Кабінет міністрів затвердив кандидатуру Вадима Мельника на посаду голови Державної фіскальної служби України у грудні минулого року.
До того часу Мельник працював заступником начальника Головного слідчого управління фінрозслідувань ДФС, а пізніше – очолював це управління.
Державна фіскальна служба була утворена у 2014 році після реорганізації Міністерства доходів та зборів, в якому Мельник свого часу теж встиг попрацювати. Цього року службу чекає ліквідація у зв'язку зі створенням нового органу – Бюро економічної безпеки.
В першому інтерв'ю на посаді Вадим Мельник розповів РБК-Україна про те, як опинився у кріслі керівника ДФС, які зараз задачі в пріоритеті у фіскальної служби, які переваги та недоліки матиме Бюро економічної безпеки та що буде з кадровим персоналом ДФС після ліквідації.
– Уряд призначив вас поза конкурсом наприкінці 2020 року. Чому вирішили призначити вас?
– Понад 16 років свого життя я присвятив роботі у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Маю чималий досвід і власні напрацювання. Свого часу захистив кандидатську дисертацію, наразі працюю над докторською у цій галузі. Кілька років тому я у складі робочої групи брав участь у розробці концепції створення нового органу у сфері боротьби з економічною злочинністю.
– Над якою саме концепцією роботи нового органу по боротьбі з економічною злочинністю ви працювали? Адже з того часу змінилось дуже багато концепцій.
– Концепцій, дійсно, було багато, але основа в усіх фактично та сама – модель, яка організувала б роботу правоохоронної діяльності передусім на базі аналітичної роботи. Власне, саме ця концепція й покладена в основу законопроекту, який схвалив парламент.
Основні новели й положення, які планується запровадити в рамках створення Бюро економічної безпеки (БЕБ), які були викладені в наших пропозиціях, в цей законопроект увійшли.
– У повідомленні Кабміну зазначалось, що з вами укладено контракт на період карантину й уряд може вас відсторонити достроково, якщо дію адаптивного карантину буде припинено. Це дійсно так?
– Так, коли буде припинено карантин, а відповідним законопроектом визначено шляхи припинення процедури доборів замість конкурсів, то на посаду голови ДФС знову може бути оголошено конкурс.
– Ви підете на конкурс у такому разі?
– Якщо треба буде довести право керувати цією службою до припинення її діяльності у зв’язку з введенням нового органу, думаю, так.
– Яка ваша мотивація обіймати, по суті, тимчасову посаду?
– З одного боку, не має сенсу визначати для служби якісь загальні стратегічні довгострокові цілі, оскільки наша перспектива – ліквідація. Але, навіть в такій ситуації, ДФС виконує вкрай важливі функції.
Зараз ми перехідна ланка між старою системою і якісно новим правоохоронним органом. Тому не маємо права жодним чином збавляти темп. Я, як керівник, маю забезпечувати ефективну операційну роботу.
Наша головна мета – виявлення та розслідування кримінальних правопорушень за фактами несплати податків до бюджету. Результатом цієї роботи мають бути відшкодування збитків та рішення судів про притягнення до відповідальності. Тобто, забезпечення одного із головних принципів кримінального процесу – невідворотності покарання. Щоб не лише ті, хто порушили закон, розуміли, що вони будуть покарані, а й ті, хто намагаються ухилятись, знали: ми є, функціонуємо і прийдемо до всіх, хто порушить податкове законодавство.
Як приклад, за результатами 2020 року у направлених слідчими підрозділами ДФС до суду кримінальних провадженнях забезпечено відшкодування завданої злочинами шкоди у розмірі 1,1 млрд гривень. Крім того, задля забезпечення можливості в суді стягнути до бюджету завдані збитки у таких кримінальних провадженнях, нами арештовано майна на суму 3,4 млрд гривень
За січень-лютий 2021 року сума відшкодованих збитків становить 368 млн гривень та арештованого майна – 78,6 млн гривень.
– Що робиться в рамках підготовки самої ліквідації ДФС?
– В рамках ліквідації нам не потрібно виконувати якісь специфічні функції, все в рамках повноважень. Моя особиста мета спробувати вибудовувати роботу в більш аналітичній парадигмі.
