Світовий банк і Європейський союз ухвалили рішення припинити фінансування проектів з надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. Про це заявив голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.
Світовий банк і Європейський союз ухвалили рішення припинити фінансування проектів з надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. Про це голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив на круглому столі з питань європейської інтеграції України, передає кореспондент РБК-Україна.
"На жаль, в закон про держзакупівлі хочуть внести поправки, і ми спільно зі Світовим банком будемо спостерігати за цим процесом", - заявив Ж.Тейшейра, висловивши стурбованість спробами внести зміни в закон про державні закупівлі, які не відповідають у цілому концепції даного закону
Нагадаємо 26 жовтня ц.р. Єврокомісія (ЄК) і Світовий банк (СБ) виступили проти підготовлених Міністерством економіки поправок до закону про держзакупівлі. ЄК і СБ, зокрема, не підтримують виведення природних монополій з-під дії закону і розширення можливостей використання закупівлі у одного учасника.
У листі в.о. директора СБ в Україні, Білорусі і Молдові Маріуса Вісмантаса і глави представництва ЄС в Україні Жозе Мануела Пінту Тейшейри до прем'єр-міністра Миколи Азарова, вони розкритикували поправки до закону "Про здійснення держзакупівель", підготовлені Мінекономіки.
Міжнародні експерти стурбовані можливістю прийняття поправок в тендерний закон, що стане "серйозним кроком назад з точки зору дотримання Україною стандартів ЄС".
У ЄК і СБ також звернули увагу на пропозицію вивести з-під дії закону природні монополії, а також на те, що досі не ухвалені спеціальні закони, які повинні регулювати тендерні процедури в різних сферах, наприклад в ЖКГ. "Закон відводив Кабміну місяць на те, щоб підготувати і передати на розгляд Верховної Ради відповідні документи (закон про держзакупівлі набув чинності в липні) ", - відзначено в листі. Не згодні європейські експерти також з термінами оприлюднення інформації про проведення торгів (30 днів), дискримінаційними поправками відносно іноземних учасників торгів (усі документи запропоновано складати тільки українською мовою).
Уряду рекомендовано переглянути поправки, оскільки вони можуть негативно вплинути на можливість отримання фінансової допомоги від цих структур і вплинути на подальший хід переговорів з ЄС про створення зони вільної торгівлі.
Відзначимо, 4 жовтня ц.р. Кабінет міністрів України підготував пропозиції щодо зміни закону про держзакупівлі. За словами міністра економіки Василя Цушка, Кабмін запропонував вивести з-під дії закону закупівлі, здійснені агрофондом і держрезервом. Також передбачено, що місцеві обладміністрації даватимуть дозвіл на проведення закупівель у одного покупця на місцевому рівні. "Ми зберігаємо за собою методологію Мінекономіки і передбачаємо децентралізацію. Вводяться зміни в статистику, тобто одержувач бюджетних грошей робить план закупівель і відправляє його на початку року в держстатистику. Держстатистика, згідно з переліком, моніторить ціни, для того, щоб визначити, які ціни на ринку, щоб була інформація у тих, хто купує і тих, хто перевіряє, тобто в КРУ і інших органах", - сказав В. Цушко.
Міністр тоді відзначив, що частина змін до закону, які схвалили 4 жовтня на Кабміні, узгоджена зі Світовим банком. "Зараз є доручення допрацювати зі Світовим банком і Єврокомісією, і потім подати законопроект у Верховну Раду", - сказав він.
Нагадаємо, що 1 червня Верховна Рада (ВР) України ухвалила в новій редакції закон "Про здійснення державних закупівель". Тоді юристи говорили про те, що цей закон не передбачає істотних змін в процедурі проведення торгів і не здатний серйозно вплинути на механізм закупівель, що склався. Деякі експерти критикували цей закон через те, що він відкриває широкі можливості для корупції. Позитивним, на думку деяких юристів, в цьому законі було те, що функції уповноваженого органу у сфері держзакупівель і органу оскарження повинні виконувати різні структури. Так, на Мінекономіки були покладені завдання нормотворчості, встановлення правил, контролю, а завдання, пов'язані з розглядом скарг, були покладені на Антимонопольний комітет України.