо інтернет раптом "впав" – дані автоматично відправляться на сервер податкової, коли з'єднання знову з'явиться.
За останній рік, користуючись наданою відстрочкою, програмні РРО вже вдалося нормально налагодити й протестувати. Та й в цілому, бізнесу цього разу дали більш ніж достатньо часу для підготовки та адаптації до нових правил.
3. Посилатися на карантин і пандемію як на приводи до нової відстрочки нелогічно. Вже зрозуміло, що в осяжному майбутньому як мінімум в Україні коронавірус повністю не перемогти. Та й в цілому, для противників фіскалізації карантин швидше виступає лише зручним формальним аргументом. Досить згадати, як непросто в минулі роки проходили попередні етапи фіскалізації – в часи, коли ніхто і не чув ні про який ковід.
Тим більше, ФОПи й так активно переходять до використання РРО. За інформацією податкової, у 2021 році кількість суб'єктів господарювання, які фіскалізували свою діяльність, зросла більш ніж у два рази або на 113,5%. І зараз складає понад 62 тисячі РРО, частина з яких – якраз програмні, все більше набирають популярність. Разом, станом на 1 липня цього року, через ПРРО видано вже 328,7 млн чеків.
Як і будь-яка подібна інновація, ПРРО на перших порах багатьма сприймаються насторожено. Але лише поки не стане зрозуміло, що нічого страшного в їх використанні немає. Більш того, вони ще й здатні значно спростити ведення бізнесу. І на цьому тлі ідеї про скасування фіскалізації виглядають просто безглуздо – як і будь-яка інша спроба зупинити прогрес.
Дискусії між прихильниками й опонентами фіскалізації нерідко скочуються зокрема, залишаючи без уваги головне питання – навіщо взагалі вона проводиться і хто кінець кінцем опиниться у виграші.
Головним же бенефіціаром введення РРО стане український споживач, як наголошується в аналіз Інституту економіко-правових досліджень НАН України (ІЕПІ). Так, минулого року споживачі сформували 73,4% українського ВВП. Загальна сума сплачених ними податків і зборів склала 37,6% доходів держбюджету.
"Український споживач не ухиляється від сплати податків, не намагається зменшити податкове навантаження, він платить повну суму покупки з усіма акцизами і ПДВ. Несплата ПДВ і акцизів за контрабандну і контрафактну продукцію відбувається виключно з вини недобросовісних суб'єктів госпдіяльності, які фактично привласнюють різницю в кінцевій ціні товару собі", – йдеться в дослідженні.
При цьому пересічний споживач і зазнає збитків від функціонування "тіньової економіки", боротися з якою і покликана фіскалізація. Її рівень в Україні, за офіційними даними, коливається близько 30%, у 2020-му склавши 31%. Це показник навіть не країн, що розвиваються, а країн з перехідною економікою.
В таких умовах споживач зазнає збитків як безпосередньо від неякісної продукції, на яку не поширюється гарантія (немає коректно оформленого чека – немає і відповідача і гарантії), так і масу супутніх витрат: на ремонт або лікування, в залежності від специфіки самого товару. І довести збиток юридично нереально. Загальна сума тільки прямих втрат споживачів, згідно з дослідженням ІЕПІ, становить мінімум 37,5 млрд грн на рік.
Недобросовісний, непрозорий бізнес в принципі руйнує довіру громадян до ринкової економіки, підриває механізми чесної конкуренції – ніхто не зацікавлений боротися за споживача законними методами. Завдання держави – цю ситуацію змінити.
"З усіх можливих інструментів, які теоретично можна застосувати для забезпечення прозорості торговельних розрахунків зі споживачами та простежуваності просування товарів на споживчому ринку, єдиним реальним інструментом є застосування РРО з видачею споживачам фіскальних чеків", – йдеться в дослідженні ІЕПІ.
Примітно, що попри активну кампанію проти фіскалізації, 80% українців, згідно з дослідженню групи "Рейтинг", проведеному восени минулого року, вважають, що видача фіскального чека дійсно захищає права споживача. Більш ніж половина вважають, що розширення сфери застосування РРО – це наведення порядку у сфері сплати податків. До того ж детінізація має і мультиплікативний ефект для економіки: збільшення кількості робочих місць і середньої зарплати.
Міжнародний досвід показує, що системне введення РРО дійсно приносить позитивний ефект, помітний навіть у короткій перспективі. Для українських реалій показовим є приклад Грузії.
Системне введення РРО дійсно приносить позитивний ефект економіці (фото: freepik)
У 2012 році, після того, як застосування РРО стало обов'язковим, задекларована виручка збільшилася відразу на 65%. Відповідно, зросли й надходження до держбюджету, шляхом зменшення частки тіньової економіки. Жорсткі штрафні заходи в країні вводилися паралельно з пільговими програмами для малого бізнесу (наприклад, окремим категоріям підприємців допомагали купити касові апарати в розстрочку, іншим – надавали їх взагалі безкоштовно).
Очевидно, що розвиток технологій і розширення інтернет-покриття, як у нинішній Україні, дозволяє широко впроваджувати програмні РРО, знімаючи значну частину проблем перехідного періоду.
У країнах Європейського Союзу повсюдне використання РРО також стало звичною практикою. Однією з перших в ЄС до цього прийшла Швеція, причому ініціатива була підтримана місцевим бізнесом, попри те, що касові апарати коштували майже 2000 євро. Зараз за роботу без РРО передбачений штраф у 5000 євро.
Протягом останніх років фіскалізація розширювалася і в інших країнах Євросоюзу: Німеччині, Польщі, Литві тощо. Як і в Україні, в кожній з них є категорії підприємців, для яких використання РРО не обов'язково, але загальний тренд очевидний: чим активніше фіксуються всі інтеракції між продавцем і покупцем товарів або послуг, тим більше від цього виграють обидві сторони, і економіка країни в цілому.