Після трагічної дорожньо-транспортної пригоди в Харкові, влада заговорила про необхідність посилити штрафи за порушення ПДР і обмежити швидкість руху в населених пунктах до 50 км/год.
Після резонансної ДТП в Харкові, що забрав життя шістьох людей, чиновники задумалися про необхідність посилити контроль за поведінкою водіїв на дорогах і санкції за порушення правил дорожнього руху. Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив про необхідність "знизити смертність на дорогах до нуля", пообіцявши водіям "драконівські штрафи" та обмеження швидкості їзди в містах до 50 км/год. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков взагалі має намір зупинити війну на дорогах" і ввести обов'язкову автоматичну відеофіксацію порушень.
Крім того, уряд працює над Національною програмою з профілактики ДТП. Поки чиновники зайняті розробкою своїх ініціатив, експерти їх оцінюють скептично, відзначаючи, що поки міністрів пропозиції виглядають нереалістичними, а дії уряду в питанні ПДР - непослідовними. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
У середу ввечері, 18 жовтня, у центрі Харкова 20-річна Олена Зайцева на автомобілі Lexus RX 350 на швидкості влетіла в натовп пішоходів, що чекали на тротуарі, коли загориться зелений і можна буде перейти дорогу по пішохідному переходу. У результаті аварії шість людей загинуло і п'ятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Зайцева затримана поліцією, її підозрюють у порушенні правил дорожнього руху, проїзд на "червоне світло" і перевищенні швидкості, що призвело до загибелі людей. Якщо провина водія буде доведена, її очікує від 5 до 10 років позбавлення волі.
Аварія викликала широкий резонанс в Україні. Радник глави МВС Антон Геращенко виклав на своїй сторінці у Facebook відео з місця злочину і зазначив, що водій перевищив швидкість і проїхала на жовтий миготливий світло світлофора. "За останні два роки, водій "Лексуса" вісім разів затримувалася патрульної поліцією Харкова за порушення правил дорожнього руху. Починаючи від проїзду на червоне світло, перевищення швидкості і закінчуючи порушенням правил паркування. Кожен раз їй виписувалися штрафи в розмірі 255-510 гривень. Однак, це не зробило ніякого виховного ефекту. Висновок - потрібно докорінно змінювати систему покарання за порушення ПДР в бік посилення", - підкреслив Геращенко.
Статистика Нацполиции лише підтверджує серйозність ситуації. Так у 2016 році (дані за цей рік поки не оприлюднені) в Україні сталося майже 160 тис. ДТП, а це на 15% більше, ніж у 2015 році. Під час аварій загинуло 3,5 тисячі осіб, а в позаминулому році жертв було більше - близько чотирьох тисяч осіб.
Після трагедії у Харкові про необхідність посилити контроль за їздою на дорогах заявили одразу два високопосадовці – міністр інфраструктури Володимир Омелян та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Омелян на засіданні Міжвідомчої робочої групи з реформування державної системи безпеки дорожнього руху заявив, що в 2018 році на реформу системи буде виділено 2 млрд гривень. За його словами, уряд планує цілий комплекс заходів, які допоможуть поліпшити ситуацію на дорогах. "Ми вперше створюємо Національну програму з підвищення безпеки на автошляхах. 5% Дорожнього фонду буде спрямовано на ці цілі, це 1,5 млрд гривень. Також, ми маємо 400 млн гривень секторальної підтримки ЄС для обладнання місць найбільшої концентрації ДТП по країні", - цитує Володимира Омеляна прес-служба його відомства.
Національна програма, реалізація якої, на думку Омеляна, повинна призвести до зниження смертності на дорогах до нуля", що передбачає введення обов'язкової автоматичної фото - і відеофіксації порушень. Крім того, Мінінфраструктури спільно з МВС та Нацполицией визначили головні місця концентрації ДТП в Україні, які знаходяться у п'яти областях. Уряд обіцяє вжити заходів, щоб зменшити аварійність на цих ділянках. У тому числі, для цього запропонують інженерні рішення.