Наприклад, сьогодні є проблема в існуванні так званих "скруток". Дійсно, існує велика кількість підприємств, які цим користуються. Але якщо ми будемо брати кожний конкретний факт і розслідувати його, що буде в результаті? Ми будемо займатись одним підприємством із величезної групи ризикових. Набагато ефективніше займатись цим пластом комплексно й одночасно.
Окрім "скруток", є ще й інша комплексна проблема, яка у всіх на слуху – тіньовий ринок алкогольних виробів. Саме алкогольна продукція, яка на сьогодні поширюється через інтернет, є викликом для нас. Це фактично незаконна діяльність осіб, які в інтернеті продають не просто нелегальну продукцію, а часто небезпечну. Людина, яка купує таку продукцію, теж сприяє її розвитку. І ніхто не знає, яка насправді буде завдана шкода. Ми вживаємо заходи щодо припинення цієї незаконної діяльності.
– Скільки таких виробництв було виявлено з початку року?
– За два останні місяці виявлено 20 незаконних лікеро-горілчаних виробництв. Вилучено близько 229 тонни незаконно виготовленого спирту, 184 тонни незаконно виготовлених лікеро-горілчаних виробів.
– Яка відповідальність очікує тих, у кого знайшли подібну продукцію?
– Відповідальність буде кримінальною, за статтею 204 Кримінального кодексу України. Сьогодні ми вже почали затримувати людей у зв’язку з підозрою у вчиненні злочину щодо незаконного виготовлення підакцизної групи товарів. Кінцевий вирок буде залежати від ступені тяжкості.
За словами Вадима Мельника, сьогодні ДФС – перехідна ланка між старою системою і якісно новим правоохоронним органом
(фото: РБК-Україна)
– Повертаючись до процесу ліквідації, чи скорочується вже поступово персонал?
– На теперішній час формується введена в дію місяць тому нова штатна структура, де мною прийнято рішення про заміну майже 70% керівного складу.
Що стосується процесу ліквідації – так, він триває. Проводяться активні заходи щодо звільнення понад 200 осіб, що перебувають поза штатом у скасованих штатних структурах.
На баланс Державної податкової служби та Державної митної служби передаються основні засоби, будівлі, оргтехніка. У тому числі сервери, внаслідок передачі яких ми опинились частково обмеженими у доступі до службових баз даних. Але завдяки порозумінню з керівництвом ДПС та ДМС такі доступи відновлюємо.
– На який період беруть людей? Півроку?
– Точний період буде залежати від того, коли саме президент підпише законопроект про БЕБ, але орієнтовно до кінця року (вже після інтерв'ю, 4 березня, закон про терміни ліквідації податкової міліції вступив в силу, – ред.). І можу сказати, що навіть попри таку ситуацію є бажаючі працювати. Середня ланка і нижча фактично будуть залишені на роботі. Оновлення торкнуться саме керівного складу.
– Яка середня зарплата зараз в ДФС?
– 10-15 тисяч гривень.
– Не надто конкурентні умови.
– Так. Тому є ризик, що можуть прийти ті, хто націлений на отримання хабарів. Розмір зарплатні дійсно важливий. Але в більшості в службу приходять інші люди, яких мотивують професійна діяльність і результат.
Ми зацікавлюємо фахівців чіткою постановкою задач, зрозумілим KPI, вмінням слухати, чути і ефективно співпрацювати, навіть якщо стилі роботи відрізняються. Спочатку показуємо власним прикладом, як досягати поставлених завдань, забезпечуємо необхідним і лише після цього вимагаємо результатів від підлеглих.
– Для прикладу, про які KPІ працівника середньої ланки йдеться?
– Є дві категорії працівників – оперативні співробітники й слідчі. Оперативні працівники займаються виявленням злочинів. Слідчі – розслідуванням кримінальних проваджень. Тому KPІ у них відрізняється. Наприклад, у слідчого – якість розслідування кримінальних проваджень, спрямування їх до суду з обвинувальними актами, забезпечення відшкодування збитків, завданих злочинами.
