Податковий кодекс не поліпшив інвестиційний клімат в Україні, який в цілому далекий від оптимального. При цьому, найбільш цікавим інвестиційним інструментом у нашій країні продовжує залишатися аграрний сектор. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів керуючий партнер «Делойт енд Туш ЮСК» (Deloitte) Володимир Вахт. Зазначимо, що інтерв'ю бралося і погоджувалася до публікації рейтингу сприятливості діловому середовищу Світового банку, в якому Україна опустилася на сім позицій - до 152 місця.
РБК-Україна: Як відрізняється робота компанії в Україні від роботи в інших країнах світу пострадянського простору?
Володимир Вахт: «Делойт» в Україні є частиною глобальної організації. Це 182 тис. чоловік і майже 29 млрд дол. обігу по всьому світу. Вся ця організація працює за єдиними стандартами, які з року в рік все більше посилюються. Тому наші відмінності в забезпеченні стандартів виконання роботи, стандартів якості - мінімальні.
Відмінності пов'язані з нашими клієнтами, з відзнакою економік в тій чи іншій країні. Приміром, в Росії нафтогазова галузь має набагато більше значення, відповідно, на неї більшою мірою орієнтована і робота «Делойт».
В Україні ми також концентруємо експертизу і наші ресурси на найбільш перспективних і швидко розвиваються сегментах - це сільське господарство та переробка, банківська сфера. Також у нас є група, яка працює з промисловим виробництвом. Ми слідуємо за реальним сектором, який в нашій країні відрізняється від інших країн. Що стосується стандартів роботи і підготовки персоналу, то тут відмінності епізодичні.
РБК-Україна: Як Ви прокоментуєте наміри Європейської комісії реформувати роботу найбільших аудиторських фірм світу?
Володимир Вахт: Ми цілком підтримуємо запропоновані заходи, спрямовані на підтримку і підвищення якості аудиту, а також на зміцнення довіри інвесторів та інших зацікавлених сторін. До них відносяться заходи з підвищення незалежності аудиторів, а також заходи, які позитивно вплинули б на ринки капіталу і сприяли економічному зростанню.
Але ми не підтримуємо ряд висунутих пропозицій. Зокрема, мова йде про проведення аудиторської перевірки двома незалежними аудиторами, обов'язкову ротацію аудиторів і обов'язкове проведення тендерів при призначенні аудиторів, а також про повну заборону надання клієнтам неаудиторських послуг. Ми твердо впевнені в тому, що будь-які зміни на ринку аудиторських послуг не повинні завдавати шкоду якості аудиту і не повинні впливати на ринки капіталу або відволікати від вирішення найважливішого завдання забезпечення економічного зростання. Крім того, ми вважаємо, що витрати аудуємих компаній із впровадження пропозицій не повинні перевищувати вигоди від підвищення якості аудиту та можливості вибору аудитора.
РБК-Україна: Який стан та перспективи ІРО українських компаній на іноземних, насамперед, європейських біржах?
Володимир Вахт: Інтерес до українських активів в минулому році зберігався на досить високому рівні. Але влітку цього року ринки зовсім впали - і сьогодні їх подальша доля невизначена. Інвестори, побоюючись наступного витка фінансово-економічної кризи, уникають ризикових проектів. Представники реального бізнесу, відповідно, відкладають вихід на IPO.
Але подальші перспективи українських компаній на ринках капіталу я бачу позитивними. Адже динамічні сектора, такі як сільське господарство і харчопереробка, знаходяться у сфері фінансових інтересів інвесторів, а також в інтересах всієї світової економіки. Продукти харчування - життєво важливі. Дефіцит продуктів харчування посилюється останнім часом і буде продовжувати посилюватися пропорційно зростанню чисельності населення. А наше сільське господарство сьогодні перебуває у своєму дитинстві: сектор тільки почав розвиватися і володіє величезним потенціалом. І технології, які можна застосовувати в сільському господарстві у нас теж на самих ранніх етапах розвитку.
РБК-Україна: Що необхідно для того, щоб збільшити інвестиційну привабливість в Україну?
Володимир Вахт: Необхідно змінювати складові інвестиційного клімату - це правове поле, захист всіх інтересів інвестора, прозора і надійна судова система, сприятлива податкова система. Плюс до цього стабільна валюта в країні.
Найголовніше - це забезпечити захист приватних інтересів інвестора в цій країні, забезпечити зрозумілу стабільну політичну складову економіки. Будемо сподіватися, що популізм минулих років хоч трохи залишився позаду і не буде більше так впливати на економіку. Сказати, що приватний інвестор відчуває себе спокійно в нашій країні, поки ще не можна.
Валюта на даний момент стабільна, але ніхто не знає, як розвиватимуться подальші події і виявиться достатньо наших стабілізаційних ресурсів для підтримки стабільності валюти. Тому як європейська зона зараз сама потребує стабілізації, в грошах, в кредитних ресурсах, які в МВФ не безмежні.
РБК-Україна: Як боргова криза в Європі впливає на український бізнес?
