Не винен: чому ВАКС закрив справу проти прокурора Кулика

2 квітня Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне виробництво за обвинуваченням колишнього прокурора АТО Костянтина Кулика у незаконному збагаченні. Подав клопотання про закриття справи перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максим Грищук.

Які перспективи для скандального прокурора відкриває це судове рішення та чобіцяє це йому можливістю повернутися у правоохоронні органи – детальніше РБК-Україна.

Рішенням ВАКС задовольнити клопотання прокурорів САП передувало зірване 5 березня засідання в Апеляційному суді Києва, під час якого повинно було продовжитися розгляд питання про зворотню передачу справи екс-прокурора Костянтина Кулика про незаконне збагачення з Вищого антикорупційного суду (ВАКС) в Голосіївський суд.

Проте, як писало РБК-Украина, засідання тривало не більш як хвилину через те, що на нього не з'явилися прокурори САП, у зв'язку з чим судді змушені були перенести слухання. Як відзначають співрозмовники видання, неявка прокурорів на такий важливий процес не може відбутися без відома керівництва, а ігнорування судового засідання стороною обвинувачення – репутаційно найбільш неприйнятний спосіб зірвати судове засідання.

Щодо самої справи, причиною клопотання зазначений пункт 4 частини 1 статті 284 КПК, тобто набуття чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за свої діяння. Колегія у своїх висновках зазначила, що Конституційний суд в лютому 2019 року прийняв рішення про визнання неконституційною ст. 368-2 КК, тобто незаконного збагачення, у вчиненні якого звинувачують Кулика. Тому судді клопотання задовольнили. Вищий антикорупційний суд також скасував арешт майна Кулика, який був накладений Солом'янським районним судом Києва.

Як зазначає в коментарі РБК-Україна експерта Центру протидії корупції Андрій Савін, раніше справу Кулика не було закрито в Голосіївському суді, про що також клопотали прокурори навесні минулого року. Суд порахував, що Кримінальний процесуальний кодекс не дає йому повноважень закрити справу на стадії судового розгляду, про що просив прокурор і суд вже говорив про цю колізію і радив "підкоригувати позицію", однак прокурор не став міняти підстав клопотання. Крім того, суд декілька разів вимагав, щоб прокурор по справі відмовився від обвинувачення. Потім справу передали в Вищий антикорупційний суд, який, за підсумком, його і закрив.

"Людина не може бути винна за статтею, якої вже немає. Тому тут питання не до прокурорів і, тим більше, не про їх бездіяльність. Навпаки, прокурори та НАБУ швидко розслідували справу Кулика про незаконне збагачення та направили до суду ще у 2016 році. Потім Голосіївський суд навмисно цю справу майже не розглядав, очевидно через займану посаду (на той час) Куликом в ГПУ. Як відомо Кулика підтримували колишній генпрокурор Юрій Луценко, Кулик був у нього для особливих доручень", - зазначає Савін.

Варто відзначити, що рішення Конституційного суду про неконституційність переслідування чиновників, які незаконно збагатилися, було прийнято на початку 2019 року. У жовтні 2019 року Верховна рада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Раніше, як зазначалося, Голосіївський районний суд Києва відмовився задовольняти аналогічне клопотання САП і закривати справу про незаконне збагачення Кулика.

"Клопотання першого заступника керівника САП про закриття кримінального провадження - задовольнити. Закрити кримінальне провадження за звинуваченням Костянтина Кулика", - заявив суддя.

Разом з тим, колегія зняла арешт з майна, яке було заарештовано в забезпечення можливої конфіскації та речових доказів. Нагадаємо, за версією слідства, Кулик разом зі своєю співмешканкою Іриною Німець отримав у власність активи, законність підстав отримання яких не підтверджено доказами. Йдеться про нерухомість на загальну суму 2,86 млн грн.

Судові тяжби

Примітно, що про закриття кримінальної справи клопотав перший заступник керівника САП Максим Грищук, який у 2016 році й пред'явив звинувачення Кулику, вимагаючи домашнього арешту на час розслідування.

Саме прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури спільно з детективами Національного антикорупційного бюро України вручали у 2016 році обвинувальний акт військовому прокурору сил антитерористичної операції Костянтину Кулику. Його звинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.368-2 КК України - незаконне збагачення.

Прокурори заявляли, що в найкоротші терміни обвинувальний акт буде передано до суду для подальшого розгляду по суті. У разі визнання судом провини військового прокурора сил АТО йому загрожувало позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Детективи НАБУ 7 жовтня 2016 завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення Костянтина Кулика. З того часу стороні захисту детективи НАБУ надали доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Розслідування за фактом підозри у придбанні головним військовим прокурором сил АТО Костянтином Куликом дорогої нерухомості під час його роботи у військовій прокуратурі НАБУ було розпочато ще взимку 2016 року.