Якщо говорити про KPI для всієї служби в цілому, то одним з показників ефективності нашої роботи ми бачимо зменшення рівня тінізації економіки. На жаль, сьогодні він надзвичайно високий. Чи становить це ризик для нашої держави? Безумовно! Тут ми звертаємось до аналітичної складової нашої роботи та ризико-орієнтованого підходу. Аналізуємо всі можливі ризики для економіки, виявляємо найбільш загрозливі, спрямовуємо наші зусилля на їх нейтралізацію. Ось тут і можна побачити нашу результативність та ефективність. Це і буде KPI фіскальної служби.
– Скільки часу дається оперативному і слідчому працівнику для того, щоб якісно провести цю роботу? Адже одну справу можна вести й два роки, але як тоді відслідкувати, чи ефективно працює слідчий?
– Все залежить від складності самого кримінального правопорушення. Тому моя задача – налагодити відомчий контроль, щоб чітко розуміти, що слідчий працює ефективно, якісно та оперативно, або, навпаки, нічого не робить й дарма отримує свою зарплату. Ми маємо виявляти такі факти й упереджувати їх.
– ДФС мала бути ліквідована ще минулого року, але у вересні 2020 року Сергій Солодченко, на той час керівник ДФС, повідомив, що процес відтерміновується до кінця вже 2021 року. Чи може бути так, що і цього року ліквідувати ДФС не встигнуть?
– Річ у тому, що ліквідація не зовсім залежить від того, встигаємо ми чи ні. Ліквідація залежить від створення нового органу. Чому? Тому що боротьба зі злочинами в економічній сфері не повинна бути перервана, тобто нам необхідно обов'язково, щоб функції по забезпеченню економічної безпеки держави не перервались, а відразу почали виконуватись іншим новоствореним органом.
Таким чином, все залежить від того, коли президент підпише відповідний законопроект. Після цього для нас починається відлік не більше шести місяців для ліквідації. Ліквідаційна процедура може тривати й далі, але після початку роботи нового органу наш основний функціонал припиниться.
– Які є ризики того, що новий орган на певний період все-таки призведе до "безвладдя" у сфері боротьби з економічною злочинністю? Оскільки треба час на адаптацію, набір персоналу тощо. Як умовні півроку можна максимально ефективно використати, щоб цього не допустити?
– Виконавчій владі треба чітко організувати процес, починаючи з розроблення дорожньої карти з конкретними дедлайнами. Треба починати як з будівель, службових приміщень, забезпечення їх комп’ютерною технікою, так і, власне, створення робочого колективу. Поки я не знаю, як саме це все буде проходити. Але ризиків створення ситуації з "безвладдям", як ви говорите, не має бути. Оскільки є інші правоохоронні органи, які теж можуть фіксувати правопорушення у сфері економічної безпеки, а органи прокуратури тимчасово визначатимуть за ними підслідність у таких справах.
– Ви будете брати якусь участь в робочих групах по створенню БЕБ?
– Ні, ми в цьому процесі жодної участі не приймаємо. Напевно, і не будемо.
– А ви вважаєте правильним, що цей орган буде створюватись без участі ДФС, хоча, по суті, там буде використовуватись її функціонал?
– Можливо, і правильно, що новий орган буде створюватись без нас. Тому що є певний негатив до нашої служби та тієї корупційної складової, яку роками не вдається звідси викорінити. Але звісно у нас є досвід роботи, є позитивні напрацювання, якими ми готові поділитись, якщо виникне така необхідність. Є багато гарних фахівців, які можуть брати участь в конкурсах до БЕБ.
– Скільки зараз працює людей в ДФС?
– Зараз близько 4600.
– І після підписання президентом законопроекту всіх їх буде звільнено?
– Так. Нас нікуди не буде переведено, новий орган самостійно буде набирати фахівців і хто забажає може подавати документи на конкурс до нового органу.
– Чи є вже зараз "відтік" кадрів?
– Так, тому що багато хто із працівників розуміє, що, можливо, ризикує конкурс не пройти й тому зараз шукають інші місця роботи. Але так щоб дуже багато, я б не сказав. Люди залишаються працювати.
Зараз ми з Мінфіном в діалозі, шукаємо можливості підвищення зарплат шляхом надбавок, премій за забезпечення ефективної діяльності. Ми наполягаємо, щоб зарплати були хоча б на рівні 25 тисяч гривень.
– Мінфін готовий розглядати підвищення фінансування?