Нагадаємо, зараз мінімальний штраф для водіїв становить 170 грн. Він передбачає за управління незареєстрованим автомобілем або транспорт без номерного знака, а також за перевищення кількості пасажирів у машині. Автомобіліст, що перевищує встановлену швидкість більш ніж на 20 км, повинен сплатити 255 гривень штрафу. Найбільш строго карають за водіння в нетверезому вигляді і вживання наркотиків. Штраф становить понад 20 тис. гривень. За повторне нетверезе водіння або відмова від експертизи на алкоголь, санкції ще серйозніше - понад 40 тис. гривень.
У свою чергу, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про необхідність прийняти законопроекти, якими пропонується радикально посилити покарання за водіння у п'яному вигляді і ввести повсюдну автоматичну відеофіксацію порушень, а також – "жорсткі штрафи". "Усі поправки та уточнення до чинних законів, що дозволяють реально радикально зупинити війну на дорогах" нами внесено та узгоджено з профільним комітетом Верховної Ради. Чому застосував термін "війна"? Судіть самі... За 9 місяців 2017-го на дорогах загинуло 2317 та травмовано двадцять п'ять тисяч наших громадян!!!", - заявив Аваков на своїй сторінці в соцмережі.
Чиновник також зазначив, що ефективність відеофіксації підтверджує приклад Польщі. Завдяки цій процедурі, за його словами, полякам вдалося майже в півтора рази скоротити кількість смертей на дорогах. "Вони поставили всього п'ятсот камер на всю країну. Камери в Польщі стоять тільки на трасах. У рік полякам розсилають мільйон "листів щастя", штрафи оплачує приблизно чотириста тисяч осіб. І не все у них в порядку та з мережею камер, і з дисципліною громадян, але! - навіть це дисциплінувало водіїв і врятувало тисячі життів", - заявив міністр. Аваков пообіцяв, що в Україні тільки на першому етапі буде встановлено близько чотирьох тисяч камер по всій країні.
Як зазначає редактор сайту dtp.kiev.ua, автомобільний експерт Влад Антонов, обмеження швидкості в містах дійсно могло б знизити кількість смертей на дорогах. "Учасники ДТП у Харкові їхали на великій швидкості, навіть якщо уявити, що їх швидкість була сімдесят кілометрів на годину, все одно зіткнення призвело б до сумних наслідків. Зате якби машини рухалися зі швидкістю 40 кілометрів на годину, то вони б так не розлетілися від зіткнення, і машина, швидше за все, не вилетіла на тротуар", - повідомив РБК-Україна Антонов.
Але автоексперт зазначає, що без посилення контролю за дорожнім рухом, обмеження швидкості будуть безглуздими. Зараз швидкість обмежена до 60км/год, але водії не дотримуються цих правил. За словами Антонова, на автомагістралях безперервного руху їхати з такою швидкістю фізично неможливо. "На таких ділянках люди їдуть зі швидкістю вісімдесят-дев'яносто кілометрів. Якщо ти їдеш повільніше, то тебе обганяють, тобі "бибикают" і елементарно можуть навіть розбити "задник". Але якщо перебігає дорогу собака, або раптом лопнуло колесо - відбувається ДТП", - говорить експерт.
Для того, щоб забезпечити порядок на дорогах, необхідно посилити повноваження поліції, впевнений Антонов, а також правоохоронним органам запустити систему автоматичної фіксації, щоб водії розуміли, що в разі перевищення швидкості доведеться платити серйозний штраф.
Схвалює урядову ініціативу з впровадженням Національної програми безпеки на дорогах та голова громадської організації "Громадський комітет транспортної безпеки" Юрій Папировый. За його словами, дія останньої програми, розробленої урядом, закінчилося в 2008 році, і після цього гроші на такі потреби не виділялись.
"Звичайно, щоб було менше аварій, потрібно хоча б відремонтувати дороги, поставити відбійники. Для цього органи місцевого самоврядування повинні розробляти програму по профілактиці ДТП, але вони не роблять цього, оскільки немає державної політики в цій сфері," - уточнив Папировый РБК-Україна.