Варто відзначити, що прокурор Максим Грищук не вперше бере участь у гучних розслідуваннях. Як повідомляло РБК-Україна, у квітні минулого року директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що особисто перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури Максим Грищук давав вказівку не писати прізвище Олега Гладковського в процесуальних документах, що подаються до суду у справі про розкрадання в "оборонці".

Пізніше Грищук давав дозвіл на виліт за межі країни забудовнику і колишньому народному депутату Максиму Микитасю, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії на більш ніж 81 мільйон гривень. Микитась скаржився на здоров'я і просив дозволити йому лікуватися в Лондоні. Заступник керівника САП дозволив йому залишити країну з 20 по 24 січня.

Також, за інформацією "Слово і діло", перший заступник керівника САП Грищук прийняв рішення і відмовив у задоволенні скарги НАБУ на закриття кримінального провадження за підозрою екс-головного санітарного лікаря Святослава Протаса в отриманні неправомірної вигоди.

Прокурорські перспективи

Головне питання в цій справі – чи вдасться скандальному прокурору після виправдувального рішення ВАКС відновитися на посаді або претендувати на нові в правоохоронних органах.

Нагадаємо, за даними "Української правди", олігарх Ігор Коломойський намагався влаштувати екс-прокурора Костянтина Кулика на роботу в СБУ, щоб той продовжив займатися справами проти його конкурентів, але вже в іншому правоохоронному органі. За збігом обставин раніше в Генпрокуратурі фактично у всіх виробництвах Кулика проходили саме вороги Коломойського. Як писав журналіст і колишній депутат Сергій Лещенко, Коломойський особливо зобов'язаний Кулику тим, що екс-прокурор допоміг йому з питанням Вадима Шульмана.

Проте, як нагадує Андрій Савін, Кулик був звільнений з ГПУ за законом, оскільки відмовився пройти атестацію як всі прокурори для продовження служби в новому Офісі генерального прокурора, тому про відновлення не може йти мови.

"Але ми не виключаємо, що такий "цінний кадр" може знадобитися новому генеральному прокурору Ірині Венедиктов. Тому припускаємо, що його можуть повернути. Домовляться в Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК) або щось ще придумають. Кулик вдало служив Луценко тому його так звані "таланти" можуть знадобитися. Політичні переслідування, фабрикація справ для піару і ще довгий "послужний" список", - сказав в коментарі РБК-Україна експерт ЦПК.

Також, як раніше зазначав Савін, ще торік стало помітно, що Кулик почав діяти в розріз керівництву Генпрокуратури й, судячи з усього, пішов на випередження, підігруючи Ігорю Коломойському, претендуючи на роль "прокурора з особливих доручень" і для нього.

В цьому відношенні, поділяє думку Савіна й політичний експерт Володимир Цибулько, який стверджує, що Кулик - член так званого "клубу спонсорів" нинішньої влади, тому цілком ймовірно, що через півроку екс-прокурор зможе додати до свого стану ще кілька мільйонів компенсації.

"Однак, розгляд справи про його незаконне збагачення - створює викривлену картину західним партнерам, які ще півроку тому вірили, що інститути влади, особливо антикорупційні - можуть бути відокремлені від груп впливу і працювати на користь держави", - додає експерт.

Нагадаємо, під час роботи в ГПУ саме Кулик розслідував справу Вигіѕма, за активізацію якого так завзято бореться адвокат Дональда Трампа Рудольф Джуліані. Також Кулик готував досьє на Хантера Байдена, яке було передано в США, про що писала NYT. Крім того, журналісти NYT 4 грудня 2019 року повідомила, що Джуліані все-таки провів зустрічі з Юрієм Луценком і Костянтином Куликом, нібито для "збору матеріалів при зйомці документального фільму" в контексті процесу імпічменту Дональда Трампа. Відповідно, як повернення Кулика в правоохоронні органи вплине на відносини України й США, залишається відкритим питанням.

Втім, виправдання Кулика і відкриття для нього можливостей обіймати посади в правоохоронній системі є досить симптоматичним на тлі останніх кадрових призначень і дій правоохоронців. Тільки нещодавно пролунали гучні відставки Руслана Рябошапки і його заступників, які публічно виступали проти фабрикування кримінальних справ топ-рівня, адже силові відомства в новій конфігурації комплектуються за принципом "100% своїми людьми".

Згідно з недавнім опитуванням КМІС, 75% населення вважають боротьбу нової влади з корупцією у вищих ешелонах влади неуспішною. Не так складно припустити, чим займеться скандальний прокурор на новій посаді, в той час як про законність й справедливість можна буде забути. При цьому частина відповідальності за майбутні нехтування закону буде лежати й на очільниках антикорупційних відомств, на створення яких у 2016 році суспільство покладало непропорційно великі надії.