– Проблема знову в тому, що ми в стані ліквідації й це виглядає не зовсім логічно. Але, думаю, ми знайдемо вихід із ситуації.
На думку Вадима Мельника, податкова міліція себе фактично вичерпала
(фото: РБК-Україна)
– Ви уже говорили про корупцію в ДФС і дійсно найчастіше в новинах з’являється інформація саме про те, що спіймали якогось співробітника на хабарі замість того, що ДФС когось спіймала. Як можна з цим боротись і як уникнути цього фактору уже в новому органі?
– Насправді, створення нового органу і є одним зі шляхів такої боротьби. Негатив, який податкова міліція на себе набрала, іншим чином не викоріниш. Новий орган та нова модель організації роботи мають змінити ситуацію.
Що стосується корупції, чому вона існує? Коли зарплати на рівні 10-15 тисяч гривень, існує велика спокуса отримати хабар у 10, 20 і більше тисяч доларів. Ухилення від сплати податків і злочини у сфері економіки, зазвичай, передбачають мільйонні суми, тому зловмисники пропонують дійсно великі хабарі.
В цілому, питання боротьби з корупцією я поділяю на два блоки.
Перший. У нас є головне управління внутрішньої безпеки, яке покликане виявляти й боротись із проявами корупції всередині Державної фіскальної служби, в рядах податкової міліції. Я поставив завдання жодних корупційних фактів не приховувати. Бо, знаєте, як буває? Давайте, ми просто людину тихенько звільнимо і ніхто не дізнається, є у нас корупція чи немає.
Я вважаю, що необхідно таких людей карати, якщо вони скоїли корупційні злочини. Це повинно бути негативним прикладом для інших. В цьому є профілактика й утвердження принципу невідворотності покарання, щоб людина розуміла: якщо скоїла злочин – має понести за це відповідальність.
Крім того, ми повинні вживати заходів, аби уникнути корупції. Перш за все, вибудувати контроль всередині ДФС. Ми знаємо, які ризикові у нас є моменти, де вони можуть бути. Тому треба виставляти контрольні точки й налагоджувати такі алгоритми роботи, які унеможливлювали б скоєння корупційних діянь. Те ж саме – належний відомчий контроль за розслідуванням кримінальних проваджень.
Другий блок. Під час розслідування кримінальних проваджень щодо скоєння економічних злочинів ми розуміємо, що зазвичай вони мають корупційне прикриття з боку деяких контролюючих органів. У таких випадках ми ставимо за мету виявлення усієї інфраструктури злочину, а в цю інфраструктуру включається і корупційне прикриття. Я спрямував роботу працівників Державної фіскальної служби на виявлення таких проявів.
– Але як уникнути цього в новому органі? Мають бути забезпечені кращі фінансові умови для працівників, налагоджена внутрішня система безпеки?
– Базові умови, звичайно ж, мають бути конкурентні. Зарплата, премії, соцпакет і таке інше. Коли у тебе зарплата, умовно, 60 тисяч гривень, спокуса взяти хабаря у 20 тисяч доларів, можливо, й залишається, але вже не така сильна. Надто великі ризики втратити все: належну зарплатню, а ще й спокій, адже отримання хабаря тягне за собою певні обов'язки, які ти на себе взяв.
Другий момент, знову ж таки, відомчий контроль та такий алгоритм організації діяльності, який дозволить до мінімуму звести корупційні ризики, а, можливо, навіть їх виключити. Саме над цим треба працювати.
– Після створення Бюро економічної безпеки стане, по суті, єдиним органом, який буде займатись економічними розслідуваннями. На вашу думку, які головні переваги та недоліки такої концепції?
– Переваг точно більше. Цей орган будуватиметься на певній моделі організації діяльності, якої не було в інших органах. БЕБ від самого початку буде вибудовувати роботу в цьому напрямку системно і комплексно, в інших, як правило, це було вибірково.
Якщо відійти від концепції створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами, а натомість в інших органах створювати подібні підрозділи – це знову призведе до певної розбалансованості в цьому напрямку. Тільки системним комплексним підходом можна викорінити ці явища. Тому я абсолютно підтримую ідею створення одного органу і вважаю це рішення правильним.
– Чим складно створити аналітичний відділ, про який ви говорите, в рамках ДФС?
