Вадим Олійник: Скільки б грошей не вливалося в інформаційні війни - реформу дорожньої галузі не спинити

- Ви один з основних фігурантів журналістського розслідування щодо діяльності "Укравтодору". Яку інформацію з сюжету можете підтвердити?

- Почну з того, що ще десь півтора тижня назад я дізнався про те, що у зв’язку з моєю професійною діяльністю, як радника "Укравтодору", консультанта уряду та приватного консультанта з тендерної документації, робиться сюжет для програми Дениса Бігуса. Але, оскільки я знав, що з точки зору законодавства та, навіть, елементарної бізнес-етики ніяких норм я не порушую, тому жодної "сенсації" з цього приводу не очікував. Навпроти, я завжди був палким прихильником сюжетів цієї медіакоманди.

- Окрім сюжету вийшов ще окремий блог Марини Ансіфорової, де вона прямо звинувачує вас у тому, що ви намагалися "розрахуватися" компроматом на Кубракова за невихід сюжету про вас. Це правда?

- Так, але не зовсім. Коли я дізнався про те, що мою діяльність можуть спробувати використати у розслідуванні для тиску на [Олександра] Кубракова, я звернувся до Агії Загребельскої (екс-уповноважена президента в Антимонопольному комітеті України, - ред.), з проханням сконтактувати мене з журналістами програми, щоб я міг дати свою позицію у цій ситуації.

Чому я звернувся до Агії? Тому що вже кілька місяців її громадська організація "Ліга антитрасту" публікує матеріали щодо роботи "Укравтодору" у них на сайті. Після цього на мене безпосередньо вийшов Артем Гриненко (голова "Всеукраїнської дорожньої асоціації", - ред.), який й запропонував передати компромат на Кубракова - в обмін на те, що мене не буде використано у сюжеті. Наскільки я розумію, саме Гриненко "злив" основну інформацію, й таким чином міг мене шантажувати. Бігус потім теж відхрестився від Артема, вказавши на те, що інформація не могла бути предметом торгу.

Якби там не було, я вирішив діяти й погодив так званий “компромат” з керівником "Укравтодору" (тобто дезінформацію на Кубракова, - ред.), й передав її Гриненку. Після їх "погодження" я формально зустрівся та просив Ансіфорову не показувати мене у програмі та передав матеріали "проти" Олександра Кубракова. Своєю чергою, Кубраков розумів, що у такий спосіб я маю можливість зберегти свою репутацію.

- Тобто ви хочете сказати, що Кубраков погодився на цілу спецоперацію, щоб не заплямувати вашу репутацію, а сам готовий був опинитися в центрі розслідування? Вам не здається, що це виглядає доволі дивно?

- Це може виглядати, як завгодно, але це не замінить той факт, що саме так і було. Зауважу, що конкретно ці матеріали в сюжеті не використали, але журналісти думали передати їх в НАБУ.

- Чому ви вважаєте себе жертвою у цій ситуації?

- Я не вважаю себе жертвою. В цій ситуації я - заручник. Проте, як бачите, я нікуди не ховаюсь, продовжую працювати й не планую зупинятися на шляху реалізації реформ. Однак певні результати цієї інформаційної кампанії проти себе звісно відчуваю.

Перший результат - позбавлення мене основної роботи й, фактично, єдиного джерела доходу у сім’ї (як позаштатний радник, я заробітної плати з держбюджету не отримую і не претендую).

Через увагу до моєї персони з боку журналістів-розслідувачів, BRDO розірвав зі мною довгостроковий контракт і звільнив з посади старшого експерта сектору інфраструктуру у цій організації.

Другий, так би мовити, "результат" - спроба зв’язати мою бізнес-історію з командою "Укравтодору" й у такий спосіб дискредитувати керівництво агентства. У світлі останніх подій я розумію, що брудна закулісна гра вийшла назовні та перейшла всі межі — однак, у них нічого не вийде.

По-третє, я був змушений припинити свою діяльність в ТОВ “Автодор Консалтінг”, оскільки наклеп ще нікому не приніс позитивного результату, а тим більше на самому початку роботи й в такий складний час для економіки країни.

- Ви говорите про певних "замовників". Конкретні прізвища назвати можете?

