Час працювати головою: як українці створюють "інтернет речей"

Один з напрямків в створенні гаджетів - спорт Один з напрямків в створенні гаджетів - спорт

Кожен день у світі з'являється все більше "розумних" гаджетів, які підключаються до мережі, взаємодіють один з одним і покращують якість життя своїх користувачів. Це так званий "інтернет речей" (Internet Of Things, IoT) - світ, в якому до інтернету підключені не тільки люди, але і речі.

РБК-Україна побувало на одному з найбільших в Україні галузевих заходів Lviv IT Arena 2016 і дізналося, над якими "розумними" пристроями зараз працюють українці.

Роби добро та кидай його у воду

Внутрішній ринок для IoT-продуктів Україні фактично відсутній в силу економічного становища країни, необізнаність масового споживача і нездатність платити за "розумні" будинки і "розумні" пристрої. Тому українці спочатку створюють "розумні" продукти, орієнтуючись на світовий ринок, отримуючи гроші і визнання за кордоном. Один з прикладів - український стартап Petcube, який створив гаджет і додаток для віддаленого спілкування господарів зі своїми улюбленцями, в минулому році заробив на цьому 2,5 мільйона доларів. Як розповів керуючий партнер фонду AVentures Capital і співзасновник Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA) Андрій Колодюк, у цьому році оборот компанії очікується на рівні 10 мільйонів доларів. AVentures Capital є одним з інвесторів Petcube і, за словами Колодюка, дуже задоволений результатом. "Обсяг світового ринку товарів для тварин зараз становить близько 80 мільярдів доларів. Тільки вдумайтеся в цю цифру! Petcube став найуспішнішим у світі в своїй ніші і зростає рекордними темпами", - розповідає Колодюк. Зараз схожий гаджет навіть намагається зробити відомий тайванський виробник Acer.

Успіхи українських розробників надихають бізнес на пошук нових ніш і створення власних продуктів. На одному з найбільших в Україні ІТ-форуму Lviv IT Arena, який пройшов у Львові з 30 вересня по 2 жовтня, було представлено відразу кілька "свіжих" продуктів, які зацікавили інвесторів. Так, стартап Swimmerix вперше наживо представив прототип пристрою, який може замінити персональних тренерів з плавання. Засновник проекту - Ярослав Иссааков - зараз живе у Великобританії і сам захоплюється плаванням. "Плавання - це найдавніший вид спорту. Але інноваційних рішень для тренувань плавців у світі немає. Навіть на Олімпіаді-2016 в Ріо в басейнах використовувалися звичайні світлові індикатори, що вказують спортсменам дистанцію", - розповів він РБК-Україна.

Swimmerix являє собою систему з двох гаджетів: "розумного" браслета і бази, які працюють на спеціальному програмному забезпеченні. База кріпиться на стінку басейну і виводить на екран біометричні дані плавця: його пульс, швидкість запливу, дистанцію, кількість витрачених калорій. Крім того, система використовує технологію, точно відстежує рухи плавця. У теорії, це дозволить фіксувати помилки і навчитися плавати правильно. Для зв'язку браслета з базою застосовується технологія спецзв'язку, яка застосовується також у військовій сфері. "Традиційні Bluetooth і Wi-Fi не можуть нормально працювати під водою. А ми забезпечуємо стабільний з'єднання на глибині до 1,2 метра", - розповідає Иссааков. Все, що використовує стартап, це, за його словами, існуючі перевірені технології, і Swimmerix "не претендує на Нобелівську премію". Інновація стартапу полягає у тому, як ці технології зібрані разом. Исааков стверджує, що Swimmerix першим у світі запропонував програми індивідуальних тренувань на базі біометричних даних. І вже отримав патент на свій винахід у Великобританії. Наступний етап - отримання патенту в США і доведення промислового зразка до версії, яку можна пустити у виробництво. Для цього стартапу потрібно близько 100 тисяч доларів. Щоб налагодити виробництво в Південно-Східній Азії і випустити першу партію продукту, потрібно ще 100-150 тисяч доларів.

У лютому цього року Swimmerix виходив на краудфандингову платформу Kickstarter і намагався за місяць зібрати 24 тисячі фунтів стерлінгів. За пару тижнів стартап зібрав 5,6 тисяч фунтів стерлінгів і зупинив кампанію. Тоді Иссааков говорив, що справжньою метою цієї кампанії був збір коштів, а отримання зворотного зв'язку від користувачів. "Без будь-яких інвестицій ми отримали близько 400 публікацій в ЗМІ і розуміння того, куди далі варто розвивати проект", - розповів він РБК-Україна. У результаті маркетологи проекту налагодили комунікацію з басейнами з США і, за словами Иссаакова, ті вже чекають, коли вони зможуть випробувати пристрій.