– Тут питання в іншому. Податкова міліція себе фактично вичерпала. Та й, власне, ті методи, моделі роботи, які були, вони більш традиційні, не такі інноваційні, які пропонуються в законопроекті про БЕБ. Тому треба "хірургічне" втручання, щоб зміни відбулись. Якби це все робили в рамках ДФС, це було б більше схоже на косметичні зміни, які б не призвели до суттєвих змін.
– З іншого боку, в Україні останнім часом створюється багато нових органів, які через рік-два не доводять свою ефективність і до них вже теж є певний скепсис.
– Я вважаю, що одним із факторів, від чого це залежить, є особистості, які будуть налагоджувати роботу, від їх фаховості, принциповості й бажання зробити цей орган правильним. Звичайно, під час створення нових структур важливо уникнути прогалин в законодавчих актах, і треба розуміти, що вони точно будуть. Їх треба оперативно виявляти, усувати і певний час здійснювати таку роботу навіть в ручному режимі. Людський фактор дуже важливий на першому етапі. Інше – це, знову ж, матеріальне забезпечення, техніка, інноваційні програмні продукти тощо.
– Згідно із законопроектом 3959-1 вводиться також нова стаття Кримінального кодексу за шахрайство з ПДВ. Чи допоможе ця норма у боротьбі з так званими скрутками ПДВ? Які фактичні об'єми цієї проблеми?
– Ця норма не спрямована на організацію боротьби зі "скрутками". Ця стаття спрямована суто на боротьбу з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість з бюджету. Чому її виділили окремо і назвали шахрайство з ПДВ? Напевно, для того, щоб відмежувати інші органи від розслідування кримінальних проваджень, підслідність яких належить, наприклад, БЕБ.
На сьогодні, протиправні дії, пов’язані із незаконним відшкодуванням ПДВ з бюджету, кваліфікуються за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка за кримінальним процесуальним кодексом України віднесена до компетенції слідчих органів Національної поліції. Ми пояснюємо, що це відшкодування ПДВ і треба, щоб прокуратура визначила підслідність за ДФС. Але нам часто відмовляють, і в рамках закону. КПК зазначає, що це підслідність органів Національної поліції, і таким чином вже Нацполіція йде до бізнесу. Тому з нашої точки зору логічно, що відшкодування ПДВ має бути окремою статтею, віднесеною до підслідності БЕБ.
Але, ми пропонуємо інший варіант вирішення цього питання. Ввести ст. 191 з позначкою один і назвати її "Розкрадання державного майна чи бюджетних коштів". Тому що, наприклад, якщо проводяться тендерні процедури і у підсумку хтось розкрадає кошти, які він отримав в результаті виграних тендерних торгів, це ст. 191. Але хто йде до бізнесу? Знову Національна поліція, а не той орган, який має бути єдиним, і який іде до бізнесу з претензією щодо скоєння кримінального правопорушення в економічній сфері.
В такому випадку це питання не зовсім комплексно вирішено, тільки в частині відшкодування ПДВ з бюджету. "Скруток" це не зовсім стосується, тому що скрутки – це більше ухилення від сплати податків. "Скрутки" формують незаконний податковий кредит з податку на додану вартість і цей податковий кредит надалі можна використовувати в господарській діяльності, незаконно зменшувати свої податкові зобов’язання з ПДВ чи, можливо, заявлятись до відшкодування ПДВ з бюджету.
– Який об’єм цих скруток, чи дійсно він сягає 30-40 мільярдів, як повідомлялось?
– Оперативні дані, які ми збираємо, дозволяють стверджувати, що в середньому формується 4 мільярди незаконного ПДВ в місяць. Це дуже великі цифри. Тому ми визначили для себе це одним із пріоритетних напрямків. Інший напрямок, де ми нарощуємо обороти в роботі – боротьба з незаконним обігом підакцизної продукції, зокрема алкоголю.
– Як з тютюном? Наскільки відомо, там також обсяг незаконної продукції останнім часом зростає.
– Так, тому боротьба з незаконним обігом тютюнових товарів також іде системна й щоденна.
– Як зараз ДФС взаємодіє з бізнесом, адже ще один стереотип, який співвідноситься зі службою – тиск на бізнес.