Володимир Вахт: Вплив буде відбуватися у двох площинах. Український бізнес в останні роки ні до боргового капіталу, ні до засобів інвесторів не мав вільного доступу. Відповідно, рівень заборгованості нашого приватного бізнесу на міжнародних ринках зараз знаходиться на дуже невисокому рівні.
Але істотним буде інший вплив: уповільнення темпів зростання світової економіки спричинить зниження попиту на продукцію, у тому числі і на продукцію українських підприємств. Цей вплив багато компаній чітко відчувають вже сьогодні.
РБК-Україна: Яка динаміка українських компаній у рейтингу «500 кращих компаній Центрально-Східної Європи»?
Володимир Вахт: В цілому, динаміка, яку показали компанії Центрально-Східної Європи і, зокрема, України в 2010 р., позитивна, спостерігається дуже високий зріст. Центральноєвропейські компанії показали зростання на 11%, в той час, коли українські - на 30%. І показники першого кварталу 2011 року, які ми включили в цей рейтинг, також дуже позитивні.
Україна показала зростання набагато більш динамічне, ніж в інших країнах. Причин цього кілька. По-перше, зростання цін на наші основні продукти: на продукцію ГМК (гірничо-металургійного комплексу), на продукти харчування, зерно. По-друге - істотне зростання показало промислове виробництво, машинобудування, яке в 2009 р. дуже сильно впало. Можливо, це пов'язано з відновленням відкладеного попиту на продукцію нашого машинобудування, зокрема вагонобудування. Росія, Казахстан, Білорусь в період кризи відклали свої проекти з оновлення свого вагонного парку і цей попит повернувся. Відповідно, всі показники 2010 - початку 2011 року дуже високі.
Але, на жаль, вже з літа поточного року показники почали падати і результати 2011 р., ми припускаємо, що будуть менш райдужними.
РБК-Україна: Чому?
Володимир Вахт: Позначається вплив глобальної європейської кризи. Треба сказати, що Центрально-Східна Європа, наші найближчі сусіди - Польща, Чехія, Румунія, Угорщина в 2008 р. пережили кризу не так важко, як ми. У них був доступ до європейської та світової фінансової системи, до позикових капіталів для підтримки бізнесу і, відповідно, більша інтеграція в стабільнішу західну економіку, то, чого не було у нас. Але зараз заглиблюється криза європейського боргу робить дуже істотний вплив на єврозону. І, напевно, в найближчий період перспективи Східно-Європейських країн можуть бути не дуже хорошими.
РБК-Україна: Які перспективи Податкового кодексу в Україні?
Володимир Вахт: Податковий кодекс в Україні - це однозначно позитивне зрушення. Але в ньому є ряд спірних норм і положень. Реалізація норм Податкового кодексу та адміністрування на місцях особливого полегшення бізнесу не принесла, навіть навпаки - все йде до посилення податкового тягаря. Взагалі, я оцінюю вплив впровадження Податкового кодексу, в кращому випадку, нейтрально. Сказати, що інвестиційний клімат значно покращився в результаті впровадження Податкового кодексу, не можна.
РБК-Україна: Якими будуть наслідки скасування мораторію на землю? Чи стане аграрний сектор більш привабливим для інвесторів?
Володимир Вахт: На мою думку, в найближчій перспективі - не стане. Буде спостерігатися істотний переділ власності і процеси, які зазвичай важко асоціювати з поліпшенням інвестиційного клімату. У довгостроковій перспективі - так.
Землю можна обробляти і працювати на ній і зараз, але все це вирішується шляхом оренди. Всі наші лідери сільського господарства та агропромислового комплексу успішно цим користуються, розвиваються, реалізують проекти. Але істотно ускладнює роботу агрокомпаній те, що за нашим законодавством не можна закласти орендовану землю в банки під кредити. Це єдиний момент, в якому відбудуться істотні для агробізнесу зміни, хоча і для цього потрібен певний час.
РБК-Україна: А які все ж будуть наслідки?
Володимир Вахт: Будуть купувати, продавати, перепродувати землю. Буде прошарок «бізнесменів», які розбагатіють на цьому.
РБК-Україна: Як на український бізнес вплине закон про Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ)?
Володимир Вахт: Великий або бізнес, що розвивається, вже з цим стикається, готує тим чи іншим способом МСФЗ. В основному, це робиться за допомогою аудиторів або консультантів. За останні п'ять років ми спостерігаємо серед наших клієнтів дуже великий прорив у цьому відношенні. Компанії розвивають кадровий резерв, впроваджують системи, вирішують це питання на системному рівні і по-іншому дивляться на пріоритетність цього завдання, вчаться готувати МСФЗ самостійно.
Тому не можна сказати, що МСФЗ - це нова концепція в Україні. Закон кілька прискорить впровадження МСФЗ для деяких категорій підприємств. Але для багатьох МСФЗ на перших порах буде далека від реальної МСФЗ, тому що стандарти можна прийняти, але наявність стандартів і практика їх впровадження - це різні речі.
МСФЗ запрацює і буде впроваджено масово, коли наш фондовий ринок стане серйозним джерелом капіталу. І тоді він стане рухатися механізмом для всіх компаній, які шукають залучення капіталу на нашому внутрішньому ринку.
Спілкувалась Крістіна Рзаєва