Заступник голови координаційної ради "Загальнонаціональний форум безпеки дорожнього руху" Володимир Караваєв розповів виданню, що в Європейському Союзі підходи до безпеки дорожнього руху жорсткіше регламентовані, ніж в Україні. Але головна відмінність полягає в тому, що в країнах ЄС чітко прописано законодавство в цій сфері. В Україні - ПДР можна трактувати по-різному, а іноді вони навіть суперечать законодавству. "Наприклад, водії не розуміють, як їздити на перехрестях з круговим рухом", - поскаржився Володимир Караваєв.
Крім того, в Євросоюзі позначені принципи державного управління системою безпеки дорожнього руху і за порушеннями ведеться суворий контроль. В Україні ж відповідальність розмита. З одного боку, за дорожній рух відповідає поліція. Але з іншого - вона не може повністю забезпечити безпеку, адже вона залежить ще й від стану доріг, дорожніх знаків, переходів і світлофорів. За них вже відповідає Міністерство інфраструктури. "Звичайно, можна ввести обмеження швидкості в п'ятдесят кілометрів, але без посилення контролю це не дасть ніякого результату", - вважає Караваєв.
Влад Антонов також підкреслив, що в Європі автоматизовані системи контролю на дорогах запустили понад 30 років тому, і можна переконатися, що система успішно працює. При цьому, Караваєв вважає, що боротися з нетверезими водіями за допомогою вибіркових зупинок і перевірок – малоефективно. За його словами, розумніше застосувати європейську практику, коли вміст алкоголю в крові перевіряють тільки у тих водіїв, які вже траплялися на подібні порушення. "В Європі це відбувається так: їде поліцейський і перед ним монітор, у нього є доступ до бази порушників. Правоохоронець бачить, що в цьому автомобілі вже затримували водія в алкогольному сп'янінні. Тоді він перевіряє, чи той це водій і проводить тест. Немає необхідності зупиняти всіх водіїв поспіль", - резюмував експерт.
Автомобільний адвокат Вадим Володарський вважає, що пропозиція чиновників обмежити швидкість руху в населених пунктах до 50 км/год – "шкідливий крок". На його думку, якщо таке нововведення буде запроваджено, то водії навряд чи будуть його соблюдить і вийде, що де-юре більшість українців за кермом стануть порушниками.
Адвокат також зазначає, що введення автоматичної фіксації взагалі суперечить Конституції. Він нагадав, що 22 грудня 2010 року Конституційний Суд визнав неконституційними деякі статті Кодексу про адміністративні правопорушення. З тих пір органи, контролюючі дорожній рух, не мають права користуватися приладами "Візир" і іншими засобами автофиксации. Справа в тому, що раніше на основі показань цих приладів за порушення залучали власників автомобілів, хоча точно встановити, хто був за кермом, було практично неможливо.
"не Можна покладати відповідальність на людину тільки тому, що на нього зареєстровано транспортний засіб. Відповідальність потрібно прив'язувати до вчинення конкретного злочину конкретною особою. Не довівши, хто саме був за кермом, штраф призначити неможливо", - підкреслив Володарський.
Якщо все-таки влади повернуть так звані "листи-щастя", експерт прогнозує, що їх будуть масово оскаржити в судах. Водії легко будуть вигравати подібні справи, оскільки рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання.
У цілому юрист вважає дії уряду непослідовними. Адже, щоб планувати заходи щодо зменшення аварійності, потрібна об'єктивна статистика, яка покаже найпоширеніші причини ДТП. За словами експерта, у держорганів немає достовірних даних на цей рахунок. "У нас бардак в системі розслідування ДТП. Випадків, коли неправильно визначають винуватців і причин аварій дуже багато. Наприклад, дуже часто, навіть коли пішоходи переходять дорогу у недозволеному місці, винними роблять все одно водіїв. Таке ДТП повинно було потрапити в категорію сталися з вини пішохода, але замість цього потрапляє в інший розділ статистики", - резюмував адвокат. Він додав, що поки не буде наведено порядок з розслідуваннями, серйозно поліпшити ситуацію на дорогах не вдасться.