Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу

Восени минулого року парламент у "турборежимі" прийняв перший варіант судової реформи від Офісу Зеленського. Радикальні норми цього закону, зокрема, про скорочення Верховного Суду і переформатування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), зазнали критики з боку профільних експертів та міжнародних організацій.

Попри це, в рамках реформи восени 2019 року робота ВККС була зупинена. Новий її склад так і не був обраний, оскільки міжнародники відмовилися співпрацювати з українською владою в цьому процесі, нарікаючи, що їх позицію ігнорують.

У березні поточного року Конституційний суд "розгромив" президентські новації, вирішивши, що вони не відповідають Основному закону. Новий варіант реформи системи правосуддя, підготовлений Офісом президента в червні, повинен заповнити правовий "вакуум".

Крім того, в теорії він повинен вирішити проблему двох "верховних судів", що залишилася від минулої влади. З грудня 2017 року в Україні є дві юридичні особи – "Верховний Суд" і "Верховний суд України", які періодично вступають в публічний конфлікт, визначаючи між собою, хто з них більш "верховний".

Комітет Ради з питань правової політики вже розглянув законопроект і включив до порядку денного. Голова комітету Андрій Костін ("Слуга народу") сказав, що до кінця сесії, тобто до 17 липня, його ще можна встигнути проголосувати в першому читанні. "Ми рухаємося в цьому напрямку", – заявив він РБК-Україна.

Старі проблеми

Костін визнає, що президентський законопроект №3711 покликаний вирішити в першу чергу саме ці дві проблеми: відсутність ВККС і невизначеність з верховними судами. Всі інші проблеми, в тому числі стосовно реформи Вищої ради правосуддя (ВРП) можна, за його словами, залишити на майбутнє.

"Моя думка – відновлення роботи ВККС та врегулювання питання ліквідації ВСУ є надтерміновими питаннями. Норми, які стосуються вдосконалення роботи ВРП і на яких наполягає МВФ, потребують глибшого опрацювання і можуть бути розглянуті восени", – зазначив Костін в коментарі виданню.

Він запевняє, що при обговоренні нового варіанту судової реформи в Раді українські органи влади та суддівського самоврядування, в тому числі, ВРП, Верховний Суд і Рада суддів, в цілому позитивно оцінили запропоновані нововведення. Зауваження були тільки в Американської торгової палати, яка звернула увагу, що законопроект "не враховує всі побажання МВФ, зазначені в меморандумі".

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом українська влада брала на себе низку зобов'язань у процесі проведення судової реформи. Так, команда Зеленського пообіцяла МВФ запровадити механізм "очищення" Вищої ради правосуддя від недоброчесних співробітників. Саме цей орган відповідає в Україні за призначення, звільнення та покарання суддів.

Певні побоювання з приводу президентського варіанту реформи відкрито висловлюють і посли країн "великої сімки".

"Реформа правосуддя, яка зараз в Раді – це не те, на що ми розраховували. Вона не збігається і з рекомендаціями МВФ", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна посол Франції Етьєн де Понсен.

А його колега, британський дипломат Мелінда Сіммонс зазначила, що вважає судову реформу "найважливішою" для притоку інвестицій в Україну.

Проект закону №3711 в основному стосується процедури вибору членів ВККС. Саме цей орган відповідає за відбір нових суддів та оцінювання чинних "служителів Феміди" на предмет доброчесності і профпридатності.

Офіс президента пропонує залишити в комісії 16 членів (замість 12, запропонованих у першому варіанті реформи) і призначати їх на відкритому конкурсі. У відбіркову комісію, як раніше і передбачалося, мають увійти по три представники від української судової системи і стільки ж – від міжнародних організацій.

Саме присутність іноземців, за задумом, має забезпечити "прозоре" та "сумлінне" формування кваліфікаційної комісії суддів. Відібрана за такими принципами ВККС має отримати підтримку і довіру з боку міжнародних партнерів України.

Претензії міжнародників

Істотна відмінність від першого варіанту реформи – новий законопроект вводить запобіжник на випадок повторення ситуації на початку року, коли міжнародні організації навідріз відмовилися делегувати своїх представників. Тепер у разі небажання "західних партнерів" заповнити свою квоту в комісії їх функцію виконає омбудсмен Людмила Денисова.