Засновник барселонського акселератора Startupbootcamp Анхель Гарсія трохи скептично ставиться до винаходу українців. "Тобто, всі 50 осіб, які плавають в одному басейні, принесуть свої пристрої і прикріплять їх там на стіну. Як це буде виглядати?", - міркує він. Однак, на думку Иссаакова, для успішної монетизації стартапу йому не обов'язково набирати так багато користувачів. "У США налічується близько 270 тисяч комерційних басейнів. Якщо в кожному з них буде використовуватись хоча б по парі наших пристроїв, оборот компанії вже складе десятки мільйонів доларів", - пояснює Иссааков. Якщо ж на одній доріжці і правда буде використовуватися декілька гаджетів, кожен з них можна ідентифікувати, наприклад, підсвічування дисплея.

Гаджетоманія по-українськи

Swimmerix - тільки один з українських стартапів в області "інтернету речей", які з'явилися за останній рік. Вже рік у Києві працює ціла лабораторія для подібних проектів - IoT Hub. Її створив Роман Кравченко, засновник компанії-розробника LiveBoard. Резидент цієї лабораторії Максим Гетьман представив на Lviv IT Arena одразу два проекти: "розумні" ваги Foodger і "розумний" гаджет для барів Keger, контролює витрату пива.

Foodger являє собою підставку, яка передає на смартфон дані про наявність на ній того чи іншого продукту. "Коли живеш не один, то таке буває: приїжджаєш додому, а все молоко хтось уже випив", - розповідає про свою ідею Гетьман. За його словами, у людини зазвичай є шість-сім критично важливих для нього продуктів харчування. І Foodger дозволяє зробити так, щоб інформація про наявність або відсутність цих продуктів постійно були в наявності. Зараз стартап готує кампанію по збору коштів на Kickstarter.

Другий стартап Гетьмана, Keger, теж пов'язаний з вагою. Він підрахував, що зараз близько 15% пива в барах псується і утилізується через неможливість точно контролювати його витрати. При цьому дві третини клієнтів залишають заклад, якщо улюблене пиво раптово закінчилося. "Розумну" підставку під пивні бочки, яка дозволяє розрахувати витрату пива, планується випробувати у барах. Гетьман вже домовився з двома київськими барами - Beer Point - про місяці безкоштовного пробного періоду. Для барів, які підключаться пізніше, буде діяти двотижневий пробний період. Якщо продукт їм сподобається, пивні зможуть продовжувати його використовувати за щомісячну плату в межах 12-15 доларів за одну підставку.

На Lviv IT Arena були й інші українські розробки в області "інтернету речей". Наприклад, компанія RSG (Remote Sensitive Glove) показала "розумну" рукавичку для велосипедистів. Вона вібрує і подає світловий сигнал, якщо поруч проїжджає машина, таким чином попереджаючи велосипедиста.

Свою нову розробку представив Богдан Сас, засновник "розумної" гантелі Helko, яка рахує кількість калорій і вправ. Новий його гаджет називається Helko FitGame і являє собою круглу пристрій з екраном, який можна закріпити на будь-якій поверхні. Сас припускає, що закріпивши кілька таких гаджетів у різних частинах тренувального залу, можна влаштовувати фінтес-ігри або ж навчати дітей. Але стартап ще перебуває в пошуках бізнес-моделі.

Вдосконалену версію своїх "розумних жалюзі" у Львові представив стартап SolarGaps. Як раніше писало РБК-Україна , жалюзі обладнані сонячними батареями і дозволяють перетворити сонячну енергію в електроенергію для дому. У цьому місяці SolarGaps збирається вийти на Kicksterter і зібрати комерційні замовлення з різних країн.

Українським гаджетовим стартапам є що показати не тільки всередині країни, але і на міжнародних виставках. Як розповідає Андрій Колодюк, стенд з українськими гаджетами вперше буде представлений на найбільшій у світі виставці споживчої електроніки CES 2017, яка пройде у січні 2017 року в Лас-Вегасі, США. За його словами, в країні є перспективні розробки, але у наших стартапів часто елементарно немає грошей, щоб поїхати на такого роду захід. “Минулого року український проект Ecois.me (система "розумного" енергоспоживання, - ред.) на цій виставці отримав нагороду Best of Innovations, але просто не зміг туди поїхати", - пояснює він. Якби Ecois.me потрапив до Лас-Вегасу, то вже там отримав би контракти, вважає Колодюк, за словами якого розміщення одного невеликого стенду на виставці коштує близько 5 тисяч доларів. У цьому році на українському стенді буде представлено вісім стартапів, які зможуть безкоштовно поїхати на виставку. Усі витрати візьмуть на себе міжнародний фонд WNISEF і UVCA, які 12 жовтня відберуть учасників.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top