Війна з епідеміями: як влада обіцяє реформувати охорону здоров'я

Міністерство охорони здоров'я має намір провести революційну реформу системи охорони громадського здоров'я. Для цього планується створити єдину структуру, яка об'єднає близько 40 підвідомчих установ і консолідує функції по епідеміологічному нагляду. Чиновники впевнені, що реорганізація дозволить більш оперативно запобігати загрози можливих епідемій і навіть захисту українців від біотероризму. Однак ініціатив МОЗ чинять опір як депутати, так і медичні профспілки.  

Централізований підхід

Міністерство охорони здоров'я планує серйозно взятися за реформування системи громадського здоров'я. Ключовим елементом реформи, концепцію якої відомство оприлюднило на своєму сайті, є створення "Центру громадського здоров'я". Цей новий орган повинен стати майданчиком для консолідації аналітичних, дослідницьких, лабораторних установ МОЗ.

Примітно, що наказ про створення центру МОЗ видав ще восени минулого року. Згідно з ним, в нову структуру повинні увійти 9 підвідомчих міністерству установ. Зокрема, "Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І. в. Мечникова", "Український центр контролю за соціально небезпечними захворюваннями", "Львівський НДІ епідеміології та гігієни".

Крім того, до складу центру повинні увійти понад 30 підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, в основному, регіональні лабораторні центри.

"Ми намагаємося сформувати цілісну систему громадської охорони здоров'я під управлінням даного центру, який буде мати також свої регіональні підрозділи. В цілому, на систему будуть покладені основні функції громадського здоров'я, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Приміром, епіднагляд, який передадуть центру від ліквідованої санепідемслужби", - розповів РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець (курирує реформу системи охорони громадського здоров'я).

Нагадаємо, ліквідувати Держсанепідслужбу уряд вирішив ще у вересні 2014 року, щоб скоротити кількість держорганів. В МОЗ, втім, вважають це рішення поспішним.

"Коли я прийшов в міністерство у минулому році, постанова про ліквідацію Держсанепідслужби вже було прийнято. Але ми доклали максимум зусиль, щоб залишити функції епіднагляду за Міністерством охорони здоров'я. Якщо б ми цього не зробили, то система епіднагляду перестала б існувати, оскільки функції нагляду за інфекційними захворюваннями людей не потрібні системі Мінагрополітики, куди передавалися всі функції санепідслужби", - уточнив Ігор Перегінець.

Разом з тим, зараз Держсанепідслужба виконує, швидше, інспекторські функції. "Але, при цьому, фактично не виконує аналітичну роботу по захворювань, в першу чергу, неінфекційним. А вони, між іншим, є основною причиною смертності в Україні", - обурився виконавчий директор "Всеукраїнської мережі ЛЖВ" Володимир Курпіта.

Широке вплив

Чиновники розраховують, що в результаті реформи система охорони громадського здоров'я стане основою для прийняття законодавчих та інших державних рішень. Зокрема, новий центр буде стежити за тим, щоб Кабмін не забувало про здоров'я українців.

"Наприклад, центр буде готувати обґрунтовані рекомендації уряду щодо фіскальної політики в сфері тютюнопаління. Тобто, пропонувати ті чи інші ставки акцизів на тютюнові вироби. Це обумовлено тим, що завжди дешевше попередити захворювання, ніж потім їх лікувати", - говорить Ігор Перегінець.

Також у нову структуру МОЗ увійде "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій". "Інститут є, але смертність на дорогах продовжує залишатися високою. Це свідчить про неефективну діяльність і сконцентрованості на абсолютно інші пріоритети, які в рамках громадського здоров'я не мають цінності", - пояснив РБК-Україна Перегінець.

заступник Міністра охорони здоров'я каже, що зараз всі підрозділи і установи, які увійдуть в структуру нового центру, проходять юридичну процедуру ліквідації. "Але люди працюють і будуть продовжувати працювати. Приміром, у цьому році на систему санепідемслужби виділено в держбюджет близько 1 млрд гривень", - запевнив чиновник.

Європа вимагає

У МОЗ сподіваються, що процес організації центру і його структурних підрозділів закінчиться до кінця року. Чиновники поспішають, щоб уряд встиг закласти в держбюджет-2017 необхідні кошти.

"У міжнародній практиці фінансування системи охорони громадського здоров'я становить істотну частку бюджетних витрат на охорону здоров'я в країні. Якщо зараз через щорічно МОЗ проходить 56 млрд гривень, то, відповідно, частка системи громадської охорони здоров'я повинна збільшитися і становити не менше 5-6 млрд гривень. Центр та його представництва буде суттєвою частиною цієї системи", - повідомив Ігор Перегінець.