Експерти бачать в цій ідеї серйозні ризики. Голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що саме такий варіант і буде в кінцевому підсумку реалізований владою. Він звернув увагу на можливу залежність Денисової від голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, якому рік тому правоохоронці вручили підозру у втручанні в роботу ВККС та інших держорганів.

"При такій редакції законопроекту, яка суперечить меморандуму з МВФ і здоровому глузду, є гарантія, що міжнародники ні в яку комісію не підуть. При такій ситуації це право перейде до омбудсмена. А ми пам'ятаємо, як сам Павло Вовк говорив на плівках (мається на увазі прослуховування його кабінету, оприлюднене правоохоронцями в липні 2019 року, – ред.), що "яйця уповноваженої знаходяться у нас", тобто в ОАСК", – пояснив Жернаков.

Заступник голови ВРП Олексій Маловацький сказав РБК-Україна, що нових претензій щодо законопроекту від міжнародників не надходило. За його словами, вони готові делегувати своїх представників до відбіркової комісії лише за двох умов: прозорості процесу створення ВККС і безперебійності її роботи протягом усього терміну повноважень.

"Застереження про нібито якісь побажання МВФ поки в нашому діалозі з міжнародними партнерами не звучали", – уточнив Маловацький.

Один з авторів концепції судової реформи заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов також стверджує, що всі звинувачення з боку експертних організацій безпідставні.

"Цей законопроект повною мірою враховує роль міжнародників при формуванні конкурсної комісії по відбору членів ВККС", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Претензії про нібито небажання влади проводити очищення ВРП від "недобросовісних" людей заступник голови ОП також відкидає. Смирнов закликає експертів "уважніше" читати меморандум з МВФ.

"Там чорним по білому написано, що ми зобов'язуємося розробити відповідні зміни до законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції" в жовтні 2020 року", – пояснив він.

Заступник голови ОП Андрій Смирнов також писав судову реформу (фото: facebook com andriysmyrnov)

Смирнов також звернув увагу, що проект закону №3711 покликаний розблокувати роботу ВККС і завершити процедуру ліквідації Верховного суду України (ВСУ). Цей процес пропонують завершити об'єднанням судів, а всіх суддів, що залишилися в ВСУ (8 осіб), перевести в новий Верховний Суд і протягом року перевірити їх на "профпридатність".

Питання впливу

Головне науково-експертне управління Верховної ради вважає, що президентський законопроект не можна виносити на голосування в сесійну залу. У його висновку йдеться, що документ потребує доопрацювання, оскільки він концентрує занадто багато повноважень в одному органі – Вищій раді правосуддя.

Крім того парламентські експерти вважають, що в разі прийняття закону омбудсмен отримає невластиві йому повноваження впливати на судову систему, а не захищати права і свободи громадян.

Президентський проект закону також не вирішує проблему Окружного адмінсуду Києва, вказує глава DEJURE. Цей суд, який "прославився" низкою гучних і неоднозначних рішень, уникнув ліквідації 2016-2019 роках в ході судової реформи Порошенка. Більшість його суддів на чолі з Павлом Вовком змогли також уникнути кваліфікаційного оцінювання.

"У меморандумі з МВФ сказано, що в ОАСК заберуть юрисдикцію, а не додатково її нададуть йому", – додав Жернаков.

Голова правового комітету Ради Андрій Костін визнав, що не всі рішення Окружного суду Києва йому подобаються, але підкреслив, що вирішувати цю проблему треба "процесуальним шляхом". За його словами, у влади є напрацювання, як забрати у цього суду право розглядати скарги на рішення центральних органів влади.

"Як варіант може бути створений Вищий суд з розгляду адміністративних справ. Це розвантажило б ОАСК і забрало б у нього цю специфічну категорію справ. Є такі напрацювання, вони проговорювалися, але поки що такого рішення про створення нового суду немає. На мій погляд, реформування шляхом створення нових інституцій далеко не завжди ефективне", – сказав Костін.

Багато проблем в Україні впираються в недосконалість системи правосуддя. Відсутність можливості своєчасно отримати справедливе судове рішення підриває довіру громадян до влади. До цього питання апелюють і західні інвестори. Тому оперативна і якісна судова реформа має стати фундаментом для глобальних змін у всіх сферах життя країни.