- Тут все просто. В моєму випадку за цим безпосередньо стоїть голова "Всеукраїнської дорожньої асоціації" Артем Гриненко. Щобільше, він якоюсь мірою був у курсі ходу та змісту розслідування, тому певним чином міг маніпулювати мною. Але мене турбує інше, після цього на чисельних сайтах з’явилися прямі звинувачення мене у хабарях, якихось відкатах, без жодних на те доказів. В цій ситуації, хто буде відповідати за шкоду моїй репутації, кар'єрі?

- Але ж з наведених фактів - ТОВка, про яку йде мова, існувала, радником голови "Укравтодору" ви числилися, консультації проводили. Що не так з фактами?

- Окремо взяті факти - так, але сама суть інформації - маніпулятивна. Щоб пояснити правдивість і справедливість моєї позиції, не потрібно лізти в нюанси з цифрами й аналітикою. У сюжеті йдеться про те, що місяць назад я, разом з двома партнерам, вирішив започаткувати власний проект ТОВ "Автодор Консалтинг".

Основна мета діяльності проекту - консалтинг у сфері публічних закупівель в дорожній галузі. Повторюся, не "відкати" й "поради", кому заплатити, щоб виграти в тендері, а консультації, як найбільш ефективно брати участь в державних закупівлях. Світова та українська практика свідчить про те, що досвід у бізнесі грає на користь державі, полегшує ведення бізнесу, дозволяє швидко та якісно залучати інвестиції та міжнародні компанії до конкуренції.

- Можете навести приклад?

- Компанії, які розпочинали свій бізнес в Австрії, чудово знають про комунальну організацію Vienna Business Agency. Її основне завдання - консалтинг нових та міжнародних компаній, які заходять на внутрішній ринок. Ці послуги перший час надаються безкоштовно, однак згодом відносини стають комерційними. Нові гравці на ринку отримують якісну консультацію та супровід, а держава має інвесторів, податки та робочі руки. Ситуація win-win.

У схожому контексті постає ситуація з радниками та їх бізнес-бекграундом. Погодьтесь, що важко знайти собі у радники людину, яка нічого не заробляє (повторюсь, робота радника не оплачується), буде реально компетентною у своїй сфері (не тільки теоретично, а й практично), й не буде залучена у бізнес-процеси. Так не буває. Навпаки, радники із досвідом у корпоративному секторі - цінуються. Очільники державних органів, особливо, коли їх діяльність пов’язана з реальним сектором економіки, беруть собі в радники діючих практиків. Як на мене, це доволі раціональна позиція.

- У такому разі, чим конкретно ви займаєтесь в "Укравтодорі" на посаді радника?

- Мої функції погоджені з головою "Укравтодору" і мають переважно аналітичні й консультаційні - координація та моніторинг реформи децентралізації "Укравтодору", підготовка аналітичних матеріалів та статей на тему діяльності агентства.

Позаштатний радник на громадських засадах голови Державного агентства автомобільних доріг України не приймає рішення, які пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та не прирівнюється до тих осіб, які приймають такі рішення.

Очевидно, що й службових документів я також не підписую. Зараз мене звинувачують у тому, що я начебто граю на дві сторони - але, фактично, я не граю на жодній, крім реалізації мрії наших громадян щодо якісних доріг в Україні.

У висновку, гроші на посаді радника я не отримую, реальних повноважень не маю. Норм, які забороняли б мені вести підприємницьку діяльність - також не існує. Але саме цю ситуацію хочуть використати для того, щоб маніпулювати головою "Укравтодору" Олександром Кубраковим.

- Так, а в чому тоді, власне, конфлікт інтересів - вашого й Гриненка, якого ви пов'язуєте з атакою проти себе, якщо повноважень й впливу у вас начебто нема?

- Наскільки мені відомо, "Всеукраїнська дорожня асоціація", якою керує Гриненко, також хотіла надавати консультаційні послуги по тендерам дорожньому ринку. Я ж в цій комбінації для них виявився як п'яте колесо. Тобто за цим стоїть наскрізь прогнила ситуація боротьби за фінансові потоки.

Втім, найсумніше, що Гриненко може вийти з цієї ситуації жертвою, яка в результаті допоможе йому отримати більш впливову посаду або, навіть, нового "керованого" голову "Укравтодору". Втім, скільки б фейкових матеріалів не виходило, скільки б грошей не вливалося у різного року інформаційні війни - реформу дорожньої галузі, в якій особисто зацікавлений президент, не спинити.