Сплата обов'язкових внесків із зарплати забезпечить громадян більш високими доходами при виході на пенсію. Про деталі реформи – в матеріалі РБК-Україна.
У Верховній Раді пропонують з 2019 року зобов'язати працюючих громадян відкладати на накопичувальні пенсійні рахунки 2% від зарплати. Протягом п'яти років ставка внеску має поетапно зрости до 7%. При виході на пенсію ці заощадження стануть додатковим джерелом доходу для українців. Пенсійні заощадження депутати мають намір передати в управління недержавним пенсійним фондам, чиє завдання - забезпечити високу прибутковість цих накопичень. Щоб виключити зловживання і ризики втрати грошей, державі належить встановити жорсткий контроль за діяльністю фондів і передбачити гарантії повернення коштів, як це робиться в інших країнах. Докладніше про те, якою бачать реформу в уряді і парламенті, і що може перешкодити цим планам – в матеріалі РБК-Україна.
Виходячи на пенсію, середньостатистичний українець втрачає приблизно дві третини своїх доходів. Соціальних внесків працюючих громадян не вистачає для виплати пенсії, не говорячи вже про її підвищення. Дефіцит Пенсійного фонду уряд перекриває за рахунок державного бюджету. У нинішньому році на дотації в ПФ казні передбачено 139 млрд гривень.
Солідарна пенсійна система тріщить по швах, залишаючи примарні шанси на відчутне зростання пенсій у наступні роки. У парламенті бачать вихід із ситуації у запуску накопичувального пенсійного рівня, введення якого в Україні відкладається як мінімум останні 15 років.
В кінці лютого комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендував прийняти за основу депутатський законопроект №6677 (співавторами підписалося близько 60 депутатів), що передбачає введення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи з 2019 року.
Існує три рівні пенсійної системи. Перший – солідарний рівень, діє в Україні зараз. Він передбачає, що пенсії виплачує Пенсійний фонд за рахунок соціальних внесків працюючих громадян. У країнах з демографічними проблемами, як у нас, солідарна система не дозволяє забезпечувати високий рівень пенсійних виплат. Як правило, з часом це призводить до збільшення пенсійного віку або посилення вимог до страхового стажу, що, власне, було зроблено в Україні.
Другий рівень – накопичувальний, паралельно з існуванням солідарної системи передбачає обов'язкову сплату внесків на персональні рахунки громадян. Цими коштами, поки людина не вийшла на пенсію, розпоряджаються приватні або державні пенсійні фонди (залежно від обраної моделі другого рівня), вкладаючи гроші в облігації, акції, депозити та інші інструменти, і тим самим збільшуючи прибутковість пенсійних накопичень. Основне завдання накопичувального рівня - підвищити розмір щомісячної пенсії по відношенню до заробітної плати при виході на пенсію (т. зв. коефіцієнт заміщення) як мінімум до 60%. В Україні цей показник становить всього близько 34%.
Третій рівень – недержавне добровільне пенсійне страхування. Такі послуги населенню надають, як правило, недержавні пенсійні фонди, які можуть обслуговувати і накопичувальний рівень, якщо такий буде введений. За різними оцінками, в Україні в третьому рівні вже задіяно близько 840 тисяч чоловік.
Як випливає з депутатського законопроекту, ресурсом для накопичувальної системи стануть внески працюючих громадян. У перший рік дії закону українцям потрібно буде перераховувати на персональні рахунки 2% своєї зарплати. Кожен наступний рік ставка буде збільшуватися на 1%, аж до 7% у 2023 році. Платити внески зобов'яжуть лише тих, кому на момент набрання чинності закону виповнилося не більше 35 років. Всі інші зможуть робити відрахування в накопичувальну систему за бажанням.
З цим підходом погоджується міністр соціальної політики Андрій Рева. Чиновник упевнений, що другий рівень жодним чином не повинен перетинатися з солідарною системою щодо джерел доходів. Для солідарної системи таким є Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). "Якщо ми говоримо про накопичення, то накопичувати повинні люди, які сьогодні працюють, але не за рахунок тих, хто сьогодні повинен отримувати пенсію за рахунок їх внесків", - заявив міністр, нагадавши, що зниження ЄСВ з 38% до 22% і так створило серйозну напругу з поточною виплатою пенсій.
