Підприємства "Укрзалізниці" опинилися під тиском, метою якого може бути отримання контролю над грошовими потоками, а також виведення активів в приватні руки. Відразу кілька заводів УЗ отримали листи з вимогою відраховувати певні суми з контрактів і передавати управління бізнесом третім особам, які не мають відношення до залізниці. За шантажем може стояти помічник нардепа від групи "Довіра" Микола Самбожук, якого пов'язують з низкою міжнародних скандалів.
За даними співрозмовників "Укрзалізниці", як мінімум чотири заводи, що входять в її структуру в останні кілька місяців знаходяться під постійним тиском з боку певних сил. Ці підприємства займаються ремонтом і модернізацією рухомого складу, при чому виконують контракти не тільки всередині УЗ, але і для приватних замовників. Тому вельми привабливі для спроб отримати контроль над ними.
За даними учасників ринку, в парламенті в якості майданчика для тиску на заводи і критики керівництва УЗ використовується міжфракційне депутатське об'єднання "За техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному та трубопровідному транспорті України та депутати тимчасової слідчої комісії Верховної ради з розслідування діяльності "Укрзалізниці" (зокрема, Олександр Сухов)
Як стверджують співрозмовники редакції, листи і телефонні дзвінки з погрозами заблокувати роботу заводів за відмову брати участь у сумнівних схемах на адресу підприємств нібито направляє помічник народного депутата Сергія Шахова, секретар цього міжфракційного об'єднання Микола Самбожук.
Варто зазначити, що його інтерес до залізничних перевезень та питань розвитку "Укрзалізниці" має давню історію. Тому поява його прізвища в контексті нового скандалу учасників ринку не дивує.
Микола Самбожук народився в Тернопільській області, проте як мінімум до 2004 року був громадянином Молдови, де мав численні компанії як Nicolae Sambojuk (ось указ президента Молдови, яким Самбожука позбавили громадянства за його власною заявою). Втім, одна з таких фірм, Rangers, яка займається обміном валют, активна досі.
З середини 2000-х Самбожук працює на платній або громадській основі помічник у народних депутатів Ігоря Савченао і Бориса Шиянова (БЮТ, 6-е скликання), Леоніда Литвинова (ПР, 7-е скликання), Сергія Мельничука (РПЛ, 8-е скликання), Сергія Шахова ("Довіра", 9-е скликання). У 2014-му балотуватися до парламенту як заступник директора ТОВ "Транспортні автоматизовані системи".
Микола Самбожук та Сергій Шахов (фото: facebook.com)
У 2012-2013 роках Микола Самбожук реєструє ряд підприємств і громадську організацію в Росії. Підтвердженням того, що мова йде про одну і ту ж людину, є той факт, що в реєстраційних даних однією з компаній співзасновником вказано Микита Самбожук (так звуть сина) та Євген Кудін (довірена особа Самбожука-старшого на виборах 2014 року). Ці компанії були закриті і ліквідовані тільки у 2016-2017 році.
Вперше в публічному інфопросторі в Україні прізвище Самбожука в прив'язці до залізниці виникає спочатку 2014 року. Тоді в якості "комісара" МГО "Міжнародний Комітет захисту прав людини" він написав листа в.о. президента Олександру Турчинову щодо корупційних схем закупівлі поїздів Hyundai. Лист був в інтересах "ЕС. Ей. Консалт", яка нібито вела угоду з Hyundai і не отримала за це комісійних. У російських реєстрах була компанія зі співзвучною назвою "ЕС. Ей. Консалт Маркет" з директором – Зурико Магамедов.
Саме на діяльність "МКЗПЛ" спирається у своїй кар'єрі і син Самбожука – Микита Самбожук, який позиціонується як борець з корупцією і громадський діяч. Наприклад, указом п'ятого президента він став членом Нацради з питань антикорупційної політики саме від цієї МГО. Далі Самбожук-молодший навіть збирався стати аудитором НАБУ від парламенту. Сьогодні сама "МКЗПЛ", схоже, не є виключно правозахисною. Наприклад, кілька місяців тому її членів зловити на сутенерстві. Сайт МГО зараз не працює.
У 2015 році про Миколу Самбожука згадують у контексті скандалу навколо впровадження системи електронних квитків на "Укрзалізниці". Тоді, нагадаємо, систему онлайн-бронювання вирішили переводити з ДП "ГІОЦ УЗ" в ДП "Розрахунковий центр Міністерства інфраструктури". Предметом боротьби була комісія за кожен квиток, яку повинен був залишати собі розрахунковий центр, а насправді – комерційні компанії, які були підрядниками і агентам РЦ при продажу квитків. За даними, озвученими в медіа, ідеологом такого переходу був саме Самбожук, а комерційними підрядниками керували його бізнес-партнери.
Крім залізниці, Самбожуки також активно цікавилися компанією "Укртрансхімаміак". Зокрема, Микита Самбожук брав участь у конкурсі на заміщення посади директора компанії, а Сергій Мельничук, у якого Самбожук-старший був помічником, закидав органи влади запитами про зловживання в компанії, ініціюючи там перевірки.