Провести реформу в цілому передбачається протягом 2016-2019 років. Крім організації "Центру громадського здоров'я" планується адаптувати українське законодавство з європейським, відмінити застарілі санітарні норми і правила.

Пацієнтські організації створення "Центру громадського здоров'я" підтримують. "Подібні центри існують у багатьох країнах світу. В Україні досі немає єдиного вузла, який би збирав і обробляв інформацію про здоров'я суспільства", - підкреслив Володимир Курпіта

Виконавчий директор "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" нагадує, що Україна при підписанні угоди про асоціацію з ЄС взяла на себе зобов'язання створити "Центр громадської охорони здоров'я". Крім того, ця вимога закріплена і в коаліційній угоді.

За словами Ігоря Перегінця, створення "Центру громадського здоров'я" підтримується Єврокомісією, іншими міжнародними структурами, зокрема, урядом США і німецьким Інститутом Коха. "Єврокомісія сподівається на те, що Україна буде партнером у питаннях біобезпеки не тільки у себе в країні, але і в цілому в нашому регіоні", - зазначив він.

Існують незгодні

Втім, ідею створити єдину структуру, яка буде займатися координацією системи охорони здоров'я, піддалося серйозній критиці з боку парламентарів.

Народні обранці, які вважають, що ліквідація ряду установ МОЗ у процесі реформи, може негативно вплинути на систему реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі пов'язані з біологічним тероризмом.

Так, у грудні минулого року народний депутат Олексій Гончаренко (БПП) звернувся до прем'єр-міністра Арсенія Яценюка з вимогою призупинити реорганізацію інститутів і створення центру. Парламентарій, зокрема, категорично проти ліквідації Українського науково-дослідного інституту їм. І.. Мечникова та Українського центру з контролю і моніторингу захворювань.

В іншому зверненні, яке група народних обранців надіслала на ім'я голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець (БПП), вказується, що створення центру може призвести до значних проблем при здійсненні нагляду за інфекційними та неінфекційними захворюваннями.

Мало того, розкритикували реформу і керівники реорганізованих інститутів. ."Така "реорганізація" системи епідеміологічного нагляду призведе лише до ще більшого ускладнення епідемічної ситуації, разрушениюлабораторной мережі з питань епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами та втрати персоналу високого кваліфікаційного рівня", - запевнила у своєму листі Ольгу Богомолець головний лікар Українського центру з контролю і моніторингу захворювань МОЗ Любов Некрасова Вона також зазначила ризик монополізації новим центром функцій територіальних структур, на які покладено здійснення епідеміологічного нагляду.

"Негативна реакція на створення цього центру обумовлена тим, що керівники інститутів та інших структур, які повинні увійти в центр як його структурних підрозділів, керуються своїми меркантильними інтересами, а не інтересами системи охорони здоров'я в цілому. Природно, що кількість керівних посад буде скорочено", - впевнений заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець.

Чиновник також зазначив, що готовий конструктивно працювати з комітетом Верховної Ради з питань охорони здоров'я з питання створення центру. "Я готовий працювати з комітетом, якщо у народних депутатів є бажання почути, а не тільки критикувати щоб не сталося", - запевнив він РБК-Україна.

Битва в суді

У той же час, реформою суспільно охорони здоров'я всерйоз стурбований медичний профспілка. 8 лютого Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Профспілки працівників охорони здоров'я України, яким рішення Кабміну про реорганізацію Держсанепідемслужби визнано недійсним.

Правда, Кабмін не погодився з рішенням апеляційного суду і подав касаційну скаргу у Вищий адмінсуд. Останній прийняв її до розгляду 1 березня, але не встановив дату винесення рішення по цій справі.

Свій позов профспілка мотивував тим, що в Україні діяв на момент прийняття рішення Кабміном мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я. Крім того, рішення про реорганізацію не було погоджено з МОЗ.

Таким чином, уточнив Ігор Перегінець, може створитися враження, що рішення суду про скасування реорганізації санепідемслужби спрямоване проти рішення про створення "Центру громадської охорони здоров'я". "Але ми навпаки виступали за збереження самої головної функції - епіднагляду. Щоб її зберегти, ми створили центр. Просто ми не пішли по судах, як профспілки, а пішли іншим більш конструктивним шляхом", - підкреслив він.

Правда, в МОЗ сподіваються, що їм все ж таки вдасться уникнути проблем і в разі, якщо суд надалі прийме сторону профспілок і доб'ється, тим самим, скасування рішення Кабіна про реорганізацію Держсанепідслужби.  "зрештою, це не суперечить рішенням по створенню центру. У прибалтійських країнах, наприклад, паралельно існує аналогічні структури поряд з інспекційними органами у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя. Це чіткий поділ функцій та усунення конфлікту функцій", - вважає заступник міністра охорони здоров'я.