При виході на пенсію людина, що має накопичувальний рахунок, буде отримувати виплати з двох джерел – Пенсійного фонду солідарної системи, як це робиться зараз, і недержавних пенсійних фондів (НПФ). Завдання НПФ – збільшувати пенсійні накопичення, інвестуючи кошти. При цьому людина, що платить внески, зможе самостійно обирати НПФ, і при бажанні зможе його змінити, перенісши свої пенсійні заощадження в інший фонд, запевняє співавтор законопроекту, заступник голови комітету Ради з питань економічної політики Юрій Соловей. До того ж, за задумом депутатів, всі НПФ, які претендують працювати у другому пенсійне рівні, повинні стати членами Фонду гарантування вкладів, що в свою чергу має убезпечити заощадження громадян на випадок неплатоспроможності пенсійного фонду.
Заощадження можна буде передати у спадок і, при необхідності, використовувати у "складних життєвих ситуаціях", каже Соловей. "Ці гроші не зникають у разі смерті людини. І кошти людина може використовувати для лікування важких захворювань, своїх чи близьких родичів", - пояснює парламентарій. Також гроші з пенсійного рахунку можна буде використовувати для придбання нерухомості, якщо такої взагалі немає, або, наприклад, для оплати освіти.
Але, крім соціального ефекту, накопичувальний рівень дозволить пожвавити фондовий ринок та збільшити кредитування економіки. Це "довгий" фінансовий ресурс, який, за оцінками авторів законопроекту, за наступні десять років, починаючи зі ставки 2% у 2019 році з поступовим збільшенням до 7% в 2023 році, дозволить залучити в економіку 420 млрд гривень або приблизно 15 млрд доларів.
Ринок не потрібно створюватися "з нуля", кажуть експерти. В Україні вже близько 15 років працюють недержавні пенсійні фонди. Їхні клієнти, а таких вже близько 840 тисяч осіб, добровільно сплачують внески. В опитаних РБК-Україна НПФ в цілому підтримують ідею депутатів, але вказують на кілька моментів, які потребують доопрацювання. "Необхідно залучити всі вікові категорії для участі у накопичувальній системі, а також впровадити паритетне співвідношення внесків працівників і роботодавців, що дозволить піти від вікової дискримінації і стимулювати розвиток системи", - вважає глава підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
З ним погоджується керівник департаменту маркетингу і продажів компанії з управління активами "ОТП Капітал" Віталій Дишловий. На його думку, навіть 7% відрахувань від зарплати необов'язково дозволить майбутньому пенсіонеру жити, що називається, "на широку ногу". "Тому було б логічно, щоб і роботодавець здійснював обов'язкові або добровільні внески на користь свого працівника. Такі відрахування вже стають додатковим перевагою роботодавця на ринку праці, - говорить Дишловий. - Одна з ідей – поступово довести загальний обсяг внесків до 10% від зарплати, де працівник сплачує 6%, а роботодавець 4%. Це дозволить збільшити розмір накопичень кожної людини".
Крім того, на думку експерта з "ОТП Капітал", важливим доповненням до законопроекту може стати запровадження автоматичного розподілу людей, які самостійно не визначаться з НПФ. "Це допоможе уникнути "примусового" рішення роботодавця за людину. Звичайно, у такому випадку у людини повинна бути можливість поміняти НПФ, якщо згодом "автоматичний" вибір його не влаштує", - вважає експерт.
Можливо, одне з найголовніших питань зводиться до того, як НПФ будуть розпоряджатися пенсійними накопиченнями і чи не знеціняться ці гроші хоча б до того моменту, поки людина не вийде на пенсію.
Депутати пропонують для початку обмежити коло і частку фінансових інструментів, в які НПФ зможуть інвестувати кошти. У проекті закону йдеться про те, що фондам дозволяється вкладати не більше 60% від всієї вартості пенсійних активів в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), не більше 50% - у зобов'язання банків (депозитні сертифікати, корпоративні облігації, депозитні рахунки). До 10% дозволено направляти в облігації місцевих позик і акції українських компаній з відповідним кредитним рейтингом. У разі запуску ринку землі пропонується також дозволити фондам інвестувати до 30% на придбання права власності на земельні сільгоспділянки. Але не більше 5% на одну ділянку. Це неповний список інструментів, який, можливо, ще буде переглянутий при доопрацюванні законопроекту.