Втім, набагато цікавішою є роль, яку зіграв Микола Самбожук у політичній кризі в Молдові 2018-2019 років. Події цього періоду відкривають завісу над діяльністю помічника нардепа Шахова в 1990-2000-і роки, а також пояснюють інтерес групи "Довіра" до "Укрзалізниці" і діяльності ТСК. До складу ТСК входить член цієї групи Олександр Сухов.
У 1997 році німецька компанія Nistas GmbH (керуючим директором був Самбожук) передала в лізинг "Молдавській залізниці" 128 танк-контейнерів. Лізинговий договір повинен був закінчитися у 2003 році, і молдавани повинні були або викупити вагони, або передати їх назад лізингодавцю. Подальший хід подій можна відновити тільки за матеріалами судових розглядів, Тексти рішень в яких часто складені зі слів сторін і не обов'язково відображають реальну картину.
У 2001 році МЖД перестала обслуговувати контракт – і накопичена заборгованість в сумі $580 тис. була стягнута примусово. Однак у 2003 році почався процес, який у Молдові вважають спробою рейдерського захоплення місцевої залізниці.
Щоб штучно роздути борг, Nistas укладає договір з ТОВ "Терра" (32045152) на суму вже 7 млн євро про постачання їй тих же 128 танк-контейнерів. В умовах договору прописується 10-кратний штраф за непоставку вагонів. Молдавська желдорога їх не повертає – і ось уже між Nistas і "Терра" – фіктивний борг в 70 млн євро. Між компаніями укладається мирова угода, але тепер у Nistas з'являється підстава висунути молдаванам претензію вже на 70 млн євро.
Згодом права вимоги відступають ТОВ "Трансзалізничсервіс", підконтрольний через засновників Зурико Магамедову. Людина з такими персональними даними була директором ряду московських компаній Самбожука.
Крім того, Магамедов, як уже згадувалося, був директором "ЕС. Ей. Консалт маркету", нібито причетного до посередництва в угоді з поїздами Hyundai.
В Україні розгляд цієї справи завершився кілька місяців тому, влітку 2021 року, коли Касаційний господарський суд Верховного суду залишив у силі рішення Північного апеляційного суду на користь "Молдавської залізниці" через фіктивність пред'явлених вимог "німецької" компанії.
Згідно з матеріалами слідчої комісії парламенту Молдови, яка займалася розслідуванням зловживань на місцевій залізниці, ще у 2013 році в Молдові було порушено кримінальну справу №2013970488 за фактом підробки документів (ймовірно, пов'язаних з переоформленням різними компаніями прав вимоги) і спробою стягнути з МЖД 70 млн євро і таким чином її збанкрутувати. У матеріалах комісії фігурують згадана вище російська "ЕС. Ей. Консалтинг", Nistas та інші.
Як стане зрозуміло згодом, саме в цій кримінальній справі в якості одного з підозрюваних у спробі рейдерського захоплення молдовської залізниці фігурує Микола Самбожук.
Згідно з матеріалами Верховного суду Молдови, у 2018 році він був затриманий і отримав 30 діб в'язниці в якості запобіжного заходу. Самбожук сам згадує саме цей номер кримінальної справи в заяві до Печерського райвідділу Нацполіції Києва в лютому 2019 року, яке через кілька місяців наробило багато галасу в політикумі Молдови.
Річ у тому, що, згідно із заявою Самбожука, перед парламентськими виборами в Молдові взимку 2019 року екс-прем'єр Павло Філіп і віце-голова Демократичної партії (спонсор великий підприємець Володимир Плахотнюк) Сергій Яралов, нібито вимагали в "українського підприємця" Самбожука $4 млн на користь партійної скарбниці. Натомість вони нібито обіцяли сприяти зняттю Самбожука з баз розшуку Інтерполу через керівника комісії з контролю за файлами Інтерполу Віталія Пирлога, який є представником Молдови в Інтерполі. Згодом Філіп опублікував відповідь від Нацполіції України, згідно з яким справу було закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.
У 2021 році Самбожука звинувачували в причетності до скандалу зі спробою заблокувати одну з ініціатив президента – із закупівлі нових пасажирських вагонів для "Укрзалізниці" на Крюківському вагоноремонтному заводі. Зокрема, в останній день тендеру на 3 млрд грн скаргу в АМКУ подала компанія "Термінал-Захід".
Крім стандартних претензій з приводу "дискримінаційних норм" тендерної документації, компанія надала також копію листа на ім'я згаданого вище народного депутата Сухова від швейцарської фірми Stadler. За даними редакції, саме Самбожук міг лобіювати участь компанії в тендерах в обмін на "підтримку" з боку МДО, секретарем якої він був.
В якості підтвердження, є фото Самбожука на тлі заводу Stadler у Швейцарії, а також фото членів МДО з керівництвом Stadler в Києві.
Водночас швейцарці заявили, що на тендер винесено техзавдання для вагонів старого типу, а також що в такі короткі терміни вони поспіль не реалізують. В УЗ неформально зазначають, що цей лист-відмова швейцарців від послуг депутатів, оскільки надалі УЗ без проблем підписала з компанією меморандум про співпрацю.
Втім, наскільки правомірним є інтерес Самбожука до залізниці мають з'ясувати правоохоронні органи, оскільки представники заводів вже звернулися з відповідними заявами про скоєний помічником народного депутата злочин до Державного бюро розслідувань.