– Ми відкриті до комунікації з бізнесом і готуємо оновлений формат такого діалогу. Треба розуміти, що наша робота з руйнування схем і ліквідації тіньового ринку – це не тільки про економічну безпеку, а також про допомогу бізнесу. Офіційні представники торгових марок терплять репутаційні збитки через існування підробок.
Припинення діяльності тіньового сектору економіки створює рівні умови для ведення бізнесу. Спростити обмін інформацією та налагодити діалог допоможе проектний Офіс для зв'язків з бізнесом, який ми запустимо через два тижні. Водночас треба швидко реагувати на правопорушення.
Мельник планує налагодити діалог з підприємцями та створити проектний Офіс зв'язків з бізнесом (фото: РБК-Україна)
– Як зараз легальний бізнес може повідомити про порушення закону на ринку, нечесну конкуренцію? Наприклад, Солодченко закликав повідомляти про це на спеціальну гарячу лінію, або навіть на свій особистий телефон.
– Є чіткі законні засоби для подачі заяв. Це не проблема – надіслати повідомлення, прийти і записатись на прийом, ще будь-яким чином повідомити.
Щобільше, я сам ініціюю питання спілкування з бізнесом. Наприкінці лютого ми проводили круглий стіл з представниками лікеро-горілчаної промисловості, правоохоронних органів для обговорення проблемних питань, які сьогодні існують. Подібні зустрічі будуть із зерновиками, тютюновими компаніями, виробниками паливно-мастильних матеріалів, з різними важливими галузями.
– Окрім боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів та ПДВ, які ще напрямки в пріоритеті?
– Ми займаємось постійним моніторингом сфер з найбільшими ризиками, шляхів їх подолання і боротьби. За два місяці роботи я визначив для себе два основні напрямки. В інших напрямках також триває робота. Тобто, займаємось виявленням та розслідуванням кримінальних проявів відповідно до нашої компетенції і водночас продовжуємо виявляти найвищі ризики, де більше йде недоотримання коштів до бюджету.
– Скільки зараз справ у провадженні ДФС? Що буде з ними після ліквідації? Вони будуть передаватись бюро?
– Станом на 1 березня – 2193. Коли ми припинимо свою діяльність, вони будуть передаватись до нового органу через прокуратуру, яка буде визначати підслідність за новим органом.
Можливо, будуть додатково прийняті рішення, щоб не перевантажити цей орган, і ті кримінальні провадження, які не стосуються економічної безпеки держави, будуть передані в інші органи. Але ці питання будуть вирішуватись прокуратурою, на яку покладений обов’язок згідно з КПК визначати підслідність.
– Ви особисто будете подаватись в БЕБ? Бачите себе там на якійсь посаді?
– Що стосується роботи в новому органі. Я розуміюсь на цьому, вмію організовувати роботу, вмію розслідувати злочини. До того ж я вже згадував про свій науковий доробок у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Я хочу продовжувати і практичну роботу у цьому напрямку. На конкурс подаватися планую.
– Скільки треба часу для того, щоб викорінити по максимуму економічні злочини в країні? Які сприятливі умови для бізнесу мають бути створені?
– Це ставки податків, зрозумілі законодавчі норми тощо. Бізнес не хоче вдаватись до будь-яких схем. У більшості випадків він до схем вдається вимушено, щоб вижити. Якщо будуть прозорі правила гри, чітко визначені законом, бізнес не буде ухилятись.
– Є практика, що ДФС, наприклад, надає податковому комітету якісь пропозиції щодо зміни того чи іншого законодавства для полегшення або створення сприятливих умов для бізнесу?
– За два останніх місяці я таких пропозицій ще не подавав, але це одне із питань, яке ми в ході розслідування кримінальних проваджень досліджуємо, тобто причини, чому цей злочин відбувся.
Ми напрацьовуємо свої пропозиції й, звичайно, будемо обов'язково надавати їх до відповідних комітетів Верховної ради для розгляду питання щодо внесення змін. Працюємо у цьому напрямку.
ДФС готова до співпраці з будь-якими комітетами, правоохоронними органами. Оскільки є недоліки і в Кримінальному кодексі, і в Кримінальному процесуальному кодексі. Але все ж головне завдання – забезпечувати ефективну діяльність служби до моменту ліквідації.