Захист від інфляції – це основна мета пенсійних фондів, кажуть експерти. "Звичайно, бувають періоди дуже високої інфляції, як, наприклад, у 2015 році – 43,3%, але їх негативний вплив нівелюється результатами наступних років. У тому році жоден з фінансових інструментів не показав прибутковості вище інфляції, за винятком курсу долара. В такі періоди ми розміщуємо частину коштів у валютних інструментах і заробляємо на девальвації", - пояснює Віталій Дишловий. За його словами, у 2015 році частка валюти у фонді була близько 30%, а прибутковість в "ОТП Пенсія" склала 26,7%. "На даний момент, ми практично повністю вийшли з валюти, так як ці інструменти вже не дають такої прибутковості", - уточнив Дишловий.
Григорій Овчаренко підтверджує, що частка валютних інструментів у портфелях НПФ змінюється в залежності від девальваційних очікувань, але в даний час вона дійсно мінімальна. "На довгостроковому інтервалі навіть існуючі інструменти, такі як депозити та ОВДП, у стані обігнати інфляцію, що є основним завданням для збереження купівельної спроможності пенсійних заощаджень", - запевняє Овчаренко.
Запроваджувати накопичувальний рівень уряд зобов'язує прийнятий минулого року закон про підвищення пенсій, який, серед іншого, містить норму з датою запуску другого рівня – січень 2019 року. Причому дату у закон вписали під тиском авторів законопроекту №6677, які у минулому році відмовилися голосувати за урядову пенсійну реформу без фіксації термінів запуску накопичувального рівня.
У Міністерстві соціальної політики, відповідальному за розробку законопроекту від уряду, у відповідь на запит РБК-Україна пояснили, що запуску другого рівня пенсійної системи обов'язково мають передувати зміни в законодавстві про фінансові ринки. Зокрема, вимагають ухвалення два законопроекти (№2413а про консолідацію нагляду та контролю за суб'єктами другого рівня в НКЦПФР (Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, - ред.) та законопроекту №6303 про підвищення інституційної спроможності регулятора ринку НКЦПФР), які знаходяться на розгляді в парламенті, пояснили виданню в Мінсоці. Зазначимо, що перший законопроект, про який згадували в міністерстві, був прийнятий в першому читанні ще у липні 2016 року, а другий – тільки в минулому році внесений до порядку денного сесії, але його ще так і не розглянули.
Разом з тим, на відміну від депутатів, у Мінсоці не поспішають форсувати підготовку законопроекту про запуск накопичувальної системи. З відповіді Мінсоца на запит РБК-Україна випливає, що вже створена певна робоча група, на засіданні якої презентовано концепцію другого рівня, розроблену Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, і що "зазначені питання відпрацьовуються". До речі, концепція Нацкомісії, на відміну від депутатського проекту, передбачає комбіновану модель другого рівня за участю держави та НПФ.
Міністр Андрій Рева на засіданні профільного комітету Ради визнав, що з депутатським законопроектом поки не ознайомлений, і запропонував, перш ніж розробляти законопроект, підготувати технічне завдання і визначитися з концепцією.
При цьому з висновку комітету з питань соцзахисту до законопроекту №6677 випливає, що Мінсоц документ все ж таки не підтримав, як, до речі, і Міністерство фінансів. Це, втім, не дивно, враховуючи, що автори законопроекту запропонували на деякий час знизити до 15% ставку податку на доходу фізосіб і скасувати 1,5%-й військовий збір, який стягується з доходів громадян. Звільнені від зниження податків кошти депутати пропонують спрямувати на внески накопичувального рівня, щоб перший час не обтяжувати додатковими витратами самих працівників. Втім, це явно йде в розріз інтересам Мінфіну, оскільки загрожує багатомільярдними втратами для